Рішення

від 01.06.2020 по справі 530/1661/18

ГАДЯЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 530/1661/18

Провадження № 2/526/20/2020

З А О Ч Н Е

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2020 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі :

головуючої судді: Заколодяжної О.А.

при секретарі: Дроботі Л.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження в м. Гадяч цивільну справу №530/1661/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики від 13.12.2014 року у сумі 288 404, 50 грн. та сплаченого судового збору у сумі 2884,05 грн..

У позовній заяві ОСОБА_1 вказує, що 13.12.2014 року між ним та ОСОБА_2 було укладено договір позики, за яким він передав відповідачеві грошові кошти в сумі 140 000,00 грн., які на час передачі становили еквівалент 8300,00 доларів США на невстановлений строк. Вказаний договір був посвідчений нотаріально. Згідно умов п.2 договору позики, ОСОБА_2 зобов`язалась повернути суму позики протягом тридцяти днів від дня пред`явлення вимоги у еквіваленті 8300,00 доларів США з нарахованими на неї процентами у розмірі 10% річних. Місцем виконання договору позики, згідно п.4 договору, встановлено місце проживання позивача: АДРЕСА_1 . 09.06.2018 року позивач надіслав ОСОБА_2 вимогу про повернення грошових коштів у сумі 265 615 грн.19 коп., з яких 216 902 грн.86 коп. - сума позики у еквіваленті 8300,00 дол. США за офіційним курсом НБУ гривні у співвідношенні до долара США станом на 05.06.2018 року, 48 712 грн. 33 грн. - нараховані проценти за користування грошовими коштами, але дана вимога повернулась позивачеві не врученою. Тому, позивач звернувся до суду з даним позовом та просить суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь заборгованість за договором позики , яка станом на час звернення до суду з позовом становить 288404 грн.50 коп., з яких позика становить 233 386 грн. 31 коп. (8300,00 дол.США/100) х 2811,8832 ), проценти за користування грошовими коштами виходячи із суми позики 140 000 грн. без врахування її еквівалента до долара США за період з 13.12.2014 року по 01.11.2018 року, що складає 55018 грн.19 коп. ( 140 000,00 грн.х 10) /100/365 х1420 днів та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2884,05 грн.

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Школьний В.А. в судове засідання не з`явились, від представника позивача адвоката Школьного В.А. надійшла письмова заява, в якій він просив задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 , справу розглянути без його участі та участі позивача, не заперечував щодо заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 надала суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала, вказуючи, що їй необхідні були кошти на невідкладне лікування чоловіка ОСОБА_3 у сумі 140 000 грн., яких у неї не було. ОСОБА_1 запропонував надати їй у борг грошові кошти у розмірі 140 000 грн. під 10% річних, на що вона погодилась, оскільки чоловік знаходився у тяжкому стані. Довірившись позивачу, підписала договір позики, у якому зазначено, що вона отримала грошові кошти у сумі 140 000 грн., який завірено нотаріусом. Але після підписання договору ОСОБА_1 надав їй лише 70 000 грн., а решту обіцяв надати іншим разом. Оскільки вона отримала лише частину коштів, яких було недостатньо для лікування чоловіка, тому 13.12.2014 року відразу повернула ОСОБА_1 70 000 грн., тому вважає, що умови договору позики нею не порушені, зобов`язання перед ОСОБА_1 нею було виконане повністю. Свідком повернення нею грошових коштів був її чоловік ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Розписки про повернення ОСОБА_1 грошових коштів вона не має, оскільки була юридично не обізнаною та не знала, що він повинен був надати їй розписку про отримання грошових коштів. З цих підстав просила відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про що свідчить оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України за Веб-адресою: http://court.gov.ua/sud 1603/ .

Представник відповідача ОСОБА_2 по дорученню - ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, відповідно до п.4 ч.8 ст. 128 ЦПК України.

Відповідно до ч.5 ст.223 ЦПК України, суд може розглянути справу за відсутності позивача, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 13.12.2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики, посвідченого приватним нотаріусом Зіньківського районного нотаріального округу Полтавської області Глушенком В.В., зареєстрованого в реєстрі за №1518.

Відповідно до п.1 даного договору позики, позикодавець ОСОБА_1 передав позичальнику ОСОБА_2 у власність грошові кошти в сумі 140 000,00 грн., що за домовленістю сторін становить еквівалент 8300,00 доларів США , а ОСОБА_2 зобов`язалась повернути позивачу таку ж суму грошових коштів ( суму позики) . Цим договором встановлюються проценти із розрахунку 10% річних . Проценти нараховуються за весь час дії договору і сплачуються позичальником разом із сумою позики по закінченню дії цього договору.

Згідно умов п.2 договору позика надається на невстановлений строк. Сторони дійшли згоди, що сума позики має бути повернутою позичальнику протягом тридцяти днів від дня пред`явлення вимоги про це. Сторони, також, домовились, що у разі знецінення гривні як валюти, сума позики, що повертається повинна бути еквівалентна сумі 8300,00 доларів США з нарахованими на неї процентами у розмірі 10% річних.

У п.8 договору вказується, що підписання цього договору сторонами свідчить про фактичну передачу (отримання) суми позики.

Відповідно до п.9 вказаного договору, серед іншого, сторони свідчать, що вони не приховують обставин, які мають істотне значення для цього договору, договір не укладається під впливом тяжкої для них обставини, вони не визнані недієздатними чи обмежено дієздатними, укладення договору відповідає їх інтересам, волевиявлення є вільним, усвідомленим і відповідає їх внутрішній волі, умови договору є зрозумілі і відповідають реальній домовленості сторін. Позичальник одружена і договір укладається за згодою чоловіка позичальника - ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 1 ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).

Згідно ст.1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Договір позики вважається безпроцентним, якщо він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п`ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов`язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін; позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.

Судом встановлено, що позивач та відповідач домовились щодо розміру процентів, які за договором позики становлять 10% річних, про що свідчить умови договору позики. Проценти нараховуються за весь час дії договору і сплачуються позичальником разом із сумою позики по закінченню дії цього договору (п.1, п.2 договору) .

Згідно з ч.1 ст.627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Виходячи з вищевикладеного, вбачається, що сторони дотримались при укладенні договору позики його письмової форми, договір посвідчений нотаріально, хоча законом не передбачене обов`язкове нотаріальне посвідчення договору позики.

Окремі умови договору позики або договір в цілому не визнавались відповідачем недійсним та відповідач не заявляла на підставі ч. 3 ст.215 ЦК України такої вимоги.

Будь-яких доказів щодо отримання ОСОБА_2 лише частини суми позики в розмірі 70 000 грн. 13.12.2014 року за вказаним договором позики відповідачем та її представником суду надано не було.

Окрім того, у п.8 договору вказується, що підписання цього договору сторонами свідчить про фактичну передачу (отримання) суми позики, а саме передачу позивачем ОСОБА_1 відповідачу ОСОБА_2 позику у сумі 140 000 грн.

09.06.2018 року ОСОБА_1 надіслав відповідачці вимогу про повернення позики у сумі 265615 грн. 19 коп., з яких 216902 грн.86 коп - сума позики у еквіваленті 8300,00 доларів США станом на 05.06.2018 року, 48712 грн. 33 коп. - нараховані проценти за користування грошовими коштами, що підтверджується поштовим вкладенням у опис листа, від 09.06.2018 року та фіскальним чеком ПД ПАТ Укрпошта , МВПЗ Зіньків від 09.06.2018 року. Вказаний лист був направлений ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 та повернутий позивачу без вручення ОСОБА_2 ..

ОСОБА_2 добровільно заборгованість за договором позики позивачу не повернула.

У зв`язку з цим ОСОБА_1 05.11.2018 року звернувся до суду за захистом своїх прав.

Офіційний курс гривні щодо долара США за курсом Національного банку України станом на 01.11.2018 року становив 2811,8832 за 100 доларів США.

Згідно з розрахунком позивача, станом на 01.11.2018 року заборгованість відповідача за договором позики становить 288 404 грн. 50 коп., яка складається з суми позики, яка станом на 01.11.2018 року у еквіваленті 8300,00 дол. США становить 233 386 грн. 31 коп. ( 8300,00 доларів США /100) х 2811, 8832) . Розмір процентів за період з 13.12.2014 року по 01.11.2018 року (1420 днів) становить 55 018 грн. 19 коп., які розраховано позивачем, виходячи із суми позики 140 000 грн. без врахування її еквівалента до долара США (140 000 грн. х 10/100/365 х 1420).

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що обставини, викладені позивачем знайшли своє підтвердження, тому позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Сплата судового збору позивачем у розмірі 2884 грн. 06 коп. підтверджена квитанцією , що знаходиться в матеріалах справи, а отже, з відповідача ОСОБА_2 підлягає до стягнення сума сплаченого судового збору у розмірі 2884 грн. 06 коп. на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 202, 207, ч.1 ст. 627, ч.1 ст. 625, ст.ст. 1046,1047,1048,1049 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 15, 43-44, 47-49, 247, 258-259, 263-265, 268, 280-283, 352, 354 ЦПК України , суд -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 13.12.2014 року в сумі 288 404 ( двісті вісімдесят вісім тисяч чотириста чотири ) грн. 50 коп., з яких 233 386 ( двісті тридцять три тисячі триста вісімдесят шість) грн. 31 коп. - сума позики, 55 018 ( п`ятдесят п`ять тисяч вісімнадцять) грн. 19 коп. проценти за користування позикою.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 2884 (дві тисячі вісімсот вісімдесят чотири) грн. 06 коп..

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо заяви про перегляд заочного рішення або апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Гадяцький районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Вказаний у рішенні строк щодо його оскарження продовжується на строк дії карантину встановленого Кабінетом Міністрів України, з врахуванням приписів Закону України №540-IX від 30 березня 2020 року Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019) .

Повне судове рішення складено 01 червня 2020 року.

Сторони.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Головуюча: О. А. Заколодяжна