Рішення

від 02.06.2020 по справі 200/1342/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2020 р. Справа№200/1342/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Дмитрієва В.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОАЛ ЕНЕРДЖИ УКРАЇНА» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги зі сплати єдиного внеску,-

В С Т А Н О В И В:

4 лютого 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «КОАЛ ЕНЕРДЖИ УКРАЇНА» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги № Ю-160446-46 від 6 грудня 2019 року зі сплати єдиного внеску станом на 30 листопада 2019 року на загальну суму 139537,76 грн. у повному обсязі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що винесення вимоги щодо про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску здійснено відповідачем без передбачених чинним законодавством підстав, оскільки позивач перебуває на обліку в органі доходів і зборів розташованого на території де проводилася антитерористична операція, та йогозвільнено від обов`язку своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

3 квітня 2020 року відповідач надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву посилається на те, що Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначає, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, так на підставі облікових даних інформаційної системи органу доходів і зборів заборгованість позивача станом на 30 листопада 2019 року становила 139537,76 грн. у зв`язку з чим ГУ ДПС у Донецькій області було сформовано оскаржувану вимогу про сплату боргу (недоїмки), згідно вимог чинного законодавства. Відповідач вказав, що зміни внесені в Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» Законом України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 2 вересня 2014 року № 1669 (далі - закон № 1669) втратили чинність згідно із Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України № 911, з 1 січня 2016 року, отже з цього періоду будь-які пільги для платників єдиного внеску відсутні.

Ухвалою суду від 10 лютого 2020 позовну заяву залишено без руху, у зв`язку із поданням позову без дотримання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою суду від 6 березня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справи та призначено судове засідання на 2 квітня 2020 року.

Ухвалою суду від 2 квітня 2020 року відкладено розгляд справи за клопотанням відповідача та призначено судове засідання на 5 травня 2020 року.

Ухвалою суду від 5 травня 2020 року відкладено розгляд справи на 2 червня 2020 року за клопотанням представника відповідача.

1 червня 2020 року від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв"язку із введенням карантину на всій території України.

Суд, розглянувши заявлене клопотання вважає його таким, що не підлягає задоволенню оскільки судом не було визнано явку представників сторін у судове засідання обов"язковою. При цьому, враховуючи категорію справи та наявні у справі докази, суд вважає за можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю КОАЛ ЕНЕРДЖІ УКРАЇНА зареєстроване в якості юридичної особи за кодом ЄДРПОУ 37967376, за адресою: 87547, Донецька обл., м. Маріуполь, вулиця Троїцька, будинок 43, перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Донецькій області, Маріупольське управління як платник єдиного внеску, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та громадських формувань.

З метою звільнення від виконання обов`язків платника єдиного внеску, що визначені частиною 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» , на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану, Товариство з обмеженою відповідальністю КОАЛ ЕНЕРДЖІ УКРАЇНА 7 листопада 2019 року подало до податкового органу за основним місцем обліку заяву про звільнення від виконання таких обов`язків (а.с. 23).

6 грудня 2019 року податковим органом було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-160446-46 станом на 30 листопада 2019 року на загальну суму 139537,76 грн., у т.ч. недоїмка - 139537,76грн.

Згідно розрахунку до спірної вимоги, нарахування здійснено за період з 20 жовтня 2014 року по 20 листопада 2019 року на загальну суму 139537,76грн., що також підтверджується даними ІКП позивача (код класифікації доходів бюджету 71010000).

За результатами адміністративного оскарження, Державною податковою службою України прийнято рішення від 15 січня 2020 року №1777/6/99-00-08-06-01-06, яким спірну вимогу залишено без змін, а скаргу від 10 грудня 2019 року №1012/1 - без задоволення. Зазначене рішення отримано позивачем 21 січня 2020 року, що підтверджується інформацією з сайту Укрпошти за трек- номером 0405344676844.

Спірним у справі є правомірність дій відповідача щодо формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внесу.

Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини є Закон України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464).

У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Отже, у розумінні Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» позивач є платником єдиного внеску.

Згідно пункту 1 та пункту 12 частини 2 статті 6 Закону № 2464, платник єдиного внеску зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини 10, пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Суд зазначає, що при формуванні вимоги контролюючий орган не визначає платнику суму єдиного внеску до сплати, оскільки такі суми попередньо визначаються на підставі відповідної звітності або рішень. Фактично, вимога формується внаслідок наявності в картці платника відомостей про нараховані суми єдиного внеску, у тому числі нараховані самим платником, але не сплачені у встановлений частиною 8 статті 9 Закону № 2464 строк.

На виконання вказаних вище норм закону відповідачем сформовано спірну вимогу, в якій ГУ ДПС у Донецькій області вимагає від позивача сплатити недоїмку зі сплати єдиного внеску, штраф та пеню.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року №405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції № 1669-VII від 02 вересня 2014 року (далі - Закон № 1669-VII), який набрав чинності з 15 жовтня 2014 року, визначає, серед іншого, тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1669-VII внесено зміни до Закону № 2464-VІ, а саме підпункт б розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення доповнено пунктом 9-3 (пункт 9-4 в редакції Закону з 13 березня 2015 року) такого змісту (у редакції, чинній на момент спірних правовідносин): 9-4. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу .

З аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що підставою для звільнення платників єдиного внеску від обов`язків та відповідальності за невиконання вимог законодавства щодо сплати єдиного внеску, є факт перебування такого платника на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів де проводилася антитерористична операція.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 грудня 2017 року у справі № К/9901/2959/18 805/2492/15-а. Висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки абзац перший статті 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669 (далі - Закон № 1669) змістує: «Період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України» . Умовою завершення антитерористичної операції є видання Президентом України Указу саме з таким змістом. До теперішнього часу такий указ не виданий. Закон № 1669 в цій частині не змінений і не скасований.

Місто Маріуполь на території якого розташоване ГУ ДПС у Донецькій області, орган на обліку в якому перебуває позивач відноситься до Переліків населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р (втратив чинність) і розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р.

Тобто, у період невиконання обов`язків платника єдиного внеску, позивач знаходився на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» , де проводилася антитерористична операція.

Крім того слід зазначити, що спірна вимога сформована відповідно до статті 25 Закону №2464, яка визначає заходи впливу та стягнення. За положеннями абзацу 2 частини 1 цієї статті її положення поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Саме за положеннями частини 4 цієї статті орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Таким чином, відсутність (відстрочення в силу закону) у позивача обов`язку сплати внесків, починаючи з 15 жовтня 2014 року, унеможливлює складання відповідачем та направлення позивачу спірної вимоги.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі № К/9901/188/17 812/505/17. Висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).

Також, суд вважає помилковим посилання відповідача на завершення (закінчення) антитерористичної операції.

Так, указом Президента України від 30 квітня 2018 року № 116/2018 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 квітня 2018 року "Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях" (додається, для службового користування).

Відповідно до Наказу Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України «Про початок операції Об`єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації на території Донецької та Луганської областей» розпочато операцію Об`єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської федерації у Донецькій і Луганській областях, відповідно до плану операції Об`єднаних сил. Операцію Об`єднаних сил на даний час не припинено.

Як вже зазначалось вище, статтею 1 Закону № 1669 визначено, що датою закінчення антитерористичної операції є дата набрання чинності Указом Президента України «Про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України» . Указ Президента України «Про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України» , на даний час не приймався.

Посилання відповідача на розміщене на офіційному сайті Президента України повідомлення про завершення АТО, суд не приймає та вважає помилковим, оскільки, зазначене повідомлення не є рішенням про завершення АТО у розумінні вимог законодавства. Крім того, загальновідомими обставинами є те, що на теперішній час бойові дії на території Донецької та Луганської області тривають.

Суд зазначає, що Законом України від 14 січня 2020 року № 440-ІХ Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи , пункт 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464 виключено з 13 лютого 2020 року, проте спірні правовідносини мали місце до внесення відповідних змін.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога Головного управління ДПС у Донецькій області про сплату боргу(недоїмки) №Ю-160446-46 від 6 грудня 2019 року прийнята без дотримання принципів, визначених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесена відповідачем всупереч приписів Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669, тому підлягає скасуванню.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОАЛ ЕНЕРДЖИ УКРАЇНА» підлягають задоволенню.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з такого.

Враховуючи, що позов підлягає задоволенню повністю, відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір в сумі 2102 грн., сплачений під час подання позову, належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2,5-10, 72-80, 159, 160, 171, 199-204, 205, 246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) №Ю-160446-46 від 6 грудня 2019 року на загальну суму 139537,76 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (місцезнаходження: 87515, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Італійська, 59, код ЄДРПОУ: 43142826) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОАЛ ЕНЕРДЖИ УКРАЇНА» (місце знаходження: Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Троїцька, б. 43, код ЄДРПОУ: 37967376) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2102 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до пункту 3 розділу VІ Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України строки визначені статтею 295, а також інші процесуальні строки продовжуються на строк дії карантину.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя В.С. Дмитрієв