Рішення

від 01.06.2020 по справі 260/708/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

01 червня 2020 року м. Ужгород№ 260/708/20 Закарпатський окружний адміністративний суд в особі головуючого судді Луцович М.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області до Ільницького дошкільного навчального закладу № 1 (ясла-садок) загального розвитку Ільницької сільської ради Іршавського району Закарпатської області про застосування заходів реагування, -

В С Т А Н О В И В:

Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області звернулося до Ільницького дошкільного навчального закладу № 1 (ясла-садок) загального розвитку Ільницької сільської ради Іршавського району Закарпатської області про застосування заходів реагування.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у період з 20.12.2019 р. по 21.12.2019 р. позивачем було проведено позапланову перевірку відповідача, за наслідками якої складено акт перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки від 21.12.2019 р. за № 243, яким встановлені порушення вимог Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 р. № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 р. за №252/26697 (далі - ППБУ), Державних будівельних норм України Системи протипожежного захисту , затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 13.11.2014 р. №312 (далі - ДБН В.2.5-56:2014). Так за наслідками перевірки було встановлено, що подальша експлуатація відповідача із встановленими порушеннями вимог пожежної та техногенної безпеки створює загрозу життю та/або здоров`ю людей. Відтак, представник позивача просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі та застосувати до відповідача засоби реагування у вигляді повного зупинення роботи шляхом опечатування входу та відключення від джерел енергоспоживання до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Відповідач, у строки визначені судом, відзив на позов не надіслав.

Розглянувши подані позивачем документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , Закону України Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , позивачем у період з 20.12.2019 року по 21.12.2019 року було здійснено позапланову перевірку відповідача.

Згідно покладених на нього завдань, позивач на відповідній території, зокрема складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Відповідно до статті 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Як встановлено частиною першою статті 3 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності державний нагляд (контроль) серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб`єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Відповідно до пп. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до ч. 1 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

Згідно з ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежо - небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

З аналізу правових норм, які містяться у пункті 12 частини першої статті 67, частині другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України, вбачається, що передумовою звернення суб`єкта владних повноважень до адміністративного суду щодо застосування або підтвердження обґрунтованості застосування заходів реагування є встановлення таких порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Так, відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , та на виконання наказу Управління ДСНС України у Закарпатській області від 11.12.2019 №353 у період з 20 по 21 грудня 2019 року працівниками Управління ДСНС України у Закарпатській області здійснено перевірку територій, приміщень, будівель та споруд Ільницького дошкільного навчального закладу № 1 (ясла-садок) загального розвитку Ільницької сільської ради Іршавського району Закарпатської області, розташованого за адресою:Закарпатська обл., Іршавський р-н, с. Ільниця, вул. Заводська, 7, з метою додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту.

За наслідками планової перевірки відповідача складений Акт перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки від 21.12.2019 р. за № 243 (а.с. 12-19), яким встановлені порушення вимог Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697 (далі - ППБУ), Державних будівельних норм України Системи протипожежного захисту , затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 13.11.2014 №312 (далі - ДБН В.2.5-56:2014), а саме:

п. 1. Приміщення не обладнані автоматичною пожежною сигналізацією. (Пункт 1.2. розділу V ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п. 2. Дерев`яні елементи покрівель не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (Пункт 2.5. розділу III ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п. 3. Пожежні щити (стенди) не укомплектовані засобами пожежогасіння. (Пункт 3.11 розділу V ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п. 4. З`єднувальні коробки незакриті вогнетривкими кришками. (Розділ IV пункті. 18 ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п. 5. Приміщення незабезпечені вогнегасниками згідно норм належності. (Розділ V п.3.8 ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п. 6. Не проведено випробування силової та освітлювальної електромережі на діелектричну міцність ізоляції проводів (Пункт 1.20 глави 1 розділу IV ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п. 7. Не проведено технічне обслуговування наявних вогнегасників. (Розділ V п. 3.17 ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п. 8. Особи не пройшли навчання, протипожежного інструктажу і перевірки знань з питань пожежної безпеки. (Пункт 20 розділу II ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п. 9. Тимчасові електромережі влаштовані та експлуатуються. (Пункт 1.8 глави 1 розділу IV ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п. 10. З`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів, а здійснено за допомогою скруток (Пункт 1.6 глави 1 розділу IV ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року).

Як підтверджується наявними матеріалами справи, зауваження або заперечення до проведеного позапланового заходу зі сторони керівника суб`єкта господарювання не надходили.

З огляду на викладене, подальша експлуатація відповідача, із вищезазначеними порушеннями вимог пожежної та техногенної безпеки створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Таким чином суд приходить висновку, що вищезазначені порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Відповідачем не було усунуто виявлені в ході перевірки порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. Доказів протилежного відповідач до суду не надав.

У відповідності до приписів ч. 2 ст. 74 КАС України певні обставини мають підтверджуватися певними доказами. Так, існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 по справі № 823/589/16, та, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, є обов`язковими для суду при розгляді даної справи.

Забезпечення пожежної безпеки є невід`ємною частиною державної діяльності щодо охорони життя та здоров`я людини, національного багатства і навколишнього природного середовища.

Таким чином, недотримання вимог пожежної та техногенної безпеки суттєво впливає на забезпечення належного рівня безпеки та створює реальну загрозу життю і здоров`ю людей, що відвідують та працюють у даному закладі.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані (відзив на позов відповідач суду не надав) та підлягають до задоволення повністю.

Керуючись ст. 241, ч. 3 ст. 243, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області (вул. Болгарська, буд. 2,м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 38629032) до Ільницького дошкільного навчального закладу № 1 (ясла-садок) загального розвитку Ільницької сільської ради Іршавського району Закарпатської області (вул. Заводська, буд. 7, с. Ільниця, Іршавський район, Закарпатська область, 90130, код ЄДРПОУ 34783009) про застосування заходів реагування - задовольнити.

2. Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи шляхом опечатування входу та відключення від джерел енергоспоживання Ільницького дошкільного навчального закладу № 1 (ясла-садок) загального розвитку Ільницької сільської ради Іршавського району Закарпатської області (вул. Заводська, буд. 7, с. Ільниця, Іршавський район, Закарпатська область, 90130) до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

3. Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду в строки визначені ст. 295 КАС України. Рішення суду набирає законної сили в порядку визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається у відповідності до вимог п. 15.5 ч. 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України.

СуддяМ.М. Луцович