Рішення

від 29.05.2020 по справі 340/2571/19

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2020 року м. Кропивницький Справа №340/2571/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Момонт Г.М., розглянув у порядку спрощеного провадження (письмового провадження) в м. Кропивницькому адміністративну справу

за позовом : ОСОБА_1

до відповідача : Приютівської селищної ради Олександрійського району

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Приютівської селищної ради Олександрійського району про:

- визнання протиправною бездіяльності Приютівської селищної ради Олександрійського району щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність під особисте селянське господарство, площею 2,0000 га на території Приютівської селищної ради Олександрійського району суміжною із земельною ділянкою з кадастровим номером 3520386200:02:004:9013;

- зобов`язання Приютівської селищної ради Олександрійського району не пізніше 30 днів з дня набрання цим рішенням суду законної сили повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність під особисте селянське господарство, площею 2,0000 га на території Приютівської селищної ради Олександрійського району суміжною із земельною ділянкою з кадастровим номером 3520386200:02:004:9013.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 22.08.2019 р. ОСОБА_1 звернувся до Приютівської сільської ради Олександрійського району із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність під особисте селянське господарство, площею 2,0000 га на території Протопопівської сільської ради Олександрійського району суміжно із земельною ділянкою з кадастровим номером 3520386200:02:004:9013, до якої додано графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки. Представник позивача зауважує, що з метою уникнення непорозумінь щодо розпорядника даною земельною ділянкою, позивач звернувся з аналогічною заявою до ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області, однак листом від 04.09.2019 р. №Д-8022/0-3766/0/17-19 ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області проінформувало позивача, що земельна ділянка на яку він претендує передана у колективну власність, а тому ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області не має правових підстав для задоволення заяви. Представник позивача вказує, що 16.09.2019 р. листом №1811 Приютівський сільський голова проінформував позивача про відмову у задоволенні клопотання, оскільки ведуться роботи над проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) на землі колективної власності. Представник позивача наголошує на тому, що на момент звернення до Приютівської селищної ради Олександрійського району із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою, земельна ділянка на яку претендував позивач не була сформована та не перебувала в користуванні інших осіб, однак під час розгляду звернення позивача відбулося формування земельної ділянки загальною площею 5,6641 га, кадастровий номер 3520386200:02:004:9016, у тому числі за рахунок земельної ділянки на яку претендує позивач. Представник позивача стверджує про порушення процедури прийняття рішення щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою, оскільки дане питання не було винесено на розгляд пленарного засідання селищної ради.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву у якому заперечено щодо задоволення позову (а.с.42-44). Представник відповідача вказує, що позивач звернувся із заявою до 27.08.2019 р. до посадової особи органу місцевого самоврядування - голови Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, однак ні Земельний кодекс України, ні Закон України Про місцеве самоврядування в Україні , ні інший законодавчий акт не наділяє повноваженнями посадову особу - селищного голову надавати дозволи на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства. Представник відповідача наголошує на тому, що відповідним органом місцевого самоврядування, який передає земельну ділянку є Приютівська селищна рада Олександрійського району Кіровоградської області, а не посадова особа органу місцевого самоврядування. Представник відповідача вказує, що заява позивача була розглянута в порядку звернення громадян до посадової особи. Також представник відповідача зазначає, що земельна ділянка щодо якої звернувся позивач розташована на земельній ділянці земель колективних сільськогосподарських підприємств, яка була надана Користівській асоціації селянських господарств, що підтверджується державним актом на право колективної власності на землю серії КР004 від 05.11.1996 р., який є діючий. При цьому на час звернення позивача у Приютівській селищній раді відсутні відомості про припинення Користівської асоціації селянських господарств, але відповідач здійснює дії щодо встановлення реального стану юридичної особи. Представник відповідача вказує, що земельна ділянка, яка надана Користівській асоціації селянських господарств на підставі державного акта на право колективної власності на землю серія КР 004 від 05.11.1996 р. має бути розподілена між власниками земельних часток (паїв) та їх спадкоємцями земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок до 1 січня 2025 року. Представник відповідача стверджує, що земельна ділянка щодо якої звернувся позивач не є вільною і може використовуватися лише у спосіб встановлений законодавством України. Окрім того, представник відповідача зауважує, що відповідачем прийнято рішення щодо інвентаризації земель та замовлено проведення проектно-вишукувальних робіт з розробкою науково-технічної документації.

Представником позивача подано відповідь на відзив у якій зазначено, що твердження відповідача про звернення позивача до особи, яка не компетентна вирішувати відповідне питання не відповідає дійсності, оскільки заява адресована селищному голові, як представнику територіальної громади (органу місцевого самоврядування) для вирішення питання відповідно до вимог ст.14 Конституції України та ст.ст.121, 122 Земельного кодексу України, при цьому, отримавши відповідну заяву, селищний голова мав виконати повноваження покладені на нього ст.42 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , внісши дане питання на розгляд сесії ради. Також представник позивача зазначає, що не відповідає дійсності твердження відповідача про те, що бажане місце розташування земельної ділянки розташоване на земельній ділянці Користівської асоціації селянських господарств, оскільки відповідач після звернення позивача сформував земельну ділянку загальною площею 5,6641 га, кадастровий номер 3520386200:02:004:9016 з цільовим призначенням: 17.00 Землі резервного фонду (землі, створені органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування у процесі приватизації сільськогосподарських угідь, які були у постійному користуванні відповідних підприємств, установ та організацій). Представник позивача наголошує на тому, що інвентаризація про яку вказує відповідач, вже закінчилася про що свідчить формування земельної ділянки. Інвентаризацією встановлено, що земельна ділянка була у постійному користуванні відповідних підприємств, і у зв`язку з її вибуттям з такого користування, була віднесена до земель резервного фонду шляхом затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель від 26.08.2019 р. (а.с.58).

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 р. позовну заяву ОСОБА_1 до Приютівської селищної ради Олександрійського району про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без руху (а.с.28).

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.10.2019 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін (а.с.1-2).

29.11.2019 р. проведено перше судове засідання та розпочато розгляд справи по суті (а.с.57).

Заяв, клопотань від учасників процесу до суду не надходило. Інші процесуальні дії у справі не вчинялися.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

20.08.2019 р. ОСОБА_1 подано на ім`я голови Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області заяву про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,00 га, яка розташована на території Протопопівської сільської ради Олександрійського району суміжно із земельною ділянкою з кадастровим номером 3520386200:02:004:9013 (а.с.9). До заяви додано копії паспорта та реєстраційного номеру облікової картки платника податків, посвідчення серії НОМЕР_1 , довіреності, а також графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (а.с.7-8, 10-12).

Листом від 16.09.2019 р. №1811 селищний голова Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області від імені виконавчого комітету Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області повідомив ОСОБА_2 , що на даний час не завершені роботи над проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) на землі колективної власності по території Приютівської селищної ради (ОТГ) загалом, і по Протопопівському старостинському округу, зокрема, а тому Приютівська селищна рада вимушена відмовити у задоволенні клопотання (а.с.16).

Згідно з ч.2 ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до п. б ч.1 ст.81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

З огляду на ч.2 ст.116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

При цьому, відповідно до змісту пп. в ч.3 ст.116 Земельного кодексу України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

На підставі п. б ч.1 ст.121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Відповідно до ч.ч.6, 7 ст.118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, ч.7 ст.118 Земельного кодексу України визначає вичерпний перелік підстав для відмови у надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Пунктами а , б ч.1 ст.12 Земельного кодексу України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Таким чином, розпорядження земельними ділянками комунальної власності Приютівської об`єднаної територіальної громади відноситься до повноважень Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області.

Відповідно до п.34 ч.1 ст.26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 р. №280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно з ч.1 ст.46 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Частиною 1 ст.47 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.

На підставі ч.4 ст.47 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями.

Відповідно до ч.1-3 ст.59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням.

З системного аналізу зазначених норм судом встановлено, що за результатами розгляду заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, орган місцевого самоврядування приймає одне із рішень визначених ч.7 ст.118 Земельного кодексу України. При цьому, зважаючи на норми Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , таке рішення приймається на пленарних засіданнях.

В порушення вимог Закону України Про місцеве самоврядування в Україні заява позивача на пленарному засіданні Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області не розглядалася, рішення за результатами її розгляду не приймалося.

При цьому посилання представника відповідача на те, що заява ОСОБА_1 розглядалася в порядку звернення громадян, а також на те, що така заява подана не до компетентного суб`єкта суд вважає необґрунтованим з огляду на наступне.

Нормами Земельного кодексу України та Закону України Про місцеве самоврядування в Україні встановлено порядок розгляду заяв громадян про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою. Такі норми є спеціальними при розгляді відповідних заяв, а тому у відповідача не було правових підстав для розгляду заяви позивача у порядку встановленому Законом України Про звернення громадян .

Більш того, у випадку розгляду заяви позивача в порядку передбаченому Законом України Про звернення громадян та дійшовши висновку, що не є повноважним суб`єктом щодо розгляду такої заяви, селищний голова повинен був керуватися приписами ч.3 ст.7 Закону України Про звернення громадян від 02.10.1996 р. №393/96-ВР, відповідно до якої, якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.

Однак, частиною 1 статті 12 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об`єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.

Відповідно до п.8 ч.4 ст.42 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільський, селищний, міський голова: скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради.

Таким чином, за результатом розгляду заяви позивача голова Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області був зобов`язаний скликати сесію селищної ради щодо розгляду такої заяви по суті.

Також суд зауважує, що лист селищного голови Приютівської селищної ради містить відмову у задоволенні заяви позивача, висловлену від імені Приютівської селищної ради.

Окрім того, суд враховує, що звернення ОСОБА_1 до неналежного суб`єкта не було підставою для відмови у задоволенні його заяви. Так само не було підставою для відмови у задоволенні заяви позивача, розташування бажаної земельної ділянки на земельній ділянці земель колективних сільськогосподарських підприємств, яка була надана Користівській асоціації селянських господарств.

Натомість, у листі селищного голови Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області від 16.09.2019 р. №1811 вказано єдину підставу відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 - не завершення робіт над проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) на землі колективної власності по території Приютівської селищної ради (ОТГ) загалом, і по Протопопівському старостинському округу, однак така підстава не відповідає вимогам ч.7 ст.118 Земельного кодексу України.

Зважаючи на викладене та беручи до уваги, що відповідачем за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 на пленарній сесії Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області не прийнято рішення, суд дійшов висновку, що Приютівською селищною радою Олександрійського району Кіровоградської області допущено протиправну бездіяльність, а тому позовна заява підлягає задоволенню у повному обсязі.

При цьому суд зауважує, що строк розгляду заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою визначений ч.7 ст.118 Земельного кодексу України, якою відповідач зобов`язаний керуватися під час розгляду заяви ОСОБА_1 від 20.08.2019 р., а тому відсутні підстави для обумовлення такого строку рішенням суду.

У позовній заяві позивач просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 768,40 грн. та витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме витрати на професійну правничу допомогу (а.с.6, зі зворотного боку).

Матеріали справи містять квитанцію №29224 від 15.10.2019 р. про сплату ОСОБА_1 судового збору у сумі 768,40 грн. (а.с.3).

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

З огляду на п.п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

З огляду на п.1 ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з ч.4 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 5 статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.ч.6, 7 ст.134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень ч.ч.6, 7 ст.134 КАС України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу можливе виключно за клопотанням іншої сторони, у разі, якщо на її думку, не дотримано вимог співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом витраченим на виконання робіт.

Статтею 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05.07.2012 р. №5076-VI встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини наведеної, зокрема, у п.95 рішення від 26.02.2015 р. у справі Баришевський проти України , п.80 рішення від 12.10.2006 р. у справі Двойних проти України , п.88 рішення від 30.03.2004 р. у справі Меріт проти України . заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

При цьому, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини (рішення від 23.01.2014 р. у справі East/West Aliance Limited проти України ), обгрунтованим слід вважати розмір витрат, що є співмірним до складності справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та часом, витраченим на виконання таких робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також з ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З огляду на правову позицію Верховного Суду наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 р. у справі №826/841/17 (провадження №К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) вказано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. При вирішенні питання щодо певних видів правничої допомоги адвоката враховується як пов`язаність їх з розглядом справи, обґрунтованість та розумність визначення у контексті обсягу заперечень, наданих протилежною стороною. Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту.

11.10.2019 р. між Дорошенком Григорієм Олексійовичем в особі представника Бредіса Артура Володимировича (Клієнт) та Адвокатським бюро Андрія Гулого (Адвокатське бюро) укладено договір №157 про надання правничої допомоги, за яким Адвокатське бюро на підставі звернення Клієнта взяло на себе зобов`язання з надання правничої допомоги щодо представлення інтересів про визнання протиправними дій Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області щодо відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність під ОСГ площею 2,00 га (а.с.20-21).

З огляду на додаток №1 до договору №157 про надання правничої допомоги від 11.10.2019 р. до складу вартості винагороди за правничу допомогу входить: 2 500 грн. - попередня оплата правничої допомоги; 1 000 грн. - за участь адвоката у одному судовому засіданні; 2 500 грн. - остаточна оплата правничої допомоги, яка сплачується після ухвалення судового рішення (а.с.22).

До позову додано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом відповідно до якого зустрічі, консультування клієнта, узгодження правової позиції - 3 години на суму 1 500,00 грн.; збір доказів: в реєстраційній службі, перевірка інформації по реєстрам (реєстр виконавчих проваджень, реєстр боржників, реєстр речових прав, державний земельний кадастр, реєстр судових рішень) - 4 години на суму 2 000,00 грн.; підготовка та подання позовної заяви про визнання дій протиправними та зняття арешту з майна - 3 години на суму 1 500,00 грн.; за участь адвоката у судовому засіданні (з урахуванням переїзду з м. Олександрії до м. Кропивницький - 4 години), орієнтовно відбудеться три засідання на суму 3 000,00 грн. (а.с.23).

Суд враховує, що в детальному описі зазначено про підготовку та подання позовної заяви про визнання дій протиправними та зняття арешту з майна, тобто предмет позову щодо якого складено детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом не відповідає змісту зобов`язань Адвокатського бюро за договором №157 про надання правничої допомоги від 11.10.2019 р., тобто не стосується даної справи.

Також до суду не надано доказів оплати позивачем правничої допомоги за договором №157 про надання правничої допомоги від 11.10.2019 р.

При цьому суд бере до уваги, що додатком №1 до договору №157 про надання правничої допомоги від 11.10.2019 р. передбачено сплату 2 500,00 грн. як попередньої оплати правничої допомоги, однак доказів такої оплати до позову не надано. Щодо 1 000,00 грн. за участь адвоката у одному судовому засіданні суд зазначає, що у даній справі судові засідання не проводилися. Стосовно 2 500,00 грн., які сплачуються після ухвалення судового рішення, суд враховує, що позивач не скористався правом передбаченим ч.7 ст.139 КАС України щодо заявлення про подання відповідних доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Зважаючи на викладене суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу.

Отже, підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати зі сплати судового збору збір у розмірі 768,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області.

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправною бездіяльність Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 від 20 серпня 2019 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,00 га, яка розташована на території Протопопівської сільської ради Олександрійського району суміжно із земельною ділянкою з кадастровим номером 3520386200:02:004:9013.

3. Зобов`язати Приютівську селищну раду Олександрійського району Кіровоградської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 20 серпня 2019 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,00 га, яка розташована на території Протопопівської сільської ради Олександрійського району суміжно із земельною ділянкою з кадастровим номером 3520386200:02:004:9013 та прийняти відповідне рішення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) понесені ним судові витрати (судовий збір) у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області (код ЄДРПОУ 05378803, смт. Приютівка, Олександрійський район, Кіровоградська область, вул. Шкільна, 4).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Дата складання повного рішення суду - 29 травня 2020 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.М. Момонт