Ухвала

від 26.05.2020 по справі 711/1324/20

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/1324/20

Провадження 2-з/711/29/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2020 року Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого - судді Скляренко В.М.

при секретарі Слабко Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси заяву Садового товариства Вільшанка про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Садового товариства Вільшанка до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по обов`язковим членським внескам та податку на землю,

в с т а н о в и в:

Позивач Садове товариство Вільшанка звернулося до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по обов`язковим членським внескам та податку на землю .

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25.03.2020 року відкрито провадження по справі та визначено розгляд правил проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

В порядку забезпечення позову головою правління СТ Вільшанка Король О.Є. подано заяву, в якій остання просить з метою забезпечення поданого позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по обов`язковим членським внескам та податку на землю накласти арешт на майно, що належить відповідачу, заборонивши вчиняти дії стосовно ділянок які належать відповідачеві, оскільки невжиття зазначеного заходу забезпечення може призвести до відчуження відповідачкою ОСОБА_1 нерухомого майна та унеможливить виконання судового рішення в майбутньому.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову та матеріали цивільної справи №711/1324/20, оцінивши наведені позивачем підстави для вжиття заходів забезпечення позову, суд приходить до наступного висновку.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позов забезпечується шляхом, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною вчиняти певні дії (п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України).

Як роз`яснено у п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення.

В п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову роз`яснено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Розглядаючи таку заяву суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З матеріалів справи № 711/1324/20 вбачається, що позивачем заявлені вимоги до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по обов`язковим членським внескам та податку на землю в загальній сумі 3105 грн. 76 коп., а також судового збору в розмірі 2102 грн. (у випадку задоволення даного позову).

Заяву про забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що відповідачка ОСОБА_1 ігнорує неодноразові письмові звернення позивача сплатити борг у добровільному порядку, тому необхідно вжити заходів щодо забезпечення позову для попередження умисного створення відсутності майна у відповідачки, шляхом накладення арешту на майно відповідачки (земельні ділянки) та шляхом заборони власнику земельних ділянок або іншим особам вчиняти дії стосовно цих земельних ділянок до погашення заборгованості.

При цьому позивач посилається на досвід по стягненню заборгованості з іншого недобросовісного члена товариства ( ОСОБА_2 ), який подарував земельну ділянку своєму батькові, у зв`язку з цим в нього відсутнє майно, а тому рішення суду про стягнення боргу виконати не можливо. Тому, як зазначає позивач, є підстави вважати, що і відповідачка ОСОБА_1 може вчинити тотожні дії, оскільки їх земельні ділянки знаходяться поряд, а їх батьки знаходяться в дружніх відносинах.

Такі підстави для забезпечення позову у даній справі, суд вважає лише припущенням, оскільки позивачем не надано належних та переконливих доказів того, що відповідачка ОСОБА_1 вчиняє дії, які можуть призвести до невиконання чи утруднення виконання майбутнього судового рішення про задоволення позову (у випадку прийняття такого), в тому числі і дії направлені на відчуження земельної ділянки. Крім того, сума позову не є занадто значною, що не вказує на те, що виконати рішення суду про задоволення позову (у випадку прийняття такого рішення) не буде можливим в інший спосіб, окрім як за рахунок земельних ділянок.

До того ж, у своїй заяві про забезпечення позову позивач і не конкретизує на які саме земельні ділянки, які належить відповідачці ОСОБА_1 , він просить накласти арешт, зокрема не вказує ні номер земельних ділянок, ні місце їх знаходження.

Також суд враховує і те, що дії інших осіб у іншій справі, на які посилається позивач, як на підставу для забезпечення даного позову, не можуть бути підставою для забезпечення саме даного позову, оскільки вони не вказують на вчинення чи можливість вчинення саме відповідачкою дій, направлених на утруднення виконання майбутнього судового рішення.

Тому, з урахуванням викладеного, доказів, які надані стороною позивача на обґрунтування даного клопотання, суд вважає, що стороною позивача не доведено належними та переконливими доказами, що на даний час існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову по даній справі.

А тому, виходячи із суті позовних вимог, їх підстав та обґрунтування заяви про забезпечення позову, принципу співмірності, суд приходить до висновку про відмову в її задоволення.

Керуючись ст.ст. 149-153 , 354 ЦПК України , постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного-процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову , суд, -

у х в а л и в:

В задоволенні заяви Садового товариства Вільшанка про забезпечення позову по цивільній справі № 711/1324/20 за позовом Садового товариства Вільшанка до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по обов`язковим членським внескам та податку на землю - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу .

Відповідно до п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали суду продовжується на строк дії такого карантину.

Повний текст ухвали складений 26.05.2020 року.

Головуючий: В.М. Скляренко