Рішення

від 21.01.2020 по справі 758/4714/18

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/4714/18

Категорія 40

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2020 року місто Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Ларіонової Н.М.,

при секретарі судового засідання Мариненко Я.С., Волошиній А.М.,

за участю: представників позивача - адвокатів Демидюк О.Б. та Палагицької Г.С. ,

представника відповідача-1 - адвоката Опришко Л.В.,

представника відповідачів-1,2 - адвоката Демідової О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Видавничій дім Медіа - ДК , ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації, -

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2018 р позивач ОСОБА_2 , інтереси якого представлені адвокатом Раковим В.В., звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просив: 1) визнати недостовірною інформацію, поширену в статті ІНФОРМАЦІЯ_1 , надрукованій в №13 журналу Новое время від 05.04.2018 року на 1 та 18-21 шпальтах, а саме Секреные оборонне заказы стали золотой жилой для … депутата НФ ОСОБА_4 ; … закрытые от общества контракты стали той сферой, где процветают финансовые операции … Чаще всего в контексте подобных сделок эксперты и парламентарии, которые знаком с ситуацией в оборонной сфере, называют двух людей… Второй - ОСОБА_6 представитель фракции Народного фронта и глав парламентського комитета по вопросам обороны ; Один из бизнесменов, причастный к поставкам, на условиях анонимнеости расказал НВ, что конечным бенефициарием этой схемы являеться ОСОБА_6 . А также заверил, что большая часть контрактов - коррупционная загрузка (мова оригіналу); 2) зобов`язати відповідача-1 ТОВ Видавничий дім Медіа-ДК та відповідача-2 ОСОБА_3 спростувати протягом одного місяця з дня набрання рішенням суду у даній справі законної сили поширену у № 13 журналу Новое время від 05.04.2018 року на 1 та 18-21 шпальтах недостовірну інформацію щодо ОСОБА_2 шляхом опублікування тим же шрифтом і в тому ж місці журналу, що і недостовірна інформація ( на 1 та 18-21 шпальтах журналу Новое время ), авторської статті позивача Правда як зброя. Брехня - як зрада , супроводжуючи її розміщенням на 1 шпальті журналу Новое время фотографії, наданої позивачем, не допускаючи при цьому власних коментарів та не змінюючи оригінального зображення.

Позов мотивний тим, що ІНФОРМАЦІЯ_4 року на 1 та 18-21 шпальтах журналу Новое время № 13 , засновником якого є ТОВ Видавничий дім Медіа-ДК , було опубліковано статтю ІНФОРМАЦІЯ_1 , автором якої є ОСОБА_3 . Зазначає, що на першій шпальті журналу є напис, який визначає головну ідею статті Секретнные оборонне заказы стали золотой жилой для замглавы СНБО ОСОБА_8 депутата ОСОБА_9 . Крім того, в статті є наступна інформація про позивача ОСОБА_2 : … закрытые от общества контракты стали той сферой, где процветают финансовые операции… Чаще всего в контексте подобных сіделок ъксперты и парламентарии,Ю которые знаком с ситуацией в оборонной сфере, называют двух людей … Второй - ОСОБА_6 представитель фракции Народного фронта и главы парламентського комитета по вопросам обороны ; Один из бизнесменов, причастный к поставкам, на условиях анонимности рассказал НВ, что конечным бенефицарием этой схемы является ОСОБА_6 . А также заверил, что большая часть контрактов-коррупционная загрузка . Вказану інформацію позивач вважає недостовірною, її поширення ганьбить честь, гідність та ділову репутацію позивача, вказані висловлювання носять вкрай негативний характер, впливають на формування хибної думки у широкого загалу про депутата Верховної ради України.

Провадження у справі відкрито ухвалою від 18.04.2018 року з призначенням розгляду в порядку загального позовного провадження (суддя Войтенко Т.В.).

В травні 2018 р. відповідачем ОСОБА_3 поданий відзив, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що у своїх матеріалах відповідач суворо дотримується загальновизнаних журналістських стандартів, вся викладеня інформація ґрунтується на певній загальновідомій та не спростованій інформації. ТОВ ВД Медіа-ДК , яке є видавцем журналу Новий час країни , є незалежним та демократичним ЗМІ. Зазначає, що інформація про корупційні схеми в оборонній сфері є надзвичайно важливою, оскільки стосується національної безпеки України, журналістом ОСОБА_3 ., 16.04.2018 року подано заяву до Національного антикорупційного бюро України щодо можливого злочину з ознаками корупції, до якого може бути причетний народний депутат ОСОБА_2 . При підготовці матеріалу журналістом було ретельно перевірено всю отриману інформацію на предмет її достовірності, до того ж оспорювана інформація взагалі не подана у статті у формі беззаперечних фактів. Вказує, що причетність ОСОБА_2 до контрактів в оборонній сфері обговорювалась у різних ЗМІ ще до виходу публікації, про це заявляли неодноразово й різні публічні особи. Зокрема, журналістами Слідство.Інфо у лютому 2017 року було проведено розслідування щодо закупівель, які проводить Укроборонпром Моторні ділки: Як Укроборонпром закуповує російські двигуни для бронетехніки , та серед іншого зазначається причетність ОСОБА_2 до Укроборонпрому: За даними медіа, значний вплив на роботу Укроборонпрому чинить народний депутат ОСОБА_2 , який очолює парламентський комітет з питань національної безпеки та оборони. ОСОБА_15 - давній друг ОСОБА_2 . Нещодавно наші колеги помітили їх разом, коли вони виходили з Адміністрації Президента України . Розслідування опубліковане ІНФОРМАЦІЯ_5 на сайті ІНФОРМАЦІЯ_6 і- ІНФОРМАЦІЯ_7 . Крім того, при підготовці статті відповідач звертався за коментарями безпосередньо до ОСОБА_2 . Враховуючи, що оборонна сфера є закритою, але вкрай важливою для суспільства, журналіст всіма можливими засобами перевірив надану йому інформацію, врахував інформацію, яка була поширена ще до виходу публікації та опублікував коментраі осіб, що мають відношення до теми публікації, зокрема й самого позивача. Вважає, що наданий позивачем висновок експерта, є неналежним та недопустимим доказом.

В вересні 2018 року представник ТОВ ВД Медіа-ДК - Куликова О.І. подала відзив, в якому сторона відповідача просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що при підготовці матеріалу журналіст добросовісно перевірив викладену у статті інформацію, публікації ЗМІ, коментарі від публічних осіб, які володіють інформацією, отримано коментарі позивача, які без жодних перекручень викладені у статті. Вказує, що позивач зазначає, що відповідачі голослівно звинувачують позивача у корупції, посилаючись при цьому на осіб, які надавали відповідну інформацію на умовах анонімності, без підтвердження на те офіційними документами. При підготовці матеріалу журналістом було ретельно перевірено всю отриману інформацію на предмет її достовірності, до того ж оспорювана інформація взагалі не подана у статті у формі беззаперечних фактів.

В своїй відповіді на відзив представник позивача зазначила, що в супереч викладеної відповідачем позиції про те, що інформація була отримана з анонімного джерела, як докази достовірності розповсюдження інформації, відповідачами наведено відомості з матеріалів інших ЗМІ та публічні виступи народних депутатів України. Стосовно розміщених іншими ЗМІ матеріалів представник позивача зазначає, що посилання на анонімні джерела інформації статті Служили два товарища , наведені відповідачами у відзивах матеріали інших ЗМІ, не підтверджують факту достовірності поширеної інформації. Крім того, якщо все ж таки, саме ці публікації стали джерелом розповсюдження недостовірної інформації, а не анонімне джерело, відповідачі мали надаи посилання на ці публікації в самій статті, адже якщо ці ЗМІ вже опубліковували інформацію раніше, вони не вважаються анонімними джерелами.

В травні 2018 року представник ТОВ ВД Медіа-ДК - ОСОБА_17 подала заперечення, в яких зазначала, що позивач в своїй відповіді наголошує на тому, що спростування недостовірної інформації не вважається способом цивільно-правової відповідальності, що спірна інформація є фактичними твердженнями про вчинення позивачем корупційних діянь, вважає, що широкі межі допустимої критики позивача у цій справі не застосовуються, оскільк на думку позивача та його представника, вона не стосується питань приватного життя позивача. Однак, аналіз оригінального тексту статті Служили два товарища показу, що це не так. Зокрема, у висловлюваннях № 2 та № 3 повідомляється про те, що експерти, парламентарі та бізнесмени, тобто треті особи згадують ім`я позивача в контексті підозрілих контрактів у сфері оборони. Таким чином, відповідач поширив інформацію про те, що говорять про позивача треті особи. Відповідно, фактом, який підлягає доведенню з боку відповідача, є факт поширення третіми особами інформації про причетність позивача до підозрілих контрактів у сфері оборони. Вказує, що відсутність посилань на зазначені публікації та публічні висловлювання у тексті статті Служили два товарища не робить поширену інформацію недостовірною, адже факти поширення експертами та депутатами інформації про наявність підозр щодо участі позивача у корупційних схемах мали місце до виходу у світ спірної статті. Відсутність посилань на інші ЗМІ чи цитувань висловлювань експертів та депутатів, не може розцінюватись як відсутність підстав для звільнення від відповідальності. За таких умов спірна інформація не підлягає спростування, оскільки вона є достовірною.

На підставі протоколу повторного автоматичного розподілу від 10.07.2018 р. матеріали вищевказаної справи передані в провадження судді Ларіонової Н.М.

В судовому засіданні представники позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просили його задовольнити з підстав, наведених у позові, надали пояснення, аналогічні викладеним в позові обставинам.

Представники відповідача ТОВ Видавничий дім Медіа-ДК в судовому засіданні заперечували проти позову, просили відмовити в його задоволенні з підстав, наведених у відзиві.

Представник відповідача ОСОБА_3 , яка діяла і як представник відповідача ТОВ Видавничий дім Медіа-ДК , в судовому засіданні заперечувала проти позову, просила відмовити в його задоволенні з підстав, наведених у відзиві.

Суд, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, яким надана оцінка в їх сукупності, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 на 1 та 18-21 шпальтах журналу Новое время № 13 , засновником якого є ТОВ Видавничий дім Медіа-ДК , було опубліковано статтю ІНФОРМАЦІЯ_1 , автором якої є ОСОБА_3 .

На першій шпальті журналу є напис, який визначає головну ідею статті: Секретные оборонне заказы стали золотой жилой для замглавы СНБО ОСОБА_8 депутата НФ ОСОБА_4 (мова оригіналу).

Крім того, як вбачається з даної статті, опублікованої у вищевказаному журналі, там міститься така інформація: … закрытые от общества контракты стали той сферой, где процветают финансовые операции… Чаще всего в контексте подобных сделок эксперты и парламентарии, которые знаком с ситуацией в оборонной сфере, называют двух людей … Второй - ОСОБА_6 представитель фракции Народного фронта и главы парламентського комитета по вопросам обороны ; Один из бизнесменов, причастный к поставкам, на условиях анонимности рассказал НВ, что конечным бенефицарием этой схемы является ОСОБА_6 . А также заверил, что большая часть контрактов-коррупционная загрузка (мова оригіналу).

Листом від 23.04.2018 р. за вих.№ 06-18612-18 Генеральна прокуратура України повідомила представника позивача на його адвокатський запит про те, що за даними інформаційної системи Єдиного реєстру досудових розслідувань у провадженнні детективів Національного антикорупційного бюро України не перебувають кримінальні провадження, у яких народному депутату ОСОБА_2 та громадянину ОСОБА_2 здійсненно повідомлення про підозру.

Листом від 24.04.2018 р. за вих.№ 14/2/4-2975/1 Служба безпеки України повідомила представника позивача на його адвокатський запит про те, що за даними Єдиного реєстру досудових розслідувань станом на 20.04.2018 р. у кримінальних провадженнях, які розслідуються слідчими органів безпеки, повідомлення про підозру громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_2 не здійснювалось. Інформацією, яка б свдчила про отримання ОСОБА_2 прибутку від укладання та виконання контрактів, що вказані в запиті, а також перебування його в статусі бенефіціара, не володіють.

Листом від 04.05.2018 р. № 01-11/283 Державне підприємство Житомирський бронетанкоий завод повідомило представника позивача на його адвокатський запит про те, що не володіє інформацією про відкриті кримінальні провадження щодо ОСОБА_2 та інформацією про отримання ним прибутку від контрактів, укладених Міністерством оборони. При укладанні контракту між ДП ЖБТЗ та Міноборони України про поставку БМП-1АК ОСОБА_2 участі не приймав.

Згідно висновку експерта Українського бюро лінгвістичних експертиз від 27.04.2018 р. № 056/133, наданого стороною позивача, результатами експертизи експерт стисло підсудмував на поставленгі питання у формі таких видовідей: 1) Текстові матеріали, надані для експертизи, містять інформацію про причетність ОСОБА_2 до корупційних схем. Зазначену інформацуію на поверхневому рівні семантчної структури містять такі висловлювання: Чаще всего в контексте подобных сдежок эксперты и парламентарии, которые знакомы с ситуацией в оборонной сфере, называют двух людей. Первый - это ОСОБА_19 , заместитель секретаря Совбеза (СНБО), давний деловой партнер главы государства, контролирующий автомобыльную корпорацию Богдан. Второй - ОСОБА_6 , представитель фракции Народного фронта (НФ) и глава парламентского комитета по вопросам обороны; Один из биснесменов, причастный к поставкам, на услових анонымносты рассказал НВ, что конечным бенефициаром этой схемы является ОСОБА_6 . А также заверил, что большая ачсть контракта - коррупционная нагрузка (мова оригіналу); 2) Текстові матеріали, надані для експертизи, містять інформацію про причетність ОСОБА_2 до корупційних схем, виражену у формі фактологічного твердження; 3) Текстові матеріали, надані для експертизи, містять інформацію про те, що ОСОБА_2 є бенефіціаром корупційних схем; 4) Текстові матеріали, надані для експертизи, містять інформацію про те, що ОСОБА_2 є бенефіціаром корупційних схем, вираженуи у формі фактологічного твердження; 5) Текстові матеріали, наданя для експертизи, містять іфнормацію, яка може принижувати честь і гідність ОСОБА_2 та може завдати шкоди його діловій репутації.

Позивач стверджує про порушення його ділової репутації внаслідок поширення відповідачами зазначеної інформації, яку позивач вважає недостовірною.

Відповідачі стверджують про те, що вся спірна інформація неодноразово поширювалась різними джерелами (публічними особами, ЗМІ тощо); наразі є відкрито кримінальне провадження та проводяться слідчі дії; позивач є публічною особою, а тому межа допустимої критики охоплюються правом на свободу вираження поглядів та є ширшою.

Перевіряючи твердження та заперечення сторін у справі суд виходить з такого.

Статтями 3, 28 Конституції України проголошено найвищою соціальною цінністю людину, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпеку, кожен має право на повагу до його гідності.

Згідно з положеннями статті 32 Конституції України, кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Конституцією України гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів та переконань.

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя, згідно з приписами статті 34 Конституції України.

Відповідно до статті 201 ЦК України, особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є зокрема, честь, гідність і ділова репутація.

Згідно з положень ст.297 ЦК України, кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 299 ЦК України, фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

За змістом частини 1 ст. 277 ЦК України, особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на спростування.

Верховний суд України у пункті 18 постанови Пленуму від 27.02.2009 Про судову практику розгляду цивільних справ про захист гідності та честі фізичної особи, а також репутації фізичної та юридичної особи роз`яснив, що позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Положеннями ст. 277 ЦК України визначений загальний порядок доказування у такій категорії справ. Законодавцем було виключено з вказаної статті частину третю, яка покладала обов`язок на особу доказувати правдивість негативної інформації, поширеної такою особою.

Поруч з наведеним, відповідно до ч.ч. 1, 2 Закону України Про інформацію , передбачено, що ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду.

Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). При розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Пунктом 19 постанови Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 Про судову практику розгляду цивільних справ про захист гідності та честі фізичної особи, а також репутації фізичної та юридичної особи визначено, що, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням - висловлюванням, яке не містить фактичних даних, за виключенням винятком образи чи наклепу, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири.

Відповідно до статті 277 ЦК України, не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Згідно з частиною третьою статті 277 ЦК України, негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Кваліфікація поданої в тексті негативної інформації як фактологічної (стверджуваної) або суб`єктивно-оцінної (суб`єктивна думка, припущення, оцінне судження) має значення для з`ясування підстав юридизації спірного тексту, наявність або відсутність його елементів у площині правового регулювання.

Як вбачається з наданих стороною відповідача, на час опублікування спірної статті, в мережі Інтеренет за різними посиланнями містились статті щодо позивача та ДК Укроборонпром , які там були (т.1 арк.спр.147-160, 166-175).

В судовому був відтворений наданий строною відповідача відеозапис брифінгів у Верховній Раді України народних депутатів VIII скликання Лещенка С . А . та ОСОБА_21 , а також програми Слідство. Інфо на телевійному каналі Громадське , які також містять інформацію про позивача та Державний концерн Укроборонпром , яка нашла своє відображення у статті відповідів (т.1 арк.спр.178).

Загальновідомим є факт того, що на час виходу статті позивач був народним депутатом України, головою комітету Верховної Ради України з питань оборони та безпеки.

Право на недоторканість ділової репутації та честь і гідність публічної особи, до категорії якої належать і народні депутати України, підлягають захисту лише у випадках, коли політичний, державний або громадський діяч доведе, що інформація про нього була поширена з явним злим умислом, тобто з нехтуванням питання про їх правдивість чи неправдивість, а не з метою доведення до громадськості особистих тверджень про наміри і позицію таких лідерів.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 343/1867/17.

Верховний Суд підкреслив, що відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду при розгляді справ суди застосовують Європейську Конвенцію з прав людини і практику суду як джерело права. Так, статтею 10 Конвенції з прав людини встановлено, що кожен має право на свободу вираження поглядів.

Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Право на свободу вираження поглядів є не лише основною засадою демократії, але і передумовою здійснення багатьох інших прав і свобод, що гарантуються Конституцією.

Крім того, у разі якщо позивач є публічною особою, то суд, розглядаючи і вирішуючи справу про захист його гідності, честі чи ділової репутації, повинен ураховувати, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальної сфери, спорту чи в будь-якій іншій галузі).

Оскільки політичні чи громадські діячі вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися виставити себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами. У зв`язку із цим межа допустимої критики щодо політичного діяча є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

Право на недоторканість ділової репутації та честь і гідність публічної особи підлягають захисту лише у випадках, коли політичний, державний або громадський діяч доведе, що інформація про нього була поширена з явним злим умислом, тобто з нехтуванням питання про їх правдивість чи неправдивість, а не з метою доведення до громадськості особистих тверджень про наміри і позицію таких лідерів.

Вказані обставини дають суду підстави дійти висновку, що відсутній юридичний склад порушення, на яке вказує позивач, відсутній факт поширення інформації, що порушує особисті немайнові права особи позивача або завдає шкоди його особистим немайновим благам, чи перешкоджає йому повно і своєчасно здійснювати свої особисті немайнові права, що має для нього негативні наслідки.

Згідно ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі вище викладеного, проаналізувавши зазначені норми закону та зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що в судовому засіданні не знайшов свого підтвердження факт порушення прав позивача відповідачами, позивачем не надано доказів та представником в судовому засіданні не було доведено протиправності діяння чи без діяння відповідачів, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням відповідачів та вини відповідачів в її заподіянні, стороною позивача не було доведено того, що було порушено його право та ділову репутацію, честь та гідність, що воно порушене саме внаслідок дій відповідачів і такі дії є протиправними, що відповідачі вчинили якесь діяння, яке порушило права позивача на ділову репутацію, честь та гідність за захистом яких подано позов, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, то не підлягає стягненню і сплачений позивачем при подачу позову судовий збір.

На підставі вищевикладеного, ст.ст. 3, 28, 32, 34, 55 Конституції України, ст.ст. 297, 299, 277 ЦК України, Законом України Про інформацію , керуючись ст.4, 10, 12, 13, 76-80, 81, 89, 141, 258-259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, п.15.5 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України (2017 р.), -

В И Р І Ш И В :

В позові ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю Видавничій дім Медіа - ДК (місцезнаходження за адресою: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 86; код ЄДРПОУ 39145695), ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) про захист честі, гідності та ділової репутації - відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Подільський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Н. М. Ларіонова