Постанова

від 01.06.2020 по справі 640/10087/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/10087/19 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко А.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Епель О.В., Василенка Я.М., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Факторингове бюро розрахунків" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Факторингове бюро розрахунків" про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Факторингове бюро розрахунків" про стягнення штрафу в сумі 17000 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2019 року адміністративний позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до акту про провадження діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Факторингове бюро розрахунків" на ринках фінансових послуг, для якої законом встановлені вимоги щодо одержання ліцензії, без відповідної ліцензії від 07 серпня 2018 року №934/16-4/8 встановлено вчинення названим товариством правопорушення, зазначеного у пункті 1 частини 1 статті 41 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", а саме провадження діяльності на ринках фінансових послуг, для якої законом встановлені вимоги щодо одержання ліцензії, без відповідної ліцензії.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 07 серпня 2018 року №578/934/16-4/8-П застосовано до відповідача штрафну санкцію у розмірі 17 000,00 грн та зобов`язано останнє повідомити Нацкомфінпослуг про виконання або про відмову від добровільного виконання постанови у термін до 06 вересня 2018 року з одночасним наданням у разі сплати штрафу документів, що підтверджують його сплату.

Так, відповідно до пункту 10 частини 1 статті 28 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" від 12 липня 2001 року №2664-ІІІ (далі по тексту - Закон України від 12 липня 2001 року №2664-ІІІ) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції, у разі порушення законодавства про фінансові послуги, нормативно-правових актів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу та накладає адміністративні стягнення.

Положеннями частини 1 статті 39 Закону України від 12 липня 2001 року №2664-ІІІ передбачено, що у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 40 Закону України від 12 липня 2001 року №2664-ІІІ Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг може застосовувати такі заходи впливу, зокрема, накладати штрафи в розмірах, передбачених статтями 41 і 43 цього Закону.

Відповідно до частини 3 статті 41 Закон України від 12 липня 2001 року №2664-ІІІ штрафи, накладені Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг стягуються у судовому порядку.

Відповідно до пункту 2.4 розділу ІІ Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг від 20 листопада 2012 року №2319, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2012 року за №2112/22424, у разі несплати штрафу особою в добровільному порядку у строк, передбачений постановою, він стягується Нацкомфінпослуг у судовому порядку.

Доказів щодо оскарження постанови Нацкомфінпослуг від 07 серпня 2018 року №578/934/16-4/8-П або сплати визначеного цією постановою штрафу матеріали справи не містять, а відповідачем надано не було.

Згідно зі статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги, що позивачем було надано суду належні та допустимі докази належного повідомлення відповідача щодо прийнятої постанови від 07 серпня 2018 року №578/934/16-4/8-П про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг, а відповідачем штраф у визначений постановою строк не сплачено та таку постанову не оскаржено, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Факторингове бюро розрахунків" залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

cуддя О.В.Епель

суддя Я.М.Василенко