Ухвала

від 02.06.2020 по справі 620/2251/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/2251/19

УХВАЛА

02 червня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Губської Л.В. та суддів Епель О.В., Степанюка А.Г., розглянувши клопотання Державної податкової служби України про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Кайдзен Груп до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року адміністративний позов задоволено.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про відмову в задоволені позову.

Разом з апеляційною скаргою відповідач заявляє клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Клопотання обґрунтовується тим, що ДПС України не була стороною у справі, а про наявність рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року дізналась з заяви позивача про зміну сторони виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Як вбачається з матеріалів справи, апелянт подав апеляційну скаргу на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року після спливу строку на апеляційне оскарження, оскільки, апеляційна скарга подана відділення поштового зв`язку для відправлення 18 травня 2020 року.

Разом з цим, відповідно до наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копію оскаржуваного рішення, відповідач отримав 15 жовтня 2019 року, отже останнім днем 30-денного строку на апеляційне оскарження рішення є 14 листопада 2019 року.

Слід зазначити, що Державна податкова служба України не залучена до участі у справі. З приводу тверджень апелянта, наведених в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Зі змісту постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України вбачається, що Державну податкову службу України та Державну митну службу України утворено шляхом реорганізації Державної фіскальної служби шляхом поділу.

Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 682-р погоджена пропозиція Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227 Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Державну податкову службу.

Отже, слід дійти висновку, що ДПС України виконує обов`язки, які раніше виконувались ДФС України. Тобто фактично ці особи є одним і тим же суб`єктом.

Відтак, попри незалучення ДПС України до розгляду справи, це не впливає на дотримання місячного строку на звернення до суду з апеляційною скаргою.

Отже, в матеріалах справи відсутні докази дотримання апелянтом строку на апеляційне оскарження. Відповідачем не обґрунтовано неможливості дотримання встановлених строків на звернення до суду, не наведено беззаперечних доказів поважності причин пропуску строку, натомість дотримання встановлених законодавством строків звернення до суду гарантує сталість судового рішення.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява № 23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання апеляційної скарги.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі UnionAlimentariaSanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску строку на апеляційне оскарження, вказані у клопотанні, та задоволення цього клопотання.

Керуючись ст. 121, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Державної податкової служби України про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач Л.В. Губська

Судді О.В. Епель

А.Г. Степанюк