Постанова

від 02.06.2020 по справі 826/9171/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/9171/18 Суддя (судді) першої інстанції: Качур І.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Кучми А.Ю.,

суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2020 року (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства Юридична фірма Аркс до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Приватне підприємство Юридична фірма Аркс звернулося з позовом до суду, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 26.03.2018 №0192111209 та №0192141209.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач своєчасно подав декларацію платника єдиного податку третьої групи (юридична особа) за три квартали 2017 року та сплатив відповідну суму грошового зобов`язання за відповідний період. На думку позивача, ним було виконано всі дії, які від нього залежали, спрямовані на своєчасну подачу декларацій.

Відповідачем подано відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що за результатами камеральної перевірки встановлено заниження позивачем суми грошового зобов`язання з єдиного податку з юридичних осіб у зв`язку з неподанням декларації з єдиного податку за три квартали 2017 року, наслідком чого стало донарахування відповідної суми єдиного податку та застосування штрафних санкцій згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2020 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Апелянт вказує, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, без повного з`ясування усіх обставин у справі. Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам, що викладені у відзиві на позовну заяву.

Апелянтом заявлено клопотання про заміну первісного відповідача Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві, оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537 Про утворення територіальних органів Державної податкової служби реорганізовано ГУ ДФС у м. Києві шляхом його приєднання до ГУ ДПС у м. Києві.

Відповідно до ч.1 ст.52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Наведене клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню шляхом заміни відповідача ГУ ДФС у м. Києві її правонаступником ГУ ДПС у м. Києві та після такої заміни усі дії, вчинені в адміністративному процесі до її вступу, обов`язкові для ГУ ДПС у м. Києві в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для ГУ ДФС у м. Києві.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що апелянтом проігноровано документальні докази, які знаходяться в матеріалах справи та були дослідженні судом, не зазначено, які норми чинного законодавства були неправильно застосовані судом першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволенні, а рішення - без змін.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.

Згідно ст. 316 КАС України , суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Головним управлінням ДФС у м. Києві було проведено камеральну перевірку звітної податкової декларації, за податковий (звітний) період рік 2017, ПП Юридична фірма Аркс - платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) та встановлено, що сума податкового зобов`язання з єдиного податку з юридичних осіб зазначена ПП Юридична фірма Аркс у податковій декларації реєстраційний №19675 від 08.02.2018 за податковий (звітний) період рік 2017, є нижча ніж визначено за результатами камеральної перевірки та не відповідає відсотковій ставці встановленою пп.2 п.293.3 ст.293 Податкового кодексу України; податкова декларація за три квартали 2017 року не подана чим порушено п.296.3 ст.296 Податкового кодексу України.

За результатом даної перевірки відповідачем складено акт №134/26-15-12-09-19/34879937 від 26.02.2018.

На підставі висновків акту перевірки №134/26-15-12-09-19/34879937 від 26.02.2018 ГУ ДФС у м. Києві винесено податкові повідомлення-рішення від 26.03.2018 №0192111209, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 170,00 грн; №0192141209, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем єдиний податок з юридичних осіб у розмірі 4380,76 грн, у тому числі за податковим зобов`язанням - 3504,61 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 876,15 грн.

Позивачем подавалися скарги на вказані податкові повідомлення-рішення до Державної фіскальної служби України, однак, як зазначає позивач скарги залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.

Позивач, не погодившись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновки акту перевірки не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи за зазначені періоди, а прийняті на підставі вказаного акту податкові повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з положеннями статті 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 49.1 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені вказаним Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно з пунктом 49.2 статті 49 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений вказаним Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог вказаного Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Вказаний абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Відповідно до підпункту 49.18.2 пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених вказаним Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Згідно положень пункту 296.3 статті 296 Податкового України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є квартал.

Положеннями пункту 295.3 статті 295 Податкового кодексу України визначено, що платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є платником третьої групи єдиного податку.

Перевіркою встановлено неподання позивачем податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за три квартали 2017 року; сума податкового зобов`язання з єдиного податку з юридичних осіб, зазначена позивачем у податковій декларації за 2017 рік є нижчою, ніж визначено за результатами камеральної перевірки.

Разом із тим, позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог долучено до матеріалів справи копію податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за три квартали 2017 року.

Таким чином матеріалами адміністративної справи підтверджується, що декларація з єдиного податку за три квартами 2017 року (а.с.19-20) надіслана позивачем поштою 11.10.2017 і отримана ДПІ в Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві 17.10.2017, відповідно до копій квитанції з пошти (а.с.21), опису вкладення поштового відправлення з відміткою поштового відділення (а.с.21) і повідомлення про вручення поштового відправлення ДПІ в Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві (а.с.22), тобто до граничного терміну подання, а саме 09.11.2017.

Колегія суддів звертає увагу, що в апеляційній скарзі, апелянтом проігноровано дані висновку суду першої інстанції, натомість лише скопійовано зміст відзиву на позовну заяву.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновки акту перевірки не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи за зазначені періоди, а прийняті на підставі акту перевірки №134/26-15-12-09-19/34879937 від 26.02.2018 податкові повідомлення-рішення від 26.03.2018 №0192111209 та №0192141209 є протиправним та підлягають скасуванню.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.

Керуючись ст. ст. 242 , 243 , 251 , 308 , 310 , 315 , 316 , 321 , 322 , 325 , 328 , 329 Кодексу адміністративного судочинства України , колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м.Києві залишити без задоволення , а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328 , 329 КАС України .

Повний текст постанови виготовлено 02.06.2020.

Головуючий суддя: А.Ю. Кучма

В.О. Аліменко

Н.В. Безименна