Постанова

від 02.06.2020 по справі 460/2067/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2020 рокуЛьвівСправа № 460/2067/19 пров. № А/857/5778/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів Попка Я.С., Сеника Р.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Державної судової адміністрації України на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 27 березня 2020 року, ухвалене суддею Махаринець Д.Є. у м. Рівне за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у справі № 460/2067/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Волинського окружного адміністративного суду, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державної судової адміністрації України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом у якому просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку стажу роботи судді Волинського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 , який дає право на одержання доплати до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки, здійсненні перерахунку відпустки та щомісячної доплати за вислугу років до посадового окладу з моменту зарахування до штату Волинського окружного адміністративного суду з 03.11.2008 року та виплати її (з урахуванням уже виплачених сум), викладеної у листі від 13.06.2019 року № 02-51/11783/19.

- зобов`язати відповідача провести перерахунок стажу роботи судді Волинського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 , який дає право на одержання доплати до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки, зарахувавши до нього період роботи на посадах науково-педагогічних працівників та час навчання в аспірантурі у Волинському державному університеті імені Лесі Українки (вищому навчальному закладі IV рівня акредитації державної форми власності), а саме: з 01.09.1999 року по 30.10.1999 року - на посаді асистента кафедри публічного права, з 01.11.1999 року по 31.12.2002 року - навчання в аспірантурі з відривом від виробництва, з 06.01.2003 року по 31.08.2003 року на посаді асистента кафедри теорії, історії держави і права та конституційного права, з 01.09.2003 року по 31.08.2004 року - на посаді старшого викладача кафедри теорії, історії держави і права та конституційного права, з 01.09.2004 року по 31.08.2007 року - на посаді старшого викладача кафедри цивільного права і процесу, про що видати відповідний наказ;

- зобов`язати відповідача провести судді Волинського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 перерахунок кількості днів додаткової відпустки та щомісячної доплати за вислугу років до посадового окладу з моменту зарахування до штату Волинського окружного адміністративного суду, тобто з 03.11.2008 року, про що видати відповідний наказ, та виплатити щомісячну доплату за вислугу років до посадового окладу з моменту зарахування до штату Волинського окружного адміністративного суду з 03.11.2008 року (з урахуванням уже виплачених сум).

Позовні вимоги мотивовано тим, що Указом Президента України від 24.10.2008 року № 957/2008 позивач призначений на посаду судді Волинського окружного адміністративного суду строком на п`ять років, в подальшому постановою Верховної Ради України від 05.09.2013 року № 450-VІІ обраний на посаду судді Волинського окружного адміністративного суду безстроково. До вказаного призначення, позивач набув стаж наукової роботи з 1999 року по 2017 рік на посадах науково-педагогічних працівників у вищому навчальному закладі ІV рівня акредитації державної форми власності. Позивач вважає, що набутий ним стаж разом із навчанням в аспірантурі, на підставі частини 6 статті 44 Закону України Про статус суддів від 15.12.1992 року № 2862-XII повинен бути зарахований до стажу, що дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки на посаді судді.

08.04.2019 року позивач звернувся з відповідною заявою до відповідача на яку 13.06.2019 року отримав відповідь, що вказаний стаж не може бути зарахований до стажу на посаді судді, що дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки, оскільки позивач перед обранням на посаду судді не працював на посадах державної служби, а стаж роботи науково-педагогічним працівником, який набув позивач зараховується лише до стажу роботи державної служби за умови роботи на відповідній посаді державного службовця після звершення педагогічної діяльності.

Позивач вважає цю відмову відповідача протиправною з огляду на те, що частина 6 статті 44 Закону України Про статус суддів від 15.12.1992 року № 2862-XII передбачає зарахування часу роботи, крім посади судді, час роботи на посадах слідчих та прокурорських працівників, а також інших працівників, яким законом передбачені такі ж пільги.

Водночас, позивач зазначає, що до числа інших працівників, яким законом передбачені такі ж пільги відносяться, зокрема науково-педагогічні працівники, яким Законом України Про освіту від 23 травня 1991 року № 1060-ХІІ передбачено такі ж самі пільги, як статтею 44 Закону України Про статус суддів від 15.12.1992 року № 2862-XII суддям.

Крім того, позивач зазначає, що відповідно до пункту 3 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 року № 283 до стажу державної служби включається стаж наукової роботи, набутий в державних установах, організаціях, закладах на посадах, визначених переліком посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до статті 24 Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність , незалежно від наявності перерв у роботі. Оскільки, на думку позивача, робота на посаді судді є особливим видом державної служби, то стаж роботи на посадах науково-педагогічних працівників підлягає зарахуванню до стажу, що дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки.

Позивач вважає, що відповідач порушив право позивача на належний рівень суддівської винагороди. На думку позивача, належним способом захисту порушеного права є визнання дій відповідача протиправним та зобов`язання зарахувати до стажу судді час навчання на аспірантурі та перебування на посаді асистента та старшого викладача і виплата пов`язаних зі стажем надбавки до посадового окладу за вислугу років та надання додаткової відпустки.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 27 березня 2020 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною відмову Волинського окружного адміністративного суду (викладену в листі від 13.06.2019 № 02-51/11783/19), у здійсненні перерахунку стажу роботи судді Волинського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 , що дає йому право на одержання доплати до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки, здійсненні перерахунку відпустки та щомісячної доплати за вислугу років до посадового окладу з моменту зарахування до штату Волинського окружного адміністративного суду з 03.11.2008 року та виплати її (з урахуванням уже виплачених сум).

Зобов`язано Волинський окружний адміністративний суд провести перерахунок стажу роботи судді Волинського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 , що дає йому право на одержання доплати до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки, зарахувавши до нього період роботи на посадах науково-педагогічних працівників та час навчання в аспірантурі у Волинському державному університеті імені Лесі Українки (вищому навчальному закладі IV рівня акредитації державної форми власності), а саме з 01.09.1999 року по 30.10.1999 року - на посаді асистента кафедри публічного права, з 01.11.1999 року по 31.12.2002 року - навчання в аспірантурі з відривом від виробництва, з 06.01.2003 року по 31.08.2003 року на посаді асистента кафедри теорії, історії держави і права та конституційного права, з 01.09.2003 року по 31.08.2004 року - на посаді старшого викладача кафедри теорії, історії держави і права та конституційного права, з 01.09.2004 року по 31.08.2007 року - на посаді старшого викладача кафедри цивільного права і процесу шляхом видання відповідного наказу.

Зобов`язано Волинський окружний адміністративний суд провести судді Волинського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 перерахунок кількості днів додаткової відпустки та щомісячної доплати за вислугу років до посадового окладу з моменту зарахування до штату Волинського окружного адміністративного суду з 03.11.2008 року, про що видати відповідний наказ, та виплатити щомісячну доплату за вислугу років до посадового окладу з моменту зарахування до штату Волинського окружного адміністративного суду з 03.11.2008 року (з урахуванням уже виплачених сум).

Не погодившись із рішенням суду, його оскаржила Державна судова адміністрація України, яка просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, Державна судова адміністрація України, зазначає те, що відповідно до частини 6 статті 44 Закону України Про статус суддів від 15.12.1992 року № 2862-XII для суддів судів загальної юрисдикції до стажу роботи, що дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки, крім часу роботи на посадах суддів, зараховується час роботи на посадах слідчих, прокурорських працівників, а також інших працівників, яким законом передбачені такі ж пільги. Водночас, до інших працівників, яким законом передбачені такі ж пільги , на думку апелянта, відносяться, зокрема, державні службовці. Час навчання в аспірантурі та час роботи на посадах науково-педагогічних працівників, відповідно до Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність , може бути зарахований до державної служби, за умови, що після цього особа почала працювати на посадах державної служби. Оскільки, як зазначає апелянт, позивач перед обранням суддею не працював на посадах державної служби, то час навчання в аспірантурі та час роботи на посаді науково-педагогічного працівника, не може бути зарахований напряму до стажу роботи на посаді судді, який дає право на одержання надбавки до посадового окладу та додаткової відпустки.

З цих підстав Державна судова адміністрація України, як третя особа у справі вважає, що відповідач, відмовляючи в задоволенні заяви позивача про зарахування стажу роботи та виплату надбавки до посадового окладу і надання додаткової відпустки, діяв в порядку, спосіб та в межах повноважень, які передбачені чинним законодавством України.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Суд першої інстанції встановив те, що Указом Президента України від 24.10.2008 року № 957/2008 позивач призначений на посаду судді Волинського окружного адміністративного суду строком на п`ять років.

З 03.11.2008 року позивач зарахований до штату Волинського окружного адміністративного суду та по цей час обіймає посаду судді цього суду.

Постановою Верховної Ради України від 05.09.2013 року № 450-VІІ позивач обраний на посаду судді Волинського окружного адміністративного суду безстроково.

До призначення на посаду судді Волинського окружного адміністративного суду позивач, згідно із записами у трудовій книжці, працював на посадах науково-педагогічних працівників та навчався в аспірантурі у Волинському державному університеті імені Лесі Українки (вищому навчальному закладі IV рівня акредитації) у такі періоди:

01.09.1999 року - 30.10.1999 року - асистент кафедри публічного права;

01.11.1999 року - 31.12.2002 року - аспірант з відривом від виробництва;

06.01.2003 року - 31.08.2003 року - асистент кафедри теорії, історії держави і права та конституційного права;

01.09.2003 року - 31.08.2004 року - старший викладач кафедри теорії, історії держави і права та конституційного права;

01.09.2004 - 31.08.2007 - старший викладач кафедри цивільного права і процесу.

08.04.2019 року позивач звернувся із заявою до виконуючого обов`язки голови Волинського окружного адміністративного суду, у якій просив:

- здійснити перерахунок стажу роботи, що дає право на одержання доплати до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки, зарахувавши до нього на підставі пункту 3 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 року № 283 (чинного на момент мого призначення на посаду судді), період роботи на посадах науково-педагогічних працівників та час навчання в аспірантурі у Волинському державному університеті імені Лесі Українки (вищому навчальному закладі IV рівня акредитації), а саме з 01.09.1999 року по 30.10.1999 року - на посаді асистента кафедри публічного права, з 01.11.1999 року по 31.12.2002 року - навчання в аспірантурі з відривом від виробництва, з 06.01.2003 року по 31.08.2003 року - на посаді асистента кафедри теорії, історії держави і права та конституційного права, з 01.09.2003 року по 31.08.2004 року - на посаді старшого викладача кафедри теорії, історії держави і права та конституційного права, з 01.09.2004 року по 31.08.2007 року на посаді старшого викладача кафедри цивільного права та процесу;

- здійснити перерахунок відпустки та щомісячної доплати за вислугою років до посадового окладу з моменту зарахування до штату Волинського окружного адміністративного суду з 03.11.2008 року та виплатити її (з урахуванням уже виплачених сум).

Листом № 02-51/11783/19 від 13.06.2019 року, відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для проведення перерахунку стажу роботи, що дає право на одержання доплати до посадового окладу за вислугу років, додаткової відпустки та проведення виплат, оскільки вказаний стаж роботи на посадах науково-педагогічних працівників та час навчання в аспірантурі міг би бути врахований за умови подальшого призначення на посаду державної служби відповідно до Закону України Про державну службу .

Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що факт відсутності роботи на посаді державного службовця не впливає на підстави для проведення позивачу перерахунку стажу роботи, що дає право на одержання ним як суддею доплати до посадового окладу за вислугу років, додаткової відпустки та проведення виплат за наявності відповідного стажу роботи на посаді науково-педагогічного працівника. Таку думку суд першої інстанції висловив з огляду на те, що правові норми частини 6 статті 44 Закону України Про статус суддів від 15.12.1992 року № 2862-ХІІ не містять переліку посад інших працівників, яким законом передбачені такі ж пільги , час роботи на яких дає підстави зарахувати до стажу роботи судді, що дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки.

Водночас суд першої інстанції звернув увагу на те, що науково-педагогічним працівникам вищих навчальних закладів третього і четвертого рівнів акредитації Законом України Про освіту від 23.05.1991 року № 1060-ХІІ надавалися за змістом такі ж пільги, які були передбачені для суддів статтею 44 Закону України Про статус суддів від 15.12.1992 року № 2862-ХІІ.

Тому, суд першої інстанції зробив висновок про те, що час роботи позивача на посадах старшого викладача та асистента у вищому навчальному закладі IV рівня акредитації державної форми власності, а також час навчання в аспірантурі за денною (очною) формою навчання у такому навчальному закладі підлягає до зарахування суддям, призначеним чи обраним до 01.01.2011 року до стажу роботи, що дає їм право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки.

Апеляційний суд погоджується із вказаним висновком з огляду на наступні обставини.

15.12.1992 року Верховна Рада України прийняла Закон України Про статус суддів № 2862-ХІІ (далі - Закон 2862-ХІІ), який визначає статус суддів з метою забезпечення належних умов для здійснення правосуддя, дотримання Конституції і законів України, охорони прав і свобод громадян.

Відповідно до частини 4 та 5 Закону 2862-ХІІ суддям виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: при стажі роботи понад 3 роки - 10 відсотків, понад 5 років

- 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи.

Суддям надається щорічна відпустка тривалістю 30 робочих днів з наданням додаткового посадового окладу. Суддям, які мають стаж роботи понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 15 календарних днів.

Частиною 6 статті 44 Закону Закон 2862-ХІІ передбачено, що для суддів судів загальної юрисдикції до стажу роботи, що дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки, крім часу роботи на посадах суддів, зараховується час роботи на посадах слідчих, прокурорських працівників, а також інших працівників, яким законом передбачені такі ж пільги.

07.07.2010 року Верховна Рада України прийняла Закон України Про судоустрій і статус суддів № 2453-VI (далі - Закон № 2453-VI), який визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

Закон № 2453-VI набрав чинності 30 липня 2010 року, згідно з яким, Закон України Про статус суддів втратив чинність крім статей 43, 44, які втратили чинність з 01 січня 2011 року.

Разом з тим, в прикінцевих положеннях Закону № 2453-VI встановлено, що Закон № 2453-VI набирає чинності з дня його опублікування окрім статей 129 та 130 цього Закону, які вводитимуться в дію 01 січня 2011 року.

Відповідно до частини 5 статті 135 Закону № 2453-VI суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років за наявності відповідного стажу роботи. Крім того, суддям, які мають стаж роботи більше 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 15 календарних днів.

Також статтею 137 Закону № 2453-VI визначено вичерпний перелік посад, робота на яких зараховується до стажу роботи на посаді судді.

Пунктом 34 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2453-VI встановлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності Законом. При цьому, будь-яких обмежень щодо дії цього пункту в часі Законом не встановлено.

Тому, при обчисленні стажу роботи на посаді судді для суддів, які призначені чи обрані на посаду до набрання чинності Законом № 2453-VI, слід керуватися положеннями частини 6 статті 44 Закону № 2862-ХІІ (чинного на момент призначення на посаду судді позивача).

Водночас, апеляційний суд зазначає, що Закон № 2862-ХІІ не дає переліку інших працівників, яким законом передбачені такі ж пільги , тобто право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки.

Тому, для вирішення цього питання в контексті спірних правовідносин, на думку апеляційного суду, необхідно проаналізувати чи відноситься позивач до інших працівників, які мали такі ж самі пільги, як і судді, тобто право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років у розмірах передбачених частиною 4 статті 44 Закону № 2453-VI та додаткової відпустки.

Згідно з частиною 2 статті 48 Закону України Про вищу освіту від 17 січня 2002 року № 2984-ІІІ (в редакції чинній на момент призначення позивача суддею) основними посадами науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів третього і четвертого рівнів акредитації, зокрема є асистент та старший викладач.

Позивач у період, який просить зарахувати до стажу роботи, який дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки перебував, у різний час, на посадах асистента та старшого викладача.

Отже, посади на яких перебував позивач у спірний період відносяться до посад науково-педагогічних працівників.

Відповідно до пункту 26 статті 24 Закону України від 13.12.1991 року № 1977-ХІІ Про наукову і науково-технічну діяльність для осіб, які працюють на посадах, що згідно із законодавством належать до посад державного службовця, попередній стаж наукової роботи, набутий у державних установах, організаціях, закладах, зараховується до стажу державної служби незалежно від наявності перерв у роботі, а для осіб, які працювали (працюють) на посадах наукових (науково-педагогічних) працівників, попередній стаж державної служби зараховується до стажу наукової роботи незалежно від наявності перерв у роботі.

Схожа за змістом правова норма міститься у пункті 3 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 року № 283, згідно з якою, до стажу державної служби включається стаж наукової роботи, набутий в державних установах, організаціях, закладах на посадах, визначених переліком посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до статті 24 Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність , незалежно від наявності перерв у роботі.

Відповідно до статті 22-3 Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність до стажу наукової роботи зараховувався, зокрема час навчання в аспірантурі, ад`юнктурі чи докторантурі за денною (очною) формою навчання випускникам аспірантури, ад`юнктури, докторантури.

З наведених норм слідує, що зарахування стажу наукової роботи, набутого у державних установах, організаціях, та часу навчання в аспірантурі за денною (очною) формою навчання до стажу державної служби здійснюється для осіб, які працюють на посадах, віднесених законодавством до посад державної служби, а право на зарахування такого стажу до стажу державної служби мають особи, які після роботи у наукових установах були призначені на посади державної служби або працювали на них раніше.

Відповідно до статті 1 закону України Про державну службу державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.

Виходячи із визначення публічна служба , яке міститься у пункті 17 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Отже, державна служба та публічна служба співвідносяться як ціле та частина.

Порядок обрання на посаду судді на момент призначення позивача на посаду судді регулювався Законом № 2862-ХІІ.

Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року № 283 (який діяв на момент призначення позивача суддею) до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах суддів.

Аналогічна за змістом норма міститься в пункті 4 Порядку обчислення стажу державної служби, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 229, згідно з яким, до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах суддів.

Таким чином, час перебування позивача на посаді судді та час роботи позивача на посадах науково-педагогічних працівників зараховується до стажу державної служби.

Відповідно до частини 5 статті 33 Закону України Про державну службу від 16 грудня 1993 року (в редакції чинній на момент призначення позивача на посаду судді) надбавка за вислугу років виплачується державним службовцям щомісячно у відсотках до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг і залежно від стажу державної служби у таких розмірах: понад 3 роки - 10, понад 5 років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків.

Згідно з частиною 2 статті 35 вказаного вище Закону державним службовцям, які мають стаж роботи в державних органах понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю до 15 календарних днів.

Отже, державні службовці мали такі ж самі пільги, як і передбачені статтею 44 Закону № 2862-ХІІ для суддів.

Виходячи з цього, державні службовці в розумінні частини 4 статті 44 Закону № 2862-ХІІ є іншими працівниками, яким законом передбачені такі ж пільги .

Враховуючи те, що позивач після звершення науково-педагогічної діяльності працював суддею, стаж роботи якого зараховується до державної служби, то позивачу підлягає зарахуванню до стажу роботи, що дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки на посаді судді, час роботи на посадах науково-педагогічних працівників.

Схожу правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 05 березня 2020 року у справі № 280/889/19.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції без змін.

Судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної судової адміністрації України залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 27 березня 2020 року в справі № 460/2067/19 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, за наявності яких постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Я. С. Попко Р. П. Сеник Повний текст постанови складений 02.06.2020 року