Постанова

від 28.05.2020 по справі 922/3641/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2020 р. Справа № 922/3641/19

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А. , суддя Барбашова С.В. , суддя Пелипенко Н.М.

секретар судового засідання Полупан Ю.В.

за участю представників:

позивача - Судакова Д.О., розпорядження №413/2к від 04.04.2019 (копія у справі)

відповідача - Ключника С.В., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №207 від 28.05.2004, ордер серія ВМ№1003042 від 20.01.2020, договір про надання професійної допомоги 3№17/20 від 17.01.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Українка, ЛТД" (вх. №1047Х3) на рішення Господарського суду Харківської області від 04.03.2020 (суддя Аюпова Р.М., повний текст рішення підписано 16.03.2020) по справі №922/3641/19

за позовом Харківської міської ради, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Українка, ЛТД", м. Харків

про стягнення коштів в розмірі 838.981,21 грн, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Харківська міська рада, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Українка, ЛТД", про стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати у сумі 838.981,21 грн. Також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 04.03.2020 позовні вимоги задоволені повністю. Стягнуто з ТОВ Фірми "Українка, ЛТД" (61112, м. Харків, вул. Ейдемана (Руслана Плоходька), 14, код ЄДРПОУ 06957845) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 838.981,21 грн, судовий збір в сумі 12.584,72 грн.

Відповідач, ТОВ фірма "Українка, ЛТЛ", не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 04.03.2020 у справі №922/3641/19 та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, заявник посилається на те, що господарський суд, при винесенні оскаржуваного рішення, порушив та неправильно застосував норми матеріального права, при цьому суд не повно та однобічно з`ясував обставини справи, не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому розгляду справи.

Так, в апеляційній скарзі позивач зазначає, що в ході розгляду справи в суді першої інстанції, з`ясуванню підлягали наступні обставини: чи є ТОВ Фірма Українка, ЛТД користувачем земельною ділянкою у межах та розмірах, зазначених в технічній документації; чи існувала у вказаний період часу земельна ділянка, як об`єкт цивільних прав у розумінні та визначеннях земельного законодавства; чи існувала наявність у вказаний період часу реальна можливість передачі позивачем цієї земельної ділянки в оренду відповідачу у відповідності до Закону України Про оренду землі . Проте, на думку заявника апеляційної скарги, такі висновки місцевим господарським судом зроблені не були.

Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.04.2020 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В., суддя Пелипенко Н.М.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.04.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Українка, ЛТД" та надано позивачу строк до 12.05.2020 для надання відзиву на апеляційну скаргу та доказів надсилання (надання) копії цього відзиву та доданих до нього документів заявнику апеляційної скарги в порядку ст. 263 ГПК України.

22.04.2020 на адресу Східного апеляційного господарського суду від Харківської міської ради - позивача по справі - надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому сторона просить рішення Господарського суду Харківської області від 04.03.2020 у справі №922/3641/19 залишити без змін, як законне та обґрунтоване, а апеляційну скаргу - без задоволення.

12.05.2020 від представника відповідача по справі ТОВ Фірми "Українка, ЛТД" надійшло клопотання про перенесення слухання справи, в зв`язку з участю в чотирьох судових засіданнях Великописарівському районному суді Сумської області.

Для забезпечення повного, всебічного та об`єктивного дослідження матеріалів справи в судовому засіданні оголошено перерву: з 14.05.2020 до 28.05.2020, що відображено у відповідній ухвалі Східного апеляційного господарського суду від 14.05.2020.

Заслухавши в судовому засіданні доповідь судді-доповідача, розглянувши матеріали справи, доводи в обґрунтування апеляційної скарги, в межах вимог, передбачених ст. 269 ГПК України, заслухавши в судовому засіданні представників сторін, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до ст. 189 ЗК України самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.

Харківською міською радою відповідно до статті 189 Земельного кодексу України здійснено заходи самоврядного контролю з питань використання та охорони земель територіальної громади міста Харкова, додержання вимог земельного законодавства

Під час проведення вищезазначених заходів з`ясовано, що право власності на нежитлову будівлю літ. "А-1" загальною площею 814,5 кв.м. по вул . Руслана Плоходька , 14 у м. Харкові з 02.09.2014 зареєстроване за ТОВ Фірма "Українка, ЛТД" на підставі договору купівлі-продажу №6-8618 від 23.11.1995, акту приймання-передачі державного майна №422-В від 18.12.1995, свідоцтва про право власності №422-В від 18.12.1995 (інформація Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 13.08.2019 №177222005).

Земельна ділянка за цією ж адресою по вул. Руслана Плоходька, 14 у м.Харкові з кадастровим номером 6310137500:06:002:0070 зареєстрована як об`єкт цивільних прав 17.08.2017 (витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0003546242019 від 06.08.2019).

Враховуючи відсутність зареєстрованих за ТОВ Фірмою "Українка, ЛТД" прав на земельну ділянку у період з 01.10.2017 по 31.10.2018, та з урахуванням ст. ст. 12, 80, 83 Земельного кодексу України земельна ділянка площею 0,1802 га з кадастровим номером 6310137500:06:002:0070 по вул . Руслана Плоходька, 14 у м. Харкові перебуває у власності територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради.

При цьому, ТОВ Фірма "Українка, ЛТД" не значиться платником плати за землю в Московському районі м. Харкова і перебуває на спрощеній системі оподаткування (інформація ГУ ДПС у Харківській області №1313/9/20-40-04-03-17 від 26.09.2019).

ТОВ Фірма "Українка, ЛТД" у період з 01.10.2017 по 31.10.2019 не сплачувало за користування земельною ділянкою по вул. Руслана Плоходька, 14 у м. Харкові плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберегло за рахунок Харківської міської ради, як власника земельної ділянки за вказаною адресою, майно - грошові кошти у розмірі орендної плати.

Розрахунок розміру безпідставно збережених ТОВ Фірмою "Українка, ЛТД" коштів у розмірі орендної плати здійснювався Харківською міською радою на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по вул. Руслана Плоходька, 14 у м. Харкові (кадастровий номер 6310137500:06:002:0070) №1098/0/45-19 від 02.07.2019, виданий Відділом у м.Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області.

28.02.2018 між Харківською міською радою та ТОВ Фірма "Українка, ЛТД" в судовому порядку була укладена мирова угода у справі №922/3411/17 за позовом Харківської міської ради до ТОВ Фірма "Українка, ЛТД" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 566.021,86 грн за використання земельної ділянки по вул. Руслана Плоходька (колишня Ейдемана Роберта), 14 у м.Харкові за період з 01.10.2014 по 30.09.2017, у зв`язку з цим період даного позову, визначений позивачем, з 01.10.2017 по 31.10.2019.

13.08.2019 Департаментом територіального контролю Харківської міської ради проведено обстеження земельної ділянки та встановлено, що ТОВ Фірма "Українка, ЛТД" використовує земельну ділянку з кадастровим номером 6310137500:06:002:0070 по вул. Руслана Плоходька, 14 у м. Харкові для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-1", право власності на яку зареєстровано за відповідачем, за результатами чого складено відповідний акт обстеження земельної ділянки.

Обстеження здійснено з урахуванням звіту з геодезичної зйомки земельної ділянки по вул. Руслана Плоходька, 14 у м. Харкові , розробленого ТОВ "Геодезично-вишукувальний центр" та витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0003546242019 від 06.08.2019.

Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по вул. Руслана Плоходька, 14 у м. Харкові (кадастровий номер 6310137500:06:002:0070) №1098/0/45-19 від 02.07.2019, виданого Відділом у м.Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області, площа вказаної земельної ділянки складає 0,1802 га.

ТОВ Фірма "Українка, ЛТД", набувши право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці комунальної форми власності, належним чином у встановленому законодавством порядку не оформило речового права на вказану земельну ділянку, що, на думку позивача, є підставою для застосування ст.ст. 1212-1214 ЦК України, відповідно до яких фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки.

Встановлені міською радою фактичні обставини стали підставою для звернення до суду із даним позовом до ТОВ Фірми "Українка, ЛТД" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності по вул. Руслана Плоходька, 14 у м.Харкові.

Господарський суд Харківської області, задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі зазначив, що кваліфікація спірних правовідносин, як зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, означає необхідність застосування у даній справі передбачених ст.ст. 1212-1214 ЦК України правових наслідків дій/бездіяльності відповідача у в вигляді збереження (заощадження) у себе відповідних сум орендної плати. Матеріалами справи підтверджується відсутність договору оренди земельної ділянки, що має фактичним наслідком набуття відповідачем володіння і користування чужою земельною ділянкою без відповідної грошової компенсації. В результаті відбулося збереження (заощадження) відповідачем належних до сплати за таке володіння і користування коштів у вигляді орендної плати. Згідно встановлених нормативів її розмір за спірний період (з 01.10.2017 по 31.10.2019) склав 838.981,21 грн, з вимогою про стягнення яких позивач і звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об`єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв`язок, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до вимог частин першої, другої та п`ятої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, право власності на нежитлову будівлю, розташовану за адресою: м. Харків, вул. Руслана Плоходько, 14, зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Українка, ЛТД", проте права користування або власності на земельну ділянку, на якій знаходиться об`єкт нерухомості, не оформлено.

Колегія суддів зазначає, що для вирішення даного спору встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є земельна ділянка, за користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти, об`єктом цивільних прав та обґрунтованість порядку та підстав здійснення нарахування орендної плати за користування такою.

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У частині 1 статті 93 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 Земельного кодексу України),

Так, предметом позову у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача як власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати у розмірі 838.981,21 грн на підставі статей 1212-1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, площею 0,1802 га по вул. Руслана Плоходька, 14 у м. Харкові, кадастровий №6310137500:06:002:0070, без укладення договору оренди за період з 01.10.2017 по 31.10.2019.

Судом першої інстанції в ході розгляду даної справи було досліджено характер господарських відносин між сторонами по справі, в результаті чого кваліфіковано спірні правовідносини як без договірні та без деліктні, з чим погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.

Відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно зі статтею 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Як вбачається зі змісту цих норм, вони підлягають застосованою в т.ч. у відносинах, які не місять ознак делікту. Так, ч.2 ст. 1212 ЦК України визначено, що положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Тобто, ці поширюють свою дію і на випадки набуття (збереження) майна в результаті правомірних дій.

Кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов: 1) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Конструкція статті 1212 Цивільного кодексу України, як і загалом норм глави 83 Цивільного кодексу України, свідчить про необхідність установлення так званої "абсолютної" безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто , набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Загальна умова частини 1 ст.1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однією із сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Тобто, у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст.1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

З аналізу змісту норм ст.ст. 1212-1214 ЦК України, абз.4 ч.1 ст. 144, абз.5 ч.1 ст.174 ГК України випливає, що зобов`язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов`язання) виникає за одночасної наявності трьох умов: 1) відбувається набуття чи збереження майна; 2) правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні; 3) набуття чи збереження здійснюється за рахунок іншої особи.

Тож в даному випадку дослідженню підлягають зазначені три ознаки зобов`язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави.

Так, в даному випадку матеріалами справи підтверджується, що відповідач дійсно зберіг (заощадив) у себе майно - кошти у вигляді орендної плати, що нараховується за володіння і користування земельною ділянкою площею 0,1802 га по вул . Руслана Плоходько , 14 у м. Харкові . Збереження (заощадження) цього майна почалося безвідносно до волі сторін, в результаті правомірних дій відповідача з моменту набуття відповідачем права власності на нежитлову будівлю літ. "А-1" по вул. Руслана Плоходько, 14 м. Харкові, кадастровий номер 6310137500:06:002:0070.

10.06.2014 ТОВ Фірма "Українка, ЛТД" звернулась до Харківської міської ради з проханням надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для продажу та проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-1" громадського призначення, яка знаходиться в межах міста Харкова за адресою: вул. Ейдемана Роберта (Руслана Плоходько), 14.

Відповідно до Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Руслана Плоходька, 14, розробленого ТОВ "Харківземінформ" на замовлення відповідача, площа земельної ділянки визначена у розмірі - 0,1802 га.

У пояснювальній записці, яка є частиною Проекту землеустрою, закріплено, що даним проектом, відповідно до ст. 123 Земельного кодексу України передбачено відвести ТОВ фірма "Українка, ЛТД" земельну ділянку, загальною площею 0,1802 га, по вул. Руслана Плоходько, 14 м. Харкова для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-1" (кафе, кулінарія, спортивний центр). Також, у кадастровому плані земельної ділянки зазначена площа - 0,1802 га.

Листом Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради №4941/0/27-16 від 01.12.2016 наданий Висновок по матеріалам проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ фірма "Українка, ЛТД" для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-1" (кафе, кулінарія, спортивний центр) по вул. Руслана Плоходько, 14 в м. Харкові, відповідно до якого підприємству відповідача погоджено проект відведення земельної ділянки площею 0,1802 га по вул. Руслана Плоходько, 14, для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-1".

У силу приписів статті 125 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Частиною 1 ст.79 Земельного кодексу України встановлено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про оренду землі" об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

За змістом частин 1, 3, 4, 9 статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Зазначені обставини, з урахуванням вимог статті 77 Господарського процесуального кодексу України, повинні бути підтверджені певними засобами доказування відповідно до земельного законодавства і не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи, що відомості про земельну ділянку площею 0,1802 га по вул . Руслана Плоходька , 14 у м. Харкові містяться в Державному земельному кадастрі та їй присвоєно кадастровий номер 6310137500:06:002:0070, ця земельна ділянка є сформованою.

Отже, ТОВ Фірма "Українка, ЛТД" використовує земельну ділянку по вул. Руслана Плоходька, 14 у м. Харкові площею 0,1802 га для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель.

Таким чином, відсутність договору оренди земельної ділянки має фактичним наслідком набуття відповідачем володіння і користування чужою земельною ділянкою без відповідної грошової компенсації. В результаті відбулося збереження (заощадження) відповідачем належних до сплати за таке володіння і користування коштів у вигляді орендної плати.

Щодо розміру неотриманої орендної плати, колегія суддів апеляційної інстанції з цього приводу зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 ст.21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди.

Відповідно до частини 2 статті 20 і частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 14 Податкового кодексу України.

Згідно встановлених нормативів її розмір за спірний період (з 01.10.2017 по 31.10.2019) склав 838.981,21 грн.

Розрахунок розміру доходу, одержаного відповідачем за користування земельною ділянкою територіальної громади м. Харкова здійснюється на підставі нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки (визначеної шляхом множення площі вказаної ділянки та нормативної грошової оцінки одного квадратного метра землі) з урахуванням ставки річної орендної плати за спірний період.

Відповідач не сплачував за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі у період з 01.10.2017 по 31.10.2019.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого господарського суду, що наданий позивачем розрахунок здійснений у відповідності до чинного законодавства. З урахуванням норм Земельного кодексу України; Податкового кодексу України; Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 №1269/13; Положення про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в місті Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 №41/08; Рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 №1209/13 "Про затвердження "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013"; Витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки №1098/0/45-19 від 02.07.2019.

Передача прав володіння і користування земельною ділянкою, згідно 206 Земельного кодексу України, п.п.14.1.136 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України здійснюється за плату, що має вноситися на користь позивача, на підставі договору оренди земельної ділянки.

Проте, в даному випадку, правові підстави для одержання відповідачем прав володіння і користування земельною ділянкою безоплатно відсутні. Так само відсутні правові підстави для не нарахування, несплати орендної плати за землю тощо.

Матеріалами справи підтверджується той факт, відповідач зберіг майно саме за рахунок позивача, оскільки власником відповідної земельної ділянки є територіальна громада м. Харкова в особі позивача.

Згідно ст. 206 Земельного кодексу України та п.п.14.1.136 п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України власником майна фактично збереженого відповідачем (коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою) також є територіальна громада м. Харкова в особі позивача.

Таким чином, збереження (заощадження) відповідачем коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення (накопичення) цих коштів у відповідача за рахунок їх неодержання позивачем.

Незалежно від наявності вини в поведінці відповідача, сам факт несплати відповідачем за користування земельною ділянкою, свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під категорію "виправдане очікування", що є загальновизнаною.

З приводу доводів, наведених в апеляційній скарзі відповідачем, колегія суддів зазначає наступне.

Так, за твердженням відповідача, судом першої інстанції не доведено того факту, що спірна земельна ділянка належить до комунальної форми власності і що її власником є саме Харківська міська рада. Проте, в матеріалах справи наявний витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 06.08.2019 № НВ-0003546242019 щодо земельної ділянки по вул. Руслана Плоходька, 14 у м. Харкові, відповідно до якого вбачається, що земельна ділянка за вказаною адресою не перебуває ані у державній, ані у приватній власності, як наслідок, в силу приписів п. б, п. З Перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" перебуває у комунальній власності. Вказаному положенню кореспондує норма ст. 83 Земельного кодексу України, яка зазначає, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

А, отже, вказана земельна ділянка є комунальною формою власністю та належить територіальній громаді м. Харкова, представницьким органом якої є Харківська міська рада.

Стосовно недоведеності факту використання ТОВ Фірмою Україна, ЛТД земельної ділянки в межах та розмірах, визначених в технічній документації, слід зазначити, що Верховним судом неодноразово наголошувалось, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без укладання правовстановлюючих документів, та без державної реєстрації прав на неї, встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є спірна земельна ділянка, за користування якої міська рада просить стягнути безпідставно збереженні кошти, сформованим об`єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові та необхідність підтвердження площі займаної земельної ділянки належними доказами, яким є, зокрема, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (№922/3780/17, №922/536/18 від 29.01.2019, №922/391/18 від 11.02.2019, №922/981/18 від 12.04.2019, №922/902/18 від 12.06.2019).

Під час вирішення тотожних спорів суди мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №755/10947/17).

Крім того, в даних постановах Верховний суд наголосив на тому, що розрахунок розміру безпідставно збережених фактичним землекористувачем коштів повинен здійснюватися на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, оскільки відповідно до частини 2 статі 20 і частини 3 статті 32 Закону України Про оцінку земель дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюється як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

В даному випадку, спірна земельна ділянка сформована як об`єкт цивільних прав саме площею в розмірі 0,1802 га, що підтверджується відповідним витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та витягом з Держземкадастр, а, отже, відповідач використовує земельну ділянку по вул. Руслана Плоходька, 14 в м. Харкові площею 0,1802 га для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі і факту невикористання ним доведено не було.

З приводу доводів відповідача щодо акту обстеження земельної ділянки від 13.08.2019, зробленого Департаментом територіального контролю Харківської міської ради без залучення фактичного землекористувача, то слід зазначити, що при здійсненні самоврядного контролю чинним законодавством не передбачено залучення фактичних землекористувачів для обстеження земельних ділянок комунальної форми власності.

Так, положенням про Департамент територіального контролю Харківської міської ради, визначено, що основним завданням Департаменту є здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного законодавства України, забезпечення виконання повноважень з питань державного архітектурно-будівельного контролю. І обстеження земельної ділянки є одним із етапів вжиття заходів самоврядного контролю, проходження якого необхідно для захисту прав власника земельної ділянки комунальної власності в особі Харківської міської ради з метою подальшого вжиття заходів правового реагування.

Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статей 76 - 79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, відповідачем всупереч вищенаведених норм права, не було подано доказів, які б підтвердили факти, викладені в апеляційній скарзі, а наведені доводи не спростовують правомірність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, повністю з`ясував обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому підстави для скасування або зміни вказаного рішення відсутні.

Оскільки апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, то, з урахуванням положень статті 129 ГПК України, здійснені ним судові витрати за апеляційною скаргою останньому не відшкодовуються.

Керуючись статтями 129, 270, пунктом 1 частини 1 статті 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Українка, ЛТД" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 04.03.2020 у справі №922/3641/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 02.06.2020

Головуючий суддя О.А. Істоміна

Суддя С.В. Барбашова

Суддя Н.М. Пелипенко