Рішення

від 29.05.2020 по справі 916/477/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,

e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" травня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/477/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г.

при секретарі судового засідання Аганін В.Ю.

розглянувши справу №916/477/20

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю „Верф» (65058, м. Одеса, вул. Армійська, 18-а, офіс 25; код ЄДРПОУ 32428731)

До відповідача: Акціонерного товариства „Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5; код ЄДРПОУ) в особі регіональної філії „Одеська залізниця» Акціонерного товариства „Українська залізниця» (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19; код ЄДРПОУ 40081200)

Про стягнення 96732,32 грн.

Представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

Встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю „Верф» звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Акціонерного товариства „Українська залізниця» в особі регіональної філії „Одеська залізниця» Акціонерного товариства „Українська залізниця» про стягнення 96732,32 грн. штрафу за несвоєчасну доставку вантажу.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.02.2020р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Верф» від 21.02.2020р. вх. № ГСОО 496/20 залишено без руху. Запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю „Верф» : надати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; надати відомості з зазначенням щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви; надати докази надсилання регіональній філії „Одеська залізниця» Акціонерного товариства „Українська залізниця» копії позовної заяви і доданих до неї документів (листом з описом вкладення). Повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю „Верф» , що в силу вимог ч.4 ст.174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

02.03.2020р. позивачем були надані пояснення, в підтвердження усунення недоліків позовної заяви, які були визначені судом в ухвалі господарського суду Одеської області від 25.02.2020р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.03.2020р. прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Верф» до розгляду та відкрито провадження у справі №916/477/20. Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на "30" березня 2020 р. о 11:00. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст. 166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив. Викликано учасників справи у підготовче засідання на 30.03.2020р. о 11:00.

19.03.2020р. до господарського суду Одеської області від відповідача надійшла заява, відповідно до якої Акціонерне товариство „Українська залізниця» в особі регіональної філії „Одеська залізниця» Акціонерного товариства „Українська залізниця» просило суд, у зв`язку з запровадженням карантину, розглядати справу у відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

19.03.2020р. до господарського суду Одеської області від Акціонерного товариства „Українська залізниця» в особі регіональної філії „Одеська залізниця» Акціонерного товариства „Українська залізниця» надійшла заява про зменшення розміру штрафних санкцій.

19.03.2020р. до господарського суду Одеської області Акціонерним товариством „Українська залізниця» в особі регіональної філії „Одеська залізниця» Акціонерного товариства „Українська залізниця» було подано відзив на позовну заяву.

27.03.2020р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.03.2020р. відкладено розгляд справи по суті на "22" квітня 2020 р. о 15:15.

06.04.2020р. до господарського суду Одеської області від Товариства з обмеженою відповідальністю „Верф» надійшла відповідь на відзив.

09.04.2020р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшли заперечення проти заяви в порядку п. 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України.

14.04.2020р. до господарського суду Одеської області відповідачем було подано клопотання, відповідно до якого він просив суд відкласти розгляд справи на іншу дату.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.04.2020р. відкладено розгляд справи по суті на "18" травня 2020 р. о 11:45. Викликано представників сторін у судове засідання для розгляду справи по суті на "18" травня 2020 р. о 11:45.

Приймаючи до уваги, що 18 травня 2020р. з 11 год. 20 хв. до 12 год. 25 хв. всі працівники та відвідувачі суду були евакуйовані з адміністративної будівлі, у зв`язку з проведенням ГУДСНС України в Одеській області спільно з ГУНП в Одеській області оперативно-розшукових заходів з приводу анонімного повідомлення про закладення вибухового приладу в адміністративній будівлі, судове засідання, призначене на 18.05.2020р. о 11:45, не відбулось.

У зв`язку з вищевикладеним, ухвалою господарського суду Одеської області від 18.05.2020р. призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на "29" травня 2020 р. о 12:45.

Позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог позивача з підставі, що викладено у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

08 лютого 2018 року між Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» (перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Верф» (замовник) укладено договір про надання послуг № 07685/ОД-2018, предметом якого є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах Перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах Замовника і проведення розрахунків за ці послуги.

Відповідно до п. 1.3. Договору, надання послуг за цим Договором може підтверджуватись залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами.

Згідно п. 2.3.7. Договору, перевізник зобов`язаний надавати вагони в технічно справному стані для виконання вантажних операцій Замовником.

Відповідно до умов п. 3.2. Договору, розмір плати за перевезення вантажу у вагоні Перевізника (крім транспортерів Перевізника, проїзду бригад супроводження великовагових транспортерів та вагонів для проїзду цих бригад) складається з:

- плати за перевезення навантаженого вагону Перевізника, яка визначається за тарифом, визначеним у Збірнику тарифів встановленим для власного вагону перевізника;

- компенсації витрат на перевезення у порожньому стані вагону Перевізника, яка визначається за тарифною схемою 14 Збірника тарифів за тарифну відстань перевезення вантажу, скориговану на коефіцієнт порожнього пробігу, зазначеного в додатку 3 до цього Договору.

- плати за використання вагону Перевізника у вантажному та порожньому рейсах за нормативний термін доставки.

Згідно п. 3.2.2. Договору, при замовленні вагону Перевізника для проїзду провідників відправника (одержувача) Замовник сплачує:

- плату за проїзд провідника відправника (одержувача), встановлену Збірником Тарифів на дату відправлення вантажу;

- плату за перевезення порожнього вагону Перевізника з провідниками, яка розраховується за фактичну тарифну відстань за ставками і тарифами, які визначаються у відповідності до умов Збірника Тарифів,

- плату за використання вагону Перевізника у вантажному та порожньому рейсах за нормативний термін доставки, відповідно до п. 3.2.1;

- компенсацію витрат на перевезення у порожньому стані вагону Перевізника, яка визначається за тарифною схемою 14 Збірника тарифи з урахуванням коригуючих коефіцієнтів до тарифів Збірника тарифів за тарифну відстань перевезення вантажу, скориговану на коефіцієнт порожнього пробігу, зазначеного в додатку 3 до цього Договору.

Згідно з умовами п.4.1. договору розрахунки за цим Договором здійснюються через філію «Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень» ПАТ «Укрзалізниця» .

У п.4.13. договору встановлено, що податкові накладі складаються в електронному вигляді Перевізником за першою подією та реєструються в ЄРПН у порядку, встановленому Податковим кодексом України. У разі коригування сум податкових зобов`язань, а також у разі виправлення помилок, складається розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в електронному вигляді та надається Замовнику для реєстрації в ЄРПН. Зареєстровані податкові накладні/розрахунки коригувань в ЄРПН доступні Замовникам в електронному вигляді.

Згідно п. 12.1. Договору, Договір вступає в силу з моменту одностороннього підписання Замовником договору в електронному вигляді з накладанням ЕЦП в АС «Месплан» або АС «Клієнт УЗ» , або вчинення Замовником будь-якої дії на виконання цього договору і діє з 20.02.2018 до 31.12.2018.

На виконання умов Договору в період з серпня 2019 року по січень 2020р. Акціонерне товариство «Українська залізниця» здійснювало перевезення вантажів, власником і одержувачем яких був позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю „Верф» . Послуги з перевезення вантажів надавалися згідно з наступними залізничними накладними: №41894205 від 17.08.2019р., №40596868 від 02.10.2019р., №41816398 від 03.11.2019р., №41991134 від 08.11.2019р., №41991167 від 08.11.2019р., №42069187 від 10.11.2019р. та №42425579 від 20.11.2019р.

Позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог було зазначено суду, що при з здійснення перевезень вантажів за вищевказаними залізничними накладними Акціонерним товариством «Українська залізниця» було допущено порушення умов Договору і норм діючого законодавства, а саме порушено терміни доставки вантажу.

Щодо залізничної накладної №41894205. Позивачем було зазначено, що вагони за даною залізничною накладною прийняті для перевезення вантажною швидкістю груповим відправленням станцією відправлення Гайворон (Одеська залізниця) 17.08.2019р. та доставлені на станцію призначення Одеса-Ліски (Одеська залізниця) 04.09.2019р. Згідно графи 30 накладної відстань перевезення між станціями складає 424 км. Отже нормативний термін доставки вантажу складає 424км:200км/добу +1 доба на операції, пов`язані з відправленням та прибуттям вантажу = 4 доби, починаючи з 24 год. 00 хв. 18.08.2019р. Тобто граничний строк доставки вантажу за даною залізничною накладною сплинув о 24 год. 00 хв. 22.08.2019р. Фактично вантаж прибув на станцію призначення 04.09.2019р., тобто термін доставки прострочено на 14 діб. Вантаж вантажовідправником було завантажено у справні вагони, будь які підстави, що дають право залізниці збільшити терміни доставки відсутні (про це не міститься відповідних відміток в залізничній накладній), відповідно прострочення термінів доставки відбулось з вини залізниці.

Враховуючи, що термін доставки прострочено на 14 діб, за посиланням позивача, стягненню з відповідача підлягає штраф у розмірі 30% провізної плати. За дане перевезення перевізнику сплачено 44367,48 грн. з ПДВ, Отже сума штрафу складає 44367,48 грн.*30%=13310,24 грн.

Щодо залізничної накладної №40596868 . Позивачем було зазначено, що вагони за даною залізничною накладною прийняті для перевезення вантажною швидкістю груповим відправленням станцією відправлення Болеславчик (Одеська залізниця) 02.10.2019р. та доставлені на станцію призначення Одеса-Ліски (Одеська залізниця) 04.11.2019р. Згідно графи 30 накладної відстань перевезення між станціями складає 343 км. Отже нормативний термін доставки вантажу складає 343км:200км/добу +1 доба на операції, пов`язані з відправленням та прибуттям вантажу = З доби, починаючи з 24 год., 00 хв. 03.10.2019р. Тобто граничний строк доставки вантажу за даною залізничною накладною сплинув о 24 год. 00 хв, 06.10.2019р. Фактично вантаж прибув на станцію призначення 04.11.2019р., тобто термін доставки прострочено на 30 діб. Вантаж вантажовідправником було завантажено у справні вагони, будь які підстави, що дають право залізниці збільшити терміни доставки відсутні (про це не міститься відповідних відміток в залізничній накладній), відповідно прострочення термінів доставки відбулось з вини залізниці.

Враховуючи, що термін доставки прострочено на 30 діб, за посиланням позивача, стягненню з відповідача підлягає штраф у розмірі 30% провізної плати. За дане перевезення перевізнику сплачено 57552,00 грн. з ПДВ. Отже, сума штрафу складає 57552,00 грн*30%=17265,60 грн.

Щодо залізничної накладної №41816398. Позивачем було зазначено, що вагони за даною залізничною накладною прийняті для перевезення вантажною швидкістю груповим відправленням станцією відправлення Болеславчик (Одеська залізниця) 03.11.2019р. та доставлені на станцію призначення Одеса-ЛІски (Одеська залізниця) 24.11.2019р. Згідно графи 30 накладної відстань перевезення між станціями складає 343 км. Отже нормативний термін доставки вантажу складає 343км:200км/добу +1 доба на операції, пов`язані з відправленням та прибуттям вантажу = З доби, починаючи з 24 год. 00 хв. 04.11.2019р. Тобто граничний строк доставки вантажу за даною залізничною накладною сплинув о 24 год 00 хв. 07.11.2019 року. Фактично вантаж прибув на станцію призначення 24.11.2019р., тобто термін доставки прострочено на 18 діб. Вантаж вантажовідправником було завантажено у справні вагони, будь які підстави, що дають право залізниці збільшити терміни доставки відсутні (про це не міститься відповідних відміток в залізничній накладній), відповідно прострочення термінів доставки відбулось з вини залізниці.

Враховуючи, що термін доставки прострочено на 18 діб, за посиланням позивача, стягненню з відповідача підлягає штраф у розмірі 30% провізної плати. За дане перевезення перевізнику сплачено 46425,60 грн. з ПДВ. Отже, сума штрафу складає 46 425,60 грн*30%=13 927,68 грн.

Щодо залізничної накладної №41991134. Позивачем було зазначено, що вагони за даною залізничною накладною прийняті для перевезення вантажною швидкістю груповим відправленням станцією відправлення Болеславчик (Одеська залізниця) 08.11.2019р. та доставлені на станцію призначення Одеса-Ліски (Одеська залізниця) 05.01.2020р. Згідно графи 30 накладної відстань перевезення між станціями складає 343 км. Отже нормативний термін доставки вантажу складає 343км;200км/добу +1 доба на операції, пов`язані з відправленням та прибуттям вантажу = 3 доби, починаючи з 24 год. 00 хв. 09.11.2019р. Тобто граничний строк доставки вантажу за даною залізничною накладною сплинув о 24 год 00 хв. 12.11.2019р. Фактично вантаж прибув на станцію призначення 05.01.2020р., тобто термін доставки прострочено на 55 діб. Вантаж вантажовідправником було завантажено у справні вагони, будь які підстави, що дають право залізниці збільшити терміни доставки відсутні (про це не міститься відповідних відміток в залізничній накладній), відповідно прострочення термінів доставки відбулось з вини залізниці.

Враховуючи, що термін доставки прострочено на 55 діб, за посиланням позивача, стягненню з відповідача підлягає штраф у розмірі 30% провізної плати. За дане перевезення перевізнику сплачено 23212,80 грн. з ПДВ. Отже, сума штрафу складає 23 212,80 грн*30%=6 963,84 грн.

Щодо залізничної накладної №41991167. Позивачем було зазначено, що вагони за даною залізничною накладною прийняті для перевезення вантажною швидкістю груповим відправленням станцією відправлення Болеславчик (Одеська залізниця) 08.11.2019р. та доставлені на станцію призначення Одеса-Ліски (Одеська залізниця) 05.01.2020р. Згідно графи 30 накладної відстань перевезення між станціями складає 343 км. Отже нормативний термін доставки вантажу складає 343км:200км/добу +1 доба на операції, пов`язані з відправленням та прибуттям вантажу = З доби, починаючи з 24 год. 00 хв. 09.11.2019р. Тобто граничний строк доставки вантажу за даною залізничною накладною сплинув о 24 год 00 хв. 12.11.2019р. Фактично вантаж прибув на станцію призначення 05.01.2020р., тобто термін доставки прострочено на 55 діб. Вантаж вантажовідправником було завантажено у справні вагони, будь які підстави, що дають право залізниці збільшити терміни доставки відсутні (про це не міститься відповідних відміток в залізничній накладній), відповідно прострочення термінів доставки відбулось з вини залізниці.

Враховуючи, що термін доставки прострочено на 55 діб, за посиланням позивача, стягненню з відповідача підлягає штраф у розмірі 30% провізної плати. За дане перевезення перевізнику сплачено 34 819,20 грн з ПДВ. Отже сума штрафу складає 34 819,20 грн*30%=10 445,76 грн.

Щодо залізничної накладної №42069187. Позивачем було зазначено, що вагони за даною залізничною накладною прийняті для перевезення вантажною швидкістю груповим відправленням станцією відправлення Болеславчик (Одеська залізниця) 10.11.2019р. та доставлені на станцію призначення. Одеса-Ліски (Одеська залізниця) 21.11.2019р. Згідно графи 30 накладної відстань перевезення між станціями складає 343 км. Отже нормативний термін доставки вантажу складає 343км:200км/добу +1 доба на операції, пов`язані з відправленням та прибуттям вантажу - З доби, починаючи з 24 год. 00 хв. 11.11.2019р. Тобто граничний строк доставки вантажу за даною залізничною накладною сплинув о 24 год 00 хв. 14.11.2019р. Фактично вантаж прибув на станцію призначення 21.11.2019р., тобто термін доставки прострочено на 8 діб. Вантаж вантажовідправником було завантажено у справні вагони, будь які підстави, що дають право залізниці збільшити терміни доставки відсутні (про це не міститься відповідних відміток в залізничній накладній), відповідно прострочення термінів доставки відбулось з вини залізниці.

Враховуючи, що термін доставки прострочено на 8 діб, за посиланням позивача, стягненню з відповідача підлягає штраф у розмірі 30% провізної плати. За дане перевезення перевізнику сплачено 58 032,00 грн. з ПДВ. Отже, сума штрафу складає 58 032,00 грн*30%=17409,60 грн.

Щодо залізничної накладної №42425579. Позивачем було зазначено, що вагони за даною залізничною накладною прийняті для перевезення вантажною швидкістю груповим відправленням станцією відправлення Болеславчик (Одеська залізниця) 20.11.2019р. та доставлені на станцію призначення Одеса-Ліски (Одеська залізниця) 02,12,2019 року. Згідно графи 30 накладної відстань перевезення між станціями складає 343 км. Отже нормативний термін доставки вантажу складає 343км:200км/добу +1 доба на операції, пов`язані з відправленням та прибуттям вантажу = З доби, починаючи з 24 год, 00 хв. 21.11.2019р. Тобто граничний строк доставки вантажу за даною залізничною накладною сплинув о 24 год 00 хв. 24.11.2019р. Фактично вантаж прибув на станцію призначення 02.12.2019р., тобто термін доставки прострочено на 9 діб. Вантаж вантажовідправником було завантажено у справні вагони, будь які підстави, що дають право залізниці збільшити терміни доставки відсутні (про це не міститься відповідних відміток в залізничній накладній), відповідно прострочення термінів доставки відбулось з вини залізниці.

Враховуючи, що термін доставки прострочено на 9 діб, за посиланням позивача, стягненню з відповідача підлягає штраф у розмірі 30% провізної плати. За дане перевезення перевізнику сплачено 58032,00 грн. з ПДВ. Отже, сума штрафу складає 58 032,00 грн*30%=17409,60 грн.

Ґрунтуючи заявлені позовні вимоги позивачем було зазначено суду, що по усім вище переліченим накладним з простроченим терміном доставки вантажу, відповідач повинен в силу п. 116 Статуту залізниць України сплатити 96732,32 грн. штрафу за несвоєчасну доставку вантажу.

У відзиві на позов відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, з посиланням при цьому на те, що позивачем необґрунтовано завищено відсотки суми штрафу за прострочення термінів доставки вантажу, у зв`язку з тим, що позивач повинен був врахувати тільки відсотки від провізної плати, яка зазначена в п. 31 залізничній накладній або у відомості вагонів, без врахування додаткових зборів, що значно завищують суму штрафів. Також відповідачем було зазначено, що позивач необґрунтовано та незаконно здійснив нарахування ПДВ на штрафні санкції.

Надаючи заяву про зменшення розміру штрафних санкцій по справі №916/477/20 на 50% до 18448,20 грн., відповідачем було зазначено суду, що метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності, а також на те, що матеріали справи не містять доказів, що позивач поніс збитки внаслідок затримки доставки вантажу.

Надаючи відповідь на відзив, позивачем було зазначено суду наступне. Посилаючись на ст. 116 Статуту залізниць України, позивачем зазначалось суду, що твердження відповідача у даній частині є безпідставними, оскільки останнім не було зазначено конкретного випадку, де мало місце завищення відсотків суми штрафу. Також було зауважено, що прострочення термінів доставки вантажу відповідачем складало від 8 до 55 днів, тобто, як вказує позивач, по всім випадкам прострочення тривало понад 4 доби, а відповідно при розрахунків слід виходили з максимального розміру відсотків штрафу, а саме 30%.

Крім того, позивачем зазначалось суду, щодо при розрахунку суми штрафу за основу слід брати розмір провізної плати, який включає в себе не лише плату за перевезення вантажу, але й платежі, визначені в п. 3.2. Розділу 3 Договору, оскільки саме ця загальна сума сплачується перевізнику за доставку вантажу, включаючи ПДВ.

У рахуванням зазначеного, позивачем пояснював, що він наполягає на правомірності нарахування штрафу, виходячи з суми загальної вартості перевезення (зазначеної в графі 34 залізничної накладної), керуючись практикою та умовам укладеного між сторонами Договору.

Також, позивачем зазначалось, що розмір штрафу визначається виходячи із вартості провізної плати, яка сплачена перевізнику, а перевізнику сплачена сума, вказана в графі 34 залізничної накладної з ПДВ, тому, як поясню позивач, 30% штрафу слід розраховувати саме з цієї суми та окремо 20% ПДВ на штраф позивачем не нараховувалось.

Приймаючи до уваги вищенаведене, позивачем було зазначено суду, що доводи, аргументи відповідача, викладені в відзиві, Товариство з обмеженою відповідальністю „Верф» вважає необґрунтованими, безпідставними та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, а тому позивач підтримує свої позовні вимоги, зазначені в позові, в повному обсязі.

Надаючи заперечення проти заяви відповідача, позивачем було зазначено суду, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Верф» заперечує проти заяви відповідача про зменшення штрафних санкцій до 50%.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Крім того, відповідно до частини першої статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ч.3 ст.909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст.6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. №457 (далі - Статут залізниць України), накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

В силу вищевикладених вимог Закону, наявні у матеріалах справи залізничні накладні свідчать про укладення між позивачем (вантажовідправник) і відповідачем (перевізник) договору перевезення вантажу.

Згідно з ч.1 ст.919 Цивільного кодексу України перевізник зобов`язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.

Статтею 923 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі прострочення доставки вантажу перевізник зобов`язаний відшкодувати другій стороні збитки, завдані порушенням строку перевезення, якщо інші форми відповідальності не встановлені договором, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до п.23 Статуту залізниць України відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції. В разі проведення митного контролю дата видачі вантажу ставиться після закінчення митних операцій. Для посвідчення прийняття вантажу до перевезення станція видає відправнику квитанцію.

Згідно з п.41 Статуту залізниць України залізниці зобов`язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.

Відповідно до п.п.1.1,1.2 Правил обчислення термінів доставки вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644, залізниці зобов`язані доставляти вантажі за призначенням у такі терміни: у разі перевезення вантажною швидкістю вагонними відправками та відправками у великотоннажних контейнерах на кожну повну та неповну добу складає 200 км. Термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.

Згідно з п.п.2.1,2.4 Правил обчислення термінів доставки вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644, обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах. Терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються на одну добу на операції, пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу.

Відповідно до п.2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644, про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції.

Згідно з п.п.2.10 Правил обчислення термінів доставки вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки

Відповідно до п.116 Статуту залізниць України за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі: 10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби; 20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби; 30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб. Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув. Залізниця не несе відповідальності за порушення термінів доставки, якщо порушення сталося внаслідок стихійного лиха або з інших, не залежних від залізниці обставин.

Відповідно до пункту 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Отже, належним доказом для звільнення відповідача від відповідальності у зв`язку з порушенням встановлених термінів доставки вантажів та покладання такої відповідальності на вантажовідправника або вантажоодержувача мають бути комерційні або акти загальної форми, в яких повинні бути відображені причини затримки вантажу, та які повинні бути складені відповідно до вимог Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334. Відповідачем такі акти не надані та не наведено жодних обставин, які б доводили відсутність його вини в затримці вагонів. В зв`язку з чим відсутні підстави вважати, що вантаж був доставлений з простроченням з незалежних від залізниці причин.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення із відповідача штрафу за порушення термінів доставки вантажів залізничним транспортом.

Стосовно обчислення позивачем розміру штрафу по кожній залізничній накладній від суми провізної плати, зазначеної у графі 34 залізничної накладної, судом на підставі ч.4 ст.236 ГПК України враховується правовий висновок, який викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 21.02.2020р. у справі № 910/1524/19, згідно з яким щодо розмежування понять «провізна плата» та «інші платежі» як різновиди платежів, що сплачуються відправником на користь залізниці та відображаються у відповідних графах (31-33, 35-37) залізничної накладної, колегія суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відступила від правових позицій Верховного Суду у постановах від 27.02.2019 у справі №910/9765/18, від 09.09.2019 у справі №910/14170/18 та від 12.09.2019 у справі №910/10427/18 щодо обчислення суми штрафу за несвоєчасну доставку вантажу залізницею, виходячи із загальної суми платежів, сплаченої відправником на користь залізниці та відображеної у графі 34 залізничної накладної, та зауважила на необхідності здійснення розрахунків штрафу в порядку пункту 116 Статуту залізниць України у відсотковому співвідношенні від суми провізної плати, зазначеної у графі 31 залізничної накладної, залежно від кількості днів прострочення у доставці вантажу.

На підставі викладеного та зазначено, а також із врахуванням правової позиції Верховного Суду, судом здійснено перерахунок розрахунку розміру штрафу по кожній залізничній накладній у відсотковому співвідношенні від суми провізної плати, зазначеної у графі 31 залізничної накладної, залежно від кількості днів прострочення у доставці вантажу, та із виключенням із розрахунку позивача 20 % ПДВ.

За залізничною накладною № 41894205 від 17.08.2019р. до стягненню підлягає штраф у розмірі 30% від провідної плати. Провізна плата відповідно до графи 31 залізничної накладної становить 15708,00 грн., до стягнення підлягає сума штрафу у розмірі 4712,40 грн. (15708/100%х30%).

За залізничною накладною № 40596868 від 02.10.2019р. до стягненню підлягає штраф у розмірі 30% від провідної плати. Провізна плата відповідно до графи 31 залізничної накладної становить 22350,00 грн., до стягнення підлягає сума штрафу у розмірі 6705,00 грн. (22350/100%х30%).

За залізничною накладною № 41816398 від 03.11.2019р. до стягненню підлягає штраф у розмірі 30% від провідної плати. Провізна плата відповідно до графи 31 залізничної накладної становить 17880,00 грн., до стягнення підлягає сума штрафу у розмірі 5364,00 грн. (17880/100%х30%).

За залізничною накладною № 41991134 від 08.11.2019р. до стягненню підлягає штраф у розмірі 30% від провідної плати. Провізна плата відповідно до графи 31 залізничної накладної становить 8940,00 грн., до стягнення підлягає сума штрафу у розмірі 2682,00 грн. (8940/100%х30%).

За залізничною накладною № 41991167 від 08.11.2019р. до стягненню підлягає штраф у розмірі 30% від провідної плати. Провізна плата відповідно до графи 31 залізничної накладної становить 13410,00 грн., до стягнення підлягає сума штрафу у розмірі 4023,00 грн. (13410/100%х30%).

За залізничною накладною № 42069187 від 10.11.2019р. до стягненню підлягає штраф у розмірі 30% від провідної плати. Провізна плата відповідно до графи 31 залізничної накладної становить 22350,00 грн., до стягнення підлягає сума штрафу у розмірі 6705,00 грн. (22350/100%х30%).

За залізничною накладною № 42425579 від 20.11.2019р. до стягненню підлягає штраф у розмірі 30% від провідної плати. Провізна плата відповідно до графи 31 залізничної накладної становить 22350,00 грн., до стягнення підлягає сума штрафу у розмірі 6705,00 грн. (22350/100%х30%).

Таким чином розмір штрафу, який підлягає стягненню з відповідача, становить 36896,40 грн.

Щодо посилання позивача на правову позицію позивача щодо нарахування штрафу на провізну плату, із врахуванням 20% ПДВ не приймаються судом до уваги, з огляду на врахування судом правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 21.02.2020р. у справі № 910/1524/19, згідно з яким розрахунок штрафу в порядку пункту 116 Статуту залізниць України здійснюється у відсотковому співвідношенні від суми провізної плати, зазначеної у графі 31 залізничної накладної, залежно від кількості днів прострочення у доставці вантажу.

Щодо клопотання Акціонерного товариства „Українська залізниця» в особі регіональної філії „Одеська залізниця» про зменшення розміру нарахованого позивачем штрафу на 50%, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 229 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ст. 617 Цивільного Кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

За умовами ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За приписами ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

За змістом ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. Отже, зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення розміру штрафу. Таким чином, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

При цьому, зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення штрафу. На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що наразі у суду відсутні підстави для звільнення відповідача від відповідальності або зменшення розміру штрафу.

Відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Верф» зі стягненням з Акціонерного товариства „Українська залізниця» в особі регіональної філії „Одеська залізниця» штрафу, який становить 36896,40 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 801,76 грн. покладаються на відповідача, у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Верф»- задовольнити частково.

2.Стягнути з Акціонерного товариства „Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5; код ЄДРПОУ) в особі регіональної філії „Одеська залізниця» Акціонерного товариства „Українська залізниця» (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19; код ЄДРПОУ 40081200) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Верф» (65058, м. Одеса, вул. Армійська, 18-а, офіс 25; код ЄДРПОУ 32428731) штраф за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі 36896 (тридцять шість тисяч вісімсот дев`яносто шість) грн. 40 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 801 (вісімсот одна) грн. 76 коп.

3.В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Повний текст рішення складено 02 червня 2020 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення, із врахуванням Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020р. №540-ІХ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д`яченко