Рішення

від 26.05.2020 по справі 915/244/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2020 року Справа № 915/244/20

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Мавродій Г.В.

без участі представника позивача

без участі представника відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", 01601, м.Київ, бульвар Тараса Шевченка, 18; адреса для листування: ПАТ "Укртелеком"/Миколаївська філія, 54001, м.Миколаїв, вул.Адміральська, 27/3

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агенство "Алекс+", 54029, м.Миколаїв, вул.Бузника, 3

про: стягнення 7777,99 грн.

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №48С000/16-2 від 28.02.2020 в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агенство "Алекс+" заборгованості у розмірі 7777,99 грн. з якої: 7 119,54 грн. - основний борг, 589,84 грн. - пеня, 3,93 грн. - інфляційні, 64,68 грн. - 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору №48Е000-734/18 від 01.11.2018 оренди комерційної нерухомості в частині своєчасної оплати за оренду майна.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 05.03.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 06 квітня 2020 року. Запропоновано відповідачу, в 15-денний строк від дня отримання цієї ухвали, надати суду відзив на позов, оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів на адресу позивача.

11.03.2020 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (із змінами внесеними Постановою від 25 березня 2020 №239), відповідно до якої установлено з 12 березня до 24 квітня 2020 року на усій території України карантин.

Ухвалою Господарського суду Миколаїської області від 06.04.2020, у зв`язку із введенням в Україні з 12.03.2020 по 24.04.2020 карантину через спалах у світі коронавірусу та з метою забезпечення безпеки складу суду, учасників справи, працівників суду, а також з метою забезпечення законних прав та інтересів сторін, повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, з метою надання можливості учасникам справи скористатись своїми процесуальними правами, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, судове засідання відкладено на 28 квітня 2020 року.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" від 22 квітня 2020 № 291, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та продовжено карантин до 11 травня 2020 року на усій території України.

У зв`язку з вищенаведеним, судове засідання призначене на 28.04.2020 було відкладено на 26 травня 2020 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 № 343 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211, згідно яких карантин продовжено до 22.05.2020 та прийнято рішення про послаблення карантинних обмежень з 11.05.2020, зокрема, - дозволено діяльність адвокатів.

Позивач про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №54001 40282568 та №54001 40282550 (а.с.64 - 65).

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 28.04.2020 та телефонограмою від 12.05.2020, яка була прийнята директором ТОВ Рекламне агентство Алекс+ відповідач був повідомлений про час та місце судового засідання.

Відповідач своїм правом у визначений судом строк на подання відзиву на позов оформлений згідно вимог ст. 165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача не скористався.

Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Представник позивача у наданій до суду заяві №48С000/14-82 від 27.04.2020 просить суд розглянути справу №915/244/20 без участі представника позивача за наявними матеріалами. Позов підтримує у повному обсязі.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представника позивача та представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

01 листопада 2018 року між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Миколаївської філії ПАТ Укртелеком (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рекламне агенство "Алекс+" (далі - орендар) було укладено договір оренди комерційної нерухомості №48Е000-734/18 (далі - Договір), у відповідності до умов якого орендодавець передає, а орендар бере у строкове платне користування: комерційну нерухомість (далі - майно), розташовану в м.Миколаєві на другому поверсі чотириповерхового адміністративного будинку №72 по пр.Центральний, частину приміщення загальною площею 33,7 кв.м. (згідно з планом за поверхами приміщення №213 літ. А-4 ) для розміщення офісу (діяльність у сфері рекламних послуг): приміщення №213 площею 33,7 кв.м. (п.1.1 Договору).

Згідно п.1.2 Договору, дане приміщення є власністю орендодавця на підставі Свідоцтва про право власності Серія САА №278891 від 02.11.2004, право власності зареєстровано за орендодавцем, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №5286177 від 02.11.2004.

У відповідності до п.2.1 Договору, передача орендареві майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками сторін Акту приймання - передачі майна додаток №1 до цього Договору за умови попереднього внесення грошової суми застави визначеної п.3.11 цього договору до підписання Акту приймання - передачі майна, якщо обов`язок її внесення передбачений договором. При цьому ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна переходить до орендаря з дати підписання такого Акту.

Відповідно до п.3.1 Договору орендна плата складається: - оренда приміщення, починаючи з 01 листопада 2018 року 75,00 за 1 кв.м. орендованої площі без ПДВ, що становить 2 527,50 грн. за 33,7 кв.м. без ПДВ за місяць; - оренда за послуги з утримання комерційної нерухомості 206,69 за 33,7 кв.м. без ПДВ за місяць. Оподаткування ПДВ здійснюється за ставкою, що діє на дату виникнення податкового зобов`язання (п.п.3.1.1, 3.1.1.1., 3.1.2 Договору).

Згідно п.3.2 Договору, у випадку, якщо сторони дійшли згоди щодо переукладення на новий термін Договору оренди комерційної нерухомості, то починаючи з 01 листопада 2019 року кожного року оренди, ставка орендної плати автоматично збільшується на 10% від ставки орендної плати, що діяла за попередній рік оренди. При цьому сторони погодилися, що така зміна ставок орендної плати відбуватиметься шляхом переукладання Договору або підписання Додаткової угоди.

Пунктом 3.4 Договору визначено, що послуги з утримання комерційної нерухомості складаються з комунальних витрат, витрат на опалення, охорону, вивіз сміття, витрат на забезпечення обладнання орендаря електроживленням через електромережі ПАТ Укртелеком , витрат на забезпечення приміщень додатковими зручностями тощо. Повний перелік та вартість даних послуг на дату складання Договору вказується в додатку 3.

У відповідності до п.3.6 Договору, орендар сплачує орендодавцю: - компенсацію за використану електроенергію, відповідно до даних розрахункових засобів обліку або згідно встановленої потужності та поточного тарифу на електричну енергію, що затверджений відповідними постановами НКРЕ; - компенсацію за водопостачання і водовідведення спожитих за поточний місяць, відповідно до даних розрахункових засобів обліку або із розрахунку 71,0 літрів на одного працівника орендаря за один робочий день (згідно норм постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 №409 Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово - комунального обслуговування ). Компенсація за використану електроенергію, водопостачання з водовідведенням, які розраховані орендодавцем, включаються до плати за послуги з утримання комерційної нерухомості. При розрахунку розміру орендної плати, що підлягає авансовій сплаті згідно з п.3.8, орендодавець включає до такого розрахунку компенсації за використану електроенергію та водопостачання з водовідведенням на рівні показників фактичного споживання за попередній місяць. Вартість електроенергії, водопостачання з водовідведенням спожитих в перший місяць оренди, оплачується згідно з фактичним обсягом споживання одночасно з попередньою оплатою за другий місяць оренди.

Згідно п.3.8 Договору, щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця орендодавець надає орендарю Акт про надання послуги (або рахунок-акт), яким підтверджується обсяг та вартість послуг оренди за попередній місяць. Орендар зобов`язаний підписати Акт про надання послуги (або рахунок - акт) та повернути його орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця.

Відповідно до п.3.9 Договору, орендна плата сплачується орендарем шляхом перерахування у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок орендодавця до 20 числа розрахункового місяця.

У відповідності до п.6.1.3 Договору, орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені цим Договором.

Пунктом 12.1 Договору визначено, що договір набирає чинності після підписання його сторонами і діє до 31 жовтня 2019 року включно.

У відповідності до п.13.1 Договору, передбачені цим Договором права і обов`язки ПАТ Укртелеком , у тому числі проведення розрахунків, виконуються Миколаївською філією товариства.

Договір підписано та скріплено печатками сторін.

Відповідно до акту приймання - передачі майна від 01.11.2018 орендодавець передав, а орендар прийняв в адміністративному будинку №72 по пр.Центральний (пр.Леніна) частину приміщення (згідно з планом за поверхами №331 літ. А-4 ) приміщення загальною площею 33,7 кв.м. (а.с.10).

Позивач у позовній заяві зазначає, що в акті допущена опечатка - фактично орендар прийняв приміщення №213, літ.А-4 загальною площею 33,7 кв.м.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов вищенаведеного Договору позивач, як орендодавець, оформив та направив листом №48С000/14-59 від 18.02.2020 (а.с.17) та листом №48С000/14-60 від 18.02.2020 (а.с.18) на підпис та виконання наступні документи:

- рахунок - акт №48Е000-1283 від 31.08.2019 (а.с.12) підписаний позивачем;

- рахунок-акт №VSL/19-751 від 31.08.2019 (зв.б.а.с.12) підписаний позивачем;

- рахунок - акт №VSL/19-798 від 30.09.2019 (а.с.13) підписаний позивачем;

- рахунок-акт №48Е000-1336 від 30.09.2019 (зв.б.а.с.13) підписаний позивачем;

- рахунок - акт №VSL/19-810 від 31.10.2019 (а.с.14) підписаний позивачем.

Відповідач по жодному акту не заявив мотивованої відмови.

Позивач у позовній заяві зазначає, що відповідач порушив умови Договору, а саме з серпня 2019 року почав сплачувати договірні платежі не в повному обсязі та з 31.10.2019 звільнив орендоване приміщення без складання акту приймання - передачі майна і без повної сплати заборгованості з основного боргу у сумі 7119,54 грн.

Позивач, оформив та направив відповідачу лист №48Е000/06-276 від 23.12.2019, в якому просив оплатити заборгованість в розмірі 7 119,54 грн. в строк до 31 грудня 2019 року (а.с.15).

Відповідач відповіді на вказаний лист не надав, заборгованість у розмірі 7 119,54 грн. не сплатив, що стало підставою звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення заборгованості.

За положеннями ч.ч.1, 2 ст.11 Цивільного Кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст.202 Цивільного Кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст. 759 Цивільного кодексу України).

В силу ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Згідно з ч. 6 цієї статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За приписами ч.1 ст.286 Господарського кодексу України орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності .

Згідно з ч.1 ст. 759 Цивільного Кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Суд, враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства України зазначає, що однією з кваліфікуючих ознак договору оренди (найму) майна є оплатність та, відповідно, однією з істотних умов - орендна плата.

Як зазначалось вище, розмір орендної плати, умови та строки оплати встановлені п.п.3.1, 3.8, 3.9 Договору.

Позивачем були направлено відповідачу рахунки - акти для підписання та сплати рендних платежів.

Між тим відповідач вищенаведені рахунки - акти не повернув, орендні платежі не оплатив.

Відповідно до ч.1 ст. 626 Цивільного Кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У ч.1 ст. 627 Цивільного Кодексу України передбачено, що відповідно до Цивільного Кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з приписами частини першої, частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, які кореспондуються з вимогами статті 526 Цивільного кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу вимог статті 610, частини другої статті 615 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Враховуючи те, що докази належного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за договором оренди від 01.11.2018 в матеріалах справи відсутні, то вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 7 119,54 грн. є обґрунтованими відповідно до вимог Закону та Договору та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до п.8.2 Договору, у разі порушення строків виконання грошових зобов`язань за цим Договором, орендар на вимогу орендодавця сплачує пеню від суми простроченого зобов`язання в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за весь час прострочення.

Позивач згідно наданого до суду розрахунку (а.с.21) нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню у загальному розмірі 589, 84 грн. нараховану за період з 21.09.2019 по 22.02.2020.

Судом за допомогою програми ipLex перевірений розрахунок пені за період з 21.09.2019 по 22.02.2020 та визначено що розмір пені становить 589, 82 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 0,02 грн. (589,84 грн. - 589,82 грн.) задоволенню не підлягають.

Статтею 625 Цивільного Кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування - це збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов`язання з причини девальвації грошової одиниці України протягом місяця і визначається державою як середньомісячний індекс, який розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; сума, що внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

В період прострочки виконання боржником його грошового зобов`язання може мати місце як збільшення суми основного боргу (інфляція), так і зменшення суми основного боргу (дефляція) і для застосування до боржника судом цього виду виключної відповідальності, встановленої законом в зв`язку з неналежним виконанням грошового зобов`язання, необхідні умови існування у боржника простроченого грошового зобов`язання протягом місяця. Причому саме визначена сума боргу повинна не змінюватись протягом місяця. Якщо відповідачем здійснювались часткові оплати боргу, то застосовується відповідальність у вигляді інфляційних тільки до тієї суми боргу, що не була сплачена та існувала певний час протягом місяця.

За своєю правовою природою 3% річних є мірою виключної відповідальності за прострочку виконання грошового зобов`язання у вигляді плати боржника за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання ним грошового зобов`язання перед кредитором. 3 % річних та інфляційні нарахування не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Позивач згідно наданого до суду розрахунку нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних за період з 21.09.2019 по 22.02.2020 у загальному розмірі 64, 68 грн.

Судом за допомогою програми ipLex перевірений розрахунок 3% річних за період з 21.09.2019 по 22.02.2020 та визначено що розмір 3% річних становить 64, 67 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 0,01 грн. (64,68 грн. - 64,67 грн.) задоволенню не підлягають.

Позивач згідно наданого до суду розрахунку (а.с.22) нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційній у загальному розмірі 3,93 грн. за період з 01.10.2019 по 31.01.2020, розмір яких є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Згідно зі статтями 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Будь - яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобов`язання за Договором, відповідач, у порушення приписів ст.73,74 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують наявність вказаної у позові заборгованості.

Судовий збір, слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 11, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 232, 236, 237, 238, 241, 247, 248, 252 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агенство "Алекс+" (54029, м.Миколаїв, вул.Бузника, 3, код ЄДРПОУ 40338909) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м.Київ, бульвар Тараса Шевченка, 18; адреса для листування: ПАТ "Укртелеком"/Миколаївська філія, 54001, м.Миколаїв, вул.Адміральська, 27/3, відомості про банківські реквізити: отримувач: ПАТ "Укртелеком"/Миколаївська філія, рахунок № НОМЕР_1 в ПАТ Альфа-Банк м.Київ, МФО 300346, код ЄДРПОУ 22437619) заборгованості у розмірі 7 119,54 грн., пені у розмірі 589,82 грн., інфляційних втрати у розмірі 3,93 грн., 3% річних у розмірі 64,67 грн. та 2102,00 грн. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням п.4 розділу Х "Прикінцеві положення" ГПК України та підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 01.06.2020

Суддя Н.О. Семенчук