Ухвала

від 02.06.2020 по справі 752/6899/18

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

02 червня 2020 року

м. Київ

Справа № 752/6899/18

Провадження № 51-2108 ск 20

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув касаційну засудженого ОСОБА_4 на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від06грудня 2019року та ухвалу Київського апеляційного суду від 28 січня 2020року щодо

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.301, ч.4 ст.301КК України.

Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Голосіївського районного суду м. Києва від06грудня 2019року ОСОБА_4 засуджено за ч.1 ст.301 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки, за ч. 4 ст. 301 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. Згідно ст. 77 КК України додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю ухвалено не призначати.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Згідно з вироком ОСОБА_4 визнано винуватим та засуджено за те, що він у період із 11 по 22 грудня 2017 року за місцем фактичного проживання у приміщенні квартири АДРЕСА_2 , за допомогою власного комп`ютерного обладнання ноутбука марки «ASUS» та операційної системи «Windows 10», використовуючи всесвітню інформаційну систему загального доступу Інтернет, який належить ТОВ «ТЕРЕМКИ ЛАН ІСП», завантажив на жорсткий диск власного комп`ютера програмне забезпечення «eMule», умисно розповсюджував предмети порнографічного характеру та розповсюджував інші предмети порнографічного характеру, що містять дитячу порнографію.

22 грудня 2017 року із 18:30 до 20:55 під час обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 органом досудового розслідування було виявлено факт вчинення ОСОБА_4 розповсюдження предметів порнографічного характеру та розповсюдження інших предметів порнографічного характеру, що містять дитячу порнографію.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 28 січня 2020року апеляційну скаргу обвинуваченого залишено без задоволення, а вирок Голосіївського районного суду м.Києва від06грудня 2019року без зміни.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_4 просить судові рішення щодо нього змінити в частині встановлення іспитового строку. Вважає, що при звільненні його від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України безпідставно встановлено максимальну тривалість іспитового строку, а тому просить звільнити його на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік.

Мотиви суду

Перевіривши доводи, наведені в касаційній скарзі, дослідивши додані до неї копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження потрібно відмовити з огляду на таке.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо зкасаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Висновки суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому злочинів та кримінально-правова оцінка його діянь за ч.1 ст.301, ч.4 ст.301КК України укасаційній скарзі не оспорюються.

Стосовно доводів засудженого щодо безпідставності визначення йому максимальної тривалості іспитового строку, то вони, на думку колегії суддів, є безпідставними.

Відповідно до ч. 1ст. 75 КК України,якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням. При цьому ч. 4ст. 75 КК Українивизначено, що іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років.

Як убачається зі змісту доданих до касаційної скарги копій судових рішень, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, один з яких є тяжким, дані про особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, є інвалідом 3-ї групи, має на утриманні батьків пенсійного віку.

На підставі цього суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, й тому звільнив ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю три роки.

На думку колегії суддів рішення суду про встановлення ОСОБА_4 іспитового строку тривалістю три роки відповідає ступеню тяжкості вчинених злочинів й особі винного.

Доводи засудженого про те, що раніше угодою про визнання винуватості між ним та прокурором був узгоджений інший іспитовий строк згідно з положеннями ст. 75 КК України, а саме один рік, не можуть братися до уваги, оскільки в затвердженні такої угоди було відмовлено ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 06 червня 2018 року.

Переглянувши вирок в апеляційному порядку, апеляційний суд дав належну оцінку доводам апеляційної скарги засудженого щодо можливості пом`якшення покарання та зменшення тривалості визначеного вироком іспитового строку. Ухвала апеляційного суду належним чином умотивована та відповідає вимогамст.419 КПК України.

З урахуванням установлених судами першої й апеляційної інстанцій обставин, доводів його касаційної скарги, суд не вбачає підстав для зміни судових рішень з мотивів, указаних засудженим в своїй касаційній скарзі.

Таким чином, оскільки з касаційної скарги засудженого та копій судових рішень не убачається підстав для задоволення касаційної скарги, згідно з п. 2 ч. 2 ст.428КПК України у відкритті касаційного провадження потрібно відмовити.

Керуючись ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від06грудня 2019року та ухвалу Київського апеляційного суду від28 січня 2020року.

Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3