Рішення

від 28.05.2020 по справі 937/2510/20

МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 28.05.2020

Справа №937/2510/20

Провадження №2/937/1732/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2020 року м. Мелітополь

Мелітопольський районний суд Запорізької області

у складі головуючої судді Колодіної Л.В.,

за участю секретаря Арифової Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини ,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з позовом, в якому просить стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на свою користь на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 3000 грн. щомісячно, починаючи стягувати від дня пред`явлення позову до суду і до досягнення сином повноліття, посилаючись на те, що відповідач добровільно не надає коштів на утримання їхнього малолітнього сина, не зважаючи на те, що він зобов`язаний його утримувати до досягнення повноліття.

Відповідно до ч. 4 ст.19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до ст. 274 ч. 1 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Відповідно п. 3 ч. 6 ст. 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства).

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 10 квітня 2020 року було відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Сторони у судове засідання не з`явилися.

Від позивачки надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує, на їх задоволенні наполягає.

Відповідач в судове засідання не з'явився. 28.05.2020 року від нього на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги він визнає частково. Крім того, зазначає, що не відмовляється від утримання та виховання сина, однак згідно із довідкою від 20.05.2020р. №19, виданої ТОВ ГАЙДЕР , з 06.02.2019р. він працює за трудовим договором, укладеним на невизначений строк, у ТОВ ГАЙДЕР (код ЄДРПОУ 42388580) і розмір його щомісячного доходу не перевищує 3864,00 грн. Вважає, що позивачка не надала суду докази захворювання сина. З урахуванням викладеного, він погоджується на сплату аліментів у розмірі однієї третини його заробітку (доходу). Також, просить суд врахувати те, що він не має власного житла і несе додаткові витрати по найму квартири АДРЕСА_1 .

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, дав оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясування обставин справи, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.5 ст.263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 17 вересня 2011 року між сторонами було укладено шлюб, який зареєстровано Виконавчим комітетом Терпіннівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області, актовий запис №18, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим повторно, серія НОМЕР_1 /а.с.10/.

У даному шлюбі у сторін народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Виконавчим комітетом Мирненської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області, серії НОМЕР_2 /а.с.9/.

Шлюб між сторонами не розірваний, але фактично вони як чоловік та жінка не проживають з травня 2019 року, не ведуть сумісного господарства, не підтримують нормальні шлюбні відносини.

Дитина проживає разом з матір`ю та знаходиться на її утриманні, що підтверджується довідками з місця проживання, виданими 11.02.2020 року старшою по будинку ОСОБА_4 за №759 та №760 /а.с.11-12/.

Відповідач добровільно матеріальну допомогу на утримання сина не надає.

Частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 8 Закону України Про охорону дитинства передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття. В силу ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними, або визначаються судом.

Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3 - 1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3 - 2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Як вбачається з довідки від 20.05.2020 року № 19, виданої ТОВ ГАЙДЕР , ОСОБА_2 з 06.02.2019 року працює у ТОВ ГАЙДЕР (код ЄДРПОУ 42388580) на посаді - завідувач складу, з окладом 3864 (три тисячі вісімсот шістдесят чотири ) гривні 00 копійок /а.с.38/.

Відповідно до ч. 2. ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ст.7 Закону України Про державний бюджет України на 2020 рік від 14.11.2019р. №294, прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років з 1 січня 2020 року складає 2218,00грн.

Доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, щодо необхідності застосування ст. 183 СК України, якою встановлено визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини, оскільки скаржник працевлаштувався, не заслуговують на увагу, та ґрунтуються на особистому тлумаченні вищенаведеної норми, оскільки право обирати спосіб стягнення аліментів належить одержувачу, з яким проживає дитина.

У відповідності до норм ст. 181 Сімейного кодексу України спосіб стягнення аліментів у частці від доходу або у твердій грошовій сумі, визначається за вибором одного з батьків з ким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Згідно ст. 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Враховуючи розмір доходу, який отримує відповідач, той факт, що батьки зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття і несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини, та з урахуванням прожиткового мінімуму на дітей віком від 6 до 18 років який складає 2218,00гривень, суд вважає можливим задовольнити позов частково та стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання сина в твердій грошовій сумі в розмірі 1109 /одна тисяча сто дев`ять/ гривень 00 копійок щомісячно з індексацією відповідно до закону, починаючи з дня подання позовної заяви і до досягнення сином повноліття.

В силу ч. 1 ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог суму судового збору в розмірі 310 грн. 81 коп.

Керуючись ст. ст. 12, 82, 89, 141, 247 ч.2, 263-265, 268, 280, 354, 430 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі у розмірі 1109 /одна тисяча сто дев`ять/ гривень 00 копійок щомісячно з індексацією відповідно до закону, починаючи з 02.04.2020 року і до повноліття дитини.

Стягнути з ОСОБА_2 , судовий збір на користь держави в розмірі 310 (триста десять) гривень 81 копійок.

Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду області протягом 30 днів з дня його складення шляхом подання апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 3 розділу XII Прикінцевих положень ЦПК України , під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) строки визначені статтями 49 , 83 , 84 , 170 , 178 , 179 , 180 , 181 , 185 , 210 , 222 , 253 , 275 , 284 , 325 , 354 , 357 , 360 , 371 , 390 , 393 , 395 , 398 , 407 , 424 цього Кодексу , а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . мешкає за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , приживає за адресою: АДРЕСА_5 .

Суддя: Л.В.Колодіна