Справа № 673/358/20
Провадження № 2/673/281/20
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 травня 2020 р. м. Деражня
Деражнянський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючої судді Ягодіної Т.В.,
за участю секретаря судового засідання Ясінської М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Майдан-Чернелівецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області про визнання права власності на житловий будинок, -
ВСТАНОВИВ:
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулася із означеним позовом до суду, вказавши, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_3 , після смерті якого залишилося спадкове майно. Позивач є спадкоємцем до майна померлого за законом та успадкувала частину належного ОСОБА_3 спадкового майна, про що нотаріусом було видано свідоцтво про право на спадщину за законом. Однак у видачі такого свідоцтва на належний спадкодавцю житловий будинок з надвірними будівлями, розташовані по АДРЕСА_1 , нотаріусом було відмовлено у зв`язку з відсутністю документів, які посвідчують право власності ОСОБА_3 на таке майно. Навівши доводи щодо належності вказаного спадкового майна спадкодавцю, позивач, із урахуванням уточнених позовних вимог, просила задоволити її позов.
Ухвалою судді від 10 березня 2020 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Згідно з ухвалою від 20 березня 2020 року відкрито провадження у справі за даним позовом та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження, надано відповідачам строк для подання відзиву на позов, а позивачу - відповіді на відзив.
Відповідачі у встановлений судом строк без поважних причин відзив на позов не надали, тому суд вирішив справу за наявними матеріалами у відповідності до ч.8 ст. 178 ЦПК України.
В судове засідання позивач та її представник - адвокат Ковпак М.О. не з`явилися. Разом із цим, від позивача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, в якій вона вимоги позову підтримала у повному обсязі та просила їх задоволити.
Відповідач ОСОБА_4 та представник відповідача Майдан-Чернелівецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області в судове засідання не з`явилися, подали заяви про розгляд справи за їх відсутності, в яких визнали позовні вимоги.
Дослідивши матеріали справи та письмові клопотання учасників справи відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, згідно з якою у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Майдан-Чернелівецькою сільською радою Деражнянського району Хмельницької області.
Після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно.
Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги до майна померлого ОСОБА_3 за законом та успадкувала належне йому спадкове майно, яким є право на земельну частку (пай) розміром 2,36 в умовних кадастрових гектарах у землі, що перебувала у колективній власності спілки селянських господарств Нива с. Майдан-Чернелівецький Деражнянського району Хмельницької області, та грошові вклади з процентами та компенсаціями у відділенні банку, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим державним нотаріусом Першої Хмельницької державної нотаріальної контори 11 червня 2002 року.
Крім того, як встановлено судом із копій матеріалів спадкової справи №213/2002, заведеної Деражнянською державною нотаріальною конторою 11 червня 2002 року до майна померлого ОСОБА_3 , будь-яких інших спадкоємців до майна померлого останнього, які б прийняли спадщину, немає.
Так, зі змісту заяви та доручення ОСОБА_1 вбачається, що інтереси останньої у справі щодо оформлення спадщини представляв її син ОСОБА_2 , проте він сам із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 не звертався.
Разом із цим, згідно з письмовим повідомленням Першої Хмельницької державної нотаріальної контори №134/02-14 від 01 лютого 2018 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок з надвірними будівлями, розташовані по АДРЕСА_1 , через відсутність документів, які посвідчують право власності ОСОБА_3 на нього.
Наведена обставина стала підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Вирішуючи обґрунтованість доводів позивача, наведених нею в обґрунтування позовних вимог, судом враховується наступне.
Матеріалами справи підтверджується, що згідно з рішенням сесії Майдан-Чернелівецької сільської Ради народних депутатів від 14 серпня 1993 року ОСОБА_3 було передано у власність земельну ділянку для обслуговування житлового будинку та господарчих будівель.
Довідкою Майдан-Чернелівецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області №109 від 21 лютого 2020 року підтверджується, що ОСОБА_3 належав житловий будинок з господарськими будівлями, розташовані по АДРЕСА_1 , які були побудовані у 1986 році.
Ця ж обставина підтверджується випискою з погосподарської книги №3 за 1991-1995 роки, виданою Майдан-Чернелівецькою сільською радою Деражнянського району Хмельницької області 19 травня 2020 року за №186, згідно з якою у вказаній книзі міститься запис №118 за 1995 рік про те, що цегляний житловий будинок з належними до нього надвірними будівлями, які знаходяться по АДРЕСА_1 , належать ОСОБА_3 . Рік забудови - 1986.
Проте, як з`ясовано судом, право власності на означене нерухоме майно не зареєстроване.
Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України від 01 липня 2004 року Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , який набрав чинності 03 серпня 2004 року, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до ч. 4 ст. 3 означеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.
Судом також враховується, що право власності на збудований житловий будинок набувається в порядку, який існував на час його будівництва.
Як з`ясовано судом, будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 були побудовані у 1986 році.
У 1986 році питання набуття права власності регулювались Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків (далі - Указ від 26 серпня 1948 року), що був визнаний таким, що втратив чинність, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1988 року N 8502-II, і прийнятою відповідно до Указу від 26 серпня 1948 року постановою Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків (далі - Постанова від 26 серпня 1948 року), які, зокрема, визначали умови та правові наслідки будівництва.
Згідно зі статтею 1 Указу від 26 серпня 1948 року кожен громадянин і кожна громадянка мали право купити або збудувати для себе на праві особистої власності жилий будинок на один або два поверхи з числом кімнат від однієї до п`яти як у місті, так і поза містом.
Пункт 2 Постанови від 26 серпня 1948 року визначав, що земельні ділянки для будівництва індивідуальних жилих будинків відводяться за рахунок земель міст, селищ, держземфонду і земель держлісфонду у безстрокове користування, а збудовані на цих ділянках будинки є особистою власністю забудовника.
Отже, за Указом від 26 серпня 1948 року та Постановою від 26 серпня 1948 року підставою виникнення у громадянина права власності на жилий будинок був сам факт збудування ним його з додержанням вимог цих актів законодавства.
Ці правові акти не пов`язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 18 грудня 2013 року у справі № 6-137цс13.
Із урахуванням наведеного, а також зважаючи на встановлені судом обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини, суд вважає доведеними наведені позивачем обставини щодо належності спадкодавцю ОСОБА_3 на праві власності житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 .
Висновком експерта про вартість об`єкта нерухомого майна №489/01-14 від 21 липня 2018 року підтверджується, що на території господарства за адресою АДРЕСА_1 розташовані одноповерховий цегляний житловий будинок (літ. А-1 ), загальною площею 94,8 кв.м., житловою площею 60,2 кв.м., та належні до нього надвірні будівлі - блочний хлів (літ. Б ), цегляна літня кухня (літ. В ), цегляна веранда (літ. в ), дерев`яний гараж (літ. Г ).
Відповідно до ч.1 ст.524 ЦК Української РСР (в редакції Закону, який діяв на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 ) спадкоємство здійснюється за законом і заповітом.
Згідно ст. 549 цього Кодексу визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч.1 ст. 529 цього Кодексу при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Згідно із ч.1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Підсумовуючи усе вищезазначене, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання за позивачем ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , права власності на спадкове майно останнього, яким є житловий будинок (літ. А-1 ), загальною площею 94,8 кв.м., житловою площею 60,2 кв.м., та належні до нього надвірні будівлі - хлів (літ. Б ), літня кухня (літ. В ), веранда (літ. в ), гараж (літ. Г ), що розташовані по АДРЕСА_1 .
Разом із цим, судом враховується, що ОСОБА_2 є неналежним відповідачем за даним позовом.
Так, відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Отже, за змістом вказаної статті ЦК належним відповідачем у справах про спадкування є особа - учасник цивільних правовідносин, яка не визнає або оспорює право власності спадкоємця на спадкове майно, зокрема, житловий будинок, земельну ділянку.
Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_2 не оспорює право власності позивача ОСОБА_1 на спадкове майно померлого ОСОБА_3 , крім того, спадщину після смерті померлого ОСОБА_3 він не приймав.
Із урахуванням наведеного, суд вважає, що вимоги позивача до ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок у прядку спадкування є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 23, 81, 247, 258, 259, 263-268, 273 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Майдан-Чернелівецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області про визнання права власності на житловий будинок задоволити частково.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , право власності на нерухоме майно, яким є житловий будинок (літ. А-1 ), загальною площею 94,8 кв.м., житловою площею 60,2 кв.м., та належні до нього надвірні будівлі - хлів (літ. Б ), літня кухня (літ. В ), веранда (літ. в ), гараж (літ. Г ), що розташовані по АДРЕСА_1 .
В решті вимог позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування сторін:
позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Деражнянським РВ УМВС України в Хмельницькій області 13 листопада 2001 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ;
відповідачі:
- ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 ;
- Майдан-Чернелівецька сільська рада Деражнянського району Хмельницької області, місцезнаходження: Хмельницька область, Деражнянський район, с. Майдан-Чернелівецький, код ЄДРПОУ 04402847.
Суддя: Т. В. Ягодіна
Суд | Деражнянський районний суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 28.05.2020 |
Оприлюднено | 03.06.2020 |
Номер документу | 89582664 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Деражнянський районний суд Хмельницької області
Ягодіна Т. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні