Рішення

від 27.05.2020 по справі 732/331/20

ГОРОДНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 732/331/20

Провадження 2/732/288/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2020 року м. Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі: головуючого судді - Карпинської Н.М., секретар - Пінчук С.М., за участі прокурора Городнянського відділу Менської місцевої прокуратури Чернігівської області Деркач Я.В., відповідача - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Городня цивільну справу за позовом першого заступника керівника Менської місцевої прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства Чернігівська обласна лікарня" до ОСОБА_1 про відшкодування витрат закладу охорони здоров`я на лікування особи, яка потерпіла від злочину,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Менської місцевої прокуратури О.Сердюк звернувся до Городнянського районного суду Чернігвської області з позовом в інтересах держави в особі комунального некомерційного підприємства „Чернігівська обласна лікарня" до ОСОБА_1 про відшкодування витрат закладу охорони здоров`я на лікування особи, яка потерпіла від злочину та просив стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в дохід обласного бюджету витрати в сумі 10320 гривень 66 копійок, понесених Комунальним некомерційним підприємством „Чернігівська обласна лікарня" Чернігівської обласної ради на лікування потерпілого від злочину.

По суті позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 07 листопада 2019 року близько 01 години 30 хвилин ОСОБА_1 , знаходячись біля приміщення магазину „ Вега ", розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , у ході сварки з ОСОБА_2 , що розпочалася на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, наніс останньому один удар кулаком правої руки в щелепу зліва, в результаті чого заподіяв ОСОБА_2 тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому нижньої щелепи в ділянці кута зліва, яке згідно висновку експерта № 559 від 16.12.2019 відноситься до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я, а також наніс один удар кулаком лівої руки в щелепу справа, чим заподіяв ОСОБА_2 тілесні ушкодження у виді забитої рани підборіддя, яке згідно висновку експерта № 559 від 16.12.2019 відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Відомості за даним фактом внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019270110000387 від 07.11.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.125 КК України. Ухвалою Городнянського районного суду від 14.01.2020 вказане кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку із відмовою потерпілого від обвинуваченняю. Ухвала Городнянського районного суду Чернігівської області набрала законної сили 22.01.2020. Під час розгляду кримінального провадження позовна заява про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням не подавалася. Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, потерпілий ОСОБА_2 , перебував на стаціонарному лікуванні у КНП „Чернігівська обласна лікарня" 21 ліжко-днів з 08.11.2019-29.11.2019. Згідно довідки комунального підприємства від 20.12.2019 № 3-05/500, вартість лікування ОСОБА_2 склала 10320,66 грн.. Розрахунок витрат закладу охорони здоров`я на лікування особи, яка потерпіла від злочину: вартість 1 ліжко-дня в листопаді 2019 року - 491 грн. 46 коп., ОСОБА_2 проведено 21 ліжко-днів в листопаді 2019 року. Вартість лікування в стоматологічному відділенні КЛПЗ „Чернігівська обласна лікарня" ОСОБА_2 з 08.11.2019 по 29.11.2019 складає: 491,46 грн.х21 день =10320 гривень. Витрати в сумі 10320, 66 грн відповідачем до цього часу в добровільному порядку лікувальному закладу не сплачені. З огляду на викладене, прокурор звертається з даним позовом до суду з вимогою стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину.

Ухвалою від 10 березня 2020 року суд прийняв позов до розгляду та відкрив спрощене провадження у даній справі (а.с.35-36).

Прокурор Городнянського відділу Менської місцевої прокуратури Чернігівської області позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд їх задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, завчасно подав відзив на позов (а.с.59-64). Заперечуючи обгрунтованість позовних вимог відповідач вказував на те, що підтримка прокуратурою однієї із сторін може бути виправдана лише за певних умов, зокрема, якщо вони нездатні захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно, або у відповідного органу відсутні повноваження щодо звернення до суду, прокурор не може вважатись альтернативним суб"єктом звернення з позовом до суду. .Крім того, доказів, що КНП „Чернігівська обласна лікарня" є отримувачем коштів на відшкодування витрат на лікування потерпілого від кримінального правопорушення у матеріалах справи не має. Відсутні докази перевірки намірів ГУ ДКСУ в Чернігівській області, який є отримувачем коштів, звертатись самостійно з позовом до суду. Крім того, заперечує обгрунтованість розрахунку витрат, що міститься у справі. Відповідачем також подана розписка (її копія долучена до матеріалів) про те, що сам потерпілий ОСОБА_2 отримав від відповідача ОСОБА_1 7000 гривень на відшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням. Претензій матеріального і морального характеру потерпілий до нього не має. Таким чином, лікування потерпілому відповідачем відшкодовано. У позові прокурора просить відмовити.

Представник комунального некомерційного підприємства „Чернігівська обласна лікарня" в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи без участі їх представника (а.с.43-44), вказуючи, що власником лікарні є Чернігівська обласна рада і відповідно всі кошти на стаціонарне лікування потерпілого від злочину повинні перераховуватись на рахунки обласного бюджету, оскільки заклад охорони здоров"я підпорядковується Чернігівській обласній раді.Кошти, які стягуються від злочинів не зараховуються на розрахункові рахунки лікарні, а відразу повинні перераховуватися в дохід місцевого бюджету. КНП „Чернігівська обласна лікарня" зверталась з клопотанням представництва її інтересів прокуратурою, оскільки не є особою, яка здійснює облік інформації про злочини.

Прокурор Городнянського відділу Менської місцевої прокуратури Чернігівської області в суді підтримала свої заперечення на відзив (а.с.73-78). Вказала, що невідшкодування витрат лікарняного закладу спричиняє шкоду економічним інтересам держави, порушує порядок надходження, акумулювання та використання коштів бюджету, що може призвести до неможливості фінансування видатків та необхідності в додатковому фінансуванні установи з бюджету. Підставою представництва інтересів КНП „Чернігівська обласна лікарня" Чернігівської обласної ради став факт понесення бюджетом збитків внаслідок лікування потерпілого від кримінального правопорушення та необхідність у зв"язку із цим вжиття заходів представницького характеру до їх відшкодування. При цьому поняття „інтереси держави" та „нездійснення або неналежне здійснення суб"єктом владних повноважень своїх функцій" чинним законодавством вичерпно не визначаються та не розкриваються, у зв"язку із чим прокурор у кожному випадку самостійно їх обгрунтовує та доводить з огляду на конкретні обставини справи. Предметом позовних вимог є відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров"я, оскільки кошти, виділені з бюджету на вказані цілі, залишаються до цього часу не стягнуті позивачем в судовому порядку, що згідно зі статтею 23 Закону України „Про прокуратуру" потребує втручання органів прокуратури шляхом подання позовної заяви. Крім того, згідно пункту 3 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров"я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року передбачено, що відповідні суми можуть бути стягнуті за позовом закладу охорони здоров"я або прокурора. У такому порядку відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка постраждала від злочину провадиться в разі закриття кримінального провадження за нереабілітуючими обставинами.

Суд, дослідивши письмові докази, заслухавши прокурора і відповідача, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно ухвали Городнянського районного суду Чернігівської області від 14 січня 2020 року закрито кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України у зв`язку із відмовою потерпілого ОСОБА_2 від обвинувачення. Ухвала набрала законної сили 22.01.2020 року (а.с.6-7).

При цьому до реабілітуючих підстав для закриття кримінального провадження належать: 1)встановлена відсутність події кримінального правопорушення (п.1 ч. 1 ст. 284 КПК). 2) встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК). 3) не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи у суді і вичерпані можливості їх отримати (п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК).

Таким чином, підстава, яка покладена в основу прийняття ухвали Городнянського районного суду Чернігівської області від 14 січня 2020 року, не є реабілітуючою.

Такий висновок, також підтверджується і поданою в суді відповідачем розпискою про те, що сам потерпаілий ОСОБА_2 отримав від відповідача ОСОБА_1 7000 гривень на відшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням. Претензій матеріального і морального характеру потерпілий до нього не має. Факт сплати ОСОБА_1 компенсації за вчинений злочин також підтверджує його участь у злочині.

Відповідно до п.3 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 1993 року № 545, у разі коли при ухваленні вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться в порядку цивільного судочинства за позовом вказаних юридичних осіб. У такому ж порядку відшкодовуються витрати на стаціонарне лікування особи, яка постраждала від злочину, в разі закриття кримінального провадження за нереабілітуючими обставинами.

Стаття 1206 ч. 1 ЦК України передбачає, що особа, яка вчинила злочин зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину.

Відповідно до довідки, наданої генеральним директором комунального некомерційного підприємства „Чернігівська обласна лікарня" Чернігівської обласної ради за вих. № 3-05/500 від 20.12.2019, суд встановив, що хворий ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканець АДРЕСА_2 , перебував на стаціонарному лікуванні в стоматологічному відділенні з 08.11.2019 по 29.11.2019 (21 ліжко-день). Вартість одного ліжко-дня в листопаді - 491 гривня 46 копійок. Вартість лікування за весь період перебування в лікарні становить 10 320 (десять тисяч триста двадцять) гривень 66 (шістдесят шість) копійок (а.с.8-9).

Відповідно до порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету ї їх використанні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 1993 року № 545, сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонара лікувального закладу.

Відповідно до вищевказаного порядку, сума витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться, виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць ( в якому проводилося лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.

Як вбачається з п.6 постанови Пленуму Верховного суду України від 07.07.1995 №11 Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат , відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину можливе лише тоді, коли є причинний зв`язок між злочинними діями чи бездіяльністю винної особи та перебуванням потерпілого на такому лікування.

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої постановлено ухвалу, лише в питаннях, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою .

Враховуючи, що між злочинними діями відповідача ОСОБА_1 , який спричинив середнього та легкого ступеня тяжкості тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_2 , та перебуванням потерпілого на стаціонарному лікуванні існує причинний зв`язок, а також те, що кримінальне провадження закрито з нереабілітуючих підстав, суд прийшов до переконання, що відповідач зобов`язаний відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину.

Відповідно п.3 постанови Пленуму Верховного суду України від 07.07.1995 №11 Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат , питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з "Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання", затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України №545 від 16 липня 1993 року .

Як передбачено цим Порядком, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування.

Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого.

Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров`я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Оскільки розрахунок витрат на стаціонарне лікування ОСОБА_2 у сумі 10320,66 грн (а.с.8-9) проведено у відповідності до Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх виконання , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року, тому витрати у сумі 10320,66 грн., понесені комунальним некомерційним підприємством „Чернігівська обласна лікарня" Чернігівської обласної ради на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, слід стягнути на користь комунального некомерційного підприємства Чернігівська обласна лікарня Чернігівської обласної ради.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України „Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владнихт повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення, що підтвердилось в судовому засіданні та наявними матеріалами справи.

Заперечення відповідача про те, що позов мав бути заявлений від імені ГУДКСУ або самою лікарнею не грунтуються на вимогах чинного законодавства та встановлених обставинах справи та взамовідносинах, тому не можуть бути підставою для відмови у позові прокурора.

Крім того, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача підлягають судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.1993 року № 545, ст. 1166, 1206 ЦК України, ст. 4-5, 12-13, 128, 130-131, 141, 211, 223, 247, 259, 263-265, 268, 272, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги першого заступника керівника Менської місцевої прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі комунального некомерційного підприємства „Чернігівська обласна лікарня" Чернігівської обласної ради ( місцезнаходження : вул. Волковича, 25 м. Чернігів, 14029, код ЄДРПОУ 02006113 ) до ОСОБА_1 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , про відшкодування витрат закладу охорони здоров`я на лікування особи, яка потерпіла від злочину,- задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , в дохід обласного бюджету (Головне управління Державної казначейської служби України в Чернігівській області, код ЄДРПОУ 37972475, банк отримувача: казначейство України (ЕАП), МФО 899998, рахунок № НОМЕР_2 , ККД 24060300 „Інші надходження"), витрати в сумі 10320 (десять тисяч триста двадцять) гривень 66 (шістдесят шість) копійок, понесених Комунальним некомерційним підприємством „Чернігівська обласна лікарня" Чернігівської обласної ради на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 2102 грн. 00 коп. судового збору на користь держави.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії такого карантину.

Суддя Н. М. Карпинська