Постанова

від 22.05.2020 по справі 504/4068/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 33/813/280/20

Номер справи місцевого суду: 504/4068/19

Головуючий у першій інстанції Жовтан П.В.

Доповідач Прібилов В. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2020 року м. Одеса

Суддя Одеського апеляційного суду - Прібилов В.М.,

за участю: секретарів судового засідання - Альбрехт І.С., Стоянової Л.І.

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності- ОСОБА_1 ,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Комінтернівського районного суду Одеської області від 26.12.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212-15 КУпАП,-

встановив:

Постановою судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 26.12.19 року

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ., депутата Пісківської об`єднаної територіальної громади,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 212-15 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 (двадцять) копійок.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.11.2019 року керівником відділу моніторингу діяльності політичних партій та супроводу виявлених правопорушень Департаменту з питань запобігання політичній корупції- Кониховим О.О. було складено протокол про адміністративне правопорушення №50-25/1078 відносно ОСОБА_1 за ст. 212-15 КУпАП.

Зі змісту постанови суду першої інстанції та протоколу вбачається, що за результатами аналізу Звіту про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру (далі-Звіт), поданого політичною партією Громадсько-політична платформа Надії Савченко (код ЄДРПОУ 40350361) (далі-Партія) за II квартал 2019 року встановлено, що 27.06.2019р. за розрахунковим документом № 1648260 на підтримку Партії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) надано внесок у розмірі 7 000,00 грн.

Згідно листа Державної фіскальної служби України від 27.08.2019 року №17012/5/99-99-17-02-16 за даними інформаційної системи органів ДФС у ОСОБА_1 станом на 27.06.2019 року, обліковувався податковий борг у сумі 394, 58 гривень.

На думку районного суду, зазначені обставини свідчили про наявність в її діях складу правопорушення.

Не погоджуючись з постаново. суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить оскаржену постанову скасувати та провадження по справі закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування своїх вимог про скасування постанови, ОСОБА_1 зазначає, що їй не було відомо про наявність в неї податкового боргу, на який посилається НАЗК, тому що останнім часом вона працювала у державній установі, а саме Верховній Раді України. Ніяких внесків на рахунки жодних політичних партій ОСОБА_1 особисто не здійснювала, кошти були помилково перераховані банком і були повернуті на її особисту картку Приватбанка. Крім того, перше засідання по справі було призначено на 09.12.2019 року, про яке ОСОБА_1 не було повідомлено, про яке вона випадково дізналася з сайту Судова влада України від 08.12.2019 і тому не мала ніякого наміру затягувати строки розгляду справи як зазначено в постанові.

Просить постанову скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , яка підтримала подану апеляційну скаргу та просила її задовольнити, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та викладені в апеляційній скарзі доводи вважаю, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Щодо доводів ОСОБА_1 про розгляд судом першої інстанції справи з істотним порушенням її процесуальних прав, то апеляційної суд вважає їх безпідставними, оскільки на стадії розгляду справи в суді першої інстанції, судом були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя.

Статтею 277 КУпАП визначено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Апеляційний суд констатує той факт, що судовий розгляд в суді першої інстанції проведено за відсутністю ОСОБА_1 , яка була належним чином повідомлена про слухання справи, однак неодноразово подавала заяви про відкладення слухання справи, що вказувало на можливість розгляду справи за відсутності правопорушника.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі Смірнов проти України , відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

Водночас апеляційний суд враховує ту обставину, що у разі постановлення районним судом рішення за результатами розгляду справи районний судом, особа, що притягається до адміністративної відповідальності наділена правом оскарження прийнятого районним судом рішення в апеляційному порядку.

Разом з тим, в ході апеляційного розгляду справи встановлено, що висновки судді першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.212-15 КУпАП, зроблені на підставі наданих Національним агентством з питань запобігання корупції матеріалів справи про адміністративне правопорушення, які як встановлені вході апеляційного розгляду не знайшли своє підтвердження.

Так, відповідно до оскаржуваної постанови, не погашений податковий борг ОСОБА_1 станом на 27.06.2019 року підтверджено листом Державної фіскальної служби України від 27.08.2019 року.

Відповідно змісту даного листа, який фактично не є оригіналом відповіді, а його копією, згідно з даними інформаційної системи органів ДФС, у ОСОБА_1 обліковувався податковий борг у сумі 394, 58 грн. станом на 27.06.2019 року.

Зазначена інформація у листі про наявність податкового боргу у ОСОБА_1 стала доказом, який, на думку судді районного суду підтверджував її винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212-15 КУпАП.

Крім того, суддя районного суду послався на інші докази, якими підтверджений факт перерахування ОСОБА_1 грошових коштів, в тому числі обставини неявки останньої до Національного агентства з питань запобігання корупції для надання пояснень.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 наполягала на відсутності вини у скоєнні вищевказаного адміністративного правопорушення та пояснила, що жодного разу ніхто з НАЗК не повідомляв її про порушення у відношенні неї адміністративного провадження. Їй не було надіслано від НАЗК жодного листа чи повідомлення за адресою фактичного місця проживання. Ніяких внесків на рахунки жодних політичних партій вона особисто не здійснювала, кошти були помилково перераховані банком, а вони мали надійти на оплату агітаційних листівок як кандидата до Верховної Ради України. Тому кошти були їй повернуті політичною партією 18.09.2019 року на особисту карточку Приватбанку, про що є відповідна виписка.

Відповідно до ст. 15 Закону України Про політичні партії в Україні не допускається здійснення внесків на підтримку політичних партій, зокрема, фізичними та юридичними особами, які мають непогашений податковий борг.

Нормативне визначення податкового боргу міститься в ст. 14 ПК України, а саме підпункті 14.1.175 пункту 14.1, відповідно до якого податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом .

В той же час, підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності .

Підпунктом 14.1.159 п. 14.1. ст. 14 ПК України також зазначено, що податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк)

Тобто Податковий кодекс України не ототожнює, а навпаки розрізняє, поняття податковий борг і податкове зобов`язання .

Так, податковим боргом визначається сума грошового зобов`язання самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлені строки, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Податковим обов`язком визначається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПК, законами з питань митної справи (п. 36.1. ст. 36 Податкового кодексу України).

Тобто, сума до сплати грошового зобов`язання для платника податків являється податковим боргом тільки тоді, коли, по-перше, платник податків не сплатив податкове зобов`язання у визначені законом строки або не погасив нараховану пеню, яка уже була нарахована у зв`язку із несплатою/простроченням оплати податкового зобов`язання; по- друге, така сплата грошового зобов`язання платника податків є узгодженою (тобто вона є неоспореною з боку платника податків протягом строку, який відводиться для цього нормами ПК України або самостійно визначеною самим платником податків й несплаченою ним у законодавчо визначені строки).

На перевірку доводів апеляційної скарги та перевірки зазначених ОСОБА_1 обставин, апеляційним судом було зроблено запит до Державної податкової служби України щодо рахування за ОСОБА_1 станом на 27.06.2019 року податкового боргу у сумі 394,58 грн., оскільки матеріали справи містили лише ксерокопію листа, яким підтверджено існування податкового боргу.

З наданої відповіді від 17.03.2020 року за №2790/5/99-00-10-02-05 в.о. Директора департаменту по роботі з податковим боргом ОСОБА_2 вбачається, що за даними інформаційної системи контролюючих органів, у ОСОБА_1 станом на 01.03.2020 року податковий борг відсутній (а.с.102-103).

Зважаючи на все вищевикладене в сукупності з наявними в матеріалах доказами, відсутні будь-які юридичні підстави стверджувати про наявність у ОСОБА_1 податкового боргу у розмірі 394,58 грн., оскільки жодним належним, допустимим та достовірним доказом наявності у неї податкового зобов`язання станом на 27.06.2019 року не підтверджено.

Відповідно до положень ст. 9 КУпАЛ, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

З огляду на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції, при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 помилково послався як на належний та допустимий доказ наявну у матеріалах справи копію відповіді Державної фіскальної служби України від 27.08.2019 року, що призвело до прийняття рішення, яке не відповідає фактичним обставинам, що потягло за собою безпідставне притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

За наведених вище обставин вважаю за необхідне скасувати постанову Комінтернівського районного суду Одеської області від 26.12.2019 року, а провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1. ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 7, 8, 33, 267, 289, 293, 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 26.12.2019 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 212-115 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 (двадцять) копійок - скасувати та провадження у справі закрити на підставі п.1. ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя

Одеського апеляційного суду В.М. Прібилов