Рішення

від 21.05.2020 по справі 193/310/20

СОФІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

ЄУН 193/310/20

Провадження №2/193/240/20

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Р І Ш Е Н Н Я

21 травня 2020 року сел.Софіївка

Софіївський районний суд Дніпропетровської області в складі

головуючого судді Шумської О.В.

при секретарі Мельниковій Т.О.

за участі позивача ОСОБА_1

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Софіївської селищної ради Дніпропетровської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, третя особа: ОСОБА_2 ,-

ВСТАНОВИВ:

12 березня 2020 року до Софіївського районного суду Дніпропетровської області надійшла вищевказана позовна заява.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на наступне:

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданим виконкомом Новотрудівської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області. За свого життя, його мати склала на його користь заповіт, відповідно до якого заповіла належну їй житлову квартиру за АДРЕСА_1 . Також він володів інформацією, що у власності його матері перебувала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 7.7133 гектарів, розташована на території Запорізької сільської ради Софіївського району Дніпропетровської обл., кадастровий номер земельної ділянки 122/528/500/01/003/0129.

Дані факти підтверджуються копіями заповіту, державного акту на земельну ділянку та витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Після смерті матері, в строк передбачений чинним законодавством, позивач звернувся до Апостолівської державної нотаріальної контори, за місцем проживання матері із заявою про прийняття спадщини і за заповітом і за законом. В нотаріальній конторі дізнався про те, що ніби то його матір`ю за життя було складено заповіт на користь третьої особи, відповідно до якого вона заповіла третій особі належну їй земельну ділянку. У зв`язку із такими обставинами, після закінчення шестимісячного строку, відведеного законом для прийняття спадщини, на його ім`я державний нотаріус видав тільки свідоцтво про право на спадщину за заповітом на житлову квартиру.

Після смерті матері, в строк передбачений чинним законодавством, позивач звернувся до Апостолівської державної нотаріальної контори, за місцем проживання матері із заявою про прийняття спадщини і за заповітом і за законом. В нотаріальній конторі дізнався про те, що ніби то матір`ю за життя було складено заповіт на користь третьої особи, відповідно до якого вона заповіла третій особі належну їй земельну ділянку. У зв`язку із такими обставинами, після закінчення шестимісячного строку, відведеного законом для прийняття спадщини, на його ім`я державний нотаріус видав тільки свідоцтво про право на спадщину за заповітом на житлову квартиру.

Дані факти підтверджуються копіями заповіту, державного акту на земельну ділянку та витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Ухвалою суду від 17.03.2020 року відкрито провадження по справі.

Позивач в судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги просить їх задовольнити, посилається на викладені у позовній заяві обставини.

Відповідач в судове засідання не з"явилися, надали суду заяву про розгляд справи без їх участі, проти позову не заперечують..

Третя особа, будучи повідомленої до судового засідання не з"явилася.

Суд, прийнявши до уваги пояснення позивача, визнання позову відповідачем відсутності заперечень зі сторони третьої особи, дослідивши та проаналізувавши матеріали цивільної справи і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позовом ОСОБА_1 до Софіївської селищної ради Дніпропетровської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, третя особа: ОСОБА_2 підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Нива Трудова Апостолівського району Дніпропетровської області (а.с.10). ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Апостолове Дніпропетровської області і його батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а.с.11).

З доданої копії рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області вбачається, що за життя матері позивача на праві приватної власності належала земельна ділянка, площею 7,7133 га, розташована на території Запорізької сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області. Вказана обставина підтверджується копією відповідного державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДП № 077323 виданого 09.06.2004 року на підставі розпорядження голови Софіївської районної державної адміністрації за № 374-р від 14.11.2003 року

Позивач вказує, що йому було відомо, що мати передавала вказану земельну ділянку у користування відповідачці по справі. Окрім того, мати позивача передала відповідачці по справі і оригінальний примірник державного акту на земельну ділянку. В свою чергу відповідачка по справі написала матері позивача відповідну письмову розписку, де зазначала про те, що нею отримано державний акт на строк з 2008 року по 2017 рік, включно.

Позивач звернувся до Апостолівської державної нотаріальної контори, за місцем проживання матері, із заявою про прийняття спадщини, але отримав Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, у зв"язку з відсутність у нього правовстановлюючого документу на земельну ділянку.

У зв`язку із вказаними обставинами, позивач не має можливості належним чином підтвердити право власності його матері на земельну ділянку, що як наслідок потягнуло за собою неможливість отримати відповідні правоустановчі документи на майно.

Судом була досліджена копія спадкової справи ( ЄУН 193/578/19 Провадження № 2/193/311/19 рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 25 жовтня 2019 року).

Зобов"язано ОСОБА_2 , передати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оригінальний примірник державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДП №077323, виданий 09.06.2004 року на підставі розпорядження голови Софіївської районної державної адміністрації за №374-р від 14.11.2003 року на ім"я ОСОБА_3 .

Вказане рішення не оскаржувалося та набрало законної сили у відповідності до чинного законодавства.

Згідно ч.5 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до наступного висновку:

Частиною 1 статті 1225 ЦК України передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.

Згідно з п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в абзаці 3 пункту 23 вказаної постанови у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно з роз`ясненнями Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз`яснень, викладених в пунктах 10, 11 ППВСУ від 30 травня 2008 року №7 про те, що відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Відповідно до ст. 125 ЗК право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку Державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку.

Якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року Про приватизацію земельних ділянок , до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку. Зазначений порядок встановлений законодавством у разі набуття права власності на земельні ділянки шляхом їх приватизації (ч. 3 ст. 116 ЗК). Визнається правильною практика судів, які задовольняють вимоги спадкоємців, що звернулися до суду з позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця.

Відповідно до Законів України Про державний земельний кадастр та ;Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень з 1 січня 2013 року державні акти на право власності на земельну ділянку не видаються. Натомість, згідно із статтею 18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , правовстановлюючим документом, що посвідчує право власності на земельну ділянку, яка передана фізичним та юридичним особам шляхом безоплатної передачі із земель державної чи комунальної власності за рішеннями органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, є свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

Таким чином, суд приходить до висновку, що є підстави для задоволення позову ОСОБА_1 до Софіївської селищної ради Дніпропетровської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, третя особа: ОСОБА_2 про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування.

На підставі викладеного та керуючись п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування ,ст.ст. 392,1217, 1223,1225, 1261,1268 ЦК України, ст.ст. 12,13, 81, 189-200, 206, 210, 247, 258-259, 263-268 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Софіївської селищної ради Дніпропетровської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, третя особа: ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , право власності на спадщину за законом, на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 7,7133га., кадастровий номер 1225283500:01:003:0129, на території запорізької сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Софіївський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О.В.Шумська