Рішення

від 02.06.2020 по справі 622/1516/19

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 622/1516/19 р.

2/622/135/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2020 смт Золочів

Золочівський районний суд Харківської області Квітка О.О. в складі:

головуючого - судді Квітки О.О.,

при секретарі - Поповій В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Золочів за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Івашківський спиртзавод про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середній заробіток за час затримки розрахунку,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до суду з позовом до Державного підприємства Івашківський спиртзавод (далі - ДП Івашківський спиртзавод, відповідач) про стягнення заборгованості по заробітній платі та середній заробіток за час затримки розрахунку. Свої вимоги аргументувала тим, що 19.12.2014 по 08.01.2019 безперервно працювала у ДП Івашківській спиртзавод. Відповідачем була нарахована заробітна плата, але не виплачена вчасно. У зв`язку із чим просила стягнути нараховану та невиплачену заробітну плату.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, надавши через канцелярію суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує та просить задовольнити в повному обсязі, посилаючись на підстави, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з`явилася, відзив до суду подали.

У зв`язку з неявкою у судове засідання сторін по справі фіксування судового засідання звукозаписувальним технічним засобом не здійснюється відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, дослідивши та проаналізувавши письмові докази, що є в матеріалах справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 19.12.2014 по 08.01.2019 вона безперервно працювала у ДП Івашківському спиртзаводі, 08.01.2019позивача було звільнено з займаної посади на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України за угодою сторін ( а.с. 10-11).

Відповідно до довідки Державного підприємства Івашківський спиртзавод за період роботи з 19.12.2014 по 08.01.2019 ОСОБА_1 нараховано та не виплачено заробітну плату, в зв`язку з чим виникла заборгованість у сумі 22 758 (двадцять дві тисячі сімсот п`ятдесят вісім) гривень 88 копійки, за винятком утримань сума до виплати становить 20 696 (двадцять тисяч шістсот дев`яносто шість ) гривень 01 копійки. Середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 09.01.2019 по 02.06.2020 при 1 год роб дні за 350 год затримки розрахунку у сумі до виплати становить 6440 ( шiсть тисяч п`ятсот дев`яносто вiсiм ) гривень59 копійки. ( а.с. 31-32,37-38 ).

Відповідно до ч.1 ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно із ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені сумі мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Як зазначено у пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства про оплату праці № 13 від 24 грудня 1999 року та у пункті 32 постанови № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів , задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив, при цьому сума, яка підлягає стягненню, визначається без утримання прибуткового податку й інших обов`язкових платежів.

Відповідно до ч.1 ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці , установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь час затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Аналіз норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений частиною першою статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Порушення процедури про банкрутство роботодавця не може свідчити про відсутність вини роботодавця в невиплаті працівникові належних коштів і не є підставою для звільнення роботодавця від обов`язку сплатити зазначені кошти.

Розрахунок середнього заробітку проводиться відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 р., із відповідними змінами та доповненнями (надалі Порядок).

Згідно з п.2 зазначеного Порядку обчислення середньої заробітної плати провадиться виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Зазначеним Порядком передбачено, що нарахування виплат, які обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць та поновлення на роботі незаконно звільненого працівника.

За правилами ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України Про судову практику в заявах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди №4 від 31.03.1995 суд визначає розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

За змістом ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У ч.1 ст. 141 ЦПК України зазначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За змістом ч. 6 вказаної статті, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З врахуванням вказаних положень можна дійти висновку, що у поняття судових витрат, вказаних в ч. 6 ст. 141 ЦПК України включається також і судовий збір. Наведене положення узгоджується також із частиною другою вказаної норми, де на відміну від частини шостої йдеться про інші судові витрати .

За таких обставин, слід дійти висновку, що у разі звільнення від сплати судових витрат, у тому числі судового збору, сторони, на користь якої ухвалено рішення, то з протилежної сторони стягуються витрати, які були понесені іншими особами, а решта компенсується за рахунок держави.

Таким чином, враховуючи, що позивач є звільненим від сплати судового збору при зверненні до суду то підстав стягнення судового збору в сумі 768 грн 40 к. з відповідача в дохід держави у суду немає, оскільки за вимогами ч. 6 ст. 141 ЦПК України, він компенсується за рахунок держави.

Такий висновок суду узгоджується також із нормами, передбаченими ч.1 ст. 142 ЦПК України .

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість по заробітній платі в розмірі 20696 (двадцять тисяч шістсот дев`яносто шість ) гривень 01 копійки. Середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 09.01.2019 по 02.06.2020 при 1 год роб дні за 350 год затримки розрахунку у сумі до виплати становить 6598 ( шiсть тисяч п`ятсот дев`яносто вiсiм) гривень59 копійки.

Керуючись ст.ст. 4-5, 7, 10, 12-13, 77-81, 95, 141, 235, 258, 259, 263- 265, 272, 273, 352, 354, 430 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства Івашківський спиртзавод про стягнення заборгованості по заробітній платі задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства Івашківський спиртзавод на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 20696 (двадцять тисяч шістсот дев`яносто шість) гривень 01 копійка.

Стягнути з Державного підприємства Івашківський спиртзавод на користь ОСОБА_1 заборгованість середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 09.01.2019 по 02.06.2020 при 1 год роб дні за 350 год затримки розрахунку у сумі до виплати становить 6598 (шiсть тисяч п`ятсот дев`яносто вiсiм) гривень 59 копійки.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Золочівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються наступні реквізити сторін та інших учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

відповідач - Державне підприємство Івашківський спиртзавод, ЄДРПОУ - 00375250, адреса: 62211, Харківська область, Золочівський район, с. Івашки.

Суддя О. О.Квітка