Рішення

від 01.06.2020 по справі 624/55/20

КЕГИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/55/20

№ провадження 2/624/85/20

РІШЕННЯ

іменем України

смт. Кегичівка 01 червня 2020 року

Кегичівський районний суд Харківської області, у складі:

головуючого судді - Куст Н.М.,

за участю секретаря судового засідання - Проскурні Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу №624/55/20,

ім`я (найменування) сторін:

позивач: ОСОБА_1 ,

представник позивача: ОСОБА_2 ,

відповідач: Парасковіївська сільська рада Кегичівського району Харківської області,

відповідач: ОСОБА_3 ,

третя особа: ОСОБА_4 ,

вимоги позивача: про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

Виклад позиції позивача.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визначити йому додатковий строк для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , строком два місяці.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_5 . Його похованням займався він з братом. При житті батько заповіт не склав. Знав, що у батька був земельний пай та будинок. Одразу після похорон, звернувся до нотаріальної контори, про те документів не мав, співмешканка батька повідомила, що не знає де вони. Нотаріус порекомендувала звернутися до неї, коли знайдуться документи. Через 5 місяців звернувся до адвоката, який повідомив, що нотаріус не мав права не прийняти заяву. Тоді позивач, 23 лютого 2006 року поїхав до смт. Кегичівка Харківської області, щоб звернутись до нотаріальної контори, про те не зміг цього зробити бо отримав травму ноги та був змушений звернутись до Кегичівської ЦРЛ. Не вставав з ліжка до 18 березня 2006 року, весь цей час був у сестри, чотири тижні не ставав на ногу. Коли зміг ходити, то строк для прийняття спадщини уже минув. У серпні 2019 року дізнався від знайомого, що якщо строк прийняття спадщини пропущений по поважній причині, то можна звернутися до суду з заявою про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини. Відразу ж звернувся до Кегичівської ДНК і отримав відмову у видачі свідоцтва про прийняття спадщини за законом, у зв`язку із пропуском строку для подання заяви про прийняття спадщини. Там же дізнався, що спадкова справа до майна померлого відкрита 21 червня 2019 року за №93/2019 на підставі заяви про прийняття спадщини співмешканки померлого батька ОСОБА_3 . Брат ОСОБА_4 на спадщину не претендує.

Виклад позиції відповідача ОСОБА_3 : з вказаною позовною заявою не погоджується, вважає її незаконною та необґрунтованою, просить суд відмовити у її задоволенні. Вказує, що із ОСОБА_5 проживала без реєстрації шлюбу з 1982 року, що підтверджується рішенням Кегичівського районного суду від 30 березня 2007 року. Діти померлого, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в 1982 році виїхали на постійне проживання до м. Суми. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер від нещасного випадку. Його сини дійсно прибули на похорони, але ніякої допомоги не надавали, після цього жодного разу не приїжджали на місце поховання батька і її також не відвідували. Вчасно спадщину не оформила, у зв`язку із браком коштів. Вважає, що фактично прийняла спадщину, оскільки проживала з померлим в його будинку, де і зараз мешкає та мала всі правовстановлюючі документи, щодо майна чоловіка.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 17 січня 2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження на 13 лютого 2020 року об 11 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 11 березня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено до розгляду по суті справу на 24 березня 2020 року на 09 год. 00 хв.

У судове засідання учасники судового розгляду не з`явились, про місце дату та час повідомлені у встановленому законом порядку, натомість надали заяви про розгляд справи у їх відсутність:

- представник позивача ОСОБА_2 просить позов задовольнити;

- представник відповідача Парасковіївської сільської ради Кегичівського району Харківської області про винесення рішення на розсуд суду;

- відповідач ОСОБА_3 , про відмову у задоволенні позову;

Позиція третьої особи, ОСОБА_4 , не відома.

Відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Фіксація судового розгляду справи технічними засобами не проводилась, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, норми права, які застосовує суд, мотиви суду.

Як встановлено судовим розглядом та підтверджується матеріалами справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 (а.с.7).

Після його смерті відкрилася спадщина.

Позивач є сином ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_1 від 07 грудня 1972 року НОМЕР_1 (а.с.6).

Листом в.о. завідувача Кегичівської ДНК державний нотаріус Зачепилівської ДНК Терещенко Л.О. від 22 серпня 2019 року 983/0219, роз`яснено порядок прийняття спадщини та повідомила про те, що згідно алфавітних книг спадкових справ, спадкова справа до майна померлого ОСОБА_5 відкрита 21 червня 2019 року за №93/2019 на підставі заяви ОСОБА_3 (а.с.9, копія).

Згідно статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

За змістом статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частинами 1, 3 статті 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

За змістом частини 1 статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина 1 статті 1270 ЦК України).

Так, спадкодавець помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , отже спадкоємці повинні були звернутися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини 14 березня 2006 року .

Відповідно до ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом встановленого строку, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

В постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування вказано, що спадкоємець є таким, що спадщину не прийняв, якщо свідомо, за відсутності будь-яких перешкод своєчасно не вчиняв дії з прийняття спадщини протягом шести місяців з моменту її відкриття.

Згідно п.24 вищевказаної постанови Пленуму особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування роз`яснено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч.1ст.1269 ЦК).

Главою 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 визначено, що спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини, у тому числі, на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першої заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини (пункт 2.1); якщо заява, в якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином, або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини (пункт 3.5).

Відповідно до ст.1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Так, позивачем до матеріалів справи долучена копія довідки від 19 вересня 2019 року, про те що він з 24 лютого 2006 року по 18 березня 2006 року знаходився на амбулаторному лікуванні у хірурга Кегичівської ЦРЛ, з діагнозом пошкодження лівого колінного суглоба (а.с.8).

Виходячи зі змісту ст.1272 ЦК України позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається: 1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори; 2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

Суд, вивчивши доводи позивача, щодо причини пропуску звернення до нотаріальної контори, вважає їх не поважними та такими, що не дають підстави для визначення додаткового строку для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, а саме, те, що ОСОБА_1 був юридично необізнаний, щодо порядку прийняття спадщини, знаходився на лікуванні протягом чотирьох тижнів, не мав можливості рухатись, хоча при цьому вказує, що проживав у сестри та міг би звернутися до нотаріальної контори через неї чи відправити заяву поштою, невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину.

З огляду на наведене, зазначені обставини не є поважними причинами пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, що унеможливили чи в інший спосіб перешкодили позивачу вчасно здійснити своє право на подання такої заяви, та не є об`єктивними перешкодами для здійснення такої дії.

Інших обставин, які б свідчили про наявність у ОСОБА_1 об`єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення ним як спадкоємцем дій щодо прийняття спадщини та поважність причин пропуску ним строку на прийняття спадщини, позивачем не наведено.

Згідно ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ч.ч.1,6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що у позові відмовляється, судовий збір з відповідачів не стягується.

Відповідно до ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення суду приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Як встановлено ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України.

Керуючись ст.ст. 7, 12, 13, 81, 89, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Парасковіївської сільської ради Кегичівського району Харківської області та ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Харківському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення відповідно до п.п.15.5 п.15 Перехідних положень ЦПК України через Кегичівський районний суд Харківської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Повне найменування (ім`я) сторін:

позивач: ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. САЇ Липоводолинського району Сумської області, паспорт серії НОМЕР_2 , ІПН НОМЕР_3 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 .

представник позивача: ОСОБА_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

відповідач: Парасковіївська сільська рада Кегичівського району Харківської області, місце знаходження: 64023, Харківська область, Кегичівський район, с. Парасковія (код 21235003)

відповідач: ОСОБА_3 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 с. Шляхове Кегичівського району Харківської області, паспорт НОМЕР_4 , ІПН НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживає: АДРЕСА_4 ,

третя особа: ОСОБА_4 , народився ІНФОРМАЦІЯ_7 в смт. Чапаєве Кегичівського району Харківської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_5 .

Суддя Н.М. Куст