Ухвала

від 20.05.2020 по справі 761/9951/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-сс/824/2577/2020 . Слідчий суддя в суді першої інстанції ОСОБА_1

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2020 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07 квітня 2020 року,

за участю:

прокурора ОСОБА_7 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07 квітня 2020 року, задоволено клопотання заступника начальника відділу організації процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та контролю за негласною діяльністю управління нагляду за додержанням законів Державною фіскальною службою України Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів поліції і фіскальної служби та у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 ,про арешт майна у кримінальному провадженні № 3202010100110000015, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 березня 2020 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Накладено арешт на майно, тимчасово вилучене 30 березня 2020 року під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , у житловому приміщенні, яке фактично використовується громадянином ОСОБА_6 а саме на: візитну картку на ім`я ОСОБА_9 комерційний директор БУК, візитну картка ОСОБА_10 , віцеголова Китайської діаспори в Україні, банківські картки «Ukrsibbank» на ім`я ОСОБА_6 № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 у кількості 3 штуки, чорнові записи на 3 арк, копію договору №01022020 від 11 лютого 2020 на 4 арк, блокнот зеленого кольору з чорновими записами, експрес накладну ТОВ «Нова пошта» №59998090241370, мобільний телефон зеленого кольору Nokia IMEI 1: НОМЕР_4 , IMEI 2: НОМЕР_5 у кількості 1 штука, мобільний телефон чорного кольору Samsung IMEI 1: НОМЕР_6 , IMEI 2: НОМЕР_7 у кількості 1 штука, жорсткий диск «IRDM» SN: GTFO 18286 у кількості 1 штука, жорсткий диск «Hitachi» SN: RjOTL43E у кількості 1 штука.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою зобов`язати старшого слідчого з ОВС 4-го відділу розслідувань кримінальних, проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Офісу великих платників податків ДФС старшого лейтенанта податкової міліції ОСОБА_11 та прокурора у кримінальному провадженні заступника начальника відділу організації процесуального керівництва підтримання публічного обвинувачення та контролю за негласною діяльність управління нагляду за додержанням законів Державної фіскальною службою України Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів поліції і фіскальної служби та у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 негайно повернути ОСОБА_6 вилучене під час обшуку 30.03.2020 р. за адресою АДРЕСА_1 майно, а саме: візитні картки на ім`я ОСОБА_6 , мобільний телефон Nokia IMEI 1: НОМЕР_4 , IMEI 2: НОМЕР_5 , мобільний телефон Samsung IMEI 1: НОМЕР_6 , IMEI 2: НОМЕР_7 , жорсткі диски, банківські картки на ім`я ОСОБА_6 № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , чорнові записи на 3 арк., копію договору №01022020 від 14 лютого 2020, блокнот, накладну з нової пошти відправник ОСОБА_6 .

На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала є неправомірною, такою що істотно порушує норми матеріального та процесуального права, обставини зазначені в ухвалі суду не відповідають фактичним обставинам. В ході проведення обшуку було вилучено майно, дозвіл на вилучення якого не надавався та яке не має відношення до розслідування кримінального провадження, не є знаряддям кримінального правопорушення, або майном яке здобуте в результаті його вчинення. Вилучене майно належить йому на праві особистої приватної власності. Вилучення таких предметів, як мобільні телефони, жорсткі диски було прямо заборонено ухвалою слідчого судді від 28.03.2020, а чернові записи, візитки не є первинними фінансовими-господарськими документами, вилучення яких було дозволено слідчому слідчим суддею в цій ухвалі. Обшук проводився зі значними порушеннями кримінального процесуального закону, його проведено не уповноваженими особами, які не зазначені в ухвалі від 28.03.2020 про дозвіл на проведення обшуку.

Також апелянт зазначає, що підозра у кримінальному провадженні № 3202010100110000015 жодній особі не пред`явлена, тому він є третьою особою у якої було вилучено майно, а з клопотанням про арешт майна третьої особи має право звернутися виключно прокурор.

Крім того апелянт зазначає, що з оскаржуваної ухвали не вбачається, аналізу того, за якими підставами слідчий, прокурор чи слідчий суддя встановили, що вилучене під час обшуку майно є предметом злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України. Слідчий суддя зазначив, що слідчий надіслав на адресу докази повідомлення про дату, час та місце проведення судового засідання володільця тимчасово вилученого майна, проте, така інформація не відповідає дійсності та повинна бути перевірена апеляційним судом, оскільки його ні слідчий, ні прокурор та слідчий суддя до цього часу жодного разу у будь-який спосіб не повідомляли, що взагалі існує клопотання про арешт майна та що воно призначено до розгляду.

В судове засідання власник майна ОСОБА_6 , не з`явився, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином, проте, надіслав на адресу суду клопотання в якому просить розглядати його апеляційну скаргу без його участі, враховуючи зазначене, колегія суддів вважає за можливе розглянути дану апеляційну скаргу без участі апелянта.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження та ухвали слідчого судді місцевого суду, що СУ ФР ОВПП ДФС здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №3202010100110000015, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 березня 2020 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Під час досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_12 за попередньою змовою із громадянином Китайської Народної Республіки ОСОБА_10 , а також службовими особами підконтрольних підприємств ТОВ «Бук.Юа» (код ЄДРПОУ 43213121) ОСОБА_13 та ТОВ «НВП «Бук» (код ЄДРПОУ 41870461) ОСОБА_6 , використовуючи реквізити ФОП « ОСОБА_6 » (код НОМЕР_8 ) упродовж лютого-березня 2020 року здійснили реалізацію на адресу ОСОБА_10 304 000 медичних масок (респіратор БУК-3 (FFP3) за ціною 1,23 грн. кожна.

У подальшому ОСОБА_10 з 25 лютого по 06 березня 2020 року у порядку проходження спрощеного митного контролю товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10000 євро та які не підлягають письмовому декларуванню, вивіз їх за межі митної території України до Королівства Іспанія на адресу підприємства нерезидента «Wasabilabss.I.».

При цьому, згідно аналізу мережі інтернет, а саме сайту https://prom.ua/ua/p1145828704-respirator-buk-ffp3.html встановлено, що фактична вартість 1 (однієї) медичної маски (респіратор БУК-3 (FFP3) становить близько 200 грн.

Таким чином, ОСОБА_12 за попередньою змовою зі службовими особами ТОВ «Бук.Юа», ТОВ «НВП «Бук», а також ФОП « ОСОБА_6 » і громадянином Китайської Народної Республіки ОСОБА_10 здійснили поставку на експорт медичних масок на адресу підприємства нерезидента «Wasabilabs» по значно заниженим цінам, у зв`язку з чим ухилились від сплати податку з доходів фізичних осіб, військового збору та податку на додану вартість в особливо великих розмірах на загальну суму понад 15 млн. грн.

Під час досудового розслідування, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення даного кримінального правопорушення внесеного в ЄРДР за №32020100110000015, на підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 28.03.2020 року, проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , у житловому приміщенні, яке фактично використовується громадянином ОСОБА_6 .

У ході даного обшуку виявлені та вилучені речі, документи та предмети, які мають значення для досудового розслідування та слугують доказами у кримінальному провадженні №32020100110000015, а саме:

- візитна картка на ім`я ОСОБА_9 комерційний директор БУК

- візитна картка ОСОБА_10 , віцеголова Китайської діаспори в Україні

- банківські картки «Ukrsibbank» на ім`я ОСОБА_6 № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 у кількості 3 штуки;

- чорнові записи на 3 арк;

- копія договору №01022020 від 11 лютого 2020 на 4 арк

- блокнот зеленого кольору з чорновими записами

- експрес накладна ТОВ «Нова пошта» №59998090241370

- мобільний телефон зеленого кольору Nokia IMEI 1: НОМЕР_4 , IMEI 2: НОМЕР_5 у кількості 1 штука;

- мобільний телефон чорного кольору Samsung IMEI 1: НОМЕР_6 , IMEI 2: НОМЕР_7 у кількості 1 штука;

- жорсткий диск «IRDM» SN: GTFO 18286 у кількості 1 штука;

- жорсткий диск «Hitachi» SN: RjOTL43E у кількості 1 штука.

31.03.2020 складено протокол огляду речей, предметів та документів, які були виявлені та вилучені в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , у житловому приміщенні, яке фактично використовується громадянином ОСОБА_6 та які являються засобами та знаряддями вчинення кримінального правопорушення, а тому є доказами у кримінальному провадженні.

31.03.2020 вилучені за адресою АДРЕСА_1 , у житловому приміщенні, яке фактично використовується громадянином ОСОБА_6 речі, предмети, та документи визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, про що винесено постанову про визнання речовими доказами.

01.04.2020 року старший слідчий з ОВС 4-го ВРКП СУ ФР ОВПП ДФС ОСОБА_11 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна, тимчасово вилученого під час зазначеного вище обшуку.

02.04.2020 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва зазначене клопотання було повернуто для усунення недоліків, оскільки з клопотанням про арешт майна третьої особи, всупереч вимог ч. 2 ст. 64-2 КПК України, звернувся слідчий, а не прокурор та встановлено строк 72 години для усунення зазначених недоліків.

03.04.2020 року прокурор у кримінальному провадженні - заступник начальника відділу організації процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та контролю за негласною діяльністю управління нагляду за додержанням законів Державною фіскальною службою України Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів поліції і фіскальної служби та у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , усунувши недоліки, вказані в ухвалі слідчого судді, повторно звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, тимчасово вилучене 30 березня 2020 року під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , у житловому приміщенні, яке фактично використовується громадянином ОСОБА_6 , а саме на: візитну картку на ім`я ОСОБА_9 комерційний директор БУК, візитну картка ОСОБА_10 , віцеголова Китайської діаспори в Україні, банківські картки «Ukrsibbank» на ім`я ОСОБА_6 № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 у кількості 3 штуки, чорнові записи на 3 арк, копію договору №01022020 від 11 лютого 2020 на 4 арк, блокнот зеленого кольору з чорновими записами, експрес накладну ТОВ «Нова пошта» №59998090241370, мобільний телефон зеленого кольору Nokia IMEI 1: НОМЕР_4 , IMEI 2: НОМЕР_5 у кількості 1 штука, мобільний телефон чорного кольору Samsung IMEI 1: НОМЕР_6 , IMEI 2: НОМЕР_7 у кількості 1 штука, жорсткий диск «IRDM» SN: GTFO 18286 у кількості 1 штука, жорсткий диск «Hitachi» SN: RjOTL43E у кількості 1 штука.

Прокурор на обґрунтування клопотання зазначив, що у органу досудового розслідування є підстави вважати, що речі, предмети та документи, які вилучені згідно протоколу обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , у житловому приміщенні, яке фактично використовується громадянином ОСОБА_6 можуть бути приховані, відчужені та перетворені особами причетними до вчинення правопорушення, оскільки прямо свідчать про обставини вчиненого кримінального правопорушення.

07.04.2020 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва клопотання прокурора було задоволено.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні прокурора доводи про накладення арешту на майно, перевірялись судом першої інстанції, при цьому були досліджені матеріали судового провадження, а також з`ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

Під час розгляду клопотання органу досудового розслідування слідчий суддя встановив, що є достатні підстави вважати, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт в рамках даного кримінального провадження, може бути використано, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто може виступати речовими доказами у даному кримінальному провадженні та відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, при цьому врахував завдання арешту майна.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на майно, з тих підстав, що воно у встановленому законом порядку визнано речовими доказами в рамках вказаного кримінального провадження відповідною постановою слідчого та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

На думку колегії суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту, перевірив співрозмірність втручання у права власника майна з потребами кримінального провадження.

Крім того, ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вилучене майно, може зникнути або бути передане, арешт на нього слідчим суддею накладено обґрунтовано, за наявності для цього достатніх правових підстав.

Арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

З урахуванням цього слідчий суддя, всупереч тверджень апелянта, встановив належні правові підстави, передбачені ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на майно.

Окрім цього, матеріали судового провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою запобігання зникнення чи відчуження майна, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Посилання апелянта на те, що в ході проведення обшуку було вилучено майно, дозвіл на вилучення якого не надавався, колегія суддів вважає безпідставними оскільки відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Також не знайшло свого підтвердження посилання апелянта, що обшук проведено не уповноваженими особами, які не зазначені в ухвалі від 28.03.2020 про дозвіл на проведення обшуку, оскільки відповідно до ухвали про надання дозволу на обшук від 28.03.2020 вбачається, що було надано дозвіл старшому слідчому з ОВС 4-го ВРКП СУ ФР Офісу ВПП Державної фіскальної служби ОСОБА_11 , та слідчим слідчої групи, які здійснюють досудове розслідування по даному кримінальному провадженню.

Проте є слушними доводи апеляційної скарги в частині того, що слідчим суддею, не перевірено належним чином чи повідомлено власника тимчасово вилученого майна, оскільки як вбачається з матеріалів справи останнього повідомив слідчий, а не суд. Проте, колегія суддів вважає, цю обставину не істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, оскільки права власника майна відновленні під час апеляційного розгляду, та дана обставина може бути підставою розгляду клопотання про скасування арешту майна в порядку ст. 174 КПК України.

Доводи апеляційної скарги щодо порушень судом норм КПК України не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та зазначені в апеляційній скарзі обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали суду.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

Всі інші підстави підлягають з`ясуванню судом під час розгляду справи по суті.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст. ст. 170-173, 309, 404, 405, 407 ч. 3 п. 2, 418 ч. 1, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 ,- залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07 квітня 2020 року, якою задоволено клопотання заступника начальника відділу організації процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та контролю за негласною діяльністю управління нагляду за додержанням законів Державною фіскальною службою України Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів поліції і фіскальної служби та у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 ,про арешт майна у кримінальному провадженні № 3202010100110000015, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 березня 2020 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України та накладено арешт на майно, тимчасово вилучене 30 березня 2020 року під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , у житловому приміщенні, яке фактично використовується громадянином ОСОБА_6 а саме на: візитну картку на ім`я ОСОБА_9 комерційний директор БУК, візитну картка ОСОБА_10 , віцеголова Китайської діаспори в Україні, банківські картки «Ukrsibbank» на ім`я ОСОБА_6 № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 у кількості 3 штуки, чорнові записи на 3 арк, копію договору №01022020 від 11 лютого 2020 на 4 арк, блокнот зеленого кольору з чорновими записами, експрес накладну ТОВ «Нова пошта» №59998090241370, мобільний телефон зеленого кольору Nokia IMEI 1: НОМЕР_4 , IMEI 2: НОМЕР_5 у кількості 1 штука, мобільний телефон чорного кольору Samsung IMEI 1: НОМЕР_6 , IMEI 2: НОМЕР_7 у кількості 1 штука, жорсткий диск «IRDM» SN: GTFO 18286 у кількості 1 штука, жорсткий диск «Hitachi» SN: RjOTL43E у кількості 1 штука, - залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4