Ухвала

від 01.06.2020 по справі 369/6363/20

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/6363/20

Провадження №2-з/369/20/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2020 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

Головуючої судді Пінкевич Н.С.,

при секретарі Одинцов О.С.,

вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 про забезпечення позову до подачі позовної заяви, -

В С Т А Н О В И В:

У 29 травня 2020 року заявник звернувся до суду з заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви до суду. Заява про забезпечення позову обґрунтована, тим, що ОСОБА_1 планує звернутися з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору дарування земельної ділянки від 26 травня 2017 року, посвідчений приватним нотаріусом Гончар Т.М., номер запису про власність 20624048, удаваним.

Невжиття заходів забезпечення позову в подальшому може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду

Заявник вважає за необхідне накласти арешт із забороною відчуження, на: земельну ділянку кадастровий номер 3222410600:01:014:5023 площею 0,01 га за адресою: АДРЕСА_1 , яка оформлена на ім`я ОСОБА_2 .

Частиною 1 ст. 153ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України , у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши заяву, всебічно та повно дослідивши доводи позивача, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 150ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути спів мірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 150ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22 грудня 2006 року № 9 , заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Заява про забезпечення позову обґрунтовується тим, що відчуження спірного майна може порушити права позивача.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Позивачем обґрунтовано наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, оскільки застосування такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист його порушеного права та поновлення порушених прав та інтересів позивача. Невжиття заходу до забезпечення позову може призвести до того, що ухиляючись від майбутнього виконання рішення суду у даній справі, відповідач зможе здійснити відчуження спірного майна на користь інших осіб, що призведе до затягування розгляду справи та обмеження прав позивача на судовий ефективний судовий захист.

При цьому, накладення арешту на спірне майно до вирішення спору по суті не призведе до обмеження прав, а слугуватиме заходом запобігання можливих порушень прав позивача.

Враховуючи предмет даного позову, наведені позивачем докази та обґрунтування заявлених вимог у клопотанні щодо забезпечення позову, їх обґрунтованість, наявність зв`язку між заходом забезпечення позову (накладення арешту на нерухоме майно) та предметом позовних вимог, з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів позивача, суд вважає за можливе накласти арешт на:

-земельну ділянку кадастровий номер 3222410600:01:014:5023 площею 0,01 га за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту 555228632224, що належить ОСОБА_2 , ідент. номер НОМЕР_1

Дослідивши обставини справи, суд доходить до висновку, що заява позивача підлягає задоволенню.

При вирішенні питання щодо необхідності застосування зустрічного забезпечення слід зазначити наступне.

Регламентація питання про зустрічне забезпечення позову здійснюється положеннями ст. 154 ЦПК України . Зокрема вказаною нормою передбачено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути спів мірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

З аналізу наведеної норми вбачається, що єдиним критерієм застосування судом зустрічного забезпечення позову є забезпечення можливості відшкодування збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову. При цьому можливість таких збитків має бути ретельно досліджена судом, визначено їх потенційний розмір, оцінено співмірність застосованих заходів забезпечення позову розміру таких можливих збитків та розміру зустрічного забезпечення.

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору між сторонами є вирішення питання про право власності саме на те нерухоме майно, на яке позивач просить накласти арешт, унеможлививши тим самим його відчуження до вирішення справи.

При цьому суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення, оскільки матеріали справи не містять доводів та аргументів, яким чином накладений арешт може завдати збитків відповідачу, а також в чому саме можуть полягати такі збитки. Окрім того, не містять матеріали справи й доказів наявності передбачених ст. 154 ЦПК України випадків обов`язкового застосування зустрічного забезпечення.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 149-159 , 260 , 353 , 354ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову доподачі позовноїзаяви - задоволити.

В якості забезпечення позову накласти арешт на:

- земельну ділянку кадастровий номер 3222410600:01:014:5023 площею 0,01 га за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту 555228632224, що належить ОСОБА_2 , ідент. номер НОМЕР_1

Стягувач: ОСОБА_1 , зареєстрована АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код:НОМЕР_2

Боржник: ОСОБА_2 , зареєстрована: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код:НОМЕР_1

Копію даної ухвали направити заявнику для пред`явлення до виконання та сторонам для відома.

Відповідно до нормЗакону України "Про виконавче провадження"ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом. Строк пред`явлення ухвали до виконанняв межах строків, визначенихЗаконом України Про виконавче провадження для пред`явлення виконавчого документа.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги через Києво-Святошинський районний суд Київської області, проте її оскарження не зупиняє її виконання.

Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки:http://ks.ko.court.gov.ua.

Суддя Н.С. Пінкевич