Рішення

від 28.05.2020 по справі 904/5842/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.2020м. ДніпроСправа № 904/5842/19 Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко І. В.

за участю секретаря судового засідання Сироти М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ"

до ОБСЛУГОВУЮЧОГО КООПЕРАТИВУ "ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ №380"

про стягнення 85684,09грн. заборгованості за недовраховану електроенергію (договір про постачання електричної енергії №862 від 25.05.1998)

Представники:

від позивача: не з`явився представник на підставі ордеру;

від відповідача: Патика А.В., представник на підставі ордеру; адвокат

від відповідача: Сімоненко М.А., керівник відповідно відомостей з ЄДРПОУ

РУХ СПРАВИ У СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до ОБСЛУГОВУЮЧОГО КООПЕРАТИВУ "ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ № 380" (далі - відповідач) в якій просить суд стягнути 85684,09грн. заборгованості за недовраховану електроенергію (договір про постачання електричної енергії №862 від 25.05.1998).

Судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921,00грн. позивач просить суд покласти на відповідача.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/5842/19 визначено суддю Петренка Ігоря Васильовича , що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.12.2019.

Ухвалою від 11.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Учасників процесу повідомлено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Сторін повідомлено, що процесуальні дії вчиняються протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі, а саме по 10.01.2020.

Ухвалою від 21.01.2020 суд вирішив перейти від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання по справі на 18.02.2020.

11.02.2020 через відділ документального забезпечення від відповідача надійшов відзив від 11.02.2020 за вих.№б/н, у якому відповідач просить суд поновити строк для його подачі, застосувати до позовних вимог позивача строки позовної давності, відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі та стягнути з позивача на користь відповідача понесені судові витрати. Відзив від 11.02.2020 за вих.№б/н прийнято до розгляду.

17.02.2020 через відділ документального забезпечення від відповідача надійшло клопотання від 17.02.2020 за вих.№б/н, у якому відповідач просить суд, у разі задоволення позовних вимог, розстрочити виконання рішення на один рік рівними частинами. Клопотання від 17.02.2020 за вих.№б/н залишено на розгляді суду.

Ухвалою від 18.02.2020 відкладено підготовче судове засідання на 19.03.2020.

12.03.2020 через відділ документального забезпечення від позивача надійшла відповідь на відзив від 11.03.2020 за вих.№б/н, в якій позивач просить суд задовольнити позов в повному обсязі. Відповідь на відзив від 11.03.2020 за вих.№б/н прийнято до розгляду.

16.03.2020 (електронною поштою) та 18.03.2020 (поштою) через відділ документального забезпечення від позивача надійшло клопотання від 16.03.2020 за вих.№б/н про відкладення розгляду справи.

17.03.2020 через відділ документального забезпечення від відповідача надійшли заперечення від 17.03.2020 за вих.№б/н, в яких відповідач заперечує проти пояснень позивача наданих у відповіді на відзив. Заперечення від 17.03.2020 за вих.№б/н прийнято до розгляду.

Ухвалою від 19.03.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 дів, по 22.04.2020 та відкладено підготовче судове засідання на 16.04.2020.

14.04.2020 через відділ документального забезпечення від позивача до суду надійшло клопотання від 14.04.2020 за вих.№б/н про відкладення розгляду справи у зв`язку із карантином. Ухвалою від 16.04.2020 підготовче провадження закрито; справу призначено до розгляду по суті; представників сторін проінформовано, що судове засідання відбудеться 18.05.2020.

18.05.2020 через відділ документального забезпечення від позивача до суду надійшло клопотання від 18.05.2020 за вих.№б/н про відкладення розгляду справи у зв`язку із карантином. Ухвалою від 18.05.2020 розгляд справи по суті відкладено на 18.05.2020.

Щодо строку розгляду справи.

У місячний строк розгляд справи по суті не відбувся через запровадження постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами та доповненнями) на всій території України карантину із забороною, зокрема, проведення всіх масових заходів, забороною транспортних перевезень та встановленням на період дії карантинних заходів в Україні тимчасово особливого режиму роботи Господарського суду Дніпропетровської області, на виконання розпоряджень голови Господарського суду Дніпропетровської області №39 від 16.03.2020 Про впровадження протиепідемічних заходів та №48 від 03.04.2020 Про продовження вжиття протиепідемічних заходів (враховуючи Рекомендації Ради суддів України викладені у листі №9рс-186/20 від 16.03.2020).

При цьому, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 №540-ІХ доповнено розділ Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України пунктом 4 наступного змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349 , а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)."

Отже, строк розгляду справи не є пропущеним.

При цьому, господарський суд вважає за доцільне звернути увагу, що розпорядженням голови Господарського суду Дніпропетровської області №68 від 22.05.2020 Про продовження вжиття протиепідемічних заходів обмежено вхід до суду лише особам, які не є учаснками судових проваджень або їх представниками, крім тих які мають намір подати документи через канцелярію суду.

Судовий процес, на виконання статті 222 Господарського процесуального кодексу України, фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.

В судовому засіданні, яке відбулося 18.05.2020, здійснено розгляд справи по суті.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (стаття 194 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні, яке відбулося 18.05.2020, в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Короткий зміст позовної заяви та узагальнення її доводів.

Позивач стверджує, що між сторонами укладено договір про постачання електричної енергії №862 від 25.05.1998 (далі - договір).

05.03.2017 при здійсненні перевірки дотримання ПКЕЕ представниками позивача виявлено порушення пункту 6.40 ПКЕЕ, а саме самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі, яка не належить електропостачальнику, поза приладами обліку електричної енергії без порушення схеми.

Самовільне підключення виконано:

1. Четвертий під`їзд перший поверх проводом ПВ 2*1,5мм 2 з квартирного електростояка;

2. Четвертий під`їзд перший поверх проводом ПВ 2*1,5мм 2 до розетки (домофон);

3. Третій під`їзд підвал проводом ПВ 2*1,5мм 2 до розетки для без облікового користування електроенергією.

Позивач наголошує, що виявити спірне порушення при контрольному огляді неможливо. При включеній напрузі лічильний механізм приладу обліку не враховує електричну енергію, а показники лічильника не змінюються.

Порушення виявлено за допомогою РК-120 №4013 (рік повірки 22.06.2016).

На підставі виявленого порушення складено Акт про порушення №117681 від 05.03.2017, який підписано представником відповідача без заперечень.

05.03.2017 представниками позивача складено Акт про усунення порушення №117681 від 05.03.2017.

Відтак, позивач стверджує, що у відповідності до пункту 6.40 ПКЕЕ споживача належним чином повідомлено про дату і час проведення засідання комісії з розгляду Акту про порушення №117681 від 05.03.2017.

17.03.2017 комісією енергопостачальника по розгляду акту про порушення №117681 від 05.03.2017 прийнято рішення у вигляді протоколу 3-20 про нарахування кількості недорахованої електроенергії.

Нарахування здійснено у відповідності до пункту 2.9 по формулі 2.7 Методики.

Період нарахування взято з 26.03.2015 (день проведення попередньої технічної перевірки) по 05.03.2017 (день виявлення порушення) за 711 днів на суму 85684,09грн.

На виконання пункту 6.43 ПКЕЕ споживачу надано для оплати донарахованого обсягу активної електричної енергії рахунок №111/862-254/117681 від 17.03.2017 на суму 85684,09грн.

Проте, відповідач не погодився з рішенням комісії Енергопостачальника по розгляду акту про порушення №117681 від 05.03.2017 і звернувся до Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Дніпропетровській області.

Листом від 10.04.2017 Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Дніпропетровській області запропоновано розглянути звернення відповідача щодо Акту №117681 від 05.03.2017 за участі представників відділу НКРЕКП, інспекції Держенергонагляду на комісії інформаційно-консультаційного центру позивача.

25.04.2017 відбулося засідання комісії Інформаційно-консультаційного центру позивача за участю представників відділу НКРЕКП, інспекції Держенергонагляду. Отже, комісія дійшла висновку, що Акт №117681 від 05.03.2017 складений відповідно до вимог ПКЕЕ , а розрахунок виконано правильно .

Короткий зміст заперечень відповідача та узагальнення його доводів.

Відповідач звертає увагу, що позивачем здійснено нарахування за період з 26.03.2015 по 05.03.2017, проте з огляду на те, що позов подано до суду 06.12.2019 правомірним є стягнення збитків за період починаючи з 06.12.2016.

Відповідач вважає, що спірний розрахунок підлягає проведенню за пунктом 2.8 Методики та за формулою 2.11, а отже розрахунок проведений позивачем не відповідає вимогам законодавства та не підлягає виконанню. Аналогічний висновок, на думку відповідача, зроблено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14.01.2020 по справі №910/17955/17.

Доводи позивача на відзив.

1. Строк позовної давності не порушено.

Позивач не погоджується з вимогою відповідача застосувати строк позовної давності до спірних правовідносин з огляду на те, що перевірка на об`єкті відповідача відбулася 05.03.2017.

Позивач, посилаючись на положення статті 261 Цивільного кодексу України, наголошує, що строк позовної давності починає свій перебіг саме з моменту коли особа дізналася про порушення свого права, що підтверджується постановою пленуму Вищого господарського суду України №3 від 16.12.2015 Про узагальнення судової практики вирішення спорів, що виникають у сфері надання послуг з електропостачання.

2. Розрахунок позивача є правильним.

Посилання відповідача на необхідність здійснення розрахунку за пунктом 2.8 та за формулою 2.11 Методики визначення обсягу та вартості електроенергії не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричної енергії є неправильним з огляду на застосування даного пункту Методики у разі порушення схеми обліку, а у спірному випадку відбулося самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі, яка не належить електропостачальнику, мимо приладу обліку електричної мережі без порушення схеми обліку.

Доводи відповідача щодо незгоди з аргументами позивача викладеними у відповіді на відзив.

Відповідач наполягає, що правильним періодом для нарахування є період з 05.03.2016 по 05.03.2017.

Короткий зміст клопотання про розстрочення виконання рішення суду.

Відповідач наголошує, що стягнення з нього 85684,09грн. потягне за собою арешт рахунків відповідача та неможливість здійснення оплати постачальникам комунальних послуг. Крім того, поставить під загрозу не тільки життєдіяльність житлового будинку, а й життя та здоров`я людини.

ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Доказами, відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відтак, предметом доказування у господарській справі є лише ті факти, які мають матеріально-правове значення, тобто факти без з`ясування яких не можна правильно вирішити справу по суті.

Отже, обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі такі:

1. Характер правовідносин сторін.

2. Правова природа проведених позивачем нарахувань вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення Правил користування електричною енергією.

3. Межа відповідальності сторін та правильність розрахунку обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, періоду нарахування.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Між публічним акціонерним товариством ДТЕК Дніпрообленерго , яке 19.04.2018 перейменовано у АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (далі - позивач) та ОБСЛУГОВУЮЧИМ КООПЕРАТИВОМ "ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ № 380" (далі - відповідач) укладено договір про постачання електричної енергії №862 від 25.05.1998.

05.03.2017 при здійсненні перевірки дотримання ПКЕЕ представниками позивача виявлено порушення пункту 6.40 ПКЕЕ, а саме самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі, яка не належить електропостачальнику, поза приладами обліку електричної енергії без порушення схеми.

Самовільне підключення виконано:

1. Четвертий під`їзд перший поверх проводом ПВ 2*1,5мм 2 з квартирного електростояка;

2. Четвертий під`їзд перший поверх проводом ПВ 2*1,5мм 2 до розетки (домофон);

3. Третій під`їзд підвал проводом ПВ 2*1,5мм 2 до розетки для без облікового користування електроенергією.

Позивач наголошує, що виявити спірне порушення при контрольному огляді неможливо. При включеній напрузі лічильний механізм приладу обліку не враховує електричну енергію, а показники лічильника не змінюються.

Порушення виявлено за допомогою РК-120 №4013 (рік повірки 22.06.2016).

На підставі виявленого порушення складено Акт про порушення №117681 від 05.03.2017, який підписано представником відповідача без заперечень.

05.03.2017 представниками позивача складено Акт про усунення порушення №117681 від 05.03.2017.

Протоколом №3-20 від 17.03.2017 засідання комісії з розгляду акту про порушення правил користування електричною енергією №117681 від 05.03.2017 прийнято рішення провести нарахування у відповідності з пунктом 2.9 по формулі 2.7 Методики визначення об`єму та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ, розрахункове добове споживання електричної енергії визначено виходячи із сечення провода самовільного підключення з дати останнього акта споживання перевірки по дату усунення порушення. Відтак , оплаті підлягає не облікована активна електрична енергія у сумі 85684,09грн.

25.04.2017 відбулося засідання комісії Інформаційно-консультаційного центру ПАТ "ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО" з розгляду відповідей споживачам та іншим заявникам зі спірних питань не на їх користь, яке оформлено протоколом №420. Предметом розгляду було звернення голови відповідача. За результати розгляду звернення відповідача комісія дійшла висновку, що, зокрема, Акт про порушення №117679 від 05.03.2017 складено відповідно до вимог ПККЕЕ, а розрахунок відповідає Методиці.

Для оплати обсягу недооблікованої активної електричної енергії споживачу виписано рахунок №111/862/23-254/117681 на суму 85684,09грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ.

Правовідносини у сфері електроенергетики (станом на момент виникнення спірних відносин) регулювались Законом України "Про електроенергетику", Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ України від 31.07.1996 №28, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 05.08.1996 за №417/1442 (чинними на час проведення перевірки та нарахування вартості недорахованої електричної енергії), (далі - ПКЕЕ), Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ України від 04.05.2006 №562, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за №782/12656 (чинними на час проведення перевірки та нарахування вартості недорахованої електричної енергії), (далі - Методика).

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається (частина 2 статті 275 Господарського кодексу України).

Статтею 26 Закону України Про електроенергетику передбачено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов`язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Згідно зі статтею 27 Закону України Про електроенергетику правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, порушення правил користування енергією.

Згідно з пунктом 1.2 Правил недоврахована електрична енергія - це обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом, але не врахований розрахунковими засобами обліку або врахований неправильно.

У пункті 1.3 Правил установлено, що постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Згідно із пунктом 5.1 Правил договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов`язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Підпунктом 1 пункту 10.2 Правил встановлено, що споживач електричної енергії зобов`язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів).

Отже за змістом наведених вище норм користуватися електричною енергією допускається виключно на підставі договору.

Відповідні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 10.05.2018 по справі №906/857/16.

Позаобліково спожита електрична енергія - це збитки енергопостачальника, завдані внаслідок вчинення правопорушень споживачем у сфері електроенергетики, які підлягають доказуванню з урахуванням приписів статті 225 Господарського кодексу України та статей 22, 614 Цивільного кодексу України.

Нормами статті 623 Цивільного кодексу України та статті 224 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарські зобов`язання або встановлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Відшкодування збитків є мірою відповідальності, що застосовується за наявності збитків, протиправності дій цієї особи, причинного зв`язку між діями особи та збитками, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки. Обов`язок доказування наявності шкоди та протиправності поведінки заподіювача шкоди покладається на особу, якій завдано збитків.

У частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2019 по справі №917/1307/18.

Для донарахування вартості електроенергії споживачу визначальним є факт порушення ним ПКЕЕ.

Згідно з пунктом 6.40 Правил у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 №562(далі - Методика).

За приписами пункту 6.41. Правил у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Пункт 6.42. Правил передбачає, що на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку. Постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) під час вручення протоколу споживачу зобов`язаний ознайомити споживача з його правом щодо можливості оскарження рішення комісії.

Згідно з пунктом 6.43. Правил споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

Відповідно до підпункту 7 пункту 2.1 Методики вона застосовується на підставі акту про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення такого порушення ПКЕЕ як підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку.

Згідно з пунктом 2.9 Методики у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 7 пункту 2.1 цієї Методики, розрахунковий добовий обсяг споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (W доб.с.п., кВт·год), розраховується за формулою (2.7) Методики. Кількість днів у періоді, за який здійснюється перерахунок, визначається за формулою (2.6) Методики.

ПОЗИЦІЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За результатами дослідження фактичних обставин справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доведеними та такими, що підлягають задоволенню з огляду на таке.

Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору, проте зафіксовано факт самовільного підключення струмоприймачів до електричної мережі, яка не належить електропостачальнику, мимо приладу обліку електричної енергії.

Господарський суд встановив в діях відповідача склад господарського правопорушення, а саме наявність збитків у загальному розмірі 85684,09грн., порушення ПККЕЕ, що полягає у самовільному підключенні струмоприймачів до електричної мережі, яка не належить електропостачальнику, з метою без облікового користування електричної енергії, без порушення схеми обліку, причинно-наслідковий зв`язок між самовільним підключенням струмоприймачів до електричної мережі, яка не належить електропостачальнику, з метою без облікового користування електричної енергії, без порушення схеми обліку та збитками у розмірі 85684,09грн. Вина відповідача презюмується.

Самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі, яка не належить електропостачальнику, з метою без облікового користування електричної енергії без порушення схеми обліку підтверджена Актом про порушення №117681 від 05.03.2017. Хибність встановлених Актом про порушення №123566 від 01.08.2018 обставин відповідачем не доведено.

Нарахування правильно проведено відповідно до пункту 2.9 за формулою 2.7 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією.

Відсутність вини доводиться відповідачем, проте доказів її відсутності суду не надано.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН.

Заява відповідача про застосування строку позовної давності до спірних правовідносин відхиляється, враховуючи, що перебіг позовної давності згідно з частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, а відтак правильно вказав позивач про початок перебігу строку позовної давності від дня, коли позивач довідався про порушення свого права і про особу, яка його порушила, тобто з дня проведення перевірки і складання акта про порушення.

Беручи до уваги, що нарахування проведене відповідно до пункту 2.9 за формулою 2.7 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, господарським судом визнано правильним, заперечення відповідача у вказаній частині відхиляються як необґрунтовані.

ПОЗИЦІЯ СУДУ ЩОДО РОЗСТРОЧЕННЯ ВИКОНАННЯ СУДОВОГО РІШЕННЯ.

Розстрочка - це виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статті 331 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Проте, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати:

1) матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан;

2) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

4) наявність інфляційних процесів у економіці держави;

5) інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення тощо.

Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов`язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

При цьому положення чинного господарського процесуального законодавства України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання.

Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 Господарського процесуального кодексу України.

Ґрунтовний аналіз матеріалів справи, наведених в заяві доводів та наданих на їх підтвердження доказів, дає підстави дійти висновку, про необґрунтованість заявлених вимог.

З матеріалів справи №904/5842/19 вбачається, що порушення ПКЕЕ встановлено 05.03.2017, проте заборгованість не визнана та не погашена.

Господарський суд вважає, що надання розстрочки виконання судового рішення є несправедливим, а тому у задоволенні заяви відповідача відмовляє.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Як вбачається із матеріалів справи позивач за подачу позовної заяви сплатив судовий збір у розмірі 1921,00грн., сплата якого підтверджена платіжним дорученням №91746 від 20.11.2019 на суму 1921,00грн.

Розмір сплаченого позивачем судового збору відповідає вимогам Закону України "Про судовий збір".

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покласти на відповідача.

Керуючись статтями 2-5, 7-15, 18, 20, 24, 27, 73, 74, 76-80, 86, 91, 123, 129, 194-196, 200-201, 204-205, 218-220, 222, 232-233, 236-242, 253-254, 256-259, пунктом 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ.

Позовні вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (49107, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ШОСЕ ЗАПОРІЗЬКЕ, будинок 22; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 23359034) до ОБСЛУГОВУЮЧОГО КООПЕРАТИВУ "ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ № 380" (49080, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ ШОЛОХОВА, будинок 5; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 23068147) про стягнення 85684,09грн. заборгованості за недовраховану активну електроенергію (договір про постачання електричної енергії №862 від 25.05.1998) задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОБСЛУГОВУЮЧОГО КООПЕРАТИВУ "ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ № 380" (49080, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ ШОЛОХОВА, будинок 5; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 23068147) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (49107, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ШОСЕ ЗАПОРІЗЬКЕ, будинок 22; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 23359034) 85684,09грн. (вісімдесят п`ять тисяч шістсот вісімдесят чотири грн. 09 коп.) заборгованості за недовраховану активну електроенергію; 1921,00грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн. 00 коп.) судового збору.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення буде складено протягом десяти днів з дня закінчення розгляду справи.

Дата підписання та складення повного судового рішення - 03.06.2020.

Суддя І.В. Петренко