Ухвала

від 29.05.2020 по справі 909/30/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

29.05.2020 м. Івано-ФранківськСправа № 909/30/18

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О. В., секретар судового засідання Дзіворонюк М. Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ПАТ «Аграрний фонд» від 27.04.2020 № 02-08/1/857 (вх.№ 6499/20 від 05.05.2020) на дії державного виконавця Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Сварог ІФ"

про стягнення заборгованості в розмірі 215 915,19 грн,

за участю:

представника органу ДВС Кузика І. І.,

представники позивача (стягувача) та відповідача (боржника) в судове засідання не з`явились,

установив таке.

1. Історія справи.

Відповідно до рішення від 20.02.2018 було задоволено позов ПАТ "Аграрний фонд" до ТОВ "Сварог ІФ" про стягнення заборгованості за договором від 30.08.2017 № 1558АБ в розмірі 215 915, 19 грн.

На виконання цього рішення суд видав наказ № 144 від 21.03.2018 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 20.04.2018).

ПАТ «Аграрний фонд» звернулося зі скаргою від 06.02.2020 № 02-08/1/259 (вх.№2359/20 від 10.02.2020) на бездіяльність державного виконавця. Просило визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) у виконавчому провадженні № 56500081; зобов`язати державного виконавця вжити у виконавчому провадженні усіх передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів щодо примусового виконання наказу.

Суд залишив без розгляду скаргу ПАТ «Аграрний фонд» від 06.02.2020 № 02-08/1/259 (вх.№2359/20 від 10.02.2020) на бездіяльність державного виконавця Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області в частині не приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження, щодо бездіяльності державного виконавця в частині нездійснення перевірки для виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника за період з 14.06.2018 по 14.12.2019, щодо виявлення рахунків боржника за період з 14.06.2018 по 23.01.2020, щодо не вчинення дій про зобов`язання боржника подати декларацію про доходи та майно; в іншій частині - скаргу призначив до розгляду (ухвала від 14.02.2020).

Згідно з ухвалою від 13.03.2020 частково задоволено скаргу ПАТ «Аграрний фонд» від 06.02.2020 № 02-08/1/259 (вх.№2359/20 від 10.02.2020) - визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) при здійсненні виконавчого провадження № 56500081 щодо не здійснення перевірки для виявлення рахунків боржника за двотижневий період з 23.01.2020 по 06.02.2020; не зобов`язання боржника подати баланс, звіт про фінансування; не вчинення дій щодо зобов`язання боржника надати відомості щодо належного йому майна за даними бухгалтерського обліку; не встановлення майна боржника, яке знаходиться в інших осіб, а також майна та коштів, що належать боржнику від інших осіб; не вчинення дій щодо отримання інформації про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа; не здійснення реєстрації обтяжень рухомого майна боржника; не здійснення перевірки майнового стану боржника за його місцезнаходженням; щодо не здійснення виклику фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні; щодо не вчинення дій щодо отримання від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця; зобов`язано державного виконавця усунути вказані порушення і відповідно до вимог ст. 345 ГПК України про виконання даної ухвали повідомити суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання. Відмовлено в задоволенні скарги в частині визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця щодо не здійснення перевірки для виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника за період з 14.12.2019, щодо не звернення до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням; щодо не звернення до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення за наявності ознак кримінального правопорушення в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи в інший спосіб порушує вимоги закону про виконавче провадження.

ПАТ "Аграрний фонд" звернувся із скаргою від 27.04.2020 № 02-08/1/857 (вх.№ 6499/20 від 05.05.2020) про визнання неправомірними дій державного виконавця Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) у виконавчому провадженні № 56500081, скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, зобов`язання відновити виконавче провадження № 56500081, зобов`язання вжити всіх, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", заходів щодо примусового виконання наказу.

2. Зміст поданої скарги, позиція учасників справи.

2.1 Скарга від 27.04.2020 № 02-08/1/857 (вх.№ 6499/20 від 05.05.2020).

Скарга мотивована тим, що державний виконавець не виконавши всіх, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів щодо примусового виконання рішення, виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 15.04.2020 ВП № 56500081.

2.2 Боржник письмових пояснень щодо скарги не надав.

2.3 Державний виконавець подав заперечення на скаргу від 18.05.2020 № 02-19/В-2366015. Вказав, що в ході проведених виконавчих дій державним виконавцем встановлені відкриті рахунки боржника, винесено постанову про арешт коштів боржника, направлялися платіжні доручення для списання коштів з рахунків боржника, встановлено відсутність нерухомого майна у боржника. Надалі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про повернення стягувачу виконавчого документа. Зазначає, що відсутні правові підстави для обмеження у праві виїзду за межі України керівника юридичної особи. Заходи щодо отримання декларації боржника вживались, зокрема, 02.03.2020 повторно направлено постанову про відкриття виконавчого провадження, у якій зобов`язано останнього подати таку декларацію. Крім того, на виконання вимог ухвали суду від 13.03.2020 надав документи на підтвердження усунення встановлених ухвалою порушень.

3. Вирішення процесуальних питань.

Представники позивача (стягувача) та відповідача (боржника) в судове засідання 29.05.2020 не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

4. Обставини виконавчого провадження.

4.1 Старший державний виконавець Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області 30.05.2018 відкрив виконавче провадження № 56500081 з виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 21.02.2018 № 144. У вказаній постанові зобов`язано боржника подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

В межах даного виконавчого провадження державний виконавець 30.05.2018 наклав арешт на все майно, що належить боржнику (постанова від 30.05.2018).

На підставі ч. 4 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець передав виконавчий документ (наказ від 21.02.2018 № 144) Івано-Франківському міському відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (постанова від 21.01.2020), а останній прийняв виконавчий документ (постанова від 21.01.2020).

Державний виконавець виніс постанову від 21.01.2020 про накладення арешту на грошові кошти, які містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику ТОВ «Сварог ІФ» .

Згідно з постановою від 18.02.2020 виконавче провадження № 56500081 приєднано до зведеного виконавчого провадження № 56557401, яке веде Івано-Франківський міський відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).

Державний виконавець з метою виявлення майна боржника звертався із запитами щодо наявності у боржника зареєстрованих транспортних засобів від 22.11.2019, від 16.12.2019, від 22.02.2020, від 05.03.2020, від 07.04.2020. У всіх відповідях зазначено, що в МВС відсутні дані про зареєстровані за боржником транспортні засоби.

Також державний виконавець формував запити від 16.12.2019, від 07.04.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта. Згідно з наданою інформацією у боржника відсутнє відповідне майно.

Виконавцем здійснювались запити від 22.11.2019, від 17.12.2019, від 19.02.2020, від 05.03.2020, від 07.04.2020 з метою виявлення рахунків. Згідно з наданою інформацією виявлено рахунки у АТ КБ "Приватбанк" та АТ "Ідея Банк". Виконавець направляв платіжні вимоги від 11.03.2020 для списання коштів з рахунків боржника, які відкриті в даних банках.

Державним виконавцем було здійснено виходи 02.03.2020, 08.04.2020 за адресою місцезнаходження боржника, про що складено відповідні акти, якими встановлено, що за адресою вул. Незалежності 67, у місті Івано-Франківську, квартира чи приміщення № 9 у будинку відсутнє.

Державний виконавець 15.04.2020 виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у ВП № 56500081 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки майно, на яке можна звернути стягнення не виявлено, кошти на рахунках відсутні, транспортні засоби відсутні.

5. Норми права та мотиви, якими суд керувався при постановленні ухвали.

5.1 Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (надалі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Із моменту звернення у належний спосіб до органів виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження, стягувач має право розраховувати, що компетентний орган здійснить всі можливі заходи для виконання ухваленого судового рішення, що набрало законної сили.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (ч. 1, п.1 ч. 2 ст. 18 Закону).

Відповідно до ч. 5 ст. 18 Закону під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну (п. 3 ч. 3 ст. 18 Закону).

Відповідно до ст. 54 Закону виконавець має право звернутися за інформацією про дебіторську заборгованість боржника до органів доходів і зборів.

Розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням (ч. 2 ст. 36 Закону).

Згідно із ч. 8 ст. 48 Закону виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Приймаючи оскаржувану постанову державний виконавець керувався п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону, за змістом якого виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

При розгляді даної скарги суд враховує, що висновок щодо безрезультатності або неможливості розшуку боржника, майна боржника може бути обґрунтованим лише тоді, коли державний виконавець, повністю реалізував надані йому права, застосував усі можливі (передбачені законом) заходи для досягнення необхідного позитивного результату. Відповідна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.03.2019 у справі № 21/303-08.

Згідно з ухвалою від 13.03.2020 суд визнав неправомірною бездіяльність державного виконавця при здійсненні виконавчого провадження № 56500081 щодо не здійснення перевірки для виявлення рахунків боржника за двотижневий період з 23.01.2020 по 06.02.2020; не зобов`язання боржника подати баланс, звіт про фінансування; не вчинення дій щодо зобов`язання боржника надати відомості щодо належного йому майна за даними бухгалтерського обліку; не встановлення майна боржника, яке знаходиться в інших осіб, а також майна та коштів, що належать боржнику від інших осіб; не вчинення дій щодо отримання інформації про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа; не здійснення реєстрації обтяжень рухомого майна боржника; не здійснення перевірки майнового стану боржника за його місцезнаходженням; щодо не здійснення виклику фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні; щодо не вчинення дій щодо отримання від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця.

Після постановлення даної ухвали виконавець здійснив ряд запитів: щодо відкритих боржником рахунків, щодо наявності у боржника зареєстрованих транспортних засобів, щодо наявності у боржника речових прав на нерухоме майно, здійснив виходи для перевірки майнового стану боржника за його місцезнаходженням.

Водночас державним виконавцем не надано доказів вчинення дій щодо зобов`язання боржника подати баланс, звіт про фінансування; зобов`язання боржника надати відомості щодо належного йому майна за даними бухгалтерського обліку; встановлення майна боржника, яке знаходиться в інших осіб, а також майна та коштів, що належать боржнику від інших осіб; вчинення дій щодо отримання інформації про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа; здійснення виклику фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні; щодо отримання від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця (ч. 3 ст. 18 Закону). Крім того виконавцем не дотримано встановленої ч. 8 ст. 48 Закону періодичності проведення перевірок щодо виявлення рахунків боржника. Зокрема, відсутні докази проведення такої перевірки в період з 06.03.2020 по 02.04.2020.

Частиною 1 ст. 76 Закону визначено, що за невиконання законних вимог виконавця, порушення вимог цього Закону, у тому числі за несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, ненадання боржником на вимогу виконавця декларації чи зазначення у декларації неправдивих відомостей або неповідомлення про зміну таких відомостей, неповідомлення боржником про зміну місця проживання (перебування) чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також за неявку без поважних причин за викликом виконавця, винні особи несуть відповідальність відповідно до закону.

Відповідальність за невиконання законних вимог державного виконавця передбачена статтею 188 13 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В постанові про відкриття виконавчого провадження боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно. Відповідних вимог боржник не виконав, проте жодних дій щодо притягнення керівника боржника до відповідальності державний виконавець не вчинив.

Враховуючи вищевикладене, державним виконавцем не доведено вжиття усіх необхідних та можливих заходів для належного примусового виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 20.02.2018, а тому обґрунтованими є доводи скаржника щодо передчасності винесення оскаржуваної постанови.

Водночас щодо доводів скаржника про не здійснення виконавцем жодних дій на виконання пункту 19 частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" (право виконавця звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням), суд вказує на те, що статтею 337 ГПК України, яка є спеціальною нормою та регулює тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України під час виконання судових рішень у господарських справах, не передбачено можливості вчинення таких дій щодо керівника боржника юридичної особи.

Звертаючись із вимогою про визнання неправомірними дій головного державного виконавця Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) у виконавчому провадженні № 56500081, стягувач не вказує, які саме дії вчинені виконавцем є неправомірними. Оскільки вказана вимога неконкретизована, відсутні підстави для її задоволення.

В частині вимоги скаржника про зобов`язання органу державної виконавчої служби відновити виконавче провадження з примусового виконання наказу, суд зазначає таке.

Відновлення відповідного виконавчого провадження за наслідками скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві врегульовано ст. 41 Закону України "Про виконавче провадження", яка передбачає відповідний порядок вчинення таких дій, а тому господарський суд при розгляді скарг на дії (рішення) органу державної виконавчої служби не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов`язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.09.2018 у справі № 905/1918/15. Відтак, скарга в цій частині вимог задоволенню не підлягає.

Також скарга не підлягає задоволенню в частині зобов`язання державного виконавця вжити всіх, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", заходів щодо примусового виконання наказу, з огляду на відсутність визначення, які конкретно заходи повинен здійснити виконавець у вказаному виконавчому провадженні. Така правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, що викладені в постанові від 16.12.2019 у справі № 911/2417/14.

6. Висновки суду.

6.1 Скаргу ПАТ «Аграрний фонд» від 27.04.2020 № 02-08/1/857 (вх.№ 6499/20 від 05.05.2020) слід задовольнити частково - скасувати постанову головного державного виконавця Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Кузика І. І. про повернення виконавчого документа стягувачу від 15.04.2020 у виконавчому провадженні № 56500081; відмовити у задоволенні скарги в частині вимог про визнання неправомірними дій державного виконавця Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) у виконавчому провадженні № 56500081, зобов`язання відновити виконавче провадження № 56500081, зобов`язання вжити всіх, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", заходів щодо примусового виконання наказу.

6.2 За приписами ч. 1 ст. 345 ГПК України про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби повідомляє суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

Керуючись ст. 3, 4, 232-235, 253-257, 339, 343, п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Частково задовольнити скаргу ПАТ «Аграрний фонд» від 27.04.2020 № 02-08/1/857 (вх.№ 6499/20 від 05.05.2020) на дії державного виконавця Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).

2. Скасувати постанову головного державного виконавця Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Кузика І. І. про повернення виконавчого документа стягувачу від 15.04.2020 у виконавчому провадженні № 56500081.

Зобов`язати державного виконавця Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) усунути вказане порушення і відповідно до вимог ст. 345 ГПК України про виконання даної ухвали повідомити суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

3. Відмовити у задоволенні скарги в частині вимог про визнання неправомірними дій державного виконавця Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) у виконавчому провадженні № 56500081, зобов`язання відновити виконавче провадження № 56500081, зобов`язання вжити всіх, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", заходів щодо примусового виконання наказу.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги в строки, визначені ст. 256, ч. 4 розділу Х ГПК України.

Повний текст ухвали складено 03.06.2020.

Суддя О. В. Малєєва