Рішення

від 27.05.2020 по справі 910/1857/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.05.2020Справа № 910/1857/20 Суддя Господарського суду міста Києва Данилова М.В. , при секретарі судового засідання Бордуновій К.Е., розглянувши матеріали справи в порядку загального позовного провадження

за позовом Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Саламандра (49000, м.Дніпро, вул. Короленко, 21)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Джі Ес Форм (04119, м. Київ, вул.Зоологічна, 4 А, офіс 139)

про стягнення грошових коштів

за участю представників сторін:

від позивача - Більчук О.О., адвокат;

від відповідача - не з`явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

10 лютого 2020 року до Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Саламандра (позивач) надійшла позовна заява б/н від 07.02.2020 року до Товариства з обмеженою відповідальністю Джі Ес Форм (відповідач) про стягнення грошових коштів на суму в розмірі 489 006, 74 грн. за договором оренди нерухомого майна № 67/21.04/19 від 21.04.2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за договором оренди нерухомого майна № 67/21.04/19 від 21.04.2019 року, зокрема, в порушення умов вищезазначеного договору відповідач не здійснив свої зобов`язання щодо оплати щомісячної оренди та не перерахував гарантійний платіж в розмірі двох місячних орендних плат, внаслідок чого оспорюваний договір був достроково припинений та у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за вказаним правочином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи № 910/1857/20 здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12.03.2020 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2020 року оголошено в підготовчому засіданні перерву на 01.04.2020 року.

02.04.2020 року через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи № 910/1857/20 без участі представника позивача за наявними матеріалами справи, також позивач зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2020 року підготовче засідання призначено на 22.04.2020 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2020 року призначено розгляд справи № 910/1857/20 до судового розгляду по суті на 13.05.2020 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.05.2020 року було відкладено розгляд справи на 27.05.2020 року.

В судове засідання 27.05.2020 року з`явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання не з`явився, проте через канцелярію суду надав клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд з цього приводу зазначає, що розгляд справив же відкладався, було запропоновано сторонам взяти участь в судових засіданнях в режимі відеозв`язку та на підставі ст. 177 ГПК України відмовляє в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.

Суд звертає увагу, що в ухвалах господарського суду міста Києва по справі №910/1857/20 було запропоновано надати відзив через електронну пошту суду.

Відповідно до ч. 9. ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

21.04.2019 року між Приватним акціонерним товариством СТРАХОВА КОМПАНІЯ САЛАМАНДРА та Товариством з обмеженою відповідальністю ДЖІ EC ФОРМ було укладено Договір оренди нерухомого майна №67/21.04/19. Також був підписаний 21.04.2019 року Акт приймання-передачі приміщення до договору оренди нерухомого майна та Додаток №1 до Акту приймання-передачі приміщення від 21.04.2019 року, чим підтверджується факт, що Орендодавець передав, а Орендар прийняв у тимчасове оплатне користування приміщення.

Відповідно до п.1.1.1. Орендодавець зобов`язується передати в оренду, а Орендар зобов`язується прийняти Приміщення та сплачувати надані послуги, згідно умов цього Договору.

Відповідно до п. 1.4.1.1. Орендна плата за користуванням приміщення встановлюється у розмірі 35 000,00 грн. за кожний календарний місяць.

Відповідно до п. 1.4.1.2. Оренда плата сплачується Орендарем, шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок Орендодавця.

Відповідно до п. 1.4.2.1. Протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту початку строку оренди Приміщення, визначеного в п. 1.2.1. Договору, Орендар сплачує орендну плату за період з дня початку оренди Приміщення по останній день поточного місяця (без врахуванням дня передачі). Розмір орендної плати за вказаний період визначається у відповідності до вищевказаної суми на підставі розрахунку наступним чином: орендна плата за один повний календарний місяць оренди поділена на кількість днів у місяці, в якому відбулась передача Приміщення, помножена на кількість днів, що залишились до кінця місяця, виключаючи день передачі.

Відповідно до п. 1.4.2.2. Наступні платежі сплачуються авансом щомісячно упродовж 5 (п`яти) перших банківських днів поточного (розрахункового) місяця.

У зв`язку з тим, що була не здійснена оплата щомісячної оренди та не перерахований Гарантійний платіж в розмірі двох місячних орендних плат (зазначені у п. 1.4.1. Договору), 30.07.2019 року Договір був достроково припинений на підставі п.7.6. та п.13.3. Договору.

Також, 30.07.2019 року був підписаний Акт приймання-передачі приміщення (повернення) від 30.07.2019 року до Договору оренди нерухомого майна та Додаток №1 до Акту приймання-передачі приміщення від 30.07.2019 року.

Позивач стверджує, що станом на день подання Позовної заяви Орендарем не було здійснено жодної оплати по Договору.

Стосовно штрафних санкцій, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 10.6. У випадку дострокового припинення дії цього Договору з ініціативи Орендаря, або у випадку дострокового припинення дії цього Договору внаслідок порушення Орендарем своїх зобов`язань, встановлених цим Договором, Орендар зобов`язується сплатити Орендодавцю штраф в розмірі місячної орендної плати по цьому Договору (вартість послуг), яка буде діяти на момент припинення дії цього Договору з урахуванням п. 1.4.3. цього Договору. Тобто, розмір штрафу становить 35 000,00 грн.

Відповідно до п.10.7. У разі несвоєчасного надання/поповнення (порушення умов п. 1.5. цього Договору) Гарантійного платежу, Орендар зобов`язаний сплатити Орендодавцю неустойку у розмірі 1% від суми заборгованості за кожний день такого прострочення.

Сума Гарантійного платежу становить 70 000.00 грн., який сплачений не був.

Відповідно до п. 1.5.1. Протягом трьох банківських днів з моменту підписання Договору Орендар зобов`язується перерахувати Орендодавцю Гарантійний платіж в розмірі двох місячних орендних плат, означеної у п. 1.4.1. цього Договору.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені та штрафу судом встановлено, що вказані нарахування здійснені позивачем у відповідності до умов укладеного між сторонами договору та вимог чинного законодавства, відтак, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог у цій частині в повному обсязі.

Вартість майна, якого не вистачає після повернення приміщення Орендодавцю становить 9000 грн., (відповідно до Додатку №1 до Акту приймання-передачі приміщення (повернення) від 30.07.2019 року, який був погоджений та підписаний обома сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому ; сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 759 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приписами ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, ці звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст, 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити входів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч.2 ст.549 Цивільного кодексу України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини перша, друга статті 217 Господарського кодексу України). Штрафними санкціями відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Видами забезпечення виконання зобов`язання за змістом положень частини першої статті 546 Цивільного кодексу України є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток, а частиною другою цієї норми визначено, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік забезпечувальних заходів для належного виконання зобов`язання не є вичерпним і сторони, використовуючи принцип свободи договору, передбачений статтею 627 Цивільного кодексу України, мають право встановити й інші, окрім тих, що передбачені частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України, засоби, які забезпечують належне виконання зобов`язання, за умови, що такий вид забезпечення не суперечить закону.

За змістом положень частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З системного аналізу вищевикладеного, приймаючи до уваги, що відповідачем не надано суду належних доказів на спростування, викладених у позові обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства ДТЕК Дніпровські електромережі є обґрунтованими, законними, документально доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 627, 204, 549, 611, 570, 525, 526, 530, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст. ст. 231, 217, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 2, 4, 5, 19, 56, 73, 74, 76, 86, 80, 162, 164, 171, 231, 232, 233, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ДЖІ EC ФОРМ (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4А, офіс 139; код ЄДРПОУ 39981743) на користь Приватного Акціонерного Товариства Страхова компанія САЛАМАНДРА (49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Короленко, 21; код ЄДРПОУ 21870998) основну суму боргу в розмірі 114 370,90 грн. (сто чотирнадцять тисяч триста сімдесят гривень 90 копійок); неустойку в розмірі 365 635,84 грн. (триста шістдесят п`ять тисяч шістсот тридцять п`ять гривень 84 копійки), з яких: пеню в розмірі 330 635,84 грн. та штраф в розмірі 35 000,00 грн.; вартість неповернутого майна в розмірі 9000,00 грн. (дев`ять тисяч гривень); судовий збір в розмірі 7 335, 11 грн. (сім тисяч триста тридцять п`ять).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення з урахуванням Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ X "Прикінцеві положення" доповнити пунктом 4 такого змісту: "4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID- 19 )".

Повне рішення складено 01.06.2020 р.

Суддя М.В. Данилова