Рішення

від 27.05.2020 по справі 910/966/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.05.2020Справа № 910/966/20 Суддя Господарського суду міста Києва Данилова М.В. , при секретарі судового засідання Бордуновій К.Е., розглянувши матеріали справи в порядку загального позовного провадження

за позовом Акціонерного товариства ДТЕК Дніпровські електромережі (49107, м. Дніпро, Запорізьке шосе, 22)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельне підприємство ЖитлоБуд (03039, м. Київ, пров. Руслана Лужевського, 14)

про стягнення грошових коштів,

Представники сторін:

від позивача: не з`явились;

від відповідачів: не з`явились.

ВСТАНОВИВ:

24 січня 2020 року до Господарського суду міста Києва від Акціонерного товариства ДТЕК Дніпровські електромережі (позивач) надійшла позовна заява б/н від 17.01.2020 року до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельне підприємство ЖитлоБуд (відповідач) про стягнення грошових коштів на суму в розмірі 501 200, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за договором підряду № 5150-ДнОЭ від 21.01.2019 року, зокрема, в порушення умов вищезазначеного договору відповідач не здійснив свої зобов`язання, які пов`язані із виконанням робіт після отримання від позивача авансового платежу, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за вказаним правочином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи №910/966/20 здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 19.02.2020 року.

В підготовчому засіданні 19.02.2020 року було оголошено перерву до 18.03.2020 року.

Підготовче засідання 18.03.2020 року не відбулось з метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, зважаючи на період карантину, визначений постановою КМУ Про запобігання поширенню на території України корона вірусу COVID-19 від 11 березня 2020 року № 211.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.04.2020 року було призначено підготовче засідання на 06.05.2020 року.

06.05.2020 року було закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 27.05.2020 року.

В судове засідання 27.05.2020 року сторони не з`явились.

26.05.2020 року представник позивача надав заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Представник відповідача про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, своїм правом на подання відзиву не скористався.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 27.01.2020, ухвала про призначення підготовчого засідання від 08.04.2020 року, ухвала від 06.05.2020 року були направлені судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 3039, м. Київ, провулок Руслана Лужевського, буд. 14.

Однак, станом на дату розгляду справи на адресу Господарського суду міста Києва повернулися поштові конверти №0103053325797, №0105471403713, №0105471846992 із відміткою про повернення у зв`язку із наявністю обставин, що не дали змоги вручити поштове відправлення.

В силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Також господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 27.01.2020, ухвалою про призначення підготовчого засідання від 08.04.2020 року, ухвалою від 06.05.2020 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Таким чином, суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, чи електронною поштою відтак, беручи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерним товариством ДТЕК Дніпровські електромережі (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО ЖИТЛОБУД (відповідач) було укладено Договір підряду № 5150-ДнОЭ від 21.01.2019 року на виконання робіт з капітального ремонту будівель.

У відповідності до п. 1.1 Договору Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується відповідно до умов Договору, виконати роботи з капітального ремонту будівлі побутового приміщення Нікопольського РЕМ AT ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ , інв. № 010000010465/0000, за адресою: м. Покров, вул. Північнопромислова, буд. 18, а Замовник приймає та оплачує належним чином виконані Роботи.

Згідно з п. 3.1. Договору, Підрядник зобов`язаний розпочати виконання робіт протягом 5 робочих днів з моменту надання йому Будівельного майданчика (фронту Робіт), передачі необхідної Проектної документації, копій дозвільної документації за актами приймання - передачі.

Пунктом 3.2. Договору встановлено, що строки виконання робіт, початок та закінчення робіт/етапів робіт визначаються Календарним графіком виконання робіт, який є невід`ємною частиною Договору (додаток № 3 до Договору).

У відповідності до календарного графіку (Додаток №3), кінцевий термін виконання робіт - 26 березня 2019 року.

Відповідно до п. 4.2. Договору, Замовник передає Підряднику 1 комплект дефектного акту, або затвердженої Проектної документації, протягом 1 (одного) календарного дня з дати набуття чинності цим Договором.

На виконання умов Договору Сторони підписали Акт передачі ділянки (фронту робіт) для здійснення будівельно-монтажних робіт від 31.01.2019 та дефектний акт, що є додатком до Договору (додаток № 5 до Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору, договірна ціна робіт (Додаток № 1 до Договору) визначається на основі кошторису, що є невід`ємною частиною Договору (Додаток № 2 до Договору), і становить 700 000,00 грн., в тому числі ПДВ 116 666,67 гри.

Пунктом 2.2. Договору встановлено, що розрахунки за цим Договором будуть здійснюватися шляхом перерахування авансового платежу та остаточного розрахунку.

Авансовий платіж здійснюється після підписання цього Договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Підрядника у розмірі 50 % від суми договору, що складає 350 000,00 грн. з ПДВ 58 333 грн. 33 коп. (п.п. 2.2.2. Договору).

Остаточний розрахунок за виконані за цим Договором роботи, Замовник здійснить через 30 календарних днів з дати підписання остаточного акту КБ-2в, форми КБ-3 (п.п. 2.2.5 Договору).

Судом встановлено, що на виконання умов Договору Позивач сплатив Відповідачу авансовий платіж у розмірі 350 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 30.01.2019 №7950 з відповідним призначенням платежу.

Однак позивач стверджує, що Відповідач і досі не приступив до виконання робіт.

Згідно з п. 13.1. Договору Підрядник несе відповідальність за порушення таких зобов`язань за Договором і у таких розмірах: за невиконання, порушення строків виконання робіт на письмову вимогу Замовника сплачує неустойку (пеню) в розмірі 0,1 % Договірної ціни за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів Підрядник додатково сплачує Замовнику штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від Договірної ціни.

Відповідно до п. 13.1.5. Договору, у разі невиконання або несвоєчасного виконання Підрядником прийнятих зобов`язань за Договором у разі здійснення Замовником попередньої оплати/авансового платежу, Підрядник зобов`язується впродовж 5 (п`яти) банківських днів з дати отримання письмової вимоги від Замовника, повернути на поточний рахунок Замовника суму грошових коштів, попередньо перерахованих в рахунок оплати Робіт за цим Договором. За прострочення повернення грошових коштів понад 10 (десять) банківських днів, Підрядник зобов`язаний повернути Замовнику суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити пеню у розмірі 2% від несвоєчасно поверненої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент нарахування пені.

Пунктами 15.2. та 15.3. Договору встановлено, що Замовник має право в односторонньому порядку розірвати Договір, надіславши повідомлення Підряднику, у разі: ... якщо Підрядник за своєї вини не розпочав виконання Робіт протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня, коли він повинен згідно з Договором розпочати їх виконання (пп. 15.2.4.).

У разі якщо рішення про розірвання Договору приймається відповідно до умов пункту 15.2 Договір вважається розірваним на 15 (п`ятнадцятий) календарний день з направлення Замовником повідомлення про таке рішення.

Позивач стверджує, що направляв Відповідачеві повідомлення про розірвання договору та вимогу про повернення суми авансу, сплату штрафних санкцій № 45813/1001 від 20.08.2019. Вказане повідомлення-вимога не отримана Відповідачем та повернута на адресу Позивача за закінченням встановленого строку зберігання. Докази направлення направлення вказаного повідомлення містяться в матеріалах справи.

У відповідності доабз.2 п. 1.7 Постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань , днем пред`явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв`язку і підприємством зв`язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред`явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, договори підряду на виконання робіт (з капітального ремонту, технічного переоснащення) є належними підставами, у розумінні норм ст.11 названого кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Судом встановлено, що за своїм змістом та правовою природою укладений сторонами договір є договором будівельного підряду, який підпадає під правове регулювання норм глави 61 Цивільного кодексу України та глави 33 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст.875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші годівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 4 статті 879 Цивільного кодексу України визначено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Згідно з ч.2 ст.854 Цивільного кодексу України підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Відповідно до ч.1 ст.839 Цивільного кодексу України підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення, строки виконання роботи або її окремих етапів (ст.ст. 843, 846 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та Календарного графіку виконання робіт, який є невід`ємною частиною укладеного Договору, Відповідач мав виконати роботи за Договором підряду № 5150-ДнОЭ від 21.01.2019 року до 26 березня 2019 року.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 570 Цивільного кодексу України визначено, що якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

За приписами положень чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари

(роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). На відміну від завдатку аванс це спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції. Аванс сплачується боржником у момент настання обов`язку платити та виконує функцію попередньої оплати.

Тобто, у разі невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №910/12382/17.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст.610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч.2 ст.549 Цивільного кодексу України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини перша, друга статті 217 Господарського кодексу України). Штрафними санкціями відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Видами забезпечення виконання зобов`язання за змістом положень частини першої статті 546 Цивільного кодексу України є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток, а частиною другою цієї норми визначено, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік забезпечувальних заходів для належного виконання зобов`язання не є вичерпним і сторони, використовуючи принцип свободи договору, передбачений статтею 627 Цивільного кодексу України, мають право встановити й інші, окрім тих, що передбачені частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України, засоби, які забезпечують належне виконання зобов`язання, за умови, що такий вид забезпечення не суперечить закону.

За змістом положень частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У пункті 13.1. Договору сторони встановили, що Підрядник несе відповідальність за порушення таких зобов`язань за Договором і у таких розмірах: за невиконання, порушення строків виконання робіт на письмову вимогу Замовника сплачує неустойку (пеню) в розмірі

1 % Договірної ціни за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів Підрядник додатково сплачує Замовнику штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від Договірної ціни.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені та штрафу судом встановлено, що вказані нарахування здійснені позивачем у відповідності до умов укладеного між сторонами договору та вимог чинного законодавства, відтак, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог у цій частині в повному обсязі.

Отже, суд дійшов до висновку про те, що відповідачем у встановлений строк свого обов`язку з виконання робіт не виконано, чим допущено прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням зобов`язання (ст.610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), а тому Позивач має право на стягнення неустойки (пені) та штрафу у розмірі, передбаченому пунктом 13.1. Договору. Розмір суми неустойки (пені) за договором становить 102 200,00 (сто дві тисячі двісті) грн. 00 коп. Розмір суми штрафу за договором становить 49 000,00 (сорок дев`ять тисяч) гри. 00 коп.

Згідно ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З системного аналізу вищевикладеного, приймаючи до уваги, що відповідачем не надано суду належних доказів на спростування, викладених у позові обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства ДТЕК Дніпровські електромережі є обґрунтованими, законними, документально доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 627, 204, 549, 611, 570, 525, 526, 530, 837, 839, 879, 875 Цивільного кодексу України, ст. ст. 231, 217, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 2, 4, 5, 19, 56, 73, 74, 76, 86, 80, 162, 164, 171, 231, 232, 233, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЖИТЛОБУД" (код за ЄДРПОУ 42046828, адреса: 03039, м. Київ, провул. Руслана Лужевського, буд. 14) на користь Акціонерного товариства ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ (код за ЄДРПОУ 23359034, адреса: 49107, м. Дніпро, вул. Запорізьке шосе, буд. 22,) грошові кошти (авансові платежі) у розмірі 350 000,00 (триста п`ятдесят тисяч) грн., неустойку у розмірі 102 200,00 (сто дві тисячі двісті) грн., штраф у розмірі 49 000,00 (сорок дев`ять тисяч) грн, та судовий збір у розмірі 2102, 00 (дві тисячі сто дві) грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення з урахуванням Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ X "Прикінцеві положення" доповнити пунктом 4 такого змісту: "4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID- 19 )".

Повне рішення складено 01.06.2020 р.

Суддя М.В. Данилова