Ухвала

від 02.06.2020 по справі 910/2709/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

02.06.2020Справа № 910/2709/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МІГ-91

до Акціонерного товариства Київенерго

про стягнення 14.020,26 грн

Суддя Сівакова В.В.

Без виклику сторін

СУТЬ СПОРУ:

04.03.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю МІГ-91 до Акціонерного товариства Київенерго про стягнення 14.020,26 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами укладено договір підряду № 1 від 07.09.2017, умовами якого встановлено ціну договору, а саме 111.836,92 грн. Вказану суму попередньої оплати позивачем 08.09.2017 було перераховано на рахунок відповідача. Пунктом 3.6 договору підряду передбачено, що у разі виникнення переплати коштів за виконані роботи, відповідач зобов`язаний за погодженням позивача або повернути надмірно сплачену суму або зарахувати її в рахунок майбутніх платежів. Відповідно до акту приймання будівельних робіт № 1 від 26.02.2018 та довідки за лютий 2018 року вартість виконаних будівельних робіт становила 97.816,6 грн, а отже мала місце переплата у розмірі 14.020,26 грн. Позивач звертався до відповідача з листами № 16 від 04.04.2018 та № 18 від 15.08.2018 з проханням повернути вказаний залишок сплачених коштів, проте відповідачем кошти у розмірі 14.020,26 грн на рахунок позивача повернуто не було.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.05.2019 у справі № 910/2709/19 позовні вимоги задоволено повністю та стягнуто з Акціонерного товариства Київенерго на користь Товариства з обмеженою відповідальністю МІГ-91 14.020,26 грн боргу та 1.921,00 грн витрат по сплаті судового збору.

03.06.2019 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва видано відповідні накази зі строком пред`явлення до виконання до 01.06.2022.

06.05.2020 на адресу суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю МІГ-91 про заміну сторони боржника у виконавчому провадженні - Акціонерного товариства Київенерго на його правонаступника Приватне акціонерне товариство ДТЕК Київські електромережі .

Відповідно до ч. 3 ст. 344 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.

Водночас, приймаючи до уваги статтю 3 Конституції України, якою встановлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України (стаття 6 Конституції України).

Згідно постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 , відповідно до статті 29 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 Кабінетом Міністрів України установлено з 12 березня до 3 квітня 2020 року на усій території України карантин.

Листом 9/рс-186/20 від 16.03.2020 Радою суддів України з метою убезпечення населення України від поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу COVID-19, рекомендовано встановити особливий режим роботи судів України на період з 16.03.2020 по 03.04.2020, а саме по можливості здійснювати судовий розгляд справ без участі сторін, в порядку письмового провадження.

Постановою Кабінету Міністрів України № 215 від 16.03.2020 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 введено заборону залізничних, авіа- та автобусних міжміських та міжобласних пасажирських перевезень, а також робота метрополітенів; заборонено проведення всіх масових (культурних, розважальних, спортивних, соціальних, релігійних, рекламних та інших) заходів, у яких бере участь понад 10 осіб. Дозволено лише заходи, необхідні для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Постановою Кабінету Міністрів України № 239 від 25.03.2020 Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та установлено з 12 березня до 24 квітня 2020 року на усій території України карантин.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 338-р від 25.03.2020 Про переведення єдиної державної системи цивільного захисту у режим надзвичайної ситуації відповідно до статті 14 та частини другої статті 78 Кодексу цивільного захисту України з метою ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру державного рівня, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення та з урахуванням поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, висновків Всесвітньої організації охорони здоров`я щодо визнання розповсюдження COVID-19 у країнах світу пандемією установлено для єдиної державної системи цивільного захисту на всій території України режим надзвичайної ситуації до 24 квітня 2020 року.

Постановами Кабінету Міністрів України № 291 від 22.04.2020, № 343 від 04.05.2020 Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та установлено з 12 березня до 22 травня 2020 року на усій території України карантин.

Приймаючи до уваги вищевикладені обставини, а також враховуючи рекомендації, які містяться в листі Ради суддів України 9/рс-186/20 від 16.03.2020 та в наказі Голови Господарського суду міста Києва № 19 від 24.03.2020 Про особливий режим роботи Господарського суду міста Києва , з метою збереження життя та здоров`я представників сторін, працівників апарату суду та суддів, суд ухвалою № 910/2709/19 від 12.05.2020 дійшов висновку про розгляд поданої заяви про заміну боржника у виконавчому провадженні в порядку письмового провадженні без виклику учасників справи в судове засідання.

Також даною ухвалою надано учасникам справи строк до 22.05.2020 для подання письмових пояснень або заперечень щодо заяви про заміну боржника у виконавчому провадженні з дотриманням вимог до форми та змісту заяв з процесуальних питань, встановлених статтею 170 Господарського процесуального кодексу України.

25.05.2020 від АТ К.Енерго до суду надійшли письмові пояснення (подані до поштового відділення зв`язку 20.05.2020), в яких останній проти задоволення заяви заперечує повністю.

25.05.2020 від ПАТ ДТЕК Київські електромережі надійшли письмові заперечення (подані до поштового відділення зв`язку 20.05.2020) на заяву про заміну боржника у виконавчому провадженні.

Розглянувши матеріали справи, Господарський суд міста Києва встановив:

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 334 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

У відповідності до ч. 5 ст. 15 Закону України Про виконавче провадження у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до положень ст. 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

У розумінні положень наведеної норми процесуальне правонаступництво передбачено не лише у зв`язку зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб`єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі в разі заміни кредитора або боржника у зобов`язанні (відповідно до ст. ст. 512, 520 Цивільного кодексу України. Процесуальне правонаступництво у розумінні положень ст. 52 ГПК України допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі на стадії виконання судового рішення.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи зі складу спірного матеріального правовідношення.

Процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права. У кожному конкретному випадку, для вирішення питань можливості правонаступництва, господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва.

Отже, правонаступництвом є перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого. Розрізняють дві форми правонаступництва: універсальне та часткове (сингулярне). При універсальному правонаступництві до правонаступника (фізичної або юридичної особи) разом з правами первісного кредитора переходять і його обов`язки. Таке правонаступництво має місце у разі спадкування, реорганізації юридичної особи шляхом перетворення, злиття, приєднання. При частковому (сингулярному) правонаступництві до правонаступника переходять тільки певні права та обов`язки кредитора. У главі 47 Цивільного кодексу України термін зобов`язання вживається у вузькому сенсі для позначення конкретного правового зв`язку між кредитором та боржником. Оскільки договір може містити, а в договорах в сфері підприємницької діяльності - зазвичай містить, комплекс прав та кореспондуючих їм обов`язків, то кредитора та боржника можна виявити тільки у простому зобов`язальному правовідношенні (наприклад, у грошовому зобов`язанні), а не в межах договору загалом.

Правонаступництво відбувається, зокрема, у разі виділу юридичної особи (сингулярне правонаступництво), за умови переходу до такої особи прав та обов`язків материнської особи. Зазначене закріплюється у розподільчому балансі.

При реорганізації юридичної особи у формі виділу відбувається відокремлення з її складу однієї чи кількох юридичних осіб, при цьому сама реорганізована юридична особа фактично продовжує існувати і після завершення процесу такої реорганізації.

Так, заявник просить суд змінити боржника по виконанню наказу Господарського суду міста Києва від 03.06.2019 у справі № 910/2709/19 про стягнення з Акціонерного товариства Київенерго на користь Товариства з обмеженою відповідальністю МІГ-91 14.020,26 грн боргу та 1.921,00 грн витрат по сплаті судового збору замінити боржника - Акціонерне товариство Київенерго на Приватне акціонерне товариство ДТЕК Київські електромережі , як правонаступника.

Судом встановлено, що на позачергових загальних зборах акціонерів Публічного акціонерного товариства Київенерго , результати яких оформлено протоколом № 3/2017 від 13.11.2017, на виконання п. 13 Розділу ХVІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ринок електричної енергії щодо обов`язку вертикально інтегрованого суб`єкта господарювання (Публічного акціонерного товариства Київенерго ) вжито заходи для відокремлення оператора системи розподілу від виробництва, передачі, постачання електричної енергії шляхом створення відповідних суб`єктів господарювання, прийнято рішення про реорганізацію Публічного акціонерного товариства Київенерго шляхом виділу з нього нового акціонерного товариства - оператора системи розподілу, а саме - Приватного акціонерного товариства ДТЕК Київські електромережі , статутний капітал якого становитиме 21.672.856,00 грн.

Загальними зборами акціонерів Приватного акціонерного товариства ДТЕК Київські електромережі , які оформлено протоколом № 1/2017 від 22.12.2017, засновано нове акціонерне товариство - Приватне акціонерне товариство ДТЕК Київські електромережі .

Крім того, позачерговими загальними зборами Публічного акціонерного товариства Київенерго , результати яких оформлено протоколом № 4/2017 від 22.12.2017, прийнято рішення, яким затверджено розподільний баланс між Приватним акціонерним товариством ДТЕК Київські електромережі та Публічним акціонерним товариством Київенерго станом на 30.09.2017 та затверджено план виділу (що є додатком до рішення).

Зокрема, п. 2.3 рішення № 4/2017 від 22.12.2017 встановлено, що згідно ч. 13 розділу XVII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ринок електричної енергії Приватне акціонерне товариство ДТЕК Київські електромережі є правонаступником Публічного акціонерного товариства Київенерго в частині прав та обов`язків, а саме:

пов`язаних із провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та із провадженням діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією;

за укладеними договорами про приєднання до електричних мереж; за укладеними договорами спільного використання технологічних електричних мереж;

за договорами, укладеними з державним підприємством, що провадить діяльність з оптового постачання електричної енергії, судовими рішеннями, прийнятими у справах щодо цього підприємства;

за кредитними договорами, договорами застави, поруки, обумовленими провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та провадженням діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами;

за зобов`язаннями, пов`язаними з купівлею-продажем, ремонтом, будівництвом та іншими операціями з майном, яке забезпечує діяльність оператора системи розподілу;

за зобов`язаннями, пов`язаними з емісією, володінням цінними паперами та іншими зобов`язаннями, пов`язаними з власними або придбаними цінними паперами.

Пунктом 2.5 рішення № 4/2017 від 22.12.2017 встановлено, що до моменту отримання Приватним акціонерним товариством ДТЕК Київські електромережі відповідних ліцензій та затвердження для нього відповідних тарифів діяльність, права та обов`язки (зобов`язання) у правовідносинах, визначених у п. 2.3 цього рішення, здійснюватиме Публічне акціонерне товариства Київенерго , але в будь-якому разі не пізніше ніж до 11.12.2018 (з огляду на вимоги абз. 14 ч. 13 розділу ХVІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ринок електричної енергії ).

Пунктом 2.6 рішення № 4/2017 від 22.12.2017 встановлено, що Приватне акціонерне товариство ДТЕК Київські Електромережі є правонаступником Публічного акціонерного товариства Київенерго також в частині прав та обов`язків (зобов`язань) у цивільних та господарських правовідносинах з розподілу електричної енергії та постачання електричної енергії відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії , які виникли або були набуті у період між датою, на яку складено розподільний баланс Публічного акціонерного товариства Київенерго та датою фактичної передачі прав та обов`язків (зобов`язань) за актами приймання-передачі майна, майнових і немайнових прав та обов`язків (зобов`язань).

16.02.2018 проведена державна реєстрація Приватного акціонерного товариства ДТЕК Київські електромережі , що підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до п. 2.3. Статуту Приватного акціонерного товариства ДТЕК Київські електромережі , затвердженого загальними зборами акціонерів Приватного акціонерного товариства ДТЕК Київські електромережі (протокол № 1/2017 від 22.12.2017) (далі - Статут), товариство є правонаступником Публічного акціонерного товариства Київенерго в частині переданих йому майна, прав та обов`язків згідно з розподільним балансом, а також в частині прав та обов`язків, що визначені частиною 13 розділу XVII Закону України Про ринок електричної енергії .

Відповідно до п. 4.2. Статуту предметом діяльності товариства є, в тому числі, розподілення (передача (розподіл) місцевими (локальними) електричними мережами) електричної енергії, постачання електричної енергії, що також відображено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, де в розділі Види діяльності товариства зазначено: Код КВЕД 35.13 Розподілення електроенергії (основний) .

Відповідно до ч. 3 ст. 109 Цивільного кодексу України юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно.

Також, суд звертає увагу на те, що за умовами статті 109 Цивільного кодексу України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Закону України Про акціонерні товариства виділом акціонерного товариства визнається створення одного чи кількох акціонерних товариств із передачею йому (їм) згідно з розподільним балансом частини майна прав та обов`язків акціонерного товариства, з якого здійснюється виділ, без припинення такого акціонерного товариства.

З акціонерного товариства може виділитися лише акціонерне товариство.

Відповідно до абзацу 3 ч. 6 ст. 80 Закону України Про акціонерні товариства виділ акціонерного товариства вважається завершеним з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про створення акціонерного товариства, що виділилося.

Аналогічні положення містяться і в Законі України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань .

Так, згідно з приписами ч. 3 ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у разі виділу юридичних осіб здійснюється державна реєстрація юридичних осіб, утворених у результаті виділу, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи - правонаступника. Виділ вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи - правонаступника.

Як вбачається із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, державна реєстрація Приватного акціонерного товариства ДТЕК Київські електромережі проведена 16.02.2018, номер запису 1 069 136 0000 040840.

Рішенням позачергових загальних зборів ПАТ Київенерго № 4/2017 від 22.12.2017 було затверджено розподільчий баланс між ПАТ Київенерго та ПрАТ ДТЕК Київські електромережі станом на 30.09.2017.

Згідно з п.п. 2.6., 2.8 вказаного рішення встановлено, що ПрАТ ДТЕК Київські електромережі є правонаступником ПАТ Київенерго також в частині прав та обов`язків (зобов`язань) у цивільних та господарських правовідносинах з розподілу електричної енергії та постачання електричної енергії відповідно до Закону Про ринок електричної енергії , які виникли або були набуті у період між датою, на яку складено розподільчий баланс ПАТ Київенерго , та датою фактичної передачі прав та обов`язків (зобов`язань) за актами приймання-передачі майна, майнових немайнових прав та обов`язків (зобов`язань).

Доручено виконавчому органу ПАТ Київенерго підписати з ПрАТ ДТЕК Київські електромережі акти приймання-передачі майна, майнових і немайнових прав та обов`язків (зобов`язань) та забезпечити повноту та правдивість, послідовність та безперервність відображення господарських операцій та подій, які були здійснені та мали місце в період між датою, на яку складено розподільчий баланс, вказаний у п. 2.1. цього рішення (станом на 30.09.2017) та датою фактичної передачі прав та обов`язків (зобов`язань) у первинних документах, регістрах бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством України, а також скласти фінансову звітність відповідно до вимог чинного законодавства станом на дату фактичної передачі прав та обов`язків (зобов`язань) з урахуванням змін, що відбулися у період між датою, на яку складено розподільчий баланс, вказаний у п. 2.1. цього рішення (станом на 30.09.2017) та датою фактичної передачі прав та обов`язків (зобов`язань), та надати їх на затвердження загальних зборів ПАТ Київенерго .

Підсумковий (завершальний) розподільний баланс ПАТ Київенерго було складено 28.02.2018, в якому визначено, в якій частині ПрАТ ДТЕК Київські електромережі є правонаступником.

Рішенням загальних зборів акціонерів ПрАТ ДТЕК Київські електромережі № 1/2018 від 29.11.2018, (п. 2.1) погоджено підсумковий (завершальний) розподільний баланс між ПрАТ ДТЕК Київські електромережі та ПАТ Київенерго станом на 28.02.2018, з метою врахування змін у складі (вибуття та набуття) майна та загальної вартості майна, змін у складі та структурі майнових прав та обов`язків (зобов`язань), що виникли у результаті здійснення ПАТ Київенерго діяльності з розподілу та постачання електричної енергії відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії та які відображено в обліку у відповідності до п.п. 2.7, 2.8 протоколу № 4/2017 позачергових Загальних зборів ПАТ Київенерго від 22.12.2017.

З викладеного суд доходить висновку, що зобов`язання за рішенням Господарського суду міста Києва від 10.12.2018 у справі № 910/13589/18 не могли були передані до ПрАТ ДТЕК Київські Електромережі , оскільки рішення було прийняте і набрало законної сили вже після здійснення виділу. Іншим чином вказані зобов`язання також не були передані. Доказів протилежного суду не надано.

Також, як вбачається із рішення Господарського суду міста Києва № 910/2709/19 від 11.05.2019, заборгованість за договором підряду № 1 від 07.09.2017 створилась внаслідок переплати, що підтверджено актом приймання будівельних робіт № 1 від 26.02.2018 та виникла після здійснення державної реєстрації Приватного акціонерного товариства ДТЕК Київські електромережі , тобто після 16.02.2018.

Обов`язок Публічного акціонерного товариства Київенерго сплатити Товариству з обмеженою відповідальністю МІГ-91 борг (що складає переплату) виник у боржника на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.2019 у справі № 910/2709/19.

За вказаних підстав, суд дійшов висновку, що станом на момент державної реєстрації Приватного акціонерного товариства ДТЕК Київські Електромережі (16.02.2018) та затвердження розподільчого балансу, зобов`язання з оплати боргу та витрат по сплаті судового збору ще не виникло, а отже вони ніяким чином не могли бути передані створеній внаслідок виділу з відповідача юридичній особі за розподільчим балансом.

Відповідно до ч. 5 ст. 86 Закону України Про акціонерні товариства товариство, що виділилося, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями, які виникли у товариства, з якого здійснюється виділ, перед виділом, але не перейшли до товариства, що виділилося.

Таким чином, заборгованість, яка стягнута рішенням Господарського суду міста Києва від 11.05.2019 у справі № 910/2709/19 з ПАТ Київенерго виникла після здійснення виділу Приватного акціонерного товариства ДТЕК Київські електромепрежі - 16.02.2018, і не могла бути та не включена в підсумковому (завершальному) розподільному балансі.

Доказів передачі АТ К.Енерго до ПрАТ ДТЕК Київські електромережі заборгованості за договором підряду № 1 від 07.09.2017, що стягнута рішенням Господарського суду міста Києва від 11.05.2019 у справі № 910/2709/19 матеріали справи не містять.

За таких обставин, суд зазначає щодо відсутності підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю МІГ-91 про заміну боржника - Публічного акціонерного товариства Київенерго на Приватне акціонерне товариство ДТЕК Київські електромережі .

Враховуючи викладене та керуючись ст. 334 ГПК України, -

У Х В А Л И В:

1. В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю МІГ-91 про заміну сторони у виконавчому провадженні відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Ухвалу складено 02.06.2020.

СуддяВ.В.Сівакова