Ухвала

від 28.05.2020 по справі 914/1054/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

28.05.2020 Справа № 914/1054/19

Господарський суд Львівської області у складі

Головуючого судді Фартушка Т.Б. за участю секретаря судового засідання Полюхович Х.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви: Фермерського господарства Любомир-МГ , с.Новосільці, Львівська область, від 29.04.2020р. б/н (вх. №1061/20 від 04.05.2020р.)

про: відстрочку виконання рішення Господарського суду Львівської області від 10.09.2019р. у справі №914/1054/19

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю АЛС ВЕСТ , с.Байківці, Тернопільська область;

до відповідача: Фермерського господарства Любомир-МГ , с.Новосільці, Львівська область;

про: стягнення заборгованості та штрафних санкцій;

ціна позову: 1136908,10грн.

Представники:

Позивача (Стягувача): не з`явився;

Відповідача (Заявника, Боржника): Тимчук В.Ю. - представник (посвідчення адвоката № 001470 від 02.05.2019р.).

ВСТАНОВИВ:

03.06.2019р. на розгляд до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява від 21.05.2019р. №01-ПЗ Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛС ВЕСТ" до Фермерського господарства "Любомир-МГ" про стягнення 632469,91грн. суми основного боргу, 247617,37грн. штрафу, 185580,74грн. 25 відсотків річних та 71240,08грн. інфляційних втрат.

Підставами позовних вимог Позивач зазначав неналежне виконання Відповідачем умов договору про поставку сільськогосподарської техніки від 05.02.2017р. №52/015860 укладеного з Позивачем.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 04.06.2019р. у даній справі суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 02.07.2019р.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 10.09.2019р. у справі №914/1054/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АЛС ВЕСТ до Фермерського господарства Любомир-МГ про стягнення заборгованості та штрафних санкцій, ціна позову: 1136908,10грн., суд ухвалив позов задоволити частково; стягнути з Фермерського господарства ЛЮБОМИР-МГ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АЛС ВЕСТ 632469,43грн суми основного боргу, 247617,37грн. штрафу, 185580,74грн. 25% річних та 15985,01грн. судового збору; в решті позову відмовити.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 11.03.2020р. у справі №914/1054/19 суд постановив в задоволенні вимог апеляційної скарги Фермерського господарства "Любомир МГ" б/н від 03.12.2019 (вх. № 01-05/4343/19 від 03.12.2019) - відмовити; рішення Господарського суду Львівської області від 10.09.2019 у справі №914/1054/19 - залишити без змін.

04.05.2020р. на адресу Господарського суду Львівської області у справі №914/1054/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АЛС ВЕСТ до Фермерського господарства Любомир-МГ про стягнення заборгованості та штрафних санкцій; ціна позову: 1136908,10грн. надійшла скарга Фермерського господарства Любомир-МГ , с.Новосільці, Львівська область, від 29.04.2020р. б/н (вх. №1061/20); орган оскарження: приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Білий Андрій Миколайович, про: визнання неправомірними дій приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білого А.М. із скерування 16.04.2020р. заявки до ДП СЕТАМ про реалізацію арештованого майна, а саме будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 за початковою вартістю 5826000грн.; зобов`язання приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білого А.М. відкликати заявку від 16.04.2020р. до ДП СЕТАМ про реалізацію арештованого майна, а саме будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 за початковою вартістю 5826000грн.; зупинення виконання на підставі наказу №914/1054/19 від 16.10.2019р., виданого Господарським судом Львівської області.

У пункті 4 скарги Заявник просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду Львівської області від 10.09.2019р. у справі №914/1054/19 терміном до 01.07.2020р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 07.05.2020р. у даній справі судом постановлено прийняти заяву до розгляду; розгляд заяви призначити в судовому засіданні на 18.05.2020р.; явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання не визнається обов`язковою.

14.05.2020р. Заявником за вх. №17778/20 подано до суду клопотання від 14.05.2020р. б/н, у якому просить суд вважати вказаною у поданій скарзі датою відтермінування виконання рішення суду від 10.09.2019р. у даній справі 31.07.2020р.

Судове засідання, призначене на 18.05.2020р. не відбулось з причин тимчасової втрати працездатності головуючим суддею Фартушком Т.Б.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 19.05.2020р. у даній справі суд постановив розгляд заяви призначити в судовому засіданні на 28.05.2020р.; явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання не визнається обов`язковою.

Відповідно до ст.222 ГПК України, фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу Акорд .

Процесуальні права та обов`язки Учасників справи, відповідно до ст.ст. 42, 46 ГПК України, як підтвердив представник Боржника в судовому засіданні, йому відомі, в порядку ст.205 ГПК України клопотання від Учасників справи про роз`яснення прав та обов`язків до суду не надходили.

Заяв про відвід головуючого судді чи секретаря судового засідання не надходило та не заявлялось.

Представник Позивача (Стягувача) в судове засідання не з`явився, 26.05.2020р. за вх. №18507/20 надіслав на електронну адресу суду заяву від 26.05.2020р. вих. №742, у якій просить суд відкласти розгляд заяви у зв`язку із отриманням Поизвачем ухвали суду 26.05.2020р., що зумовило неможливість подання пояснень Позивача на заяву, а також неможливістю забезпечити явку повноважного представника в судове засідання у зв`язку із відсутністю міжміського транспортного сполучення. Вказану заяву оглянуто судом та долучено до матеріалів справи.

Представник Відповідача (Боржника) заперечив проти відкладення розгляду заяви з підстав існування складного матеріального становища Відповідача, наявністю арешту на його рахунках, відсутністю обігових коштів та підготовкою до збирання врожаю.

Суд зазначає, що, з наведених Позивачем обґрунтувань не вбачається неможливість подання пояснень (відзиву) на заяву про відстрочку виконання рішення і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти заяви на виконання вимог ухвали суду від 07.05.2020р. у даній справі у період з моменту отримання ухвали від 07.05.2020р. до 26.05.2020р., як і до постановлення ухвали від 19.05.2020р.

Щодо неможливості забезпечити явку повноважного представника через відсутність міжміського транспортного сполучення у зв`язку із запровадженням в Україні карантину суд зазначає, що як ухвалою від 07.05.2020р. так і ухвалою від 19.05.2020р. явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання не визнавалась судом обов`язковою.

З врахуванням наведеного суд відхиляє заяву Позивача про відкладення розгляду заяви.

Представник Відповідача (Заявника, Боржника) в судове засідання з`явився, в судовому засіданні надав усні пояснення, просить суд задоволити викладену в скарзі заяву про відстрочку виконання рішення з врахуванням поданого клопотання від 14.05.2020р. б/н (вх. №17778/20 від 14.05.2020р.).

Розглянувши і дослідивши матеріали поданої заяви та справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представника Відповідача (Заявника, Боржника), оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 10.09.2019р. у справі №914/1054/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АЛС ВЕСТ до Фермерського господарства Любомир-МГ про стягнення заборгованості та штрафних санкцій, ціна позову: 1136908,10грн., суд ухвалив позов задоволити частково; стягнути з Фермерського господарства ЛЮБОМИР-МГ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АЛС ВЕСТ 632469,43грн суми основного боргу, 247617,37грн. штрафу, 185580,74грн. 25% річних та 15985,01грн. судового збору; в решті позову відмовити.

16.10.2019р. Господарським судом Львівської області видано наказ про примусове виконання рішення Господарського суду Львівської області від 10.09.2020р. у даній справі.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 11.03.2020р. у справі №914/1054/19 суд постановив в задоволенні вимог апеляційної скарги Фермерського господарства "Любомир МГ" б/н від 03.12.2019 (вх. № 01-05/4343/19 від 03.12.2019) - відмовити; рішення Господарського суду Львівської області від 10.09.2019 у справі №914/1054/19 - залишити без змін.

Таким чином, рішення Господарського суду Львівської області від 10.09.2019р. у справі №914/1054/19 набрало законної сили 11.03.2020р. в порядку, встановленому статтею 241 ГПК України, та, у відповідності до приписів ч.1 ст.129 -1 Конституції України і ч.1 ст.18 ГПК України, є обов`язковим до виконання на всій території України.

04.05.2020р. на адресу Господарського суду Львівської області у справі №914/1054/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АЛС ВЕСТ до Фермерського господарства Любомир-МГ про стягнення заборгованості та штрафних санкцій; ціна позову: 1136908,10грн. надійшла скарга Фермерського господарства Любомир-МГ , с.Новосільці, Львівська область, від 29.04.2020р. б/н (вх. №1061/20); орган оскарження: приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Білий Андрій Миколайович, про: визнання неправомірними дій приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білого А.М. із скерування 16.04.2020р. заявки до ДП СЕТАМ про реалізацію арештованого майна, а саме будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 за початковою вартістю 5826000грн.; зобов`язання приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білого А.М. відкликати заявку від 16.04.2020р. до ДП СЕТАМ про реалізацію арештованого майна, а саме будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 за початковою вартістю 5826000грн.; зупинення виконання на підставі наказу №914/1054/19 від 16.10.2019р., виданого Господарським судом Львівської області.

У пункті 4 поданої скарги Заявник просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду Львівської області від 10.09.2019р. у справі №914/1054/19 терміном до 01.07.2020р.

14.05.2020р. Заявником за вх. №17778/20 подано до суду клопотання від 14.05.2020р. б/н, у якому просить суд вважати вказаною у поданій скарзі датою відтермінування виконання рішення суду від 10.09.2019р. у даній справі 31.07.2020р.

Подану Заяву Відповідач (Боржник) обґрунтовує неможливістю виконання рішення суду одноразовим платежем у зв`язку із скрутним фінансовим становищем як в державі так і на господарстві Відповідача, яке зумовлене призупиненням господарської діяльності Відповідача у зв`язку із провадженням в Україні карантину, здійсненням посівних заходів, весняно-польових робіт та підготовкою до збору і реалізації врожаю, яка запланована на середину червня 2020р.

З врахуванням наведеного та поданого клопотання від 14.05.2020р. б/н (вх. №17778/20 від 14.05.2020р.) просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду Львівської області від 10.09.2019р. до 31.07.2020р.

В судовому засіданні представник Заявника зазначив, що неможливість виконання рішення обумовлена також складною ситуацією в державі, призупиненням загальної господарської діяльності, наявністю невиконаних зобов`язань перед Заявником та те, що наявність виконавчого провадження є перешкодою для укладання фючерсних контрактів з потенційними замовниками, оскільки замовники побоюються, що може бути накладена арешт на майбутній врожай.

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів поданої до суду заяви, Заявником не долучено жодних доказів в обґрунтовування викладених в заяві обставин.

Згідно з ч.1 ст.331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

У відповідності з пунктами 1, 3 частини першої статті 129 Конституції України, основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.3 ст.331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Приписами частини четвертої вказаної статті встановлено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Суд зазначає, і аналогічна правова позиція стосовно відстрочення виконання рішення суду викладена, зокрема у п.7.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.01.2012р. №9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України , що господарський суд має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання. Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час від набрання рішенням законної сили до його фактичного повного виконання. Відстрочка це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Конституційний Суд України у рішенні від 26.06.2013р. №5-пр/2013 вказав, що підставою для застосування відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є наявність обставин, які ускладнюють або роблять неможливим застосування загального порядку примусового виконання рішень. Розстрочка або відстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувана і боржника.

Суд звертає увагу і аналогічну правову позицію викладено, зокрема, в постанові Верховного Суду від 20.09.2018р. у справі № 905/2953/17, що на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02). За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003). Таким чином, питання про відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення.

У постанові Верховного Суду від 15.06.2018р. у справі № 917/138/16 зазначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст. 74 ГПК України).

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

При цьому суд зазначає, і аналогічну правову позицію викладено, зокрема у Постанові Вищого господарського суду України від 10.04.2014р. у справі №925/1408/13, що тяжке фінансове становище, відсутність обігових коштів та майна, яке можна було б реалізувати в рахунок погашення заборгованості не є тими виключними обставинами, які давали б підстави для розстрочення виконання судового рішення, оскільки вказані обставини утворились внаслідок власної господарської діяльності Відповідача, а не в силу якихось об`єктивних, незалежних від нього обставин.

Окрім того, судом взято до уваги практику Європейського суду з прав людини, яким, зокрема, в рішенні у справі Шмалько проти України від 20.07.2004р. зазначено, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43). У зв`язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Конвенції, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення. Несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні цієї норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005р. у справі Чіжов проти України (заява №6962/02) зазначено, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені в параграф 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 19.03.1997р. у справі Горнсбі проти Греції суд наголошує, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на суд , одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду (див. рішення у справі Філіс проти Греції (Philis v. Greece) (№1) від 27 серпня 1991р., серія А, №209, с. 20, п. 59). Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію ( 995_690 ) (див. mutatis mutandis, рішення у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975р., серія А, №18, с. 16 - 18, п. 34 - 36). Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 40).

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 15.03.2011р. №3135-VI, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд також зазначає, і аналогічна правова позиція викладена, зокрема у п.7.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.01.2012р. №9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України , що за відсутності підстав для вчинення зазначених процесуальних дій господарський суд виносить ухвалу про відмову відповідно у відстрочці або розстрочці виконання рішення.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі відсутність заходів Боржника, спрямованих на повне виконання рішення Господарського суду Львівської області від 10.09.2019р. у даній справі, недоведеність Заявником (Боржником) належними та допустимими доказами у справі факту неможливості виконання рішення суду, а також можливості надходження грошових коштів Боржнику в майбутньому, беручи до уваги тривалий час існування боргу, відсутність будь-яких доказів в обґрунтування обставин, на які Заявник (Боржник) покликається, як на підставу для відстрочки виконання рішення суду, матеріальні інтереси Сторін, їх фінансовий стан, враховуючи ступінь вини Боржника у виникненні заборгованості та наявність інфляційних процесів в державі, беручи до уваги доводи Заявника щодо здійснення Заявником (Боржником) у період існування заборгованості значних видатків, які перевищують суму боргу (придбання автомобіля PORCHE CAYENNE, 2019р.в.), суд приходить до висновку про відсутність правових підстав до задоволення заяви, а відтак, наявності правових підстав до відмови в задоволенні заяви Фермерського господарства Любомир-МГ від 29.04.2020р. б/н (вх. №1061/20 від 04.05.2020р.) про відстрочку виконання рішення Господарського суду Львівської області від 10.09.2019р. у справі №914/1054/19 та відмови в відстрочці виконання рішення Господарського суду Львівської області від 10.09.2019р. у справі №914/1054/19.

При цьому суд зазначає, і аналогічна правова позиція викладена, зокрема у п.7.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.01.2012р. №9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України , що наведеним не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою.

Враховуючи вищенаведене, керуючись нормами ст.ст. 13, 14, 15, 120, 121, 233, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні заяви Фермерського господарства Любомир-МГ від 29.04.2020р. б/н (вх. №1061/20 від 04.05.2020р.) про відстрочку виконання рішення Господарського суду Львівської області від 10.09.2019р. у справі №914/1054/19 відмовити.

2. В відстрочці виконання рішення Господарського суду Львівської області від 10.09.2019р. у справі №914/1054/19 відмовити.

3. Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.235 ГПК України.

4. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою І розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст ухвали складено 02.06.2020р.

Головуючий суддя Фартушок Т. Б.