Рішення

від 03.06.2020 по справі 924/476/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" червня 2020 р. Справа № 924/476/20

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Вибодовського О.Д. при секретарі судового засідання Сорока Д.В. розглянувши матеріали

За позовом ТОВ "Стар Склад", м.Рівне

до ТОВ "Торговий Дім "Шепетівський цукор", с.Мокіївці, Шепетівського району, Хмельницької області

про стягнення 105 832,88 грн.

Представники сторін: не з"явились

Суть спору:

На адресу господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява ТОВ "Стар Склад", м.Рівне до ТОВ "Торговий Дім "Шепетівський цукор", с.Мокіївці, Шепетівського району, Хмельницької області про стягнення 105 832,88 грн.

Ухвалою суду від 23.04.2020р. позовну заяву ТОВ "Стар Склад", м.Рівне до ТОВ "Торговий Дім "Шепетівський цукор", с.Мокіївці, Шепетівського району, Хмельницької області про стягнення 105 832,88 грн., залишено без руху.

Ухвалою суду від 05.05.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

На адресу суду 28.05.2020р. від директора ТОВ "Стар Склад", м.Рівне надійшла заява у зв"язку із неможливістю з"явитись в засідання суду позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач не скористався правом участі свого представника, відзиву на позов не подав, причин не вказав. На адресу суду повернулась ухвала від 05.05.2020р. надіслана в адресу відповідача вказану у довідці ЄДР із відміткою адресат відсутній.

Згідно ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

В силу ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що сторонам, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 р. у справі Смірнова проти України). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02 вересня 2010 р., Смірнова проти України від 08 листопада 2005 р., Матіка проти Румунії від 02 листопада 2006 р., Літоселітіс проти Греції від 05 лютого 2004 р. та інші).

Враховуючи обставини справи, належне повідомлення сторін про наявність судового спору та надання можливості забезпечити в повному обсязі право на захист, обов`язок дотримання принципу розумних строків вирішення спору, суд, керуючись з ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Між ТОВ "Стар Склад", м.Рівне (далі Позивач) та ТОВ "Торговий Дім "Шепетівський цукор", с.Мокіївці, Шепетівського району, Хмельницької області (далі Відповідач) було укладено договір поставки від 09.09.2019р. (далі Договір), згідно якого Постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, передати, а Покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти та своєчасно оплатити за запчастини.

У зв`язку з неможливістю наперед визначити кількість та асортимент Товару, Сторони домовились про те, що ціна, асортимент та кількість (об`єм) кожної партії Товару вказуються в рахунках, видаткових накладних, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Доказом факту поставки Товару є оформлені належним чином видаткові документи (видаткові накладні та/або товарно-транспортні накладні) (п.п. 1.1 - 1.3 Договору).

Розділом 3 Договору передбачено, що загальна ціна Договору складається з сум поставок, вказаних у рахунках і видаткових накладних на кожну партію Товару.

Засобом платежів є державна грошова одиниця України - гривня.

Покупець здійснює оплату Товару наступним чином - 100 (сто) % вартості товару протягом 30 (тридцяти) днів з моменту отримання Товару.

Датою поставки Товару є дата отримання Товару Покупцем видатковою накладною.

Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з банківського рахунку Покупця.

Зобов`язання Покупця щодо оплати за цим Договором вважаються виконаними в момент отримання.

Постачальником грошової суми, яку зобов`язаний сплатити Покупець за цим Договором.

На виконання умов Договору, Позивачем було поставлено згідно Видаткової накладної №46 від 16.10.2019р. Товар на загальну суму 314 236,23 грн. та виставлено Відповідачу рахунок на оплату №52 від 18.09.2019р. суму 314 236,23 грн., а Відповідачем, в свою чергу, було здійснено оплату Товару на загальну суму 214 236,23 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №5727 від 10.10.2019р. на суму 114 236,23 грн. та №6009 від 08.11.2019р. на суму 100 000,00 грн.

На день подання позовної заяви розмір основного боргу Відповідача за Договором складає 100 000,00 грн.

Згідно п. 8.6. Договору, у разі несвоєчасної оплати за товар Покупець (Відповідач) сплачує Постачальнику (Позивачу) пеню у розмірі облікової ставки НБУ від суми простроченої оплати.

Окрім суми основного боргу Позивачем відповідно до п.8.6. Договору нараховано Відповідачу пеню в розмірі 4 608,22 грн., згідно доданого до позовної заяви розрахунку за період з 17.11.2019р. по 13.04.2020р.

Також, Позивачем в порядку ст.625 ЦК України нараховано Відповідачу 1 224,66 грн. - 3% річних, згідно доданого до позовної заяви розрахунку за період з 17.11.2019р. по 13.04.2020р.

Всього, сума заборгованості за Договором складає 105 832,88 грн., з яких 100 000,00 грн. - основний борг, 4 608,22 грн. - пені та 1 224,66 грн. - 3% річних.

Досліджуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне:

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З положень ст.509 ЦК України, ст.173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Приписами ст.638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів поставки.

Між ТОВ "Стар Склад", м.Рівне (далі Позивач) та ТОВ "Торговий Дім "Шепетівський цукор", с.Мокіївці, Шепетівського району, Хмельницької області (далі Відповідач) було укладено договір поставки від 09.09.2019р. (далі Договір), згідно якого Постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, передати, а Покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти та своєчасно оплатити за запчастини.

Покупець здійснює оплату Товару наступним чином - 100 (сто) % вартості товару протягом 30 (тридцяти) днів з моменту отримання Товару.

Датою поставки Товару є дата отримання Товару Покупцем видатковою накладною.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

На виконання умов Договору, Позивачем було поставлено згідно Видаткової накладної №46 від 16.10.2019р. Товар на загальну суму 314 236,23 грн. та виставлено Відповідачу рахунок на оплату №52 від 18.09.2019р. суму 314 236,23 грн., а Відповідачем, в свою чергу, було здійснено оплату Товару на загальну суму 214 236,23 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №5727 від 10.10.2019р. на суму 114 236,23 грн. та №6009 від 08.11.2019р. на суму 100 000,00 грн.

На день подання позовної заяви розмір основного боргу Відповідача за Договором складає 100 000,00 грн.

Відповідно до п. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов`язання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. ч.1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно п. 8.6. Договору, у разі несвоєчасної оплати за товар Покупець (Відповідач) сплачує Постачальнику (Позивачу) пеню у розмірі облікової ставки НБУ від суми простроченої оплати.

Окрім суми основного боргу Позивачем відповідно до п.8.6. Договору нараховано Відповідачу пеню в розмірі 4 608,22 грн., згідно доданого до позовної заяви розрахунку за період з 17.11.2019р. по 13.04.2020р.

Також, Позивачем в порядку ст.625 ЦК України нараховано Відповідачу 1 224,66 грн. - 3% річних, згідно доданого до позовної заяви розрахунку за період з 17.11.2019р. по 13.04.2020р.

Всього, сума заборгованості за Договором складає 105 832,88 грн., з яких 100 000,00 грн. - основний борг, 4 608,22 грн. - пені та 1 224,66 грн. - 3% річних.

Суд, перевіривши правильність нарахування пені та 3 % річних, дійшов висновку, що вказані нарахування здійсненні вірно та підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши всі обставини справи, давши їм правову оцінку, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Згідно ч.9, ст.129 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 130, 185, 191, 231, 232, 237, 238, 240, 241, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ТОВ "Торговий Дім "Шепетівський цукор", (с.Мокіївці, Шепетівського району, Хмельницької області, вул.Овчарука, буд, 36, код: 36681090) на користь ТОВ "Стар Склад", (м.Рівне, вул.Басівкутська, буд.40 А, код: 42469748) - 100 000,00 грн. (сто тисяч грн. 00 коп.) - основний борг, 4 608,22 грн. (чотири тисячі шістсо вісім грн. 22 коп.) - пені, 1 224,66 грн. (одну тисячу двісті двадцять чотири грн. 66 коп.) - 3% річних та 2 102,00 грн. (дві тисячі сто дві грн. 00 коп.) - витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.Д. Вибодовський

Віддрук. 3 прим.:

1 - до справи;

2 - ТОВ "Стар Склад", 33025, м.Рівне, вул. Басівкутська, буд.40А;

3 - ТОВ "Торговий Дім "Шепетівський цукор", 30440, с.Мокіївці, Шепетівського району, Хмельницької області, вул.Овчарука, буд.36.