Рішення

від 03.06.2020 по справі 924/395/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" червня 2020 р. Справа № 924/395/20

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Танасюк О.Є., секретаря судового засідання Ключки Н.М. розглянувши матеріали справи

за позовом акціонерного товариства комерційний банк „ Приватбанк" м. Київ

до приватного підприємства „Медобори", Хмельницька область, Ярмолинецький район, с.Пасічна

до ОСОБА_1 , м.Хмельницький

про стягнення солідарно з приватного підприємства „Медобори" та ОСОБА_1 заборгованості за договором №б/н від 10.03.11р. в розмірі 116793,72 грн., з яких: 96372,69 грн. - заборгованість за кредитом; 11724,72 - заборгованість по процентам за користування кредитом; 6758,87 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, 1937,44 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом.

Представники сторін:

позивач: Шпиляєва Н.В. - представник за довіреністю №2054-К-О від 15.05.2020р.

відповідач-1: не викликався

відповідач-1: не викликався

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення у справі згідно з ч. 1 ст. 240 ГПК України.

Процесуальні дії по справі.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення солідарно з приватного підприємства „Медобори" та ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №б/н від 10.03.11р. в розмірі 116793,72 грн., з яких: 96372,69грн. - заборгованість за кредитом; 11724,72 - заборгованість по процентам за користування кредитом; 6758,87грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, 1937,44грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 22.04.2020р. відкрито провадження у справі №924/395/20, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 11:30 год. 21.05.2020р.

21.05.2020р. судом постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на 11:00 год. 03.06.2020р.

Позиції учасників справи.

Позивач в обґрунтування позову посилається на невиконання відповідачем-1 умов договору банківського обслуговування від 10.03.2011р. в частині повернення кредитних коштів. Зазначає, що відповідачем шляхом підписання заяви від 10.03.2011р. про відкриття поточного рахунку було вчинено дії з приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, які становлять договір банківського обслуговування №б/н від 10.03.2011р. Також зазначає, що 28.02.2019р. між АТ КБ „Приватбанк" та ОСОБА_1 (відповідач-2) укладено договір поруки №Р1551340221947104365, предметом якого є надання поруки відповідачем-2 за виконання зобов`язань відповідача-1, які випливають із кредитного договору. Враховуючи зазначене, позивач вбачає підстави для солідарного стягнення з відповідачів заборгованості за договором від 10.03.2011р.

Відповідачі правом на подання відзиву не скористалися.

Згідно інформації з офіційного сайту ДППЗ „Укрпошта" за результатами відстеження відправлення за номером поштового ідентифікатора „2900502376061" ухвала суду вручена ПП „Медобори" 02.06.2020р.

Ухвала, яка направлялася на адресу відповідача-2 повернута до суду з довідкою відділення поштового зв`язку у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Згідно з пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому відділенні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт не отримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

З огляду на наведене, судом вжито необхідних заходів щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи (Аналогічна правова позиція викладена ВС в постанові від 25.06.2018р. у справі №904/9904/17).

Враховуючи зазначене, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

10.03.2011р. приватним підприємством „Медобори" (клієнт, відповідач-1) було підписано заяву про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки (далі - Заява), згідно з якою клієнт погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг, у тому числі з Умовами та Правилами обслуговування за розрахунковими картками, (далі - Умови) що розміщені на сайті банку, Тарифами банку, які разом із Заявою та карткою зі зразками підписів і відбитка печатки складають договір банківського обслуговування.

Цим підписом відповідач приєднався і зобов`язався виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах банку - договору банківського обслуговування в цілому.

Відповідно до умов зазначеного договору, Банк за наявності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту клієнта за рахунок кредитних коштів у межах ліміту, про розмір якого банк повідомляє клієнту на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку банку та клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентуються Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, що розміщені в мережі інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом з анкетою (заявою) складають договір банківського обслуговування.

Пунктом 3.18.1.1 Умов передбачено, що кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта в межах кредитного ліміту.

Кредит надається в обмін на зобов`язання клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди (п. 3.18.1.3 Умов).

У пункті 3.18.1.6 Умов зазначено, що ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Відповідно до п. 3.18.1.8 Умов проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода").

Відповідно до п. 3.18.4.1 за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка). Порядок розрахунку відсотків: За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі -період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою у розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 3.18.4.1.1 Умов). При необнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню (п. 3.18.4.1.2 Умов). У разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове-сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, з який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами, клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення (п. 3.18.4.1.3 Умов).

Під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (3.18.4.1.1.4 Умов).

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати (п. 3.18.4.9. Умов).

Пунктом 3.18.4.4 вищевказаних Умов визначено, що Клієнт сплачує Банку винагороду за використання ліміту відповідно до п.п. 3.18.1.6, 3.18.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг.

Відповідно 3.18.5.1 наведених вище Умов при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.18.2.2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.18.1.8, 3.1.8.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченого п.п. 3.18.2.2., 3.18.4.4, 3.38.4.5, 3.18.4.6 Клієнт виплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному у п. 3.1.8.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до 3.18.5.4. Умов нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов`язань, передбаченої п . 3.18.5.1., 3.18.5.2., 3.18.5.3, здійснюється протягом 3-х років з дня, коди відповідне зобов`язання мало бути виконано Клієнтом.

Відповідно до п. 3.18.2.3.4 Умов - Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбаченого "Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов`язань за кредитом в повному обсязі.

Пунктом 3.18.6.1. Умов визначено, що обслуговування кредитного Ліміту на поточному рахунку Клієнта здійснюється з моменту подачі Клієнтом до Банку заяви на приєднання до "Умов та Правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та / або з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитної Ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов`язань сторонами.

Згідно довідки (від 17.03.2020р.) про розмір встановлених кредитних лімітів приватному підприємству „Медобори" встановлено ліміти: станом на 10.03.2011р. - 1000,00 грн., 13.05.2013р. - 0,00 грн., 28.05.2013 р. - 1000,00 грн., 19.06.2013 р. - 0,00 грн., 06.04.2018р. - 0,00 грн., 01.03.2019р. - 50000,00 грн., 25.05.2019р. - 100000,00 грн., 07.11.2019р. - 0,00 грн.

Як свідчать наявні в матеріалах справи виписки по рахунку ПП „Медобори" за період з 06.04.2018р. по 27.02.2020р. відповідач використовував кредитний ліміт, однак допустив виникнення заборгованості в сумі 96372,69 грн., що була віднесена позивачем до простроченої заборгованості.

28.02.2019р. між акціонерним товариством комерційний банк „Приватбанк" (кредитор) та ОСОБА_2 (поручитель) було укладено договір поруки № Р1551340221947104365 , предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ПП „Медобори" зобов`язань за договорами приєднання до:

1.1.1. розділу 3.2.1. "Кредитний ліміт" Умов та правил надання банківських послуг (Угода -1) по сплаті:

а) процентної ставки за користування кредитом:

За період користування кредитом згідно п. 3.2.1.4.2.2. „Угоди 1" - 21% річних для договорів забезпечення порукою, 34% річних для договорів не забезпечених порукою";

За період користування кредитом згідно п. 3.2.1.4.2.3 „Угоди 1" - 42% річних для договорів забезпечення порукою, 68% річних для договорів забезпечених порукою";

б) комісійної винагороди згідно п. 3.2.1.4.15. „Угоди -1" в розмірі 3% від суми перерахувань;

в) винагороди за використання ліміту відповідно до п. 3.2.1.4.4.11. "Угоди 1" 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,5% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць;

г) кредиту в розмірі 50000,00 грн.

Якщо під час виконання "Угоди 1" зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладенні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за "Угодою 1" (в тому числі щодо збільшення розміру кредиту, процентної ставки, комісійної винагороди та інших зобов`язань за "Угодою 1") в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень, повідомлення поручителя та укладення окремої угоди про такі збільшення з поручителем не потрібні.

- 1.1.2. до розділу 3.2.2 "Кредит на послугою "Гарантовані платежі" Умов (далі - Угода 2) по сплаті:

а) процентної ставки за користування кредитом: за період користування кредитом згідно з п. 3.2.2.2 "Угоди 2" - 64 % річних;

б) винагород, штрафів, пені та інші платежі, відшкодувати збитки у відповідності, порядку та строки, зазначені в "Угоді 2";

в) кредиту в розмірі 5000,00 грн.

Якщо під час виконання "Угоди 2" зобов`язання Боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності Поручителя, Поручитель при укладенні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за "Угодою 2" в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з Поручителем не потрібні.

Відповідно до пункту 1.2 Договору поруки, Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов`язань за "Угодою 1" та "Угодою 2" в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно з цим пунктом Поручитель відповідає перед Кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Згідно з пунктом 1.3 Договору поруки, Поручитель з умовами "Угоди 1" та "Угоди 2" ознайомлений.

Пунктом 1.5 Договору поруки передбачено, що у випадку невиконання Боржником зобов`язань за "Угодою 1" та "Угодою 2", Боржник та Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.

Поручитель зобов`язаний виконати обов`язки боржника, зазначені в направленій кредитором вимозі згідно п.п.2.1.2 п.2.1 цього договору (п. 2.4.1. договору поруки).

Сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за угодою-1 цей договір припиняє свою дію (п.4.1. договору поруки).

У пункті 5.1. договору поруки, сторони домовились збільшити встановлену законом позовну давність, дійшовши згоди, що до передбачених цим договором вимог кредитора до поручителя позовна давність встановлюється тривалістю 15 (п`ятнадцять) років.

У повідомленні від 17.01.2020р. за №80406НМJ0S0C9 позивач вимагав погасити заборгованість у загальному розмірі 108334,34 грн. (96372,69грн. - заборгованість за кредитом; 7114,90 - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3873,03 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, 973,72 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом) У повідомленні попереджено, що у випадку непогашення простроченої заборгованості у строк по 26.02.2020р. кредитний договір буде розірваний з 27.02.2020р.

Позивач, посилаючись на невиконання боржником умов договору банківського обслуговування від 10.03.2011р., звернувся з позовом, в якому просить стягнути солідарно з відповідачів 116793,72 грн., з яких: 96372,69грн. - заборгованість за кредитом; 11724,72 - заборгованість по процентам за користування кредитом; 6758,87грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором,1937,44грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України, майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно положень ст.509 ЦК України, ст.173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать

Нормами ст.627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 Цивільного кодексу України).

Отже, підписавши 10.03.2011р. заяву про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки ПП „Медобори" приєдналося і зобов`язалося виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах банку, що в цілому становить договір банківського обслуговування. Таким чином, укладений між позивачем та відповідачем-1 договір є підставою для виникнення у них господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань в силу статей 173, 174, ч.1 ст. 175 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами у справі договір є змішаним за своєю правовою природою, оскільки містить елементи договору банківського рахунку та кредитного договору.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч.1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу приписів ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, на поточному рахунку ПП „Медобори" № НОМЕР_2 (який вказано у заяві про відкриття поточного рахунку) Банком було встановлено кредитні ліміти: станом на 10.03.2011р. - 1000,00 грн., 13.05.2013р. - 0,00 грн., 28.05.2013 р. - 1000,00 грн., 19.06.2013 р. - 0,00 грн., 06.04.2018р. - 0,00 грн., 01.03.2019р. - 50000,00 грн., 25.05.2019р. - 100000,00 грн., 07.11.2019р. - 0,00 грн.

Наявні в матеріалах справи виписки по рахунку ПП „Медобори" за період з 06.04.2018р. по 27.02.2020р. свідчать про те, що відповідач використовував кредитний ліміт, однак допустив виникнення заборгованості в сумі 96372,69 грн., що була віднесена позивачем до простроченої заборгованості.

Згідно зі ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене та зважаючи, що відповідач-1 не здійснив повернення кредиту, не спростував наявності заборгованості за договором від 10.03.2011р., не надав докази погашення заборгованості за кредитом, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Банку про стягнення з ПП "Медобори" заборгованості за кредитом в розмірі 96372,69 грн. є доведеними, обґрунтованими, підтвердженими та такими, що підлягають до задоволення.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача процентів за користування кредитом, комісії та пені.

Зі змісту заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки від 10.03.2011р. вбачається, що ПП „Медобори" приєдналося і зобов`язалося виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах банку, що в цілому становить договір банківського обслуговування.

Правила та Умови є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам.

Згідно зі ст.633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч.1 ст.634 ЦК України).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються Банком, останній має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами, комісія за користування кредитом та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Як свідчать матеріали справи, у заяві відповідача-1 про відкриття про поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитка печатки від 10.03.2011р., процентна ставка за користування кредитними коштами не зазначена.

Крім того, у вищезгаданій заяві відсутні умови про сплату комісії банку, а також встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та їх визначеного розміру.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в частині стягнення процентів, комісії за користування кредитом, пені, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості посилався на Витяг з Умов та правил користування банківськими послугами, розміщеними на сайті: https://privatbank.ua, як невід`ємну частину договору.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов розумів відповідач-1 та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем-1 кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів, комісії за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Із зазначеного, суд вважає, що Витяг з Умов та правил користування банківськими послугами, який міститься в матеріалах даної справи, не може беззаперечного свідчити про визнання останнього відповідачем, оскільки не містять його підпису, тому їх не можна розцінювати як частину договору, укладеного між сторонами 10.03.2011р. шляхом підписання відповідачем-1 заяви про відкриття про поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитка печатки від 10.03.2011р.

Окрім того, суд зазначає, що за відсутності в заяві домовленості сторін про сплату процентів, комісії за користування кредитними коштами, пені за несвоєчасне погашення кредиту наданий банком Витяг з Умов та правил не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин, окрім цього, на переконання суду, Умови, на які посилається позивач, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору ані щодо будь-яких встановлених ними нових Умов та правил чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, ані щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також якщо ці умови прямо не передбачені.

Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів, комісії за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді пені за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019р. у справі № 342/180/17.

За змістом ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення процентів та комісії за користування кредитом, а також пені є необґрунтованими, тому задоволенню не підлягають.

Щодо вимог до поручителя.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

28.02.2019р. між акціонерним товариством комерційний банк „Приватбанк" (кредитор) та ОСОБА_2 (поручитель) було укладено договір поруки №Р1551340221947104365, предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ПП „Медобори" зобов`язань за договором приєднання до розділу 3.2.1. "Кредитний ліміт" Умов та правил надання банківських послуг (Угода -1) по сплаті в тому числі кредиту в розмірі 50000,00 грн.

При цьому, відповідно до п. 1.1.1. договору поруки якщо під час виконання "Угоди 1" зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладенні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за "Угодою 1" в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень, повідомлення поручителя та укладення окремої угоди про такі збільшення з поручителем не потрібні.

Статтею 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

У відповідності до ч.ч. 1-4 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

Оскільки сторонами основного зобов`язання є юридичні особи, а фізична особа (відповідач-2) є поручителем у даному зобов`язані, слід зазначити, що з дати набрання чинності Господарським процесуальним кодексом України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147-VIII від 03.10.2017 господарські суди мають юрисдикцію, зокрема, щодо розгляду спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи.

За таких обставин, даний спір підлягає розгляду в господарському суді.

До аналогічних висновків прийшов і Верховний суд у складі Великої Палати у постанові від 13.03.2018 у справі № 415/2542/15-ц (провадження № 14-40цс18).

Як передбачено п. 1.5. договору поруки, у випадку невиконання Боржником зобов`язань за Угодою 1 /або Угодою 2, Боржник та Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники. За змістом п. 1.2. договору поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за угодою та угодою 2 в тому розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту.

За таких обставин, враховуючи, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, позивач набув право вимоги до відповідача-2 як солідарного боржника щодо погашення заборгованості за договором від 10.03.2011р. щодо стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 96372,69 грн.

При цьому, судом враховується, що відповідачі не заперечили наявності поруки за договором від 10.03.2020р., який був укладений між відповідачем-1 та позивачем.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову про солідарне стягнення з відповідача-1 та відповідача-2 заборгованості за кредитом у розмірі 96372,69 грн.

У задоволенні позову в частині солідарного стягнення з відповідачів 20421,03 грн., з яких: 11724,72 - заборгованість по процентам за користування кредитом; 6758,87 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, 1937,44 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом суд відмовляє.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст. ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати (судовий збір) покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Зважаючи на те, що вина, як першого так і другого відповідачів підтверджена матеріалами справи, судовий збір підлягає покладенню на останніх у рівних частинах по 50% від суми судового збору пропорційно розміру задоволеним позовним вимогам (по 867,24 грн. на кожного з відповідачів).

Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства „Медобори" (32133, Хмельницька область, Ярмолинецький район, с. Пасічна, ідентифікаційний код 32973872) на користь акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (м. Київ, вул. Грушевського 1 Д, ідентифікаційний код 14360570) 96372,69 грн. (дев`яносто шість тисяч триста сімдесят дві гривні 69 коп.) заборгованості за кредитом. Солідарний боржник - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) на користь акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (м. Київ, вул. Грушевського 1 Д, ідентифікаційний код 14360570) 96372,69 грн. (дев`яносто шість тисяч триста сімдесят дві гривні 69 коп.) заборгованості за кредитом. Солідарний боржник - приватне підприємство „Медобори" (32133, Хмельницька область, Ярмолинецький район, с. Пасічна, ідентифікаційний код 32973872).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з приватного підприємства „Медобори" (32133, Хмельницька область, Ярмолинецький район, с. Пасічна, ідентифікаційний код 32973872) на користь акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (м. Київ, вул. Грушевського 1 Д, ідентифікаційний код 14360570) 867,24 грн. (вісімсот шістдесят сім гривень 24 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) на користь акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (м. Київ, вул. Грушевського 1 Д, ідентифікаційний код 14360570) 867,24 грн. (вісімсот шістдесят сім гривень 24 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України)

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 ГПК України).

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину (ч. 4 розділу Х ГПК України).

Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням ч. 4 Розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України.

Повне рішення складено 03.06.2020р.

Суддя О.Є. Танасюк

Віддрук. 5 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу, акціонерне товариство комерційний банк „ Приватбанк" (49027, м.Дніпро, а/с 1800);

3- представник позивача, Савіхіна Анастасія Миколаївна ( АДРЕСА_2 );

4- відповідач-1, приватне підприємство „Медобори" (32133, Хмельницька область, Ярмолинецький район, с.Пасічна);

5-відповідач-2, ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).