Ухвала

від 03.06.2020 по справі 9/75-06(920/1630/14)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

м. Суми

03.06.2020 Справа № 9/75-06(920/1630/14)

Господарський суд Сумської області у складі головуючого судді Яковенка В.В., за участю секретаря судового засідання Данілової Т.А., розглянувши скаргу Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Роменський комбінат хлібопродуктів" від 08.05.2020 на рішення Державного виконавця Роменського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Скиби Ліни Валентинівни від 17.04.2020, яке винесене в межах виконавчого провадження № 61855440 (постанова про відкриття виконавчого провадження) та матеріали справи № 9/75-06

за позовом: Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області

до відповідача: дочірнього підприємства державної акціонерної компанії "Хліб України" Роменський комбінат хлібопродуктів", м. Ромни, Сумська область,

про стягнення 24 265 грн. 28 коп.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача (скаржник): не з`явився;

державний виконавець : не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Сумської області від 27.02.2006 у справі № 9/75-06 позов задоволено повністю, стягнуто з дочірнього підприємства державної акціонерної компанії "Хліб України" Роменського комбінату хлібопродуктів на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Ромни 24 265 грн. 28 коп. боргу. 27.02.2006р. на виконання судового рішення видано виконавчий лист.

12.05.2020 до суду надійшла скарга № б/н від 08.05.2020 Дочірнього підприємства державної Акціонерної компанії "Хліб України" "Роменський комбінат хлібопродуктів" на рішення державного виконавця, в якій просить суд визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця Роменського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Скиби Л.В. про відкриття виконавчого провадження № 61855440 від 17.04.2020.

Ухвалою суду від 14.05.2020 розгляд скарги призначено в судове засідання на 25.05.2020.

Ухвалою суду від 25.05.2020 відкладено розгляд скарги на 03.06.2020.

01.06.2020 до суду надійшли письмові пояснення Роменського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), в яких просить суд у задоволенні скарги відмовити, оскільки виконавчі дії державного виконавця при примусовому виконанні наказу проведені в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

01.06.2020 до суду надійшла заява Роменського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про розгляд скарги без участі його представника.

03.06.2020 до суду надійшло клопотання представника боржника про розгляд скарги за відсутності представника боржника, в якому зазначив, що підтримує у повному обсязі скаргу на рішення державного виконавця.

В обґрунтування скарги скаржник посилається на те, що державним виконавцем Роменського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Скибою Л.В. неправомірно винесено постанову у виконавчому провадженні №61855440 про відкриття виконавчого провадження від 17.04.2020, оскільки 20.10.2019 набрав чинності Закон України Про визнання таким, що втратив чинність Закон України Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації , пунктом 3 Розділу III Прикінцевих та перехідних положень якого забороняється вчиняти виконавчі дії відповідно до Закону України Про виконавче провадження щодо об`єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Законом України Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації , протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.

Під час розгляду скарги судом встановлено наступне.

Постановою господарського суду Сумської області від 27.02.2006 у справі № 9/75-06 позов задоволено повністю, стягнуто з дочірнього підприємства державної акціонерної компанії "Хліб України" Роменського комбінату хлібопродуктів на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Ромни 24 265 грн. 28 коп. боргу. 27.02.2006р. на виконання судового рішення видано виконавчий лист.

Державним виконавцем Роменського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Скибою Л.В. 17.04.2020 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №61855440 з примусового виконання виконавчого листа господарського суду Сумської області №9/75-06 від 10.03.2006 про стягнення з Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Роменський комбінат хлібопродуктів" на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області боргу в сумі 24265 грн. 28 коп. за відповідною заявою останнього про примусове виконання виконавчого документа.

Згідно зі ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до ст. 129-1 Коснтитуції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Пунктом 5 частини 1 статті 2 Закону України Про виконавче провадження (далі Закон) передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад справедливості, неупередженості та об`єктивності.

Частиною 1 статті 5 Закону встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

За приписами ст. 19 Конституції України, ст. 1 Закону державний виконавець повинен вчиняти виконавчі дії не лише з дотриманням цього Закону, а й відповідно до інших законів, які є обов`язковими при вчиненні ним тих чи інших виконавчих дій, що є гарантією належного виконання виконавцем своїх обов`язків і недопущення порушення прав сторін виконавчого провадження.

Статттею 2 Закону передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Водночас гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом, та особливості їх виконання встановлюються Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень .

Так, Закон України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України Про виконавче провадження та особливості їх виконання (ч. 1 ст. 1 цього Закону), саме цим Законом затверджено порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою.

Відповідно до частини 1 ст. 2 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державне підприємство.

Стаття 4 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень передбачає особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства.

Так, відповідно до ч. 1 та 2 ст. 4 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень , виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства здійснюється в порядку, визначеному Законом України Про виконавче провадження з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

Вимоги до виконавчого документа встановлено саттею 4 Закону.

Так, у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання.

Частиною 4 зазначеної статті Закону передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо:

1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);

2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання;

3) боржника визнано банкрутом;

4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;

5) юридичну особу - боржника припинено;

6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону;

7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;

8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим;

9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;

10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.

Загальні умови та порядок здійснення виконавчого провадження встановлений статтями 24-41 Закону якими, зокрема, встановлено місце виконання, початок виконання, відкладення, відстрочка і розстрочка виконання, зупинення вчинення виконавчих дій, повернення виконавчого документа, зупинення виконавчого провадження, закінчення і відновлення виконавчого провадження тощо.

Так, пунктом 9 частини 1 ст. 37 Закону унормовано, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

З аналізу зазначених положень суд дійшов висновку, що повернення виконавчого документа без прийняття до виконання на підставі ст. 4 Закону і повернення за ст. 37 цього Закону є різними процедурними діями виконавця щодо виконавчого документа. При цьому обставини про встановлення законом заборони проведення виконавчих стосовно певних боржників, як це за обставинами скарги сталося відповідно до Закону України Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації , не передбачені у переліку встановлених Законом підстав для повернення виконавчого документа без прийняття до виконання.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання неправомірними дій державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження №61855440 від 17.04.2020, оскільки судом не вбачаються обставини, які б зобов`язували орган державної виконавчої служби повернути виконавчий документ без прийняття до виконання, тому оскаржувана постанова державного виконавця Роменського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 16.04.2020 не суперечить вимогам чинного законодавства.

Позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 15.05.2020 у справі №904/5697/18.

Судом також з`ясовано та враховано, що крім прийняття процесуального (процедурного) рішення про відкриття виконавчого провадження 29.04.2020 державним виконавцем на підставі п. 4 ст. 34 Закону винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій (підставою для зупинення є ухвала господарського суду Сумської області від 16.10.2014 № 920/1630/14 про порушення провадження у справі про банкрутство ДП ДАК Хліб України Роменський комбінат хлібопродуктів ).

У зв`язку з викладеним і з урахування того, що на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження були вітсутні підстави для повернення стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання, скарга представника ДП ДАК Хліб України Роменський комбінат хлібопродуктів не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 234, 235, 339-345 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні скарги Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Роменський комбінат хлібопродуктів" № б/н від 08.05.2020 (вх.№ 1550/20с) на рішення державного виконавця відмовити.

2. Копію ухвали надіслати учасникам справи та Роменському міськрайонному відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми).

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку, встановленому статтями 255-257 ГПК України.

Повний текст ухвали підписано 03.06.2020.

Суддя В.В. Яковенко