Рішення

від 29.05.2020 по справі 200/3201/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2020 р. Справа№200/3201/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу № 107-к від 11.03.2020 року, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу № 107-к від 11.03.2020 року, зобов`язання вчинити певні дії. Просила визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області № 107-к від 11.03.2020 року Про звільнення з посади ОСОБА_1 ; поновити ОСОБА_1 на посаді державного кадастрового реєстратора відділу у Покровському районі міськрайонного управління у Покровському районі та м. Мирнограді Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області з 11.03.2020 року; стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що звільнення з посади державного кадастрового реєстратора відділу у Покровському районі міськрайонного управління у Покровському районі та м. Мирнограді Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області з 11.03.2020 року, на якій вона пропрацювала з 16 грудня 2016 року по 11.03.2020 року, за наслідками розгляду дисциплінарної справи, відповідно до якої дисциплінарна комісія рекомендувала застосувати до ОСОБА_1 вид дисциплінарного стягнення як звільнення з посади державної служби за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п. 7 ч. 2 статті 65 Закону України Про держану службу - перевищення службових повноважень, відбулося з порушенням чинного законодавства, оскільки спірний наказ був виданий під час перебування позивача на лікарняному. Отже, позивач вважає, що вимогу Закону України Про державну службу про неможливість застосування дисциплінарного стягнення до державного службовця під час його тимчасової непрацездатності - є гарантією прав державного службовця під час застосування дисциплінарного стягнення та жодним нормативно - правовим актом не передбачено непоширення вказаної норми.

27 березня 2020 року відкрито провадження по справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження.

08 квітня 2020 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду відмолено у задоволенні клопотання представника Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про розгляд справи № 200/3201/20-а за правилами загального позовного провадження.

05 травня 2020 року представник відповідача надав суду відзив, в якому крім іншого зазначив, що було встановлено наявність дисциплінарного проступку з боку ОСОБА_1 , у зв`язку із чим, на підставі рекомендації дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справи Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, наказом Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 11.03.2020 року № 107-к Про звільнення з посади ОСОБА_1 , було звільнено ОСОБА_1 з посади державного кадастрового реєстратора відділу у Покровському районі міськрайонного управління у Покровському районі та м. Мирнограді Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області. Відповідачем підкреслено, що згідно чинного законодавства ОСОБА_1 була ознайомлена з наказом про звільнення з посади. Позивач не повідомляла про факт знаходження на лікарняному. Крім того, згідно з табелем обліку робочого часу, наданого відповідальною особою за ведення та облік робочого часу ОСОБА_2 , провідним спеціалістом відділу у Покровському районі міськрайонного управління у Покровському районі та м. Мирнограді Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, у лютому 2020 року ОСОБА_1 державний кадастровий реєстратор перебувала на лікарняному з 18.02.2020 року по 27.05.2020 року (листок непрацездатності НОМЕР_1 ), з 28.05.2020 року приступила до роботи. У день звільнення 11.03.2020 року ОСОБА_1 перебувала на робочому місці, що було зафіксовано у табелі обліку робочого часу. Ніяких повідомлень від ОСОБА_1 до безпосереднього керівника про перебування на лікарняному не надходило. Отже, відповідач вважає, що звільнення позивача відбулося з дотриманням вимог законодавства, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають, а отже просив у задоволенні позову відмовити.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки щодо розгляду адміністративної справи продовжуються на строк дії такого карантину, що передбачено п. 3 розділу VI КАС України.

Відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , з 16 грудня 2016 року по 10 березня 2020 року перебувала у трудових відносинах з Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області, займаючи посаду державного кадастрового реєстратора відділу у Покровському районі міськрайнного управління у Покровському районі та м. Мирнограді Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області згідно наказу від 15.12.2016 року № 422-к..

Згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 15.12.2016 року № 422-к ОСОБА_1 призначена на посаду державного кадастрового реєстратора відділу у Покровському районі міськрайонного управління у Покровському районі та м. Мирнограді Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області.

10 лютого 2020 року за вх. № 4-594/0/1-20 Головним управління отримано депутатське звернення народного депутата ОСОБА_3 , в якому повідомляється про факти неправомірних дій державного кадастрового реєстратора відділу у Покровському районі Міськрайонного управління у Покровському районі та м. Мирнограді Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області Дружиніної М.О.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 11.02.2020 року № 47-к було відкрито дисциплінарне провадження відносно ОСОБА_1 на підставі вищевказаного депутатського звернення.

Дисциплінарною комісією під час розгляду дисциплінарної справи відносно державного кадастрового реєстратора відділу у Покровському районі міськрайонного управління у Покровському районі та м. Мирнограді Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області Дружиніної ОСОБА_4 .О. встановлена наявність дисциплінарного проступку, а саме: порушення порядку внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру шляхом здійснення дій та вимагання надання документів, прямо не передбачених Законом України Про Державний земельний кадастр при розгляді заяви громадянина ОСОБА_5 від 05.11.2018 року про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, що є порушенням статей 14, 19 Конституції України, ч. 5 ст. 5, частин З, 4, 5, 6 ст. 24 Закону України Про Державний земельний кадастр , пунктів 67, 70 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051, якими встановлено, що внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється виключно на підставі та відповідно до Закону України Про Державний земельний кадастр та цього Порядку, що свідчить про перевищення державним кадастровим реєстратором відділу у Покровському районі міськрайонного управління у Покровському районі та м. Мирнограді Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області Дружиніною М.О. службових повноважень, зазначене також підтверджується рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 24.10.2019 року по справі № 200/8511/19-а, згідно якого суд дійшов висновку, що державний кадастровий реєстратор відділу у Покровському районі міськрайонного управління у Покровському районі та м. Мирнограді Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області Дружиніна М.О., відмовляючи ОСОБА_5 у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, діяла необґрунтовано та непропорційно, чим порушила вимоги діючого законодавства; внесення відомостей до Державного земельного кадастру у спосіб, що не передбачений нормативно-правовими актами, а саме Законом України Про державний земельний кадастр та Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, яке призвело до наявності в Державному земельному кадастрі неактуальних відомостей про земельні ділянки з кадастровими номерами 1413200000:11:052:0391 та 1413200000:03:095:0052, що призводить до порушення прав ТОВ Рапід-АВ в частині неможливості оформлення права оренди на зазначені земельні ділянки. Зазначені дії державного кадастрового реєстратора відділу у Покровському районі міськрайонного управління у Покровському районі та м. Мирнограді Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області Дружиніної М.О. є перевищенням службових повноважень, визначених посадовою інструкцією, якою встановлено, що державний кадастровий реєстратора відділу у Покровському районі міськрайонного управління у Покровському районі та м. Мирнограді Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області Дружиніна М.О. забезпечує здійснення реалізації державної політики в сфері земельних відносин та ведення державного земельного кадастру, у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, здійснює функції державного кадастрового реєстратора відповідно до закону, забезпечує ведення державного земельного кадастру, обліку та аналізу земельно-кадастрової інформації та виконує інші завдання. Внесення відомостей до Державного земельного кадастру у спосіб, що не передбачений нормативно-правовими актами, а саме Законом України Про державний земельний кадастр та Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року № 1051, є також порушенням ст. 19 Конституції України, якою встановлено, що посадові особи органів державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; Порушення порядку внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру шляхом здійснення дій та вимагання надання документів, прямо не передбачених Законом України Про Державний земельний кадастр при розгляді заяв громадян, а саме обґрунтування відмов в реєстрації земельних ділянок наявністю інформації в державної статистичної звітності форми 6-зем, яка втратила чинність на підставі наказу Держкомстату від 19.08.2015 року № 190, га на підставі репортажу на телеканалі Орбіта та суспільного резонансу у засобах масової інформації, є порушенням статей 14, 19 Конституції України, ч. 5 ст. 5, частин З, 4, 5, 6 ст. 24 Закону України Про Державний земельний кадастр , пунктів 67 , 70 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051, якими встановлено, що внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється виключно на підставі та відповідно до Закону України Про Державний земельний кадастр та цього Порядку, що свідчить про перевищення державним кадастровим реєстратором відділу у Покровському районі міськрайонного управління у Покровському районі та м. Мирнограді Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області Дружиніною М.О. службових повноважень. Порушення встановлених вимог нормативно-правових актів з ведення Державного земельного кадастру призвело до неможливості оформлення громадянами земельних ділянок. Зазначені дії державного кадастрового реєстратора відділу у Покровському районі міськрайонного управління у Покровському районі та м. Мирнограді Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області Дружиніної М.О. є перевищенням службових повноважень, визначених посадовою інструкцією, якою встановлено, що державний кадастровий реєстратор відділу у Покровському районі міськрайонного управління у Покровському районі та м. Мирнограді Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області Дружниіною М.О. забезпечує здійснення реалізації державної політики в сфері земельних відносин, у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, здійснює функції державного кадастрового реєстратора відповідно до закону, забезпечує ведення Державного земельного кадастру, обліку та аналізу земельно-кадастрової інформації та виконує інші завдання. Зазначені дії державного кадастрового реєстратора відділу у Покровському районі міськрайонного управління у Покровському районі та м. Мирнограді Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області Дружиніної М.О. свідчать про перевищення нею службових повноважень. ОСОБА_1 усвідомлювала неправомірність своїх дій, що підтверджується наданими нею поясненнями; Внесення відомостей до Державного земельного кадастру під час реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 1422782800:12:000:0897 без перевірки відповідність електронного документа Державного земельного кадастру (геодезичній та картографічній основам, даним кадастрових карт (планів), а саме під час реєстрації земельної ділянки кадастровим номером 1422782800:12:000:0897 державним кадастровим реєстратором відділу у Покровському районі міськрайонного управління у Покровському район та м. Мирнограді Головного управління Дружиніною Мариною Олександрівною не перевірено відношення земельної ділянки, що реєструється, до земель промисловості, транспорту, енергетики, оборони та іншого призначення, не перевірено відповідність електронного документа Державного земельного кадастру (геодезичній та картографічній основам, даним кадастрових карт (планів), що є порушенням статті 24 Закону України Про Державний земельний кадастр та пунктів 74, 111 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року № 1051.

Згідно частини 10 статті 69, частини 5 статті 77, частини 4 статті 66 Закону України Про державну службу дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ Головного управління Державного кадастру у Донецькій області, рекомендувала начальнику Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області застосувати до державного кадастрового реєстратора відділу у Покровському районі міськрайонного управління у Покровському районі та м. Мирнограді Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 7 частини другої ст. 65 Закону України Про державну службу - перевищення службових повноважень, що не містить складу злочину або адміністративного правопорушення, який полягає в протиправній винній дії за яке до нього може бути відповідно до частини 5 ст. 66 Закону України Про державну службу застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 11.03.2020 року № 107-к Про звільнення з посади ОСОБА_1 , було звільнено ОСОБА_1 з посади державного кадастрового реєстратора відділу у Покровському районі міськрайонного управління у Покровському районі та м. Мирнограді Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області

Позивач була ознайомлена із наказом про своє звільнення.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру установлює Закон України Про Державний земельний кадастр .

Згідно абзацу 1 частини 1 статті 9 Закону України Про Державний земельний кадастр внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до частини 4 статті 9 Закону України Про Державний земельний кадастр , державний кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки.

Відповідно до частини третьої статті 5 Закону України Про Державний земельний кадастр Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року № 1051 затверджений Порядок ведення Державного земельного кадастру, пунктом 5 якого визначено, що до складу Держгеокадастру та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України Про Державний земельний кадастр та цим Порядком.

Тобто, Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області - орган владних повноважень, на якого чинним законодавством України покладені владні управлінські функції у сфері внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей.

Згідно статті 1 Закону України Про державну службу державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо: аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно - правових актів; забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; управління персоналом державних органів; реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.

Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Правовідносини, пов`язані з проходженням та звільненням з державної служби, регулюються Законом України Про державну службу . Кодексом законів про працю України та іншими нормативно - правовими актами.

Відповідно до ч. ч. 2 та 3 ст. 5 Закону України Про державну службу відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Стаття 43 Конституції України передбачає, що громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, визначає Закон України Про державну службу .

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України Про державну службу державний службовець зобов`язаний дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки; виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби.

Відповідно до частини першої статті 64 Закону України Про державну службу за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 65 Закону України Про державну службу підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Відповідно до пункту 7 частини другої статті 65 Закону України Про державну службу перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення, є дисциплінарним проступком.

Частиною першою статті 66 Закону України Про державну службу передбачено, що до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

Відповідно до частин першої, другої, дев`ятої - одинадцятої статті 69 Закону України Про державну службу для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія). Дисциплінарною комісією стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії А , є Комісія. Дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій Б і В , утворює керівник державної служби у кожному державному органі. Дисциплінарна комісія розглядає дисциплінарну справу державного службовця, сформовану в установленому цим Законом порядку. Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення. Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Частиною першою статті 73 Закону України Про державну службу визначено, що з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Процедура здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців визначена Порядком здійснення дисциплінарного провадження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 року № 1039 (далі - Порядок № 1039).

Відповідно до пункту 25 Порядку № 1039 дисциплінарна справа повинна містити:

дату і місце її формування; підстави для відкриття дисциплінарного провадження; характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та/або акт про відмову від надання таких пояснень; пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

Пунктами 31 - 33 Порядку № 1039 передбачено, що Комісія, дисциплінарна комісія запрошує державного службовця на своє засідання для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та пропонує надати таке пояснення у письмовому вигляді.

Про дату, час і місце засідання Комісії, дисциплінарної комісії державному службовцю повідомляється шляхом вручення інформації чи документів або надсилання їх поштою за адресою місця проживання/перебування чи на його адресу електронної пошти, або з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку за наявними в особовій справі контактними даними. Таке повідомлення здійснюється не менш як за п`ять календарних днів до дня проведення засідання Комісії, дисциплінарної комісії.

Комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.

Відповідно до пункту 34 Порядку № 1039 результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії. Пропозиція (подання) готується Комісією, дисциплінарною комісією після прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи та підписується усіма її членами, які брали участь у голосуванні.

Пропозиція (подання) складається із вступної, мотивувальної та резолютивної частини.

У вступній частині зазначаються: дата складення; відомості щодо підстав для порушення дисциплінарного провадження; прізвище, ім`я, по батькові державного службовця, його посада, інші відомості, що мають значення для здійснення дисциплінарного провадження.

У мотивувальній частині зазначаються: у разі відсутності у діях державного службовця дисциплінарного проступку: - факти, що підтверджують відсутність вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку із відповідним обґрунтуванням; - заяви, клопотання, пояснення державного службовця та рішення, прийняті Комісією, дисциплінарною комісією за результатами їх розгляду; у разі наявності у діях державного службовця дисциплінарного проступку: - факти, що підтверджують вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, з посиланням на положення відповідних нормативно-правових актів; - обставини, що призвели до вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку; - ступінь вини державного службовця; - характер дисциплінарного проступку, ступінь його тяжкості, настання тяжких наслідків; - відомості, що характеризують державного службовця, обставини, що пом`якшують чи обтяжують дисциплінарну відповідальність державного службовця, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та ставлення державного службовця до державної служби; - заяви, клопотання, пояснення державного службовця та рішення, прийняті Комісією, дисциплінарною комісією за результатами їх розгляду.

У резолютивній частині зазначаються: у разі відсутності у діях державного службовця дисциплінарного проступку: - прізвище, ім`я, по батькові державного службовця, висновок про відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку; - пропозиція про закриття дисциплінарного провадження; у разі наявності у діях державного службовця дисциплінарного проступку: - висновок про наявність у діях державного службовця дисциплінарного проступку, передбаченого відповідним пунктом частини другої статті 65 Закону, та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; - вид дисциплінарного стягнення, рекомендованого до застосування, передбачений відповідною частиною статті 66 Закону, або обставини, що виключають можливість накладення дисциплінарного стягнення.

Як вже зазначалось, вище, Дисциплінарною комісією під час розгляду дисциплінарної справи відносно державного кадастрового реєстратора відділу у Покровському районі міськрайонного управління у Покровському районі та м. Мирнограді Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області Дружиніної ОСОБА_4 .О. встановлена наявність дисциплінарного проступку, а саме: перевищення службових повноважень.

Отже, відповідач мав законне право щодо застосування до ОСОБА_1 такого виду дисциплінарного стягнення як звільнення.

Щодо посилання позивача на те, що з 11 березня 2020 року вона перебувала на лікарняному, суд зазначає наступне.

Статтею 74 Закону України Про державну службу передбачені гарантії прав державних службовців під час застосування дисциплінарного стягнення, відповідно до якої дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби. Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.

Дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності державного службовця на службі у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні.

Державний службовець має право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи та на оскарження застосованого до нього дисциплінарного стягнення у визначеному цим Законом порядку.

Так, дійсно відповідно Листка непрацездатності НОМЕР_3 , ОСОБА_1 знаходилась на лікарняному.

В той же, час відповідно до табелю обліку використання робочого часу з 01 по 15 березня 2020 року Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області міськрайонного управління у Покровському районі та м. Мирнограді, ОСОБА_1 11 березня 2020 року знаходилась на роботі.

Відповідач у своєму відзиві зазначив, що ОСОБА_1 перебувала на лікарняному з 18.02.2020 року по 27.02.2020 року, про що надала листок непрацездатності НОМЕР_1 , з 28.02.2020 року приступила до роботи. Інших листків непрацездатності до управління персоналу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області не надходило до теперішнього часу.

Позивач не надав доказів, якими б це спростовувалось.

Суд зазначає, що згідно пп. 1-3 розділу IV Типових правил внутрішнього розпорядку, затвердженого наказом національного агентства України з питань державної служби від 03.03.2016 року № 50, державний службовець повідомляє свого безпосереднього керівника про свою відсутність на роботі у письмовій формі, засобами електронного чи телефонного зв`язку або іншим доступним способом.

У разі недотримання державним службовцем вимог пункту 1 цього розділу складається акт про відсутність державного службовця на робочому місці.

Відповідно до ст. 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

У контексті вказаної норми на працівника покладено обов`язок доводити перед вищестоящим органом поважність відсутності на роботі унаслідок певної необхідності.

У разі ненадання державним службовцем доказів поважності причин своєї відсутності на роботі він повинен подати письмові пояснення на ім`я керівника державної служби щодо причин свої відсутності.

Позивач не надала доказів того, що нею було повідомлено свого безпосереднього керівника про перебування на лікарняному.

Позивач вимоги ст. 139 КЗпП України не виконав та про тимчасову непрацездатність роботодавця не повідомив.

Отже, з огляду на вищевикладене, суд приймає доводи відповідача про те, що на час прийняття спірного наказу, позивач була працездатна та на лікарняному не перебувала, а отже суд приходить до висновку, що Головне управління діяло правомірно на підставі наявних документів та порушень вимог відповідно до частини 3 статті 40 Кодексу законів про працю України не було.

Європейський суд з прав людини надаючи тлумачення принципу верховенства права в світлі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод неодноразово зазначав, що формальності не можуть бути підставами для виправдання несправедливості.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 76 КАС України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінюючи правомірність дій та рішень суб`єктів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

На підставі вищевикладеного, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 139, 118, 159-165, 199, 205, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (місцезнаходження: 84313, Донецька область, м. Краматорськ, бул. Машинобудівників, 16, код ЄДРПОУ 39767332) про визнання протиправним та скасування наказу № 107-к від 11.03.2020 року, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Але не більше строку дії карантину встановлено Кабінетом Міністрів України щодо запобігання поширення короно вірусної хвороби (COVID-19).

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.М. Тарасенко