Рішення

від 02.06.2020 по справі 420/7322/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/7322/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2020 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бжассо Н.В.,

за участі секретаря судового засідання Музики І.О.,

за участі сторін:

представника позивача Бочевої Л.А. (згідно довіреності)

представника відповідача Аветюка С.В. (згідно довіреності),

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одеса за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Боріскол до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.11.2019 року

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Боріскол до Головного управління ДПС в Одеській області, за результатом розгляду якого позивач просить суд:

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 12.11.2019 року № 000437501, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 2 275 266 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 568 816 грн., від 12.11.2019 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 3 754 036 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 938 509 грн., прийняті на підставі акту Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Боріскол код за ЄДРПОУ 23216458 від 22.10.2019 року № 190/15-32-05-01/23216458.

Стягнути на користь ТОВ Боріскол судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС в Одеській області.

В обґрунтування адміністративного позову представник позивача зазначає, що 12.11.2019 року ТОВ Боріскол отримало від ГУ ДПС в Одеській області податкові повідомлення-рішення від 12.11.2019 року № 000437501, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 2 275 266 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 568 816 грн., від 12.11.2019 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 3 754 036 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 938 509 грн. Вказані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем на підставі акту Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Боріскол код за ЄДРПОУ 23216458 від 22.10.2019 року № 190/15-32-05-01/23216458.

ТОВ Боріскол не погоджується з даними податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх незаконними, такими, що прийняті на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки. Відповідач зробив висновки про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України у зв`язку із безтоварністю господарських відносин з ТОВ МАРІБЕЛЛА , ТОВ МОРЕНА ПЛЮС , ТОВ "СТ НС", ТОВ СТАТУС ОПТ , ТОВ РАЙДУГА ПІВДЕНЬ , ТОВ ФЬЮЖН ЮНИТРЕЙД , ТОВ АРИТУС-М , ТОВ НІКОТЕРА . Представник позивача зазначає, що у якості підтвердження безтоварності господарських операцій, відповідач в акті перевірки посилається на податкову інформацію щодо контрагентів позивача. Разом з тим позивач зазначає, що в акті перевірки містяться посилання на первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій з зазначеними контрагентами. Висновки податкової інформації щодо контрагентів позивача не можуть слугувати підставою для збільшення сум грошового зобов`язання ТОВ Боріскол .

Ухвалою суду від 09.12.2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 09.01.2020 року.

08.01.2020 року від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, з огляду на який ГУ ДПС в Одеській області позов не визнає та не погоджується з доводами позивача, вважає, що позов не належить до задоволення. В обґрунтування заперечень щодо задоволення адміністративного позову, представник відповідача посилається на податкову інформацію щодо контрагентів позивача та вказує, що ТОВ МАРІБЕЛЛА , ТОВ МОРЕНА ПЛЮС , ТОВ "СТ НС", ТОВ СТАТУС ОПТ , ТОВ РАЙДУГА ПІВДЕНЬ , ТОВ ФЬЮЖН ЮНИТРЕЙД , ТОВ АРИТУС-М , ТОВ НІКОТЕРА , не маючи складських. Виробничих власних чи орендованих приміщень у власності та користуванні, при відсутності транспортних засобів, трудових ресурсів, здійснювали діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов`язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Ухвалою суду від 24.02.2020 року, яка занесена до протоколу підготовчого засідання, суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 01.04.2020 року.

Ухвалою суду від 01.04.2020 року провадження у справі зупинено до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.

Ухвалою суду від 27.05.2020 року, яка занесена до протоколу судового засідання, суд поновив провадження у справі за клопотанням представника позивача, яке надійшло на адресу суду 14.05.2020 року.

Під час судового розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримала та просила задовольнити адміністративний позов.

Представник відповідача заперечував проти задоволення адміністративного позову.

Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками справи докази в їх сукупності, суд робить наступні висновки.

Відповідно п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 77.1, ст. 77 ПКУ, плану-графіка на 2019 рік проведення планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання, на підставі наказу ГУ ДПС в Одеській області від 12.09.2019 року № 65, проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ Боріскол з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 року по 31.12.2018 року, валютного законодавства за період з 01.01.2017 року по 31.12.2018 року, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 року по 31.12.2018 року, іншого законодавства за період з 01.01.2017 року по 31.12.2018 року відповідно до затвердженого плану документальної перевірки.

Перевірка проводилася у період з 24.09.2019 року по 15.10.2019 року. Термін проведення перевірки продовжувався на підставі Наказу ГУ ДПС від 08.10.2019 року № 733.

За результатами перевірки, 22.10.2019 року посадовими особами ГУ ДПС в Одеській області складено акт № 190/15-32-05-01/26216458, з огляду на який, відповідачем, встановлено порушення ТОВ Боріскол :

п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті в бюджет на загальну суму 2275266 грн., у тому числі, за 2017 рік на суму 2246378 грн. за 2018 рік на суму 28888 грн.;

п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 ПКУ, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у перевіряємому періоді в сумі 3754036 грн., у тому числі: січень 2017 року - 250000 грн., квітень 2017 року - 432305 грн., червень 2017 року - 317864 грн., липень 2017 року - 25007 грн., серпень 2017 року - 125523 грн., вересень 2017 року - 224202 грн., жовтень 2017 року - 481801 грн., листопад 2017 року - 450041 грн., грудень 2017 року - 1 407 759 грн., вересень 2018 року - 9648 грн., грудень 2018 року - 29887 грн.

На підставі висновків, що наведені в акті перевірки від 22.10.2019 року ГУ ДПС в Одеській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

№ 000437501 від 12.11.2019 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 2 844 082,00 грн., у тому числі: за податковими зобов`язаннями - 2 275 266,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 568 816,00 грн.;

№ 000438501 від 12.11.2019 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у сумі 4 692 545,00 грн., у тому числі: за податковими зобов`язаннями - 3754036,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 938509,00грн.

Відповідно до положень п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право:проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до положень п. 75.1.2 п. 75.1 статті 75 ПК України, 75.1.2. документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Не може бути предметом планової документальної перевірки питання дотримання платником податків принципу "витягнутої руки", крім випадків перевірки дотримання платником податків вимог підпунктів 140.5.4, 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно п. п. 44.1, 44.2 ст. 44 ПКУ, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України (в редакції, чинній саном на час виникнення спірних правовідносин), об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Згідно з п.180.1 ст.180 ПК України (в редакції, чинній саном на час виникнення спірних правовідносин), платником податку на додану вартість є: 1) будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; 2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.

Відповідно до п.185.1 ст.185 ПК України (в редакції, чинній саном на час виникнення спірних правовідносин), об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно з п.187.1 ст.187 ПК України (в редакції, чинній саном на час виникнення спірних правовідносин), датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України (в редакції, чинній саном на час виникнення спірних правовідносин), право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України (в редакції, чинній саном на час виникнення спірних правовідносин), датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України (в редакції, чинній саном на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.5 ст.198 ПК України (в редакції, чинній саном на час виникнення спірних правовідносин), платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, відповідні податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу); б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних. З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» .

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України (в редакції, чинній саном на час виникнення спірних правовідносин), не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України (в редакції, чинній саном на час виникнення спірних правовідносин), на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України (в редакції, чинній саном на час виникнення спірних правовідносин), при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно з ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства;

первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Суд зазначає, що висновки відповідача, зазначені в акті перевірки, які стали підставою для прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень ґрунтуються наступних доводах.

Так, з огляду на зміст розділу ІІІ акту перевірки від 22.10.2019 року ТОВ Боріскол занижено податкові зобов`язання з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість, у зв`язку із висновками відповідача щодо нереальності господарських операцій ТОВ Боріскол з контрагентами ТОВ МАРІБЕЛЛА , ТОВ МОРЕНА ПЛЮС , ТОВ "СТ НС", ТОВ СТАТУС ОПТ , ТОВ РАЙДУГА ПІВДЕНЬ , ТОВ ФЬЮЖН ЮНИТРЕЙД , ТОВ АРИТУС-М , ТОВ НІКОТЕРА .

Так, контролюючий орган в акті перевірки зазначає, що на підставі аналізу баз даних ІС Податковий блок, Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що у вказаних контрагентів відсутній факт придбання аналогічного товару (робіт, послуг) за звітні періоди 2017-2018 роки. Також, за результатом опрацювання податкової інформації щодо контрагентів позивача, посадовими особами ГУ ДПС в Одеській області зроблено висновок про те, що не маючи складських, виробних власних чи орендованих приміщень у власності та користуванні, при відсутності транспортних засобів, трудових ресурсів, контрагенти позивача здійснювали діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов`язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Суд встановив, що 23.06.2017 року між ТОВ Борікол (покупець) та ТОВ МАРІБЕЛЛА (продавець) укладено договір надання поставки № 06.07-01, згідно з умовами якого, продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар за ціною, що вказується у накладних (т. 1 арк. с. 47-48).

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивач надав суду: видаткові накладні (т. 1 арк. с. 49-59).

03.12.2018 року між ТОВ Боріскол (замовник) та ТОВ Аритус-М (виконавець) укладено договір № 32, згідно з умовами якого, виконавець зобов`язується надати послуги з розробки нормативного документу Висновок за результатами відомчого комплексного моніторингу об`єктів навколишнього середовища , а замовник зобов`язується прийняти і оплатити такі послуги в порядку та на умовах, визначених цим Договором (т. 1 арк. с. 60-62).

На підтвердження виконання умов даного договору позивач надав суду: рахунок на оплату та акт здачі-прийняття послуг (т. 1 арк. с. 63-64).

02.10.2017 року між ТОВ Боріскол (покупець) та ТОВ МОРЕНА ПЛЮС (продавець) укладено договір поставки № 10.17-01, згідно з умовами якого, продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар за ціною, що вказується в накладних (т. 1 арк. с. 65-66).

На підтвердження виконання умов даного договору позивач надав суду: видаткові накладні (т. 1 арк.с. 67-98).

22.11.2016 року між ТОВ Боріскол (покупець) та ТОВ НІКОТЕРА (продавець) укладено договір поставки № 11.16-05, згідно з умовами якого, продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар за ціною, що вказується в накладних (т. 1 арк. с. 99-100).

На підтвердження виконання умов даного договору позивач надав суду: видаткові накладні, рахунок на оплату (т. 1 арк.с. 101-110).

03.12.2018 року між ТОВ Боріскол (замовник) та ТОВ ФЬЮЖН ЮНИТРЕЙД (виконавець) укладено договір № 4, згідно з умовами якого, виконавець зобов`язується надати послуги з розробки нормативного документу Висновок за результатами відомчого комплексного моніторингу об`єктів навколишнього середовища , а замовник зобов`язується прийняти і оплатити такі послуги в порядку та на умовах, визначених цим Договором (т. 1 арк. с. 111-113).

На підтвердження виконання умов даного договору позивач надав суду: рахунки на оплату та акти здачі-прийняття послуг (т. 1 арк. с. 114-120).

Також, суд встановив, що 06.02.2017 року між ТОВ Боріскол (генеральний підрядник) та ТОВ "СТАНС" (субпідрядник) укладено договір № 06/02-17, згідно з умовами якого, генпідрядник доручає, а субпідрядник приймає на себе виконання робіт: Земляні роботи з облаштування підвідної теплотраси до приміщення школи, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Говорова, 8 (т. 1 арк. с. 121-122).

На підтвердження виконання умов даного договору позивач надав суду: довідка про вартість виконаних робіт і витрат, акт приймання виконаних будівельних робіт, договірна ціна, (т. 1 арк. с. 123-141).

10.02.2017 року між ТОВ Боріскол (генеральний підрядник) та ТОВ "СТАНС" (субпідрядник) укладено договір № 10/02-17, згідно з умовами якого, генпідрядник доручає, а субпідрядник приймає на себе виконання робіт: Монтаж, модернізація та обв`язка блочно-модульного пункту в приміщенні школи, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Говорова, 8 (т. 1 арк. с. 142-143).

На підтвердження виконання умов даного договору позивач надав суду: відомість, розрахунок, довідка, акт приймання виконаних будівельних робіт, договірна ціна, пояснювальна записка(т. 1 арк. с. 144-181).

21.02.2017 року між ТОВ Боріскол (покупець) та ТОВ "СТАНС" (продавець) укладено договір поставки № 1Б, згідно з умовами якого, продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар (т. 1 арк. с. 182-185).

На підтвердження виконання умов даного договору позивач надав суду: специфікацію, видаткову накладні, рахунки (т. 1 арк.с. 186-203).

11.12.2017 року між ТОВ Боріскол (покупець) та ТОВ СТАТУС ОПТ (продавець) укладено договір поставки № 11.12-17-4, згідно з умовами якого, продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар за ціною, що вказується в накладних (т. 1 арк. с. 204-205).

09.12.2017 року між ТОВ Боріскол (покупець) та ТОВ СТАТУС ОПТ (продавець) укладено договір поставки № 9.12-1, згідно з умовами якого, продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар за ціною, що вказується в накладних (т. 1 арк. с. 206-207).

На підтвердження виконання умов вказаних договорів позивач надав суду: видаткові накладні (т. 1 арк. с. 208-216).

16.05.2017 року між ТОВ Боріскол (замовник) та ТОВ РАЙДУГА ПІВДЕНЬ укладено договір підряду № 5, згідно з умовами якого, підрядник зобов`язується за завданням замовника виконати, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити на будівництво Пристрій підвідної теплотраси до будівлі школи, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Говорова, 8. Ремонт асфальтного покриття в обсягах а за ціною, що наводяться в додатках до цього договору. (т. 2 арк. с. 38-40).

На підтвердження виконання умов даного договору позивач надав суду: довідка про вартість виконаних робіт і витрат, акт приймання виконаних будівельних робіт, договірна ціна, (т. 1 арк. с. 41-49).

Суд зазначає, що жодних зауважень до наданих первинних документів в акті перевірки не наведено. Під час судового розгляду справи представник відповідача, також, зазначив про те, що зауваження до наданих до перевірки первинних документів у контролюючого органу відсутні.

Висновки відповідача щодо нереальності господарських операцій між позивачем та зазначеними вище контрагентами ґрунтуються виключно на податковій інформації відносно контрагентів позивача та співставленні придбаних та реалізованих товарів у звітні періоди 2017-2018 років контрагентами позивача.

Разом з тим, суд не приймає до уваги та вважає помилковими такі висновки відповідача, оскільки податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів ТОВ Боріскол носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку, зокрема, від фактичної сплати контрагентами податків до бюджету, від перебування за юридичною адресою.

Будь-яке автоматизоване співставлення, чи дані отримані з автоматизованих систем контролюючого органу не є належними доказами в розумінні процесуального закону, оскільки, автоматизоване співставлення, зокрема придбаних та реалізованих контрагентами товарів, не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення податкових зобов`язань платника.

Суд зазначає, що фактичне виконання договорів підтверджується належними та допустимими доказами, договори не містять ознак фіктивності (вчинених без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами).

Такі висновки суду відповідають висновкам Верховного Суду, що наведені у постановах від 29 березня 2019 року у справі № 808/3412/16, від 16 квітня 2020 року у справі 805/5017/15-а.

ГУ ДПС в Одеській області в акті перевірки та у ході судового розгляду не ставило під сумнів достовірність даних, які містять вказані первинні документи, а також не зазначав про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, відсутності у них обов`язкових реквізитів.

Окрім того, відповідачем не надано доказів щодо наявності дефектів у правовому статусі контрагентів позивача, зокрема відсутності реєстрації їх як платників податку на додану вартість або припинення як юридичних осіб на час укладання та виконання угод.

З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що адміністративний позов ТОВ Боріскол належить до задоволення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд встановив, що за звернення до суду із зазначеним адміністративним позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 19210,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 556 від 04.12.2019 року.

Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 94, 139, 173-183, 192-228, 243, 245, 246, 250, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю Боріскол до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.11.2019 року.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 12.11.2019 року №000437501, №000438501.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ: 43142370) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Боріскол (код ЄДРПОУ: 23216458) судовий збір у розмірі 19 210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) гривень 00 копійок.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ Перехідні положення КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Процесуальні строки, визначені рішенням суду застосовуються з урахуванням п. 3 розділу VI Прикінцеві положення КАС України.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Боріскол (код ЄДРПОУ: 23216458, адреса: вул. Левітана, будинок 118, квартира 80, м. Одеса, Одеська область, 65121).

Відповідач - Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ: 43142370, адреса: вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, 65044).

Повний текст рішення складений та підписаний судом 02 червня 2020 року.

Суддя Н.В. Бжассо

.