Постанова

від 03.06.2020 по справі 520/7314/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий І інстанції: Білова О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2020 р. Справа № 520/7314/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Катунова В.В.,

Суддів: Ральченка І.М. , Бершова Г.Є. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕЛІАС ЮРКОН" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.01.2020, повний текст складено 23.01.20 по справі № 520/7314/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕЛІАС ЮРКОН"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕЛІАС ЮРКОН" (далі за текстом - ТОВ "ЗЕЛІАС ЮРКОН", позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі за текстом - відповідач), в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Харківській області, викладене у протоколі №13 від 16.01.2019 в частині внесення Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕЛІАС ЮРКОН» (код ЄДРПОУ 41696858) до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості;

- зобов`язати Головне управління ДФС у Харківській області виключити з бази ризикових платників Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕЛІАС ЮРКОН» (код ЄДРПОУ 41696858) АІС «Податковий блок» режим - «Журнал ризикових платників» .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним на реєстрацію була надіслана податкова накладна № 1 від 08.01.2019, однак її реєстрацію було зупинено у зв`язку з тим, що ПН/РК відповідає пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивач дізнався, що згідно Протоколу засідання Комісії ГУ ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації за №13 від 16.01.2019, його включено до переліку ризикових підприємств. Позивач з такими діями та рішенням відповідача не погоджується та вважає, що його включено до такого переліку протиправно.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.01.2020 у задоволенні позову відмовлено.

ТОВ "ЗЕЛІАС ЮРКОН", не погоджуючись із рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування вимог апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Свою позицію обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не було враховано, що зупинення реєстрації податкової накладної хоча і здійснюється за правилами Порядку №117, однак підставою такого зупинення є відповідність платника податку Критеріям ризиковості, а відтак включення позивача до переліку суб`єктів господарювання з ознаками ризиковості порушує його права, перешкоджає його господарській діяльності. Окремо наголошує, що самі по собі Критерії ризиковості здійснення операції, встановлені листом ДФС України від 21.03.2018 року №959/99-99-07-18, не мають жодної юридичної сили. Також зазначає, що судом першої інстанції не було перевірено, що у протокольному рішенні ГУ ДФС у Харківській області не наведено жодного обґрунтування підстав віднесення ТОВ "ЗЕЛІАС ЮРКОН" до ризикових платників податків, а також не зазначено жодного ризикового контрагента-постачальника, які включені до відповідного переліку та з якими позивач має відповідні взаємовідносини.

Відповідач правом надання письмового відзиву на апеляційну скаргу ТОВ "ЗЕЛІАС ЮРКОН" не скористався.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв`язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач надсилав на адресу податкового органу низку податкових накладних, реєстрацію яких було зупинено відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, оскільки вони відповідали вимогам пп. 1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Позивач звертався до відповідача із запитом щодо підстав зупинення реєстрації податкових накладних.

Листом від 1834/П/20-40-07-04-08 від 19.02.2019 Головне управління ДФС у Харківській області повідомило позивача про включення його до переліку ризикових платників податків та відмовило у наданні протокольного рішення, посилаючись на те, що таке рішення належить до службової інформації, яка передує прийняттю рішень та є такою, доступ до якої обмежено.

Судом також встановлено, що Комісією Головного управління ДФС у Харківській області 16.01.2019 прийняте протокольне рішення №13 про включення Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕЛІАС ЮРКОН" до переліку ризикових платників, які відповідають п.1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, що в подальшому стало підставою для зупинення реєстрації податкових накладних позивача (а.с. 54).

Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, на підставі встановлених вище обставин, здійснивши системний аналіз ст. ст. 19-1, 71, 74, 201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117 (далі - Порядок №117), виходив з необґрунтованості позовних вимог з огляду на належність інформації щодо ризиковості платника податків до податкової інформації, зібраної податковим органом виключно з метою виконання своїх завдань та функцій. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії не породжують правових наслідків для платника податку та не порушують права останнього.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Пунктом 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.п. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України, способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до п. 71.1 ст. 71 Податкового кодексу України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Статтями 72, 73 Податкового кодексу України врегульовано збір податкової інформації та отримання податкової інформації контролюючим органом.

За правилами п. п. 74.1, 74.3 ст. 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Отже, контролюючий орган здійснює моніторинг податкових накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДФС з метою виявлення ризиків порушення норм податкового законодавства.

Положеннями п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України).

На виконання вимог даної норми Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок №117, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр).

ДФС України листом від 21.03.2018 N 959/99-99-07-18 встановлені Критерії ризиковості платника податку, підпунктом 1.6 п. 1 яких передбачено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків за наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Колегією суддів встановлено, що відповідно до протоколу засідання Комісії Головного управління ДФС у Харківській області №13 від 16.01.2019 ТОВ "ЗЕЛІАС ЮРКОН" було включено до переліку платників податків в режимі Журнал ризикових платників податків розділу Робота Комісії регіонального рівня підсистеми Аналітична система ІТС Податковий блок за критерієм ризиковості платників відповідно до п. 1.6 наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником .

Як свідчать матеріали справи, підставою для ухвалення такого рішення став аналіз наявної податкової інформації в інформаційних системах контролюючого органу та яка, на думку Комісії Головного управління ДФС у Харківській області, свідчить про наявність ознак здійснення платником податків ризикових операцій (а.с. 54).

З письмових пояснень представника відповідача вбачається, що обгрунтуванням внесення позивача до переліку ризикових платників податків стала схема руху сум ПДВ, на підставі чого контролюючим органом зроблено висновок про ризиковість господарських операцій позивача, оскільки останній продає ТМЦ, які не придбавав, а купує ТМЦ, які не продає та не несе витрати на їх зберігання.

Колегія суддів зазначає, що п. 2 Порядку № 117 визначено вживання термінів у такому значенні: моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства;

критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик;

ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складання та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а"/"б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а"/"б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов`язку.

Згідно п. 5 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

За правилами п. 6 Порядку №117 у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Приписи п. 7 Порядку №117 визначають, що у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Положеннями п. 10 Порядку №117, які були чинними станом на 11.10.2019 року, було передбачено, що критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

У свою чергу, Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117, визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), а також права та обов`язки її членів.

Згідно п. п. 17, 23 вказаного Порядку під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.

Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови комісії, секретарем комісії та членами комісії, які брали участь у засіданні.

Протокол засідання комісії контролюючого органу повинен містити перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Зі змісту наведених норм випливає, що, здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням Податкового кодексу України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Положеннями ст. 74 Податкового кодексу України передбачено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю. Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відповідно до п.п. 20.1.45 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку-даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотримання якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДФС), є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому Податковим кодексом України. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Отже, інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

У постанові від 20.11.2019 року у справі №480/4006/18 Верховний Суд в аналогічній за змістом справі підкреслив, що обов`язковою ознакою дій/бездіяльності/рішень суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

Натомість, згідно правової позиції Верховного Суду у вже згаданій справі, дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами якої не приймалося рішення про відмову у реєстрації податкової накладної), рівно як і протокол Комісії не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

До того ж, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу, що аналіз положень Порядку №117 свідчить про те, що платник податків має оскаржити в адміністративному або судовому порядку саме рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з дня набрання таким рішенням чинності.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 03.03.2020 року у справі №240/3665/19, віднесення Комісією контролюючого органу підприємства до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості є передумовою зупинення податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. У подальшому відповідність критеріям ризиковості має бути спростовано платником податків шляхом подання на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, і лише ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування або ненадання платником податку копій документів відповідно до п. 4 п. 13 Порядку №117 або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства є підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування.

Отже, як підкреслив Верховний Суд у постанові від 03.03.2020 року у справі №240/3665/19, законодавством передбачено певний порядок виконання податковими органами своїх функцій щодо податкового контролю, що в правовідносинах, які розглядаються, визначений у формі перевірки наданих платником податків пояснень та документів щодо проведених ним операцій. А тому, саме рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН призведе до певних негативних правових наслідків для платника податків, та, вважаючи рішення контролюючого органу неправомірним, особа може звернутись до суду за захистом прав, (свобод) та інтересів від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, і в межах цього спору підставами позову, серед іншого, можуть бути доводи щодо неправомірності дій контролюючого органу по віднесенню платника податків до переліку таких платників податків які відповідають критеріям ризиковості.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом також і у постанові від 27.08.2019 року у справі №540/2077/18.

За таких обставин клолегія суддів, з урахуванням положень ч. 5 ст. 242 КАС України щодо обов`язковості правових позицій Верховного Суду, дійшла висновку, що використання контролюючим органом податкової інформації наявної в інформаційних системах ДПС або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання у певних спосіб здійснення податкового контролю, зокрема, віднесення ТОВ "ЗЕЛІАС ЮРКОН" до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, безпосередньо рішення Комісії по віднесенню платника податків до переліку таких платників які відповідають критеріям ризиковості без прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних / розрахунків коригувань не порушує права та інтереси позивача.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що лист ДФС України від 21.03.2018 N 959/99-99-07-18, яким визначені Критерії ризиковості платника податку та Критерії ризиковості здійснення операцій не є нормативно-правовим актом у розумінні ст. 117 Конституції України, прийнятий всупереч пункту 10 Порядку №117, а отже не є джерелом права, яке застосовується судом відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України. Разом з тим, враховуючи неправильно обраний позивачем спосіб захисту своїх прав, колегія суддів приходить до висновку, що це не впливає на правильність оцінки судом першої інстанції спірних правовідносин з огляду на наведені вище мотиви.

Разом з тим, не підлягають оцінці у межах розгляду даного спору посилання ТОВ "ЗЕЛІАС ЮРКОН" на те, що у протокольному рішенні ГУ ДПС у Харківській області не наведено жодного обґрунтування підстав віднесення позивача до ризикових платників податків, що взагалі не може бути підставою для висновку про ризиковість платника податків, оскільки невірне обрання останнім способу захисту унеможливлює перевірку у судовому порядку правильності зібрання, оброки та використання контролюючим органом податкової інформації.

Колегією суддів враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕЛІАС ЮРКОН" - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.01.2020 по справі № 520/7314/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач В.В. Катунов Судді І.М. Ральченко Г.Є. Бершов