Постанова
від 28.05.2020 по справі 826/12135/16
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/12135/16 Головуючий у І інстанції - Чудак О.М.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Лічевецького І.О., Оксененка О.М.,

при секретарі: Черніченко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерспорт" до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерспорт" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0004841204 від 26.07.2016 року, яким зобов`язано Позивача сплатити штраф у розмірі 37222,50 грн. за платежем орендна плата з юридичних осіб.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що Відповідачем призначено і проведено перевірку ТОВ "Інтерспорт" всупереч законодавчій забороні на проведення перевірок, встановленій пунктом 3 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону України від 28.12.2014 року № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо податкової реформи". Також, Позивачем вказано, що заперечення на акт перевірки № 422/26-55-12-04 від 11.07.2016 року розглянуто неналежними органом, а саме ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві, в той час як податковим органом за основним місцем обліку Позивача, що мав розглянути такі заперечення є ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві. Позивачем також зауважено, що акт перевірки № 422/26-55-12-04 від 11.07.2016 року не містить жодних обґрунтувань щодо підстав виникнення у Позивача податкового боргу в сумі 186112,50 грн., а до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0004841204 від 26.07.2016 року Відповідачем, в порушення пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - ПК України), не додано розрахунку штрафних (фінансових) санкцій.

Факт наявності заборгованості зі сплати орендної плати з юридичних осіб в сумі 186112,50 грн. та її погашення 01.03.2016 року Позивач заперечує, посилаючись на дані податкових декларацій з орендної плати за 2015 рік (звітної та уточнюючих), платіжні доручення про сплату узгодженої суми податкового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб, а також лист ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві № 15285/10/26-55-12-04 від 13.04.2016 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2019 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерспорт" задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві № 0004841204 від 26.07.2016 року.

Не погоджуючись з постановленим рішенням, Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.

В апеляційній скарзі Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Зокрема, Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві зазначає, що пункт 3 Прикінцевих положень Закону України від 28.12.2014 року № 71-УІІІ Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи стосується перевірок підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень, контролюючими органами у 2015 та 2016 роках за період: попередній календарний рік, тобто 2014 рік.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства.

Відповідачем заявлено клопотання про заміну первісного Відповідача - Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на належного Відповідача - Головне управління Державної податкової служби у місті Києві.

Розглянувши заявлене клопотання, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 537 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" постановлено реорганізувати деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 2.

Зокрема, згідно переліку додатку 2, до постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 року № 537 Головне управління ДФС у м. Києві реорганізовано шляхом його приєднання до Головного управління ДПС у м. Києві.

До Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис № 1 074 102 0000 086626 від 30.07.2019 року про державну реєстрацію Головного управління ДПС у м. Києві.

Згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України № 682-р від 21.08.2019 року функції і повноваження Державної фіскальної служби з реалізації державної податкової політики, державної політики із адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби із правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та законодавства з інших питань припинено, а контроль за дотриманням таких функцій та повноважень покладено на Державну податкову службу згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року № 227 "Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України" (Офіційний вісник України, 2019 року, № 26, ст. 900).

З урахуванням вищевикладеного, зважаючи на те, що функцію з адміністрування податків та зборів покладено на Головне управління ДПС у м. Києві, Відповідач просить замінити неналежну сторону у справі ГУ ДФС у м. Києві на належну - ГУ ДПС у м. Києві.

Отже, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення клопотання та вважає за необхідне допустити процесуальне правонаступництво шляхом заміни Головного управління ДФС у м. Києві на Головне управління ДПС у м. Києві.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Інтерспорт" зареєстровано у статусі юридичної особи (код ЄДРПОУ 30045171; адреса: 04210, м. Київ, просп. Героїв Сталінграда, 45), на час виникнення спірних відносин перебувало на обліку в ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві як платник податків.

ТОВ "Інтерспорт" є землекористувачем земельної ділянки, що знаходиться у Печерському районі міста Києва, а відтак подає відповідну звітність щодо плати за землю до контролюючого органу за місцезнаходженням ділянки - до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві.

11 липня 2016 року ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві проведена камеральна перевірка ТОВ "Інтерспорт" з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за період з 30.01.2016 року по 11.07.2016 року.

За результатами перевірки складено акт № 422/26-55-12-04 від 11.07.2016 року.

В ході перевірки встановлено та зафіксовано в акті перевірки порушення Позивачем вимог пункту 3 статті 287 ПК України в частині дотримання строків сплати грошових зобов`язань з орендної плати за землю. Термін сплати згідно законодавства (30.01.2016), розрахування штрафних санкцій (01.03.2016 року), сума боргу (186112,52 грн.) та кількість днів затримки платежу (31) визначені в акті перевірки у табличному вигляді.

Не погодившись із висновками акта перевірки № 422/26-55-12-04 від 11.07.2016 року, Позивач у відповідності із положеннями пункту 86.7 статті 86 ПК України до ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві (за основним місцем обліку) подав заперечення № 31-16 від 18.07.2016 року на вказаний акт перевірки. Про направлення до ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві заперечень на акт перевірки Позивач подав відповідне повідомлення до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Відповідь на вказані заперечення Позивача надано ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві в листі № 25801/10/26-55-12-04 від 22.07.2016 року, в якому вказано, що акт перевірки № 422/26-55-12-04 від 11.07.2016 року та його висновки відповідають вимогам діючого законодавства.

На підставі акта перевірки № 422/26-55-12-04 від 11.07.2016 року ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві прийняте податкове повідомлення-рішення № 0004841204 від 26.07.2016 року, яким за затримку на 31 календарний день сплати суми грошового зобов`язання в розмірі 186112,50 грн. ТОВ "Інтерспорт" зобов`язано сплатити штраф у розмірі 37222,50 грн. за платежем орендна плата з юридичних осіб.

Позивач вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення № 0004841204 від 26.07.2016 року протиправним, звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що згідно даних декларації з податку на прибуток за 2014 рік, наданих ТОВ "Інтерспорт" до ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві 25.02.2015 року, обсяг доходу товариства за 2014 рік становив 7527344 грн. Спірну камеральну перевірку податкової звітності Позивача було проведено контролюючим органом з порушенням заборони, установленої у пункті 3 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону України від 28.12.2014 року № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо податкової реформи". Суд першої інстанції дійшов висновку, що незаконність камеральної перевірки виключає правомірність прийнятих за наслідками її проведення податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, дійшла наступних висновків.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до п. 76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (пункт 76.2 статті 76 ПК України).

В акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов`язань платника (пункт 86.10 статті 86 ПК України).

У свою чергу, положеннями пункту 86.7 статті 86 ПК України передбачено, що у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п`яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п`яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.

Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

У разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, контролюючий орган зобов`язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду. Участь керівника відповідного контролюючого органу (або уповноваженого ним представника) у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов`язковою. Такі заперечення є невід`ємною частиною акта (довідки) перевірки. Рішення про визначення грошових зобов`язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

У відповідності до пункту 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що податкові повідомлення-рішення щодо збільшення грошових зобов`язань платників податків (застосування штрафних санкцій) приймаються на підставі актів камеральних перевірок, які складаються за результатами таких перевірок та проведеного аналізу податкової звітності платника податків. При цьому у разі подання платником податків заперечень на акт перевірки, податкове повідомлення-рішення може бути прийнято лише після розгляду цих заперечень та з урахуванням висновку про результати розгляду таких заперечень.

Проте, як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, розгляд заперечень на акт перевірки проведений не ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві, як контролюючим органом за основним місцем обліку Позивача, а ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Крім того, акт № 422/26-55-12-04 від 11.07.2016 року не містить обґрунтувань висновків Відповідача щодо наявності у Позивача боргу в сумі 186112,52 грн. та щодо порушення Позивачем строків сплати орендної плати за землю. Зазначене є порушенням пункту 5 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 року № 727, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 року за № 1300/27745, згідно якого факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Зі змісту постанови Верховного Суду України від 27.01.2015 року у справі № 21-425а14 вбачається, що недотримання податковим органом вимог щодо підстав та процедури проведення перевірки свідчить про її незаконність та нівелює правові наслідки такої перевірки.

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 ПК України до податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов`язання (за наявності) та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов`язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 9 Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 за №124/28254 у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, до податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов`язання, зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та пені із зазначенням у ньому дати та номера декларації (уточнюючого розрахунку), звіту за відповідний звітний період, щодо якого здійснюється розрахунок, та/або іншої інформації, необхідної для їх визначення.

Так, судом першої інстанції вірно встановлено та підтверджується матеріалами справи, що в порушення вищевказаних норм, Відповідачем не направлено розрахунок штрафних (фінансових) санкцій до податкового повідомлення-рішення № 0004841204 від 26.07.2016 року, що також підтверджується запитом ТОВ "Інтерспорт" № 32/1-16 від 29.0.2016 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що недотримання Відповідачем порядку розгляду заперечень Позивача на акт перевірки, відсутність належних обґрунтувань в акті перевірки щодо змісту порушень та не направлення розрахунку штрафних (фінансових) санкцій, вказує на протиправність спірного податкового повідомлення-рішення № 0004841204 від 26.07.2016 року.

Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що з листа Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві від 13 квітня 2016 року № 15285/10/26-55-12-04 вбачається, що станом на 11.04.2016 року податковий борг по орендній платі за землю ТОВ "Інтерспорт" (податковий номер 30045171) не обліковувався (а.с. 44).

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято в порушення встановленого ПК України порядку, відповідно є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з чим погоджується колегія суддів.

Проте колегія суддів звертає увагу, що посилання Позивача та суду першої інстанції на мораторій, запроваджений пунктом 3 розділу ІІ прикінцевих положень Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28.12.2014 року № 71-VIII є помилковим, оскільки положення зазначеного Закону не передбачають заборону (зупинення) проведення камеральних перевірок, а також не передбачають зупинення здійснення податковим органом функцій (обов`язків) незалежно від будь-яких обставин.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі № 805/1569/16-а.

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0004841204 від 26.07.2016 року.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач по справі, як суб`єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов`язок щодо доказування правомірності вчинених ним дій та прийняття оскаржуваного рішення.

Натомість, Позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовано позовні вимоги.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи викладені Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушень норм процесуального та матеріального права при вирішенні цієї справи не допущено, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві - залишити без задоволення , а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2019 року - без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: І.О. Лічевецький

О.М. Оксененко

Повний текст складено 02.06.2020 року.

Дата ухвалення рішення28.05.2020
Оприлюднено04.06.2020

Судовий реєстр по справі —826/12135/16

Ухвала від 17.07.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Усенко Є.А.

Ухвала від 14.07.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Усенко Є.А.

Постанова від 28.05.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Мельничук Володимир Петрович

Постанова від 28.05.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Мельничук Володимир Петрович

Ухвала від 30.04.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Мельничук Володимир Петрович

Ухвала від 30.04.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Мельничук Володимир Петрович

Ухвала від 26.03.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Мельничук Володимир Петрович

Ухвала від 26.03.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Мельничук Володимир Петрович

Ухвала від 26.02.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Мельничук Володимир Петрович

Ухвала від 26.02.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Мельничук Володимир Петрович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні