Постанова

від 02.06.2020 по справі 640/962/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 червня 2020 року

Київ

справа №640/962/19

адміністративне провадження №К/9901/33625/19

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:

суддя-доповідач Гусак М. Б.,

судді Блажівська Н. Є., Усенко Є. А.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві (правонаступником якого є Головне управління ДПС у м. Києві) на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 5 квітня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року у справі № 640/962/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агролідер Європа до Головного управління ДФС у м. Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень,

УСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю Агролідер Європа (далі - ТОВ Агролідер Європа ) звернулося до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень просило: визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС України в м. Києві), яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригувань або відмову в такій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), від 29 листопада 2018 року № 1006713/34663970; визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України) від 14 грудня 2018 року № 51546/34663970/2 про відмову у задоволенні скарги; зобов`язати ДФС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну від 31 жовтня 2018 року № 46 датою її подання для реєстрації в ЄРПН.

На обґрунтування позовних вимог ТОВ Агролідер Європа посилалося на те, що дії, рішення відповідачів є необґрунтованими та протиправними, оскільки не містили конкретизації - які саме документи не відповідають встановленим вимогам, чи яких саме документів недостатньо, у чому полягає критерій ризиковості; він надав відповідачу документи як щодо придбання продукції, так і щодо її реалізації, які у повному обсязі підтверджували реальність операції з поставки, а отже, підстав для зупинення реєстрації податкових накладних, а в подальшому для відмови в їх реєстрації у контролюючого органу не було.

Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 5 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року, позов задовольнив.

При цьому, суди виходили з того, що, незважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, комісією ГУ ДФС у м. Києві протиправно прийнято рішення про відмову у реєстрації.

Не погодившись із ухваленими у справі судовими рішеннями, 28 листопада 2019 року ГУ ДФС України в м. Києві подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права цими судами при розгляді справи, просить скасувати ці рішення та відмовити у задоволенні позовних вимог.

ТОВ Агролідер Європа подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення апеляційного суду - без змін.

Касаційна скарга розглядається відповідно до пункту 2 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року №460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 8 лютого 2020 року.

Обговоривши наведені в касаційній скарзі доводи, перевіривши обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до частин першої-третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.

Суди встановили, що 31 жовтня 2018 року позивачем сформовано податкову накладну № 46 на загальну суму 6506786,74 грн (у тому числі 1084464,46 грн податку на додану вартість); контрагент/покупець -Іноземне підприємство Агросистем Інвест Україна ; номенклатура поставки містить 709 найменувань запчастин та матеріалів; у накладній зазначено коди згідно з УТН ЗЕД, кількість, код одиниці виміру, ціну, ставку, обсяги постачання, тобто всі відомості, які передбачені для реквізитів податкової накладної.

Відповідно до квитанції від 6 листопада 2018 року №9242686153, направленої ДФС України через Автоматизовану систему Єдине вікно подання електронних документів на адресу позивача, документ прийнято, але реєстрацію документа зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), оскільки: ПН/PK відповідає вимогам пп.1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку ; запропоновано надати пояснення/документи.

Водночас, у квитанції на зазначено які саме недоліки має ця податкова накладна та які конкретно документи слід додати.

На виконання вимог квитанції позивачем 27 листопада 2018 року надано повідомлення про подання пояснень та копій документів про підтвердження реальності здійснення операції за податковою накладною, відповідно до якого додано 39 додатків, наведено пояснення щодо придбання та подальшої реалізації продукції з посиланням на контракт/договір та МД.

За результатами розгляду наданих позивачем матеріалів, 29 листопада 2018 року Комісією ГУ ДФС України в м. Києві прийнято оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної у зв`язку з ненаданням копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання та транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, тощо; зазначено також про відсутність документів щодо підтвердження відповідності продукції.

Не погодившись із вказаним рішенням ТОВ Агролідер Європа 6 грудня 2018 року подано скаргу на рішення Комісії ДФС про відмову у реєстрації податкової накладної, яка рішенням від 14 грудня 2018 року № 51546/34663970/2 відмовила у задоволенні скарги.

Не погодившись із зазначеними рішеннями відповідачів, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, який визначав механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних.

За змістом пункту 12 цього Порядку після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 (чинною на час виникнення спірних відносин) у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (пункт 13 цього Порядку).

На час виникнення та розвитку спірних у цій справі правовідносин критерії ризиковості здійснення операцій були визначені листом ДФС 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18, погодженим з Міністерством фінансів України 22 березня 2018 року. Критерії погоджено за умови, що вони будуть переглянуті протягом місяця.

Водночас, зупинення реєстрації податкових накладних на підставі критеріїв ризиковості, встановлених листом ДФС, порушувало принцип правової визначеності та передбачуваності, а, відтак, було неправомірним.

Аналогічні правові висновки Верховного Суду викладено, зокрема, у постанові від 2 квітня 2019 року у справі № 822/1878/18, постанові від 21 травня 2019 року у справі № 815/2791/18, постанові від 9 липня 2019 року у справі №140/2093/18.

Колегія суддів не вважає за необхідне відступати від вказаних висновків Верховного Суду.

Також колегія суддів виходить із того, що надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної залежить, зокрема від чіткого визначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Водночас у квитанції від 6 листопада 2018 року зазначено, що реєстрацію податкової накладної від 31 жовтня 2018 року № 46 зупинено та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

При цьому, відповідачем не вказано конкретного переліку документів, необхідних для прийняття такого рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для відмови в реєстрації податкової накладної.

Окрім того, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив із того, що відповідачами не спростовувано дійсність наданих документів, не наведено обставин та правових підстав для їх неврахування у зв`язку з виникненням у позивача обов`язку видати та зареєструвати податкову накладну; не заперечено й обґрунтованість даних бухгалтерського облік у позивача на складі поставлених контрагенту запчастин; первинні документи, податкові накладні мають всі необхідні реквізити; видаткова накладна та податкова накладна видані за оподатковуваною операцією, що відповідає положенням податкового законодавства стосовно порядку оформлення та підстав їх видачі, наведені в них дані відповідають та кореспондуються з даними первинних документів; контрагент позивача був зареєстрований платником податку на додану вартість; відповідачем не надано доказів щодо недостатності у учасників операцій ресурсів для цілей здійснення спірних операцій.

Висновки судів попередніх інстанцій, є результатом оцінки наявних у їх розпорядженні доказів. Суд касаційної інстанції не може не погодитись із нею, оскільки така оцінка судами попередніх інстанцій дана з дотриманням вимог процесуального закону щодо повного та всебічного з`ясування всіх обстави справи на підставі належних та допустимих доказів.

Доводи відповідача про неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи. Водночас у касаційній скарзі відсутні доводи щодо порушення норм процесуального права, встановлення якого є безумовною підставою для скасування оскаржуваних судових рішень відповідно до вимог частини другої статті 353 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

За правилами частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві (правонаступника Головного управління ДФС у м. Києві) залишити без задоволення.

2. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року та рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 5 квітня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. Б. Гусак

Судді: Н. Є. Блажівська

Є. А. Усенко