Рішення

від 03.06.2020 по справі 620/1220/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2020 року Чернігів Справа № 620/1220/20

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лобана Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за позовом заступника керівника Менської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі служби у справах дітей Сновської районної держаної адміністрації Чернігівської області до комунального закладу Сновська гімназія Чернігівської обласної ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Менської місцевої прокуратури звернувся до адміністративного суду в інтересах держави в особі служби у справах дітей Сновської районної держаної адміністрації Чернігівської області з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність комунального закладу Сновська загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів Чернігівської обласної ради щодо не нарахування у 2017 та 2019 роках випускникам навчального закладу одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 8 Закону України Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування ,

- зобов`язати комунальний заклад Сновська загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів Чернігівської обласної ради нарахувати випускникам навчального закладу одноразову грошову допомогу, передбачену ст. 8 Закону України Про забезпечення організаційно - правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування , у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, встановлених Законами України Про Державний бюджет України на 2017 рік та Про Державний бюджет України на 2019 рік , та виплатити, з урахуванням проведених виплат, випускникам: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 кошти в сумі по 9362 грн кожному та ОСОБА_5 кошти в сумі 10862,00 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що на підставі ст. 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" випускники комунального закладу Сновська загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів Чернігівської обласної ради з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, мають право на одноразову грошову допомогу в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, однак зазначену допомогу відповідачем виплачено не у повному обсязі, а лише в розмірі 1300,00 грн.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.04.2020 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов.

23.04.2020 до суду надійшло клопотання представника позивача за вих. № 66-4227 вих -20 щодо заміни відповідача у справі з комунального закладу Сновська загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів Чернігівської обласної ради (код 21402145) на комунальний заклад Сновська гімназія Чернігівської обласної ради.

Оцінюючи подане клопотання, суд виходить з наступного.

Згідно рішення 18 сесії 7 скликання від 26.06.2019 № 48-18/VІІ (а.с. 88) змінено назву відповідача з комунального закладу Сновська загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів Чернігівської обласної ради (код 21402145) на комунальний заклад Сновська гімназія Чернігівської обласної ради, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 86-87).

Вказаний факт відповідачем не заперечується.

Відповідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

За таких обставин, враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку про необхідність заміни відповідача з комунального закладу Сновська загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів Чернігівської обласної ради (код 21402145) на комунальний заклад Сновська гімназія Чернігівської обласної ради.

Представником відповідача подано до суду відзив на позов, в якому він просить відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки у оскаржуваних правовідносинах діяв в межах повноважень та згідно норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Менською місцевою прокуратурою в порядку ст. 23 Закону України Про прокуратуру опрацьовано інформацію щодо стану додержання органами, установами державної влади та місцевого самоврядування вимог законодавства з питань соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Встановлено неналежне виконання адміністрацією комунального закладу Сновська загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів Чернігівської обласної ради вимог ст.8 Закону України Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування щодо виплати випускникам інтернатного навчального закладу з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, одноразової грошової допомоги, забезпечення одягом та взуттям.

Так, згідно інформації навчального закладу від 22.10.2019 №349, школу- інтернат у 2017-2019 роках закінчило 5 випускників із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а саме: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (закінчила навчання у 2017 році); ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (закінчила навчання у 2017 році); ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (закінчив навчання у 2017 році); ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (закінчив навчання у 2017 році); ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (закінчив навчання у 2019 році).

Зазначені діти перебували на повному державному утриманні та відраховані зі складу учнів школи-інтернату у зв`язку з вибуттям на навчання до професійно-технічних закладів.

У зв`язку із закінченням навчання у школі-інтернаті та вступом до інших навчальних закладів зазначеним вище випускникам навчального закладу виплачено одноразову грошову допомогу по 1300,00 грн кожному.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд застосовує джерела правового регулювання у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, та зважає на наступне.

Згідно п. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративним чи законодавчими органами, першочергова увага має приділятись якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Правові, організаційні, соціальні засади та гарантії державної підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа, і є складовою частиною законодавства про охорону дитинства, визначено Законом України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" від 13.01.2005 № 2342 (далі Закон № 2342-IV).

Згідно з визначеннями, наведеними в ст. 1 Закону № 2342-IV:

- дитина-сирота - дитина, в якої померли чи загинули батьки;

- діти, позбавлені батьківського піклування, - діти, які залишилися без піклування батьків у зв`язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами Національної поліції, пов`язаним з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов`язки, а також діти, розлучені із сім`єю, підкинуті діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовилися батьки, діти, батьки яких не виконують своїх батьківських обов`язків з причин, які неможливо з`ясувати у зв`язку з перебуванням батьків на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, та безпритульні діти;

- статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, - визначене відповідно до законодавства становище дитини, яке надає їй право на повне державне забезпечення і отримання передбачених законодавством пільг та яке підтверджується комплектом документів, що засвідчують обставини, через які дитина не має батьківського піклування;

- встановлення опіки та піклування - влаштування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, в сім`ї громадян України, які перебувають, переважно, у сімейних, родинних відносинах з цими дітьми-сиротами або дітьми, позбавленими батьківського піклування, з метою забезпечення їх виховання, освіти, розвитку і захисту їх прав та інтересів.

З аналізу наведеної правової норми вбачається, що статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, надає таким особам право на повне державне забезпечення і отримання передбачених законодавством пільг.

Відповідно до ст. 4 Закону № 2342-IV заходи соціальної допомоги дітей-сиріт та дітей, що залишилися без батьківського піклування, гарантуються, забезпечуються та охороняються державою.

Стаття 8 Закону передбачає, що держава здійснює повне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа.

Витрати на фінансування заходів щодо соціального забезпечення дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб із їх числа передбачаються в Державному бюджеті України окремим рядком (ч. 2 ст. 9 Закону № 2342-IV).

Як встановлено в ч. ч. 1-3 ст. 8 Закону № 2342-IV держава здійснює повне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа. Допомога та утримання таких дітей не можуть бути нижчими за встановлені мінімальні стандарти, що забезпечують кожній дитині рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку на рівні, не нижчому за встановлений прожитковий мінімум для таких осіб. Право на повне державне забезпечення в навчальних закладах мають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, віком до вісімнадцяти років та особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, при продовженні навчання до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 8 Закону № 2342-IV випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. Нормативи забезпечення одягом і взуттям затверджуються Кабінетом Міністрів України. За бажанням випускників навчальних закладів їм може бути видана грошова компенсація в розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття.

Зміст вищенаведеної норми свідчить про те, що Кабінету Міністрів України доручено визначити порядок забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, одягом і взуттям, в тому числі встановити нормативи такого забезпечення. Мінімальний розмір одноразової грошової допомоги, яка виплачується випускникам, чітко визначений Законом, виплата цих сум в більшому розмірі здійснюється за рахунок навчального закладу або відповідної установи.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про забезпечення організаційно правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" порядок відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа, у тому числі на харчування, одяг, взуття, м`який інвентар на одну фізичну особу, здійснення грошових виплат при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу, а також інших виплат, передбачених цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до державних соціальних стандартів.

Статтею 39-9 вказаного вище Закону встановлено, що порядок відшкодування витрат на виплату допомоги випускникам закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, повне державне забезпечення відповідно до статті 8 цього Закону при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу відповідно до норм забезпечення випускників закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Крім того, як встановлено ст. 3 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування", одним із основних принципів державної політики в частині соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, є захист прав і інтересів таких дітей, а також забезпечення соціально-правових гарантій.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 226 від 05.04.1994 дітям - сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, особам з їх числа, а також учням та студентам, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків і перебували на повному державному утриманні в загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах, при вступі на навчання до професійно-технічних та вищих навчальних закладів видається безоплатно за рахунок коштів тих закладів, які вони закінчили, комплект нового одягу і взуття на суму не менш як 12 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також грошова допомога в розмірі не менш як 2,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Учні та студенти зазначеної категорії зараховуються на повне державне утримання в навчальних закладах, до яких вони вступили, і в період навчання до 23 років або закінчення відповідних навчальних закладів забезпечуються безоплатно продуктами харчування, одягом, взуттям і м`яким інвентарем за нормами, встановленими для вихованців шкільного віку шкіл - інтернатів.

Відповідачем не враховано, що ч. 7 ст. 8 Закону № 2342-IV, який має вищу юридичну силу у даних правовідносинах, встановлює обов`язок з виплати грошової допомоги усім випускникам навчальних закладів, не розмежовуючи їх на окремі категорії тих, хто продовжив навчання в іншому навчальному закладі, та тих, хто працевлаштувався.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2017 у справі № 554/18319/14-а.

З метою забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад мають право звернутися до суду про визнання незаконними актів органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальної громади, а також повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Тобто, відповідний орган місцевого самоврядування в спільній власності якого перебуває об`єкт комунальної власності має право у випадку, якщо це буде порушувати інтереси територіальної громади, звернутися до суду з позовом за захистом прав територіальної громади, в тому числі щодо оскарження рішення Городнянської районної ради.

Даний адміністративний позов як захід прокурорського реагування внесено для захисту майнових прав держави в особі Служби у справах дітей Сновської РДА, яка самостійно заходи представницького характеру на захист інтересів держави не вживала.

Таким чином, у даному випадку захист інтересів держави здійснюється уповноваженими органами (позивачами) неналежним чином. Вказане підтверджується листуванням Менської місцевої прокуратури з сільськими радами, що є підставою для вжиття прокурором заходів представницького характеру та пред`явлення відповідного позову з метою захисту інтересів держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та способом, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 131 - 1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно ч. ч. 3-5 ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Згідно з положеннями статті 23 Закону України Про прокуратуру , представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Інтереси держави закріплюються як нормами Основного Закону, так і нормами інших правових актів. Вони відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основу перших покладено потребу в здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Конституційний суд України у рішенні № 3-рп/99 від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 (далі - рішення КСУ) визначив, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. При цьому інтереси держави можуть збігатися повністю, частково, або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Поняття орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямований на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Згідно з п. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, схваленої резолюцією 44-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН № 44/25 від 20.11.1989 та ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Держави-учасниці Конвенції визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини (стаття 27).

Права дітей на відповідний рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку; безпечні та нешкідливі для здоров`я умови розвитку; виховання і навчання гарантовані не лише Конвенцією про права дитини, а й Конституцією України та, зокрема, Законом України Про освіту .

У даному випадку прокурором визначено та встановлено поважні причини, необхідні й достатні дані для представництва інтересів держави, в особі Служби у справах дітей Сновської РДА, оскільки відповідачем грубо порушуються норми чинного законодавства внаслідок нарахування у 2017 та 2019 роках випускникам навчального закладу одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 8 Закону України Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування .

За приписами статті 6 КАС України суд при вирішення справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у ході розгляду обставини та зважаючи на правові норми, які їх регулюють, суд дійшов висновку, що комунальний заклад Сновська загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів Чернігівської обласної ради (до зміни назви) протиправно не виплатив допомогу випускникам вказаного навчального закладу у 2017 - 2019 роках, як дитинам-сиротам та дитинам, позбавленої батьківського піклування, відповідно до Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", чим порушив їх права, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що слід задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За наведених обставин, оскільки позовні вимоги підтверджені дослідженими судом належними і допустимими доказами позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність комунального закладу Сновська загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів Чернігівської обласної ради щодо не нарахування у 2017 та 2019 роках випускникам навчального закладу одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 8 Закону України Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування .

Зобов`язати комунальний заклад Сновська гімназія Чернігівської обласної ради нарахувати випускникам навчального закладу одноразову грошову допомогу, передбачену ст. 8 Закону України Про забезпечення організаційно - правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування , у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, встановлених Законами України Про Державний бюджет України на 2017 рік та Про Державний бюджет України на 2019 рік , та виплатити, з урахуванням проведених виплат, випускникам: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 кошти в сумі по 9362 грн кожному та ОСОБА_5 кошти в сумі 10862,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Окрім того, роз`яснити позивачеві, що відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Позивач: заступник керівника Менської місцевої прокуратури (вул. Чернігівський шлях, 9, м. Мена, Менський район, Чернігівська область, 15600, код ЄДРПОУ - 02910114) в інтересах держави в особі служби у справах дітей Сновської районної держаної адміністрації Чернігівської області (вул. Незалежності, 19, м. Сновськ, Чернігівська область, 15200, код ЄДРПОУ - 34376848).

Відповідач: комунальний заклад Сновська гімназія Чернігівської обласної ради (вул. 30 років Перемоги, буд. 2-а, м. Сновськ, Чернігівська область,15200, код ЄДРПОУ - 21402145).

Повний текст рішення виготовлено 03 червня 2020 року.

Суддя Д.В. Лобан