Рішення

від 29.05.2020 по справі 826/5553/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2020 року м. Київ № 826/5553/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Добрівської Н.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу

за позовомГоловного управління ДПС у м. Києві доТовариства з обмеженою відповідальністю Вангард Атлантік прозастосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС у м. Києві (далі - позивач, ГУ ДФС у м. Києві) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Вангард Атлантік (надалі - відповідач, ТОВ Вангард Атлантік ) про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках ТОВ Вангард Атлантік , наведених в мотивувальній частині позову, а також тих, які можуть бути відкриті у період дії арешту.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що наказом Головного управління ДФС у м. Києві №4249 від 19.03.2018 відповідно до положень Податкового кодексу України призначено проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ Вангард Атлантік (код 39342059) з питань повноти нарахування і своєчасності сплати до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб, військового збору за період 06.02.2015 по 31.12.2017 та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 06.02.2015 по 31.12.2017, тривалістю 10 робочих днів з 29.03.2018 по дату завершення. Копію вказаного наказу разом із повідомленням від 19.03.2018 №11079/10/26-15-14-03-03 про проведення перевірки було направлено на адресу платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідно до вимог Податкового кодексу України. З метою проведення перевірки посадовими особами здійснено вихід на адресу реєстрації відповідача та встановлено відсутність платника податків та його посадових осіб за місцезнаходженням, що зафіксовано відповідним актом. Наведене, за твердженням позивача, свідчить про повне ігнорування передбачених податковим законодавством обов`язків, що є нічим іншим як відмовою платника податків від проведення перевірки .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.04.2018 позовна заява залишена без руху та встановлено позивачу строк для усунення виявлених судом недоліків.

На виконання вимог ухвали суду позивач 23.04.2018 надав додаткові документи у справі.

Ухвалою суду від 25.04.2018 відкрито провадження у справі і призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач своїм правом щодо надання відзиву на позовну заяву не скористався.

У своїх додаткових поясненнях від 05.06.2018 позивач, мотивуючи підстави для звернення до суду із наведеними у позові вимогами вказує на те, що звернення до суду зумовлено необхідністю вжиття заходів реагування до платника податків з метою недопущення відповідачем вчинення протиправних дій та ухилення від обов`язку допуску до перевірок та надання документів, що передбачено статтею 16 Податкового кодексу України, а не з метою забезпечення погашення податкової заборгованості.

Оскільки на день розгляду справи Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві перебуває в стані припинення (запис від 01.08.2019) у зв`язку з реорганізацією податкового органу на підставі Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537 Про утворення територіальних органів Державної податкової служби та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №682-р Питання Державної податкової служби , суд, з урахуванням змісту позовних вимог та доводів, наведених на їх обґрунтування, дійшов висновку про необхідність здійснення на підставі статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України заміни первинного позивача - Головне управління ДФС у м. Києві на його процесуального правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві (надалі - ГУ ДПС України).

Ознайомившись із письмово викладеними доводами позивача, дослідивши подані документи і матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено такі обставини.

З метою проведення перевірки, посадовими особами здійснено вихід за адресою реєстрації відповідача та встановлено відсутність останнього та його посадових осіб за місцем знаходження, про що складено акт від 29.03.2018 №5011/26-15-42008.

У зв`язку з наведеним, посилаючись на положення підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Оцінюючи встановлені у справі обставини, суд при вирішенні питання щодо наявності підстав для його задоволення, виходить з такого.

Відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Пунктом 94.1 статті 94 Податкового кодексу України встановлено, що адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Згідно з підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин, зокрема, платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Відповідно до пункту 94.4 статті 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Пунктом 94.6 статті 94 Податкового кодексу України визначено, що керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду. Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.

Таким чином, положеннями податкового законодавства розрізненні правові поняття щодо арешту майна та арешту на кошти, що знаходяться в банківських установах платника податків.

При цьому, не зважаючи на те, що кошти є також складовою майна платника податків, що складає загальний об`єкт, в той же час має свої особливості та різницю виникнення підстав для вчинення відповідних дій пов`язаних із встановленням певного виду обмеження щодо такого майна (коштів), у вигляді арешту, а також можливим порядком його застосування. Обидва види арешту розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів). В зв`язку з чим, має місце різна правова природа виникнення та регулювання цих предметів, які не можна вважати тотожними в межах спірних правовідносинах.

Законодавством чітко встановлена не тільки процесуальна можливість звернення до суду з законодавчо визначеним предметом позову, що складає суть вимог, але ж і за наявністю підстав (умов), за яких існує правова можливість для задоволення таких вимог.

В спірному випадку такими правовими підставами (умовами) є саме або наявність податкового боргу, у разі якщо у платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

В той же час, для звернення з позовними вимогами щодо накладення арешту на кошти, що знаходяться в банку платника податків з підстав не допуску перевіряючих до перевірки, не є передбаченою правовою підставою визначених положеннями податкового законодавства для накладання арешту на кошти, які перебувають на рахунках товариства, відкритих в банківських установах.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 08.08.2018 у справі №820/3059/17 (адміністративне провадження №К/9901/46381/18).

Контролюючим органом у позовній заяві про факт наявності у позивача податкового боргу, як і про факт того, що у позивача відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу зазначено не було, як і не було надано суду доказів на підтвердження відповідних фактів. Крім того, позивачем окремо наголошено на тому, що наявність податкового боргу не слугувала для ГУ ДФС у м. Києві підставою для звернення до суду із цим позовом.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на викладене, враховуючи те, що у суду відсутні докази на підтвердження того, що відповідач має податковий борг та у нього відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу, у суду відсутні підстави для висновку наявність обставин, які зумовлюють можливість застосування адміністративного арешту коштів на рахунках відповідача.

Керуючись вимогами ст.2, 5-11, 73-77, 79, 90, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ - 43141267, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) до Товариства з обмеженою відповідальністю Вангард Атлантік (код ЄДРПОУ - 39342059, адреса: 01042, м. Київ, вул. Чигоріна, 18) - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено протягом 30 днів з моменту складення повного тексту до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному ст.ст.293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя: Н.А. Добрівська