Постанова

від 13.04.2020 по справі 280/880/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 квітня 2020 року м. Дніпросправа № 280/880/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Чабаненко С.В.,

суддів: Чумака С.Ю., Юрко І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна Нова" та Пологівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року у справі №280/880/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна Нова" до Пологівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Днпро) про скасування постанови та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНА НОВА» звернулося до суду з адміністративним позовом до Пологівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), в якому позивач просило:

- скасувати постанову державного виконавця Пологівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Киви Світлани Олександрівни від 27.01.2020р. про арешт коштів Позивача у виконавчому провадженні ВП №61066382 в частині накладення арешту на грошові кошти, необхідні для щомісячної виплати заробітної плати працівникам Позивача, оплати податків, зборів, інших обов`язкових платежів, оплати за електроенергію та оплати орендної плати за договорами оренди земельних ділянок, укладених з фізичними особами, в загальному розмірі 796 907,59 грн. щомісячно, з яких для виплати заробітної плати - 119 905,39 грн., для оплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів - 91 300,74 грн., для оплати за електроенергію - 70 000,00 грн. щомісячно, для оплати орендної плати за договорами оренди земельних ділянок, укладених з фізичними особами - 515 701,46 грн.

- зобов`язати відповідача зняти арешт з грошових коштів Позивача на рахунку № НОМЕР_1 відкритому ТОВ «УКРАЇНА НОВА» в АТ «Райффайзен Банк АВАЛЬ» в розмірі 796 907,59 грн. щомісячно, з яких для виплати заробітної плати - 119 905,39 грн., для оплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів - 91 300,74 грн., для оплати за електроенергію - 70 000,00 грн. щомісячно, для оплати орендної плати за договорами оренди земельних ділянок, укладених з фізичними особами - 515 701,46 грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року адміністративний позов задоволено частково. Зобов`язано Пологівський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) зняти арешт з грошових коштів ТОВ «УКРАЇНА НОВА» на рахунку № НОМЕР_2 відкритому ТОВ «УКРАЇНА НОВА» в АТ «Райффайзен Банк АВАЛЬ» в частині виплати заробітної плати, інших загальнообов`язкових платежів (податків, зборів) та соціальних виплат. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Пологівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) (70600, Запорізька область, Пологівський район, м.Пологи, пров. Некрасова, б.2, код. ЄДРПОУ 35007555) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНА НОВА» (70615, Запорізька область, Пологівський район, с. Пологи, вул. Центральна, б. 176, код ЄДРПОУ 31197369) судові витрати у розмірі 2102 грн. 00 коп. (дві тисячі сто дві гривні).

Не погодившись з таким судовим рішення позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог та прийняти нове рішення в цій частині про задоволення позову.

Відповідач також подав апеляційну скаргу, якою просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в частині судових витрат.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, на виконанні у Пологівському районному відділі державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження: ВП №61066382 з примусового виконання постанови ГУ Держпраці у Запорізькій області від 29.11.2019 №ЗП3067/5/АВ/П/ПТ/ТД-ФС про стягнення з ТОВ УКРАЇНА НОВА штрафу у розмірі 1 877 850 грн.

27.01.2020 державним виконавцем Кива С.О. винесено постанову ВП №61066382 про відкриття виконавчого провадження за вказаним вище виконавчим документом (а.с. 136).

Також, 27.01.2020 державним виконавцем винесено постанови:

- про арешт майна боржника, якою постановлено накласти арешт на все майно боржника (а.с. 125);

- про арешт коштів боржника, якою постановлено накласти арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках: що містяться на карткових, депозитних, поточних рахунках та всіх інших відкритих рахунках, а також на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів щодо виплат встановлених статтею 73 Закону України Про виконавче провадження (....), а також крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику (а.с. 127);

- про стягнення виконавчого збору у розмірі 187 785 грн. (а.с.140).

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та зняття арешту з рахунку НОМЕР_2 (гривня) в АТ Райффайзен Банк Аваль в частині, необхідній для виплати заробітної плати, інших загальнообов`язкових платежів (податків, зборів) та соціальних виплат, оскільки позивачем підтверджено доказами здійснення таких виплат з цього рахунку. Стосовно позовних вимог в іншій частині, суд дійшов висновку про їх безпідставність оскільки у відповідній частині дії та рішення сб`єкту владних повноважень узгоджується з приписами Закону України "Про виконавче провадження".

При розподілі судових витрат судом застосовано приписи ч.3 ст.139 КАС України відповідно до якої при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, спірні правовідносини регулюються Законом України «Про виконавче провадження» (далі Закон №1404-VIII).

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 5 Закону №1404-VIIІ, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" .

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону №1404-VIIІ, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Нормами частини другої статті 18 Закону №1404-VIIІ визначені обов`язки виконавця, а частиною третьою названої статті визначені права виконавця під час здійснення виконавчого провадження. Зокрема, пунктом першим частини другої статті 18 Закону №1404-VIIІ передбачено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Пунктом сьомим частини третьої статті 18 Закону №1404-VIIІ визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Порядок та умови звернення стягнення на майно боржника регламентовано розділом VII Закону №1404-VIIІ .

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 48 Закону №1404-VIIІ, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статей 19-1 та 26-1 Закону України "Про теплопостачання" , статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону №1404-VIIІ, на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

Згідно з ч. 1, ч.3 ст. 52 Закону №1404-VIIІ, виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

При цьому не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Частиною першою статті 56 Закону №1404-VIIІ передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

За змістом абзацу першого частини другої статті 56 Закону №1404-VIIІ, арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 56 Закону №1404-VIIІ, арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Отже, з наведеного вбачається, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є не лише дотримання формальної процедури виконання передбачених повноважень, а також і запобігання факту порушення відповідним рішенням прав, свобод чи інтересів інших осіб. Зокрема, у випадку накладення арешту на кошти боржника, виконавець зобов`язаний системно застосовувати положення законодавства, в тому числі з урахуванням конкретних обставин кожної справи.

При цьому наказом Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 13.12.2016р. №3639/5/1085 «Про затвердження порядку надання інформації Державною фіскальною службою України на запити органів державної виконавчої служби та приватних виконавців» , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 грудня 2016 року за № 1652/29782, затверджено Порядок надання інформації Державною фіскальною службою України на запити органів державної виконавчої служби та приватних виконавців, який визначає загальні правила подання органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями запитів та надання Державною фіскальною службою України відповідей на такі запити з інформацією про реєстраційні номери облікових карток платників податків - боржників - фізичних осіб або серію (за наявності) та номер паспорта боржників - фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті, наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців, а також рахунки, відкриті боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи, яку отримує Державна фіскальна служба України від банків та інших фінансових установ, та джерела отримання доходів боржників - фізичних осіб.

Так, судом пешої інстанції встановлено, що на виконання ч. 1 ст. 52 Закону №1404-VIIІ та Порядку надання інформації Державною фіскальною службою України на запити органів державної виконавчої служби та приватних виконавців, державним виконавцем було сформовано запит та отримано на нього відповідь щодо наявності у ТОВ Україна Нова відкритих рахунків у банківських установах (а.с. 132).

Крім того, Закон №1404-VIIІ також містить пряму заборону накладення арешту на кошти боржника, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.

При цьому відповідно до довідки начальника Пологівського відділення АТ Райффайзен Банк Аваль від 04.02.2020 №Д4-В85/48 (а.с. 13), вбачається, що в Пологівському відділенні Запорізької обласної дирекції АТ Райффайзен Банк Аваль клієнту ТОВ Україна Нова код ЄДРПОУ 31197369 відкрито поточний рахунок НОМЕР_2 (гривня), МФО 380805, що використовується підприємством для перерахування заробітної плати, сплати податків, оплати господарських витрат.

Отже, банківський рахунок ТОВ Україна Нова НОМЕР_2 (гривня) в АТ Райффайзен Банк Аваль використовується в тому числі й для виплати заробітної плати працівникам підприємства та сплати інших обов`язкових платежів, податків та зборів.

Приписами пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, ст. 35 та 36 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента (яким в даному випадку виступає позивач).

Сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

В свою чергу державним виконавцем у постанові про накладення арешту на кошти зазначено: крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику . Тобто державний виконавець вказаною постановою визначив банківським установам, які виконують рішення виконавця, порядок виконання з урахуванням обмежень.

Таким чином постанова державного виконавця від 27.01.2020 ВП №61066382 про накладення арешту на кошти є правомірною та такою, що скасуванню не підлягає.

Поряд з цим, згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 59 Закону №1404-VIIІ, підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 Закону №1404-VIIІ, у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону .

Доводи позивача в частині того, що оскаржуваним рішенням державного виконавця стане неможливим ведення господарської діяльності, та, як наслідок, отримання прибутку та виплати заробітної плати і інших обов`язкових платежів, суд вважає неспроможними з огляду на те, що приписами ст. 56 Закону №1404-VIIІ визначено, що метою накладення арешту є забезпечення реального виконання рішення суду, а знявши арешт, накладений державним виконавцем в рамках примусового виконання судового рішення будуть зняті обмеження, застосовані державним виконавцем з метою виконання рішення суду, що може призвести до ускладнення виконання судового рішення або його невиконання .

Стосовно того, що виконання судового рішення можливо за рахунок рухомого та нерухомого майна боржника, на яке накладено арешт рамках виконавчого провадження колегія суддів вважає неспроможними такі доводи позивача з огляду на те, що приписами ч.1, ч.5 ст. 52 Закону №1404-VIIІ визначено особливості звернення стягнення на кошти та майно боржника - юридичної особи, згідно з якими виконавець звертає стягнення на кошти боржника, а в разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно.

Стосовно доводів апеляційної скарги відповідача щодо питання розподілу судових витрат колегія суддів зазначає, що приписами ст. 139 КАС України врегульовано питання розподілу судових витрат. Так, зокрема, ч.3 ст. 139 КАС України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

В апеляційній скарзі відповідач також посилається на те, що відповідно до п.1 ч.4 ст. 59 Закону №1404-VIIІ підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом. При цьому АТ Ра йффайзен банк аваль після отримання постанови державного виконавця про арешт коштів, які знаходяться на рахунках ТОВ УКРАЇНА НОВА , повинен був повідомити, що рахунки, на які накладено арешт, є рахунками зі спеціальним режимом призначення, на які законом заборонено накладення арешту і повернути зазначену постанову в тій частині, без виконання. При цьому від банка відповідних повідомлень до державного виконавця не надходило.

З цього питання колегія суддів звертає увагу на те, що довідкою начальника Пологівського відділення АТ Райффайзен Банк Аваль від 04.02.2020 №Д4-В85/48 підтверджено, що в Пологівському відділенні Запорізької обласної дирекції АТ Райффайзен Банк Аваль клієнту ТОВ Україна Нова код ЄДРПОУ 31197369 поточний рахунок НОМЕР_2 (гривня), МФО 380805, використовується підприємством для перерахування заробітної плати, сплати податків, оплати господарських витрат, тобто зазначена інформація мала враховуватись під час прийняття оскаржуваного рішень.

Також колегія суддів розцінює критично доводи відповідача щодо порушення судом першої інстанції норм ст. 244 КАС України, а саме, в частині не з`ясування обставин (фактів), якими обґрунтовувались позовні вимоги та доказів на її підтвердження, з огляду на відсутність відповідної аргументації та зазначення які саме обставини не було встановлено та враховано судом першої інстанції.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні в судовому засідання усіх обставин справи в їх сукупності.

Доводи апеляційних скарг не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Згідно ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна Нова" та Пологівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року у справі №280/880/20 - залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до Верховного Суду, відповідно до ст.ст. 328 - 329 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Чабаненко

суддя С.Ю. Чумак

суддя І.В. Юрко