Постанова

від 26.05.2020 по справі 808/3087/17(сн/280/13/19)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 травня 2020 року м. Дніпросправа № 808/3087/17(СН/280/13/19)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Прокопчук Т.С. (доповідач),

суддів: Кругового О.О., Шлай А.В.,

за участю секретаря судового засідання Іотової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року (головуючий суддя: Сіпак А.В) по адміністративній справі №808/3087/17(СН/280/13/19)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ННІ Україна до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю ННІ Україна (далі - ТОВ ННІ Україна ) 11.10.2017 року звернулося до суду з позовом до відповідача Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі - ГУ ДФС у Запорізькій області), в якому просило визнати протиправними та скасувати винесені відповідачем 31.07.2017 року податкові повідомлення - рішення:

№0010051406, яким йому збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 128 783 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 64 391,50 грн.;

№0010061406, яким йому зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 17 842 грн.;

№0010071406, яким позивачу зменшено суму податкового зобов`язання для цілей Розділу V ПК України на 382 474 грн. та зменшено суму податкового кредиту на 367 375 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані незгодою з висновками відповідача щодо нереальності господарських операцій з контрагентами, оскільки такі висновки спростовуються первинними документами.

У запереченні на позов ГУ ДФС у Запорізькій області посилається на безпідставність доводів позивача та правомірність винесених ним вищезазначених податкових повідомлень - рішень, в зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог просить відмовити.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12.02.2018 року по справі №808/3087/17, яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2018 року, позовні вимоги задоволено, присуджено на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати в розмірі 14 412,98 грн.

Постановою Верховного Суду від 25.01.2019 року вищезазначені рішення скасовані, справа №808/3087/17 направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16.12.2019 року позовні вимоги задоволено, визнані протиправними та скасовані винесені ГУ ДФС у Запорізькій області 31.07.2017 року податкові повідомлення - рішення №0010051406, №0010061406, №0010071406, стягнено на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати в розмірі 5 510,63 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення скасувати та прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на доводах недостатнього аналізу судом обставин справи, що призвело до порушення ним норм матеріального права при прийняті рішення.

В судове засідання апеляційного суду сторони не з`явилися, про день розгляду справи повідомлені належним чином, у зв`язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно ст.229 КАС України не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, положення ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.12.2019 року відповідає, а вимоги апеляційної скарги є не обґрунтованими з огляду на наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що в період з 13.06.2017 року по 19.06.2017 року посадовими особами ГУ ДФС у Запорізькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ННІ Україна з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування, сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ ДАНИКА та ТОВ МЕЙКАУТ ЦЕНТР за період з 01.02.2017 року по 28.02.2017 року, у т.ч. в частині подальшої реалізації товару (робіт, послуг), за результатами якої складено акт №366/08-01-14-06/36019208 від 26.06.2017 року (т.1, а.с.79 - 91).

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп.14.1.36, пп.14.1.231, п.44.1 ст.44, п.187.1 ст.187 ПК України, що призвело до завищення податкових зобов`язань з податку на додану вартість за лютий 2017 року, що не призвело до виникнення грошових зобов`язань, внаслідок проведення операцій, реальність здійснення яких не підтверджена по ланцюгу постачання на загальну суму 382 474 грн.;

пп.14.1.36, пп.14.1.181, пп.14.1.231 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст.201 ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 514 000 грн.:

що не призвело до виникнення грошових зобов`язань за лютий 2017 року, внаслідок проведення операцій, реальність здійснення яких не підтверджена на загальну суму 367 375 грн.;

що призвело до завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту (р.19) за лютий 2017 року на суму 17 842 грн.;

що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до державного бюджету (р.18.1) за лютий 2017 року на суму 128 783 грн.

Висновки перевірки ґрунтуються на недоведеності позивачем, з урахуванням наданих первинних документів, фактичного здійснення господарських операцій з вищезазаченими контрагентами.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем 31.07.2017 року винесено податкові повідомлення - рішення:

№0010051406, яким ТОВ ННІ Україна збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 128 783 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 64 391,50 грн.;

№0010061406, яким ТОВ ННІ Україна зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 17 842 грн.;

№0010071406, яким ТОВ ННІ Україна зменшено суму податкового зобов`язання для цілей Розділу V ПК України на 382 474 грн. та зменшено суму податкового кредиту на 367 375 грн.

Не погодившись з даними податковими повідомленнями - рішеннями позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.

За результатами розгляду скарги податкові повідомлення - рішення залишені без змін, а скарга без задоволення, в зв`язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою визнати їх протиправними та скасувати.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі - ПК України ).

Приписами пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 , п.198.1 - 198.3, 198.6 ст. 98 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу . Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу , та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу , протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними. У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ ННІ Україна має ліцензію №45-Л від 07.12.2015 року на ведення господарської діяльності з будівництва об`єктів ІV і V категорії складності; Дозвіл №949.13.23 від 09.12.2013 року на виконання робіт підвищеної небезпеки (т.1, а.с.179-180).

ТОВ ННІ Україна (Покупець) укладено з ТОВ ДАНИКА (Продавець) та ТОВ "МЕЙКАУТ ЦЕНТР" (Продавець) договори поставки №5 від 16.01.2017 року (т.1, а.с.160,161), №12 від 01.02.2017 року (т.1, а.с.214,215), №16 від 30.01.2017 року (т.2 а.с.2,3).

Також ТОВ ННІ Україна (Замовник) та ТОВ ДАНИКА (Підрядник) укладено договір про виконання підрядних робіт №4 від 16.01.2017 року, а саме: зовнішнє електропостачання житлових будинків з нежитловими приміщеннями в с. Софіївська Борщагівка, вул. Сагайдачного, Радужна, Гетьманська, Кошова, Київо - Святошинського району, Київської області (а.с.245,246).

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ ННІ Україна операції з контрагентами ТОВ ДАНИКА та ТОВ "МЕЙКАУТ ЦЕНТР" здійснені в межах його господарської діяльності, відповідають дійсному економічному змісту та господарській меті, підтверджуються первинними бухгалтерськими документами, оформленими відповідно до ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність, в том числі документами щодо використання отриманих від контрагентів товарів у господарських правовідносинах з іншим контрагентом ТОВ Південна Промислова Компанія (т.1 а.с.28-41,51-56, 160-170,179-180,190-204,205-212,227-243), що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Викладене свідчить, що позивачем вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань та фінансових ресурсів.

Посилання контролюючого органу на відсутність у контрагентів ТОВ ДАНИКА та ТОВ "МЕЙКАУТ ЦЕНТР" адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань по укладеним правочинам не можуть бути підставою для позбавлення платника (позивача) права на формування податкового кредиту, оскільки на час здійснення господарських операцій вищезазначені контрагенти позивача були зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість.

При цьому чинне податкове законодавство не покладає на підприємство обов`язку по збиранню інформації про стан господарської діяльності контрагентів, а відповідачем не надано суду доказів обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності контрагентів, прямої чи опосередкованої причетності позивача до протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.

Також на день розгляду справи як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції, вироки щодо посадових осіб вищезазначених контрагентів ТОВ ДАНИКА . ТОВ "МЕЙКАУТ ЦЕНТР" по кримінальним справам не винесені, а тому ці обставини не можуть бути доказом порушення позивачем податкового законодавства.

Матеріали справи свідчить , що відповідачем не доведено проведення позивачем операцій, реальність здійснення яких не підтверджена належними доказами , в той же час надані позивачем докази є переконливими і достатніми для висновку суду щодо реальності господарських операцій з контрагентами ТОВ ДАНИКА . ТОВ "МЕЙКАУТ ЦЕНТР".

В силу викладеного є правомірними висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для визнання протиправними та скасування винесених ГУ ДФС у Запорізькій області 31.07.2017 року податкових повідомлень - рішень №0010051406, №0010061406, №0010071406.

Доводами апеляційної скарги зазначені обставини не спростовано.

Оскільки судом першої інстанції повно з`ясовано обставини, що мають значення для справи та винесено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. 315 , 316, 321 , 322 , 325 КАС України , суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року по адміністративній справі №808/3087/17(СН/280/13/19) - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 26 травня 2020 року, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Строки касаційного оскарження, з урахуванням пункту 3 Розділу IV Прикінцеві Положення Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону № 540-IX від 30.03.2020 року, продовжуються на строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню на території України гострої респіраторної хвороби коронавірусної хвороби (COVID-19).

Головуючий - суддя Т.С. Прокопчук

суддя О.О. Круговий

суддя А.В. Шлай