Ухвала

від 03.06.2020 по справі 640/4874/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/4874/19

УХВАЛА

03 червня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Губської Л.В. та суддів Епель О.В., Степанюка А.Г. розглянувши клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БМС Сакура до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2019 року адміністративний позов задоволено.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі апелянт клопоче про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Як вбачається з матеріалів справи, апелянт повторно подав апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2019 року після спливу строку на апеляційне оскарження, оскільки повторна апеляційна скарга подана до відділення поштового зв`язку для відправки лише 05 травня 2020 року.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що апелянт первинно звернувся до суду з апеляційною скаргою 06 листопада 2019 року.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору та ухвалою від 24 грудня 2019 року скаргу повернуто апелянтові.

Вказані ухвали оскаржені не були та є чинними.

У клопотанні про поновлення строку відповідачем зазначено, що приписами КАС України гарантоване право на повторне звернення особи з апеляційною скаргою. При цьому, звернення особи із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження є підставою для прийняття апеляційної скарги до розгляду.

У пункті 41 справи Пономарьов проти України Європейський Суд з прав людини зазначив, що Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків .

Таким чином, у ситуації з державними органами, поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів, тощо. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Та обставина, що первинне звернення з апеляційною скаргою було здійснено своєчасно, але скарга була повернута у зв`язку з несплатою судового збору, не є підставою вважати пропуск строку поважним, оскільки невиконання вимог КАС України щодо подачі апеляційної скарги в частині сплати судового збору, не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 15 травня 2018 року (справа № 804/2979/17), від 07 червня 2018 року (справа № 822/276/17).

При цьому, слід зазначити, що встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного процесу та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Крім того, колегія суддів зазначає, що перебіг позовної давності шляхом пред`явлення позову може перериватися не в разі будь-якого направлення позову поштою, а здійсненого з додержанням вимог процесуального законодавства. Якщо судом у прийнятті позовної заяви відмовлено або її повернуто, то перебіг позовної давності не переривається. Не перериває перебігу такого строку й подача позову з недодержанням правил підсудності.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 02.12.2015 (справа № 6-895цс15).

При цьому, положення ст. 295 КАС України чітко регламентують строки подання апеляційної скарги.

Наразі апелянтом сплачено судовий збір, про що свідчить надане платіжне доручення № 6715 від 16 грудня 2019 року, проте воно не було надано в порядку усунення первинної апеляційної скарги.

Водночас, сама сплата судового збору за подання апеляційної скарги без належного обґрунтування поважності пропуску строку звернення до суду, не є належним усуненням недоліків апеляційної скарги в розумінні КАС України.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним визнати неповажними наведені апелянтом причини пропуску строку подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. 121, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач Л.В. Губська

Судді О.В. Епель

А.Г. Степанюк