Постанова

від 11.03.2010 по справі 2-а-58-10-1012

ІВАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Іванківський районний суд Київської області

смт. Іванків, вул. Проскури, 14a, 07201, (04591) 5-16-52

Справа № 2-а-58 2010 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2010 року Іванківський районний суд Київської області в складі головуючої судді Слободян Н.П., при секретарі Ашуркіну Р.М. , за участю представника позивача Полюлях І.А., відповідачки Каленчук Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.м.т. Іванків справу за адміністративним позовом Іванківського районного цента зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю у зв`язку із встановленням факту належності безробітної особи до категорії зайнятих,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом про стягнення допомоги по безробіттю посилаючись на те, що 18.02.2008 року відповідачка була зареєстрована у позивача як така, ідо шукає роботу, з 25.ю02.2008 року їй надано статус безробітної за її особистою заявою. В період перебування на обліку в центрі зайнятості з 11.09.2008 року по 28.09.2008 року відповідачка була працевлаштована в Олександрівську Клінічну лікарню м. Києва, де отримувала заробітну плату ( наказ від 11.09.2008 року № 171 про прийняття на роботу ).

Дана інформація про працевлаштування безробітної надійшла від ДПА України відповідно до Порядку обміну інформацією в електронному вигляді, що потребувало перевірки безпосередньо у роботодавця. В ході розслідування встановлено факт трудових відносин між відповідачкою та Олександрійською клінічною лікарнею м. Києва ( акт № 37 від 12.06.2009 року. Тобто з 11.09.2008 року по 25.09.2008 року відповідачка відносилась до зайнятого населення, але про цю обставину Іванівський РЦЗ не повідомила., хоча зобов`язана була це зробити відповідно до чинного законодавства, а отже зайво виплачена відповідачці сума допомоги по безробіттю у розмірі 250 грн. 98 коп. має бути стягнена з відповідачки.

10.06.2009року відповідачці була надіслана претензія про повернення цих коштів, але до цього часу пошти нею не повернуті.

Позивач просить стягнути з відповідачки зазначену вище суму.

У судовому засіданні представник позивача Полюлях І.А. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені вище.

У судовому засіданні відповідачка позовні вимоги визнала. Пояснила, що дійсно працевлаштувалась у вересні 2008 року в лікарню в м. Києві, відпрацювала 4 зміни, і звільнилась. Оскільки заробила дуже мало грошей, то вона і не казала в центрі зайнятості про цей факт. Розуміє, що гроші треба повернути, намагатиметься це зробити якнайшвидше.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, відповідачки, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Спірні правовідносини регулюються Законами України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття » від 02.03.2000 року, «Про зайнятість населення » .

Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 перебувала на обліку в Іванівському районному центрі зайнятості з 18.02.2008 року, зі статусом безробітної з 25.02.2008 року, знята з обліку 24.05.2009 року, що підтверджується персональною карткою, оформленою позивачем (а.с. 5,6). Щомісячно за цей період вона відвідувала РЦЗ, але через відсутність підходящої роботи продовжувала мати статус безробітної, що підтверджується Додатком до ПК № 1 ( а.с. 7-9). У своїй заяві від 25.01.2008 року відповідачка зазначила, що вона не зареєстрована як суб`єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує, не має права на пенсію за віком (а.с. 10).

В червні 2009 року позивачем на свій запит № 241 від 05.05.2009 року, зроблений з метою перевірки даних, отриманих в електронному вигляді від органів ДПА, отримано відповідь про те, що ОСОБА_1 працювала молодшою медичною сестрою буфетницею у 1 інфарктному відділенні Олександрівської Клінічної Лікарні м. Києва з 1 1.09.2008 року ( наказ № 171) по 25.09.2008 року ( Наказ про звільнення № 183) і отримала за цей період згідно довідки № 277 від 05.06.2009 року заробіток у розмірі 1198 грн. 916 коп., утримано прибуткового податку 173 грн. 45 коп. ( а.с. 12-13).

12.06.2009року позивачем складено акт № 37 Розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , яким встановлено факт роботи відповідачки за період роботи з 11.09.2008 року по 25.09.2008 року молодшою медичною сестрою в Олександрійській клінічній лікарні, та зроблено висновок про необхідність повернення допомоги по безробіттю на рахунок Іванківського РЦЗ за 15 календарних днів тимчасової роботи в сумі 250 грн. 98 коп. Сума підтверджена довідкою , виданою позивачем ( а.с. 11,__ ).

Під час чергових відвідувань центру зайнятості відповідачка не повідомила РЦЗ про те, що вона працювала 15 днів у зазначений вище строк.

Згідно з ч.З ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» , в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах: громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою. Відповідно до ч.І ст. 2 цього ж Закону безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність заробітку або інших, передбачених законодавством доходів і зареєстровані у Державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові і здатні приступити до підходящої роботи.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування па випадок безробіття » , громадяни, які звернулися до служби зайнятості, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. ОСОБА_1 не повідомила центр зайнятості про те, що з 11.09.2008 року по 25.09.2008 року являлася зайнятою особою та продовжувала перебувати на обліку як безробітна та одержувати допомогу по безробіттю.

Відповідно до ч. З ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття » , сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

За період з 11.09.2008 року по 25.09.2008 року ОСОБА_1 отримала допомогу по безробіттю у сумі 250, 98 грн.

Відповідач була повідомлена належним чином про необхідність повернення коштів, шляхом надіслання позивачем претензії на її адресу 10.06.2009 року. Однак, на день розгляду справи кошти не повернуті.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими у відповідності з чинним законодавством та такими, що підлягають задоволенню .

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб`єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі ст.. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття » від 02.03.2000 року, ст.. 1, 2 Закону України Про зайнятість населення , керуючись ст. 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . АДРЕСА_2 , ід. Код НОМЕР_1 ) на користь Іванівського районного центру зайнятості - виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (вул. І.Проскури, 5а, м. Іванків Київської області, код ЗКПО 20621951, р/р НОМЕР_2 у Іванківському УДК ГУ ДКУ в Київській області. МФО 821018) отримані кошти допомоги по безробіттю, виплачену у період перебування на обліку, у сумі 250, 98 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Іванківський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення, та подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо гаку заяву не було подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана в строк 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, то постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після апеляційного розгляду справи.

Суддя :