Ухвала

від 02.06.2020 по справі 539/1523/20

ЛУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 539/1523/20

Провадження № 1-кс/539/461/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2020 року м. Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області в складі: слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 власника майна ОСОБА_4 та представника власника майна адвоката ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни клопотання слідчого Лубенського ВПГУНП вПолтавській області ОСОБА_6 ,про арешт майна в межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018171240000204 від 08.11.2018, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.388 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Слідчий Лубенського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_6 за погодженням прокурора Лубенської місцевої прокуратури ОСОБА_3 звернувся в суд з клопотанням про накладення арешту на майно в межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018171240000204 від 08.11.2018, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.388 КК України.

Клопотання мотивовано тим, що слідчим відділенням Лубенського ВП ГУ НП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування вищевказаного кримінального провадження.

В межах даного кримінального провадження 22.05.2020 ОСОБА_4 депутату Бієвецької сільської ради Лубенського району повідомлено про підозру в тому, що у відповідності до пп. «б» п.1 ч.1 ст.3 ЗУ «Про запобігання корупції» вона будучи суб`єктом, на яку поширюється дія ч.2 ст.23 ЗУ «Про запобігання корупції» в частині заборони приймання подарунків, вартість яких перевищує один прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на день прийняття подарунка, одноразово, а сукупна вартість таких подарунків отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, не повинна перевищувати два прожиткових мінімуми, встановлені для працездатної особи на 1 січня того року, в якому прийнято подарунки, 15.11.2016, отримала у подарунок від ОСОБА_7 , який не є їй близькою особою, 69/100 частин приміщення торгового центру з підвалом по АДРЕСА_1 , вартістю, згідно звіту № 1424648_03112016_07 про оцінку майна від 03.1 1.2016 - 221350 грн. та від ОСОБА_8 , яка не є їй близькою особою, 17/100 частин приміщення торгового центру з підвалом по АДРЕСА_1 , вартістю, згідно звіту № 1424526_03112016 06 про оцінку майна від 03.11.2016 - 58700 грн., вартість якого значно перевищувала граничну суму, передбачену ч.2 ст.23 Закону України «Про запобігання корупції». Таким чином, вона вчинила адміністративне правопорушення пов`язане з корупцією, передбачене ч.1 ст. 172-5 КУпАП, а саме: порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків.

Постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 19.03.2018 по справі № 539/269/18 ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення пов`язаного з корупцією, передбаченого ч.1 ст. 172-5 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 грн. з конфіскацією подарунка.

В подальшому, 20.06.2018 в присутності ОСОБА_4 проголошено постанову апеляційного суду Полтавської області, згідно якої постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 19.03.2018 №539/269/18 залишено без змін, апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_9 та ОСОБА_4 - без задоволення, при цьому роз`яснено, що постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

03.07.2018, ОСОБА_4 , достовірно знаючи про наявність постанови Лубенського міськрайоного суду від 19.03.2018 та постанови апеляційного суду Полтавської області від 20.06.2018, а також розуміючи зміст даних постанов в частині конфіскації належного їй майна, а саме: 69/100 частин приміщення торгового центру з підвалом по АДРЕСА_1 та 17/100 частин приміщення торгового центру з підвалом по АДРЕСА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, реалізуючи свій злочинний з умисел спрямований на незаконне відчуження майна, яке підлягало конфіскації згідно рішення суду, що набрало законної сили, продала ОСОБА_10 за 70000 грн. 69/100 частин приміщення торгового центру з підвалом по АДРЕСА_1 , вартість яких згідно звіту № 3295674_25062018_02 про оцінку майна від 25.06.2018 становить 315400 грн.

Приватним нотаріусом ОСОБА_11 03.07.2018 до Реєстру прав власності на нерухоме майно внесено запис за № 26866372 про державну реєстрацію прав за індексним номером 41870764 про право власності на 69/100 частин приміщення торгового центру з підвалом по АДРЕСА_1 за ОСОБА_10 .

Таким чином, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на незаконне відчуження майна, яке підлягало конфіскації за рішенням суду, що набрало законної сили, шляхом укладення договору купівлі-продажу, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.388 КК України, чим завдала збитків державі у сумі 315400 грн., а саме відчуження майна, яке підлягало конфіскації за рішенням суду, що набрало законної сили.

27.05.2020 прокурором Лубенської місцевої прокуратури ОСОБА_3 в інтересах держави до ОСОБА_4 пред`явлено цивільний позов про відшкодування завданої шкоди в розмірі 315400 грн.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_4 значиться право власності на: об`єкт житлової нерухомості, а саме магазин, розташований за адресою: АДРЕСА_2 площею 243,2 кв.м. земельну ділянку за кадастровим номером 5622280403:03:001:0050, площею 0,25 з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); 5/100 частин нежитлової будівлі (крупорушки) розташованої за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно довідки виданої ТСЦ №5343 від 19.05.2020 за ОСОБА_4 значиться право власності на автомобіль марки Богдан, 211040,2012 р.в. д.н.з. НОМЕР_1 .

Враховуючи викладене слідчий вважає, що в даному випадку є достатні підстави вважати, що на вищевказане майна, належне ОСОБА_4 необхідно накласти арешт у відповідності до п. 4 ч. 2, ч.6 ст. 170 КПК України, з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), шляхом позбавлення права відчуження, розпорядження, використання та вчинення будь-яких інших правочинів, до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.

У судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Власник майна ОСОБА_4 та її представник адвокат ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечують. При цьому адвокат зазначає, що вартість майна, на яке слідчий прохає накласти арешт, неспівмірна з сумою збитків у заподіянні яких підозрюється ОСОБА_4 , згідно матеріалів кримінального провадження. Крім того, вважає, що стороною обвинувачення не дотримано вимог закону щодо подання клопотання до суду, зокрема щодо затвердження його прокурором, так як клопотання має лише підпис прокурора Лубенської місцевої прокуратури ОСОБА_3 без зазначення слова «погоджено».

Слідчий суддя, розглянувши матеріали клопотання, заслухавши учасників справи, прийшов до наступного висновку.

Згідно ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно доч.2ст.173КПК Українипри вирішенніпитання проарешт майнаслідчий суддя,суд повиненвраховувати:1)правову підставудля арештумайна; 2)можливість використаннямайна якдоказу укримінальному провадженні(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом1частини другоїстатті 170цього Кодексу); 3)наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні особоюкримінального правопорушенняабо суспільнонебезпечного діяння,що підпадаєпід ознакидіяння,передбаченого закономУкраїни прокримінальну відповідальність(якщоарешт майнанакладається увипадках,передбачених пунктами3,4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 3-1)можливість спеціальноїконфіскації майна(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом2частини другоїстатті 170цього Кодексу); 4)розмір шкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 5)розумність таспіврозмірність обмеженняправа власностізавданням кримінальногопровадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч.6 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що арешт майна має бути спрямовано проти несумлінних дій підозрюваної, яка може сховати майно, продати, знищити або знецінити його.

Підставою арешту майна є обґрунтоване припущення про те, що незастосування такого арешту може утруднити або взагалі унеможливити виконання рішення суду.

Суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

З матеріалів доданих до клопотання вбачається, що 08.11.2018 були внесені відомості до ЄРДР та розпочато кримінальне провадження №42018171240000204 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.388 КК України.

Підозру у вчиненні даного злочину, а саме незаконному відчуженні майна, яке підлягало конфіскації за рішенням суду, що набрало законної сили, шляхом укладення договору купівлі-продажу оголошено ОСОБА_4 .

27.05.2020 прокурором Лубенської місцевої прокуратури ОСОБА_3 в інтересах держави до ОСОБА_4 пред`явлено цивільний позов про відшкодування завданої шкоди в розмірі 315400 грн. Сума збитків визначена на підставі звіту експерта-оцінювача №32995674 25062018 02 від 25.06.2018 року.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_4 значиться право власності на: об`єкт житлової нерухомості, а саме магазин, розташований за адресою: АДРЕСА_2 площею 243,2 кв.м. земельну ділянку за кадастровим номером 5622280403:03:001:0050, площею 0,25 з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); 5/100 частин нежитлової будівлі (крупорушки) розташованої за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно довідки виданої ТСЦ №5343 від 19.05.2020 за ОСОБА_4 значиться право власності на автомобіль марки Богдан, 211040,2012 р.в. д.н.з. НОМЕР_1 .

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.388 КК України, при цьому існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, а тому арешт майна в цьому випадку є виправданим втручанням в речове право підозрюваної.

Також суд вважає, що запропонований слідчим спосіб арешту шляхом заборони розпорядження майном є співмірними наведеним ризикам.

В судовому засіданні представник власника майна стверджував, що майно, на яке слідчий прохає накласти арешт, значно перевищує суму збитків у заподіянні яких підозрюється ОСОБА_4 , разом з тим, відповідних підтверджуючих документів слідчому судді не надав. В свою чергу власник майна ОСОБА_4 в судовому засіданні вказала, що приміщення магазину знаходиться в розібраному стані і його вартість може становити близько 50 тис. грн, що підтверджує співмірність запропонованого заходу.

Суд відхиляє доводи адвоката про недотримання стороною обвинувачення вимог КПК України при зверненні до суду з даним клопотанням, в зв`язку з відсутністю біля підпису прокурора слова «погоджено».

За ч.1 ст.171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді має право звернутися слідчий за погодженням з прокурором.

В цьому випадку волевиявлення прокурора засвідчено його підписом, тобто є очевидним, що також підтверджено особисто прокурором в судовому засіданні. Відсутність відповідного слова не спростовує наведені обставини.

Національні суди, застосовуючи процесуальні норми, повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ від 08.12.20167 року у справі «ТОВ «ФРІДА» проти України»).

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає наведені посилання адвоката надмірним формалізмом, оскільки формальна відсутність слова «погоджено» не анулює вимоги процесуального законодавства.

Враховуючи вищевикладене, слідчим суддею встановлено, що клопотання не суперечить вищезазначеним вимогам КПК України, тобто містить правові підстави для арешту майна підозрюваної, достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, а тому підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.167, 170-173, 175, 309, 395 КПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого Лубенського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_6 про арешт майна в межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42018171240000204 від 08.11.2018, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.388 КК України, задовольнити.

Накласти арешт на приміщення магазину, розташованого за адресою АДРЕСА_2 площею 243,2 кв.м.; земельну ділянку за кадастровим номером 5622280403:03:001:0050, площею 0,25 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); 5/100 частин нежитлової будівлі (крупорушки) розташованої за адресою: АДРЕСА_3 в та автомобіль марки «Богдан» 211040, 2012 р.в. д.н.з. НОМЕР_2 , які на праві приватної власності належить ОСОБА_4 з позбавленням права відчуження, розпоряджання та вчинення будь-яких інших правочинів, до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.

Ухвала може бути оскаржена відповідно до п.3 ч.2 ст.395 КПК України безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя

Лубенського міськрайонного суду ОСОБА_1