Рішення

від 01.06.2020 по справі 545/65/20

ПОЛТАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/65/20

Провадження № 2/545/278/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2020 р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Шелудякова Л.В.,

при секретарі судових засідань Плескач І.Ю.,

за участю:

прокурора Мироненко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтава цивільну справу за позовом першого заступника прокурора Полтавської області в інтересах держави до ОСОБА_1 , Гожулівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, про визнання недійсними рішень, державного акту на право приватної власності на землю,

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник прокурора Полтавської області Глушко А.М. в інтересах держави звернувся до Полтавського районного суду з позовом до ОСОБА_1 , Гожулівської сільської ради Полтавського району Полтавської області про визнання недійсними рішень, державного акту на право приватної власності на землю.

Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що на виконання рішення Гожулівської сільської ради Полтавського району Полтавської області 29 сесії п`ятого скликання від 20 листопада 2008 року № 7 про затвердження технічної документації із землеустрою, що посвідчують право власності на земельну ділянку та передачу ОСОБА_1 у власність земельної ділянки загальною площею 0,6 га (сіножаті) в с.Гожули Полтавського району ОСОБА_1 видано державний акт на право власності за земельну ділянку серії ЯЗ №172916, зареєстрований за №01095460071 від 18 лютого 2009 року.

В порушення вимог частин 6-10 ст.118 Земельного кодексу України рішенням 27 сесії п`ятого скликання Гожулівської сільської ради Полтавського району №5 від 24 серпня 2008 року надано дозвіл на розробку технічної документації по виготовленню державного акту на право приватної власності на землю, а рішенням від 20 листопада 2008 року №7 затверджено саме технічну документацію, а не проект землеустрою.

Крім того, спірна земельна ділянка, який присвоєно кадастровий номер 5324080701:01:001:1016, відноситься до земель водного фонду і її передача у власність суперечить нормам як земельного так і водного законодавства.

Незаконність передачі вказаної земельної ділянки у приватну власність підтверджено і актом перевірки від 08 лютого 2019 року, проведеної Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управляння Держгеокадастру у Полтавській області.

Про порушення вимог законодавства, а саме факт віднесення спірної земельної ділянки до земель водного фонду органам прокуратури стало відомо під час опрацювання інформації Гожулівської сільської ради, ДП Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою , матеріалів перевірки ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, отриманими прокуратурою протягом жовтня 2018 року - лютого 2019 року, а тому вважає що строк позовної давності ним не пропущено.

Посилаючись на викладене, просив визнати незаконним та скасувати рішення Гожулівської сільської ради Полтавського району Полтавської області 29 сесії 5 скликання від 20 листопада 2008 року № 7, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства на території с.Гожули Гожулівської сільської ради Полтавського району Полтавської області та передано безоплатно у власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 0,6 га, у тому числі: для ведення селянського господарства - 0,6 га (сіножаті) в с. Гожули Гожулівської сільської ради Полтавського району Полтавської області; визнати недійсним державний акт на право приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5324080701:01:001:1016 серії ЯЗ № 172916, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010954600071 від 18 лютого 2009 року; стягнути з відповідачів на користь прокуратури Полтавської області (с. Полтава, вул.110-річчя Полтави, р/р НОМЕР_1 банк ДКСУ м.Київ МФО 820172, ЗКПО 02910060, код класифікації видатків бюджету - 2800) понесені витрати на сплату судового збору в сумі 3842 грн.

Мотивуючи підстави звернення з даним позовом зазначив, що спірна земельна ділянка не є земельною ділянкою сільськогосподарського призначення та не належить до агропромислового комплексу, тому Держгеокадастр у цьому разі не наділений повноваженнями розпорядника з усіма повноваженнями власника на захист права власності, а надані законом функції державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства не наділяють Держгеокадастр правом звернення до суду з позовними вимогами, заявленими у цій справі. Вважає, що оспорюваним рішенням та державним актом порушуються державні інтереси, а тому він має не тільки законне право, а й обов`язок здійснити захист таких інтересів.

Прокурор у судовому засіданні позов підтримала та надала пояснення, що за змістом аналогічні тим, які викладені у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, повідомлялась належним чином про час та місце розгляду справи, відзиву на позовну заяву не надала.

Представник відповідача - Гожулівської сільської ради Полтавського району Полтавської області в судове засідання не з`явився, надавши до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Суд вважає за можливе розглянути дану справу по суті у відсутності відповідача ОСОБА_1 на підставі наявних у ній доказів відповідно до ст. 223 ЦПК України.

Суд, вислухавши прокурора, дослідивши матеріали справи, встановивши обставини і перевіривши їх доказами, приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що рішенням Гожулівської сільської ради Полтавського району Полтавської області 29 сесії 5 скликання від 20 листопада 2008 № 7 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства на території с. Гожули Гожулівської сільської ради Полтавського району Полтавської області та передано безоплатно у власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 0,60 га, у тому числі: для ведення селянського господарства - 0,60 га (сіножаті) в с.Гожули Гожулівської сільської ради Полтавського району Полтавської області (а.с.20).

На виконання зазначеного рішення ОСОБА_1 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 172916, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010954600071 від 18 лютого 2009 року (а.с.21).

Відповідно до частин 6-10 ст. 118 Земельного кодексу України (тут і далі зазначається редакція законодавчих актів, чинна на момент виникнення спірних правовідносин) громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання. Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву, а при передачі земельної ділянки фермерському господарству - також висновки конкурсної комісії, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення . Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування. Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність .

Натомість, рішенням 27 сесії 5 скликання Гожулівської сільської ради № 5 від 24 серпня 2008 року надано дозвіл на розробку технічної документації по виготовленню державного акту на право приватної власності на землю, а рішенням від 20 листопада 2008 року № 7 затверджено саме технічну документацію, а не проект землеустрою.

Також матеріалам підтверджено, що спірна земельна ділянка відноситься до земель водного фонду і її передача у власність суперечить нормам як земельного, так і водного законодавства.

Відповідно до ст. 19 Земельного кодексу Україниза основним цільовим призначенням земель виділяють, зокрема, землі сільськогосподарського призначення, землі водного фонду. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати в запасі.

Згідно ст.20 Земельного кодексу України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Статтею 83 Земельного кодексу Українивизначено, що землі які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають, зокрема, усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Так, відповідно до ст. 4 Водного кодексу України та ч. 1 ст. 58 Земельного кодексу України, до земель водного фонду, серед іншого, належать землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм. Тобто до земель водного фонду України відносяться землі, на яких хоча й не розташовані об`єкти водного фонду, але за своїм призначенням вони сприяють функціонуванню на належній експлуатації водного фонду, виконують певні захисні функції.

Для створення сприятливого режиму водних об`єктів уздовж морів, навколо озер, водосховищ та інших водойм встановлюються водоохоронні зони, розміри яких визначаються за проектами землеустрою (ч. 2 ст. 58 ЗК України).

Прибережна захисна смуга є частиною водоохоронної зони відповіданої ширин вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій з метою охорони повеневих водних об`єктів від забруднення, засмічення та збереження їх водності встановлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони (ст.ст. 1, 88, 90 Водного кодексу України).

Частинами 1, 2 ст. 60 Земельного кодексу Українивстановлено, вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги. Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: а) для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів; б) для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів; в) для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

При крутизні схилів більше трьох градусів мінімальна ширина прибережної захисної смуги.

Так, положеннями ст. 59 Земельного кодексу Українипередбачено обмеження щодо набуття таких земель у приватну власність та встановлено можливість використання таких земель для визначення цілей на умовах оренди.

Право на землі водного фонду, встановлене ст. 59 Земельного кодексу України, передбачає можливість передачі земель водного фонду у приватну власність громадян лише в одному випадку, а саме, при передачі у власність замкненої природної водойми (загальною площею до 3 га) (ч. 2 ст. 59 ЗК України), та виключний перелік випадків передачі земель водного фонду в оренду (ч. 4 ст. 59 ЗК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 83 Земельного кодексу України, землі водного фонду комунальної власності не можуть передаватися у приватну власність.

Так, згідно зі ст. 61 Земельного кодексу України, ст. 89 Водного кодексу України, прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.

З метою збереження та дотримання особливого режиму використання земель водного фонду статтею 61 Земельного кодексу Українизаборонено, зокрема, розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво; зберігання та застосування пестицидів і добрив; влаштування літніх таборів для худоби.

У той же час, Законом України Про особисте селянське господарство передбачено, що особисте селянське господарство - це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва , переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму.

Таким чином, наведені приписи зазначених норм матеріального права свідчать про те, що прибережна захисна смуга може перебувати лише в державній чи комунальній власності та використовуватися лише відповідно до її цільового призначення з урахуванням законодавчих обмежень щодо ведення господарської діяльності. Тобто, передача земель водного фонду у приватну власність в цілях ведення особистого селянського господарства прямо заборонена приписами законодавства.

Виходячи з нормативних, розмірів прибережних захисних смуг, встановлених ст. 60 Земельного кодексу України та ст. 88 Водного кодексу України, орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 486 від 08 травня 1996 Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них , відсутність землевпорядної документації не змінює правовий режим прибережної захисної смуги.

Аналіз наведених вище положень законодавства свідчить про те, що фактичний розмір і межі прибережної захисної смуги визначені нормами закону, а проект землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги є лише документом, який містить графічні матеріали та відомості про обчислену площу в розмірі й межах, встановлених законодавством.

При цьому відсутність такого проекту та не визначення відповідними органами державної влади на території межі прибережної захисної смуги в натурі не може трактуватися як відсутність самої прибережної захисної смуги (Аналогічна права позиція зазначена у постановах Верховного Суду України від 09 вересня 2014 року у справі №915/1224/13, від 09 вересня 2014 року у справі №915/1226/13, від 09 вересня 2014 року у справі №915/1228/13, Верховного Суду від 03 жовтня 2018 у справі №469/777/16-ц).

Відповідно до листа Гожулівської сільської ради від 19 лютого 2019 року, на час прийняття спірного рішення на території с.Гожули була відсутня містобудівна документація, яка б визначала межі прибережної захисної смуги ставка, вздовж якого розташована земельна ділянка, та сама прибережна захисна смуга не встановлена (а.с.44).

Згідно листа ДП Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою від 07 лютого 2019 року, крутизна схилів в районі розташування спірної земельної ділянки складає більше 3 градусів, а площа водного об`єкту - більше 3 га (а.с.55).

Таким чином, з урахуванням ст. 60 Земельного кодексу України, нормативна ширина прибережної захисної смуги ставка становить 100 метрів.

Також ДП Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою з використанням даних обмінних файлів земельної ділянки з кадастровими номерами 5324080701:01:001:1016, земельної ділянки з кадастровим номером 5324080701:01:001:0425 (яка містить координати поворотних точок безпосередньо водного об`єкту, отриманих при проведенні зйомок в меженний період) розроблено картографічну схему накладення земельної ділянки з кадастровим номером 5324080701:01:001:1016 на 100-метрову прибережну захисну смугу водного об`єкту і визначено, що земельна ділянка з кадастровим номером 5324080701:01:001:1016 повністю накладається на землі водного фонду.

Незаконність передачі земельної ділянки з кадастровим номером 5324080701:01:001:1016 у приватну власність підтверджено і актом перевірки № 45-ДК/100/АП/09/01/-18 від 08 лютого 2019 року, проведеної Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (а.с.50-55).

Приписи норм матеріального права свідчать про те, що прибережна захисна смуга може перебувати лише в державній чи комунальній власності та використовуватися лише відповідно до її цільового призначення з урахуванням законодавчих обмежень щодо ведення господарської діяльності. Тобто, передача земель водного фонду у приватну власність в цілях ведення особистого селянського господарства прямо заборонена приписами законодавства.

Виходячи з нормативних, розмірів прибережних захисних смуг, встановлених ст. 60 Земельного кодексу України та ст. 88 Водного кодексу України, орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 486 від 08 травня 1996 року Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них , відсутність землевпорядної документації не змінює правовий режим прибережної захисної смуги.

Аналіз наведених вище положень законодавства свідчить про те, що фактичний розмір і межі прибережної захисної смуги визначені нормами закону, а проект землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги є лише документом, який містить графічні матеріали та відомості про обчислену площу в розмірі й межах, встановлених законодавством.

При цьому відсутність такого проекту та невизначення відповідними органами державної влади на території межі прибережної захисної смуги в натурі не може трактуватися як відсутність самої прибережної захисної смуги (аналогічна права позиція зазначена у постановах Верховного Суду України від 09 вересня 2014 року у справі № 915/1224/13, від 09 вересня 2014 року у справі № 915/1226/13, від 09 вересня 2014 року у справі № 915/1228/13, Верховного Суду від 03 жовтня 2018 у справі № 469/777/16-ц).

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, та вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно правової позиції, викладеної Судової палатою у цивільних справах Верховного Суду України 26 вересня 2012 року у справі № 6-103цс12, державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий органом, який не мав на це законних повноважень, визнається недійсним.

Державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що засвідчують право власності і видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, тому в суперечках, пов`язаних з правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки (постанова Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6- 2824цс15).

Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно п. 7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України від 01 березня 2013 № 3 Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ земельні відносини, суб`єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об`єктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю (стаття 1 ЦК України, статті 2, 5 Земельного Кодексу України). Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними статтями 16, 21, 393 ЦК, статтею 152 ЗК, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.

Крім того, відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, та вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно правової позиції, викладеної Судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду України 26 вересня 2012 року у справі № 6-103цс12, державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий органом, який не мав на це законних повноважень, визнається недійсним.

Державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що засвідчують право власності і видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, тому в суперечках, пов`язаних з правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки (постанова Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі №6-2824цс15).

З огляду на викладене суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення, а тому підлягає визнанню незаконним та скасуванню рішення Гожулівської сільської ради Полтавського району Полтавської області 29 сесії 5 скликання від 20 листопада 2008 № 7, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства на території с.Гожули Гожулівської сільської ради Полтавського району Полтавської області та передано безоплатно у власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 0,60 га, у тому числі: для ведення селянського господарства - 0,60 га (сіножаті) в с.Гожули Гожулівської сільської ради Полтавського району Полтавської області

Також слід визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий ОСОБА_1 , серії ЯЗ №172916, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010954600071 від 18 лютого 2009 року.

Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, з відповідачів підлягає стягненню судовий збір в рівних частках на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 76-83, 89, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов першого заступника прокурора Полтавської області в інтересах держави до ОСОБА_1 , Гожулівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, про визнання недійсними рішень, державного акту на право приватної власності на землю задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення Гожулівської сільської ради Полтавського району Полтавської області 29 сесії 5 скликання від 20 листопада 2008 року № 7, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства на території с. Гожули Гожулівської сільської ради Полтавського району Полтавської області та передано безоплатно у власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 0,60 га, у тому числі: для ведення селянського господарства - 0,60 га (сіножаті) в с.Гожули Гожулівської сільської ради Полтавського району Полтавської області.

Визнати недійсним державний акт на право приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5324080701:01:001:1016 серії ЯЗ №172916, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010954600071 від 18 лютого 2009 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь прокуратури Полтавської області (м. Полтава, вул. 110-річчя Полтави, р/р НОМЕР_1 банк ДКСУ м. Київ МФО 820172, ЗКПО 02910060, код класифікації видатків бюджету - 2800) понесені витрати на сплату судового збору в сумі 1921 грн.

Стягнути з Гожулівської сільської ради Полтавського району Полтавської області на користь прокуратури Полтавської області (м. Полтава, вул. 110-річчя Полтави, р/р НОМЕР_1 банк ДКСУ м. Київ МФО 820172, ЗКПО 02910060, код класифікації видатків бюджету - 2800) понесені витрати на сплату судового збору в сумі 1921 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, безпосередньо до Полтавського апеляційного суду або через Полтавський районний суд Полтавської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- позивач: перший заступник прокурора Полтавської області, прокуратура Полтавської області, місцезнаходження - 36020, м. Полтава, вул. Козака,1, код ЄДРПОУ 02910060;

- відповідач: ОСОБА_1 , проживає - АДРЕСА_1 , ІН НОМЕР_3 ;

- відповідач: Гожулівська сільська рада Полтавського району Полтавської області, місцезнаходження - 38713, вул. Полтавська с. Гожули Полтавського району Полтавської області, код ЄДРПОУ 21046816.

Повний текст рішення складено 03 червня 2020 року.

Суддя Полтавського районного суду

Полтавської області Л.В.Шелудяков