Рішення

від 03.06.2020 по справі 703/989/20

СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 703/989/20

2/703/910/20 .

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2020 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Опалинської О.П.

при секретарі судового засідання Холодняк Л.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Плескачівської сільської ради Смілянського району Черкаської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Плескачівської сільської ради Смілянського району Черкаської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько - ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина на майно померлого в тому числі земельну ділянку площею 1,82 га кадастровий номер 7123786500:02:000:0517, що розташована в аміністратвиних межах Плескачівської сільської ради Смілянського району Черкаської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина на майно померлої в тому числі земельну ділянку площею 1,78 га кадастровий номер 7123786500:02:000:0520, що розташована в аміністратвиних межах Плескачівської сільської ради Смілянського району Черкаської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Позивач є дочкою померлих, тому звернувшись до державного нотаріуса Смілянської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини з метою оформлення права на спадкове майно, отримала усну відмову у вчинені нотаріальної дії в зв`язку з пропущенням строків відведених для прийняття спадщини

Відведений законом шестимісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини позивач пропустила в звязу із юридичною необізнаністю, а тому звернулася до суду з позовом та просить визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини терміном в два місяці, після смерті батька ОСОБА_2 та матері ОСОБА_3 , визнавши причини пропуску такого поважними.

Позивач в судове засідання не з`явилася, надіслала до суду заяву, згідно якої просила справу розглядати без її участі на задоволенні позовних вимог наполягає.

Представник відповідача Плескачівської сільської ради Смілянського району Черкаської області в судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву в якій справу просить розглядати без його участі та зазначив, що заперечень по даній справі не має.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалося.

Вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи вважає позовну заяву ОСОБА_1 такою, що не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У відповідності до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 Про судове рішення у цивільній справі , враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі Ващенко проти України (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності з наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

У відповідності до вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_1 , яке видане 08 лютого 2008 року Червонослобідською сільською радою Черкаської області (а.с. 7).

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_2 , яке видане 03 серпня 2016 року виконавчим комітетом Балаклеївської сільської ради Смілянського району Черкаської області (а.с. 9).

Відповідно до свідоцтва про народження виданого с. Плескачівка Смілянського району Черкаської області батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 6).

Як вбачається із довідки Балаклеївської сільської ради Смілянського району Черкаської області № 1789 від 23 липня 2019 року ОСОБА_3 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 проживала без реєстрації в АДРЕСА_1 . На день смерті в будинковолодінні були зареєстровані дочка ОСОБА_1 , 1957 року народження та внук ОСОБА_5 , 1977 року народження (а.с. 10).

За загальними положеннями правил про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа лише в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (ст. 15 ЦК України). Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Статтею 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Згідно статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За приписамистатті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву по прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

При розгляді цих справ судам слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, встановленному статтею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК Україниза позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року при вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Принцип пропорційності тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип пропорційності , натомість принцип пропорційності є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип пропорційності як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу пропорційності передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 681/203/17-ц.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Обґрунтовуючи свій позов позивач зазначила, що причиною пропуску строку для прийняття спадщини є те, що вона юридично не обізнана.

Проте, суд вважає, що будучи обізнаною про смерть спадкодавців, з 2008 року та 2018 року позивач не надала жодних належних доказів наявності поважних причин, пов`язаних з об`єктивними, непереборними та істотними труднощами для вчинення дій щодо прийняття спадщини з дня її відкриття.

Пропуск спадкоємцем строку для прийняття спадщини без поважних причин, при відсутності будь-яких перешкод і труднощів для подання заяви , не свідчить про наявність у такого спадкоємця порушеного, невизнаного або оспорюваного права, яке підлягає захисту в судовому порядку.

Окрім того, доказів наявності спадкової справи після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , підтвердження звернення до нотаріуса та відмови такою у видачі позивачу свідоцтва про право власності на спадкове майно суду не надано.

Відтак, суду не надано доказів на підтвердження поважності пропуску строку для прийняття спадщини з часу її відкриття.

Оскільки доводи позивача не ґрунтуються на безспірних доказах, що містяться у справі та нормах чинного законодавства, відтак суд не вбачає підстав для визнання причин пропуску строку для прийняття спадщини поважними і вважає, що в задоволенні позову слід відмовити повністю.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 76, 81, 89, 247, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, постановою Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року № 7, ст.ст. 1268, 1269, 1272 ЦК України, листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року, -

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Плескачівської сільської ради Смілянського району Черкаської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в 30-денний строк з дня його отримання шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не буде скасовано.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 354 щодо апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт серія НОМЕР_4 виданий Смілянським МРВ УМВС України в Черкаській області 18 серпня 2004 року.

Відповідач: Плескачівська сільська рада Смілянського району Черкаської області, юридична адреса: вул. Бондаренків, 15, с. Плескачівка, Смілянський район, Черкаська область, код ЄДРПОУ 26358762.

Головуючий О.П.Опалинська