Ухвала

від 29.05.2020 по справі 761/15026/20

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/15026/20

Провадження № 1-кс/761/9541/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2020 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва управління нагляду за додержання законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України Департаменту нагляду за органами безпеки, фіскальною та прикордонною службами Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 420161000000008 89 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.367 КК України про арешт майна,

ВСТАНОВИВ :

Прокурор другого відділу процесуального керівництва управління нагляду за додержання законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України Департаменту нагляду за органами безпеки, фіскальною та прикордонною службами Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням у кримінальному провадженні № 420161000000008 89 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.367 КК України про накладення арешту на нежитлові приміщення АДРЕСА_1 (групи приміщень №59а) (в літ.Я) загальною площею 766,4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 681067180000), які належать ТОВ «Мармелад-5», заборонивши розпоряджатися та користуватися вказаним майном.

Обгрунтовуючи доводи клопотання прокурор зазначає, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016100000000889 від 19.09.2016 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 367 КК України, за фактом вчинення службовими особами ПАТ КБ «ЄВРОБАНК» (далі Банк) та ПУАТ «ФІДОБАНК» заволодіння чужим майном (грошовими коштами, земельними ділянками, об`єктами нерухомого майна), за попередньою змовою зі службовими особами юридичних осіб приватного/публічного права, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб, шляхом зловживання своїм службовим становищем, у особливо великих розмірах, внаслідок чого інтересам держави в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі Фонд) завдано збитків в особливо великих розмірах.

Під часдосудового розслідування встановлено, що заволодіння чужим майном вчинено шляхом умисних дій та реалізації службовими особами Банків: - операцій з неліквідними цінними паперами з низькою фінансовою спроможністю їх емітентів та низькою ймовірністю повернення коштів; - правочинів (без мети їх виконання, без набуття (переходу) права власності на цінні папери, без вчинення платежів контрагентами Банку тощо) з купівлі/продажу цінних паперів; - операцій з цінними паперами, що мають ознаки фіктивності (понад 90 % активів емітента складають фінансові інвестиції та/або дебіторська заборгованість, менше трьох працівників на підприємствах, відсутність доходів від реалізації товарів, робіт, послуг за основним видом діяльності тощо); - угод (без забезпечення, завідомо проблемних, без мети повернення суми кредиту тощо) по кредитуванню підконтрольних юридичних осіб з ознаками фіктивності; - заміни заставного майна на неліквідне, з умисним завищення його вартості; - викуп заставного майна через третіх осіб за ціною, що в десятки разів нижча від ціни за якою його було прийнято в іпотеку (заставу, забезпечення) зобов`язань перед Банком; - тощо.

Прокурором зазначено, що знаряддям вчинення вказаних кримінально протиправних дій, їх об`єктами, а також набутими кримінально протиправним шляхом та отриманими юридичною/фізичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення є об`єкти нерухомого майна зокрема є об`єкти нерухомого майна за адресами: АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_5 .

Враховуючи викладене виникла необхідність у накладенні арешту на нерухоме майно - нежитлові приміщення АДРЕСА_1 (групи приміщень № 59а) (в літ. Я) загальною площею 766,4 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2 , з метою забезпечення збереження його як речового доказу, в рамках кримінального провадження.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, власником вищевказаних нежитлових приміщень є ТОВ «МАРМЕЛАД-5» (ЄДРПОУ 43154412).

Постановою слідчогонежитлові приміщення№ 1,№ 2,№ LXIX,№ LXXXV,№ LXXIX(групиприміщень №59а)(вліт.Я)загальною площею766,4кв.м,за адресою: АДРЕСА_2 визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

З метою забезпечення збереження речових доказів, наявності обставин, які підтверджують, що не накладення арешту може призвести до перетворення, відчуження речових доказів, або до настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, прокурор просив накласти арешт на нерухоме майно, а саме нежитлові приміщення № 1, № 2, № LXIX, № LXXXV, № LXXIX (групи приміщень № 59а) (в літ. Я) загальною площею 766,4 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2 .

В судовому засіданні прокурор підтримав доводи клопотання просив клопотання задовольнити з підстав наведених у ньому.

Власники майна в судове засідання не викликалися на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України.

Слідчий суддя, заслухавши доводи прокурора, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.

Статтею 131 КПК Україниарешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які у силу ч. 3ст. 132 КПК застосовуються у разі доведення стороною обвинувачення трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного ступеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання поставленого завдання.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до вимог цьогоКодексуарешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Так, встановлено, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016100000000889 від 19.09.2016 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 367 КК України.

Вмежах даногокримінального провадженняпрокурор звернувсядо судуз клопотаннямпро накладенняарешту нанежитлові приміщення АДРЕСА_6 .

Обгрунтовуючи підстави для накладення арешту прокурор вказує, що існує ризик незаконного відчуження вказаного майна, а також, що вказане майно постановою слідчого визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

Так, досудове розслідування вказаного кримінального провадження триває значний період часу, проте жодну особу за цей час не було повідомлено про підозру.

Прицьому,прокурор звертаючисьіз клопотаннямпро накладенняарешту ненавів будь-якихобставин якібули здобутіпід часдосудового розслідуваннята якіб усвою чергудоводять потребидосудового розслідуванняу такийступінь втручанняу праваі свободиособи,про якийідеться вклопотанні слідчого.

У матеріалах клопотання відсутні данні, що майно на яке прокурор просить накласти арешт перебуває у власності не добросовісного набувача,

Крім того, є сумнівним посилання прокурора щодо наявності ризику відчуження вказаного майна, з огляду на період з моменту внесення відомостей до ЄРДР до звернення прокурора з відповідним клопотанням про арешт майна. При цьому будь-яких відомостей щодо можливого вчинення дій про перереєстрацію чи відчуження нерухомого майна матеріали клопотання не містить.

Відповідно до вимог закону, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКримінального процесуального кодексу Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в тому числі і арешт майна, має неухильно дотримуватися вимог закону.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в рамках якого подано дане клопотання, а також необґрунтованість і недоведеність необхідності застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження як арешт мана, слідчий суддя не знаходить правових підстав для задоволення клопотання прокурора. Керуючись вимогами ст.131,132,167,168,170-173,309,395 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва управління нагляду за додержання законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України Департаменту нагляду за органами безпеки, фіскальною та прикордонною службами Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту на нежитлові приміщення АДРЕСА_1 (групи приміщень №59а) (в літ.Я) загальною площею 766,4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 681067180000), які належать ТОВ «Мармелад-5».

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду упродовж п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлений 03.06.2020.

Слідчий суддя: