Рішення

від 21.05.2020 по справі 902/1090/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" травня 2020 р. Cправа №902/1090/19

Суддя Господарського суду Вінницької області Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Ямпільського міжрайонного управління водного господарства, м.Ямпіль Ямпільського району Вінницької області

до приватного підприємства "Дари садів", с.Бронниця Могилів-Подільського району Вінницької області

про стягнення 495612,01 грн заборгованості згідно договору про надання послуг

Представники сторін в судове засідання не з`явились.

В С Т А Н О В И В :

До Господарського суду Вінницької області 21.12.2019 надійшла позовна заява Ямпільського міжрайонного управління водного господарства про стягнення на його користь з приватного підприємства "Дари садів" заборгованості за надані послуги згідно договору про надання послуг №3 від 27.02.2019, пов`язані із забором води в сумі 450241,84 грн, інфляційних втрат в розмірі 4562,68 грн, штрафних санкцій в розмірі 37300,15 грн, три проценти річних в розмірі 3507,34 грн.

Ухвалою суду від 14.01.2020 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/1090/19, вирішено її розгляд здійснити за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.

09.04.2020 судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 21.05.2020.

На визначену судом дату (21.05.2020) представники сторін в судове засідання не з`явилися, хоча про місце, дату та час його проведення останні повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с.96-97).

За таких обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення сторін про дату, час та місце судового слухання, але останні не скористалися своїм правом на участь своїх представників у судовому засіданні.

Поряд з тим, 21.05.2020 представником позивача подано до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. При цьому останній зазначає, що позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити.

Положеннями ст.178 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло.

З огляду на вищезазначене суд приходить висновку, що відповідач належним чином повідомлений про дане судове засідання. Неявка останнього є підставою до розгляду справи за його відсутності, що передбачено п.1 ч.3 ст.202 ГПК України.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

27.02.2019 між Ямпільським міжрайонним управлінням водного господарства (далі по тексту також - виконавець, позивач) та приватним підприємством "Дари садів" (далі по тексту також - замовник, відповідач) укладено Договір № 3 про надання послуг пов`язаних із забором води із використанням водозабірних споруд Ямпільського МУВГ (далі по тексту також - Договір).

Згідно предмету Договору даний договір передбачає умови та порядок вилучення води з водних об`єктів (канали державної міжгосподарської меліоративної мережі, системи закритого типу) із використанням водозабірних споруд Виконавця для поливу сільгоспкультур Замовником, а також розрахунків за надані послуги.

Забір води Замовником здійснюється з точки водовиділу. Точкою водовиділу вважається відкритий водовиділ з каналу, насосна станція з регулюючою ємністю, водоводом та гідротехнічною спорудою на ньому, що перебувають на балансі Виконавця, з якої здійснюється забір води Замовником (п.п. 1.1, 1.2 Договору).

Відповідно до п.2.1.1 Договору виконавець зобов`язаний надавати Замовнику доступ до водозабірних споруд з метою забору води Замовником, яка відповідає якості в джерелі зрошення, згідно з планом водокористування відповідно до заявки Замовника протягом поливного сезону 2019 року з витратами, що не перевищують проектні можливості точок водовиділу, та в обсягах, забезпечених бюджетним фінансуванням на оплату електроенергії, яка буде використана Ярузькою головною насосною станцією для транспортування води до точки водовиділу, при умові своєчасного виконання Замовником зобов`язань, передбачених у пункті 2.2. цього договору.

Замовник здійснює облік обсягів забраної води засобом вимірювальної техніки, який він встановлює за власний рахунок у точці водовиділу з міжгосподарської або внутрішньогосподарської мережі та забезпечує його експлуатацію і повірку. Пломбування засобу вимірювання проводиться представником Замовника у присутності Виконавця, та разом ведуть облік обсягів забраної води та контроль за експлуатацією і повіркою цих засобів (п. 3.1.1 Договору).

Сторонами в п. 3.1.4 Договору узгоджено, що виконавець щомісячно готує і спільно з представником Замовника підписує двосторонні акти звірки обсягів забраної води у терміни згідно п. 2.2.8 Договору.

Оплата вартості послуг із забору води на полив зрошуваних земель здійснюється за договірною ціною вартості послуг з подачі 1 куб. м води за фактично забрані обсяги води відповідно до калькуляції згідно положень "Порядку визначення вартості та надання платних послуг бюджетними установами, що належать до сфери управління Державного агентства водних ресурсів України - затвердженого наказом від 25.12.2013 №544/156/1130 Міністерства екології та природних ресурси України, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України та Міністерством фінансів України зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 січня 2014 р. за №163/24940 (п.4.1 Договору).

Відповідно до п. 4.2 Договору договірна ціна узгоджується у Протоколі погодження договірної ціни на послуги із забору 1куб.м води.

Замовник не пізніше 25 числа розрахункового місяця, здійснює остаточний розрахунок з Виконавцем за послуги із забору води на Підставі двостороннього акта звірки обсягів води та звірки розрахунків за послуги із її забору, але не менше суми, необхідної для сплати використаної електроенергії та податку на додану вартість за звітний місяць (п.4.3 Договору).

Пунктом 4.4 Договору сторонами передбачено, що підставою для платежів за фактично забрані Замовником обсяги води на полив зрошуваних земель є:

- двосторонній акт звірки обсягів води та звірки розрахунків за послуги із її забору;

- двосторонній акт звірки показників приладів обліку електроенергії та обсягів використаної електроенергії по точці водо виділу;

- діючі на період розрахунків тарифи на 1 кВт*год. електроенергії.

Сторонами передбачено, що у разі несплати Замовником послуг з подачі води у терміни, визначені п.п.4.3. договору, Замовник оплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент нарахування пені від суми заборгованості з дня її виникнення за кожний день прострочення оплати послуг з моменту виставлення рахунку (п. 5.3 Договору).

Договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами та діє до 31.12.2019 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами узятих на себе зобов`язань за цим договором (п. 10.1 Договору).

Згідно до умов Договору позивачем надано послуги відповідачу пов`язані із забором води із використанням водозабірних спору Ямпільського МУВГ на загальну суму 832 841,85грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи обопільно підписаними актами звірки обсягів забраної води та звірки розрахунків за послуги з її забору: за липень 2019 на суму 464653,96 грн, за серпень 2019 на суму 246240,40 грн, за вересень 2019 на суму 121947,49 грн.

На оплату вказаних актів позивачем було виставлено відповідачу відповідні рахунки-фактури: № 8 від 06.08.2019, № 14 від 04.09.2019, № 20 від 03.10.2019.

В свою чергу відповідач за отримані послуги розрахувався частково, а саме сплативши грошові кошти в сумі 382 600,00 грн, що підтверджується відповідними банківськими виписками.

Таким чином, вартість неоплачених послуг зі сторони відповідача становить 450 241,84 грн у зв`язку із чим, позивач звернувся до суду з даним позовом.

З урахуванням встановлених обставин справи, суд зважає на наступні приписи законодавства.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 7 ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань.

Враховуючи характер відносин, що склались у даній справі, - між сторонами виник господарський спір щодо невиконання зобов`язань за договором про надання послуг.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 Цивільного кодексу України).

Приписами ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковий для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Враховуючи наведені вище приписи законодавства, відсутність доказів проведення відповідачем розрахунків у повному обсязі за надані послуги, суд вважає позовні вимоги про стягнення 450241,84 грн заборгованості правомірними та обґрунтованими у зв`язку із чим, вони підлягають задоволенню.

Судом також розглянуто вимоги позивача про стягнення з відповідача 37300,15 грн пені, 4562,68 грн інфляційних втрат та 3507,34 грн три відсотків річних.

Згідно із ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК України). Згідно зі статтями 251, 253 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення; перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив строк виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Згідно ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як зазначалось раніше, сторони в пунктах 7.1. та 7.2 Договору визначили міру відповідальності за прострочення обумовлених умовами Договору платежів, а саме: "Покупець сплачує Продавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки, установленої Національним банком України від суми Платежу (заборгованості) за кожен день допущеного прострочення.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що відповідачем допущено прострочення виконання зобов`язань визначених умовами Договору в частині сплати вартості отриманих послуг, вимоги позивача щодо стягнення 3 % річних, інфляційних втрат та пені є правомірними та обґрунтованими.

Поряд з тим, при дослідженні наданого позивачем розрахунку суми позовних вимог судом встановлено, що останнім здійснено нарахування пені та 3% річних відносно акту звірки за червень № 2 від 03.07.2019.

Водночас суд зауважує, що позивачем при обґрунтуванні позовних вимог не включено вказаний акт, як підставу позову. Окрім того, даний акт, а також виписки банку про здійснення відповідачем розрахунків відносно нього в матеріалах справи також відсутні.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення пені та 3% річних за порушення строків виконання відповідачем зобов`язань відносно акту звірки за червень № 2 від 03.07.2019 судом не розглядаються.

При цьому вирішуючи питання щодо визначених позивачем періодів нарахування 3 % річних, інфляційних втрат та пені відносно решти актів звірки судом встановлено, що останнім враховано умови пункту 4.3 Договору. Разом з тим, при здійсненні розрахунку відносно акту звірки за липень 2019 останнім помилково не враховано положення п. 5 ст. 234 Цивільного кодексу України відповідно до якого якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

З викладеного слідує, що зобов`язання відносно оплати вартості наданих послуг згідно акту звірки за липень 2019 підлягало виконанню відповідачем по 27.08.2019, оскільки останній день визначений сторонами (25.08.2019) припадав на вихідний день.

Підсумовуючи викладене, відповідач з 28.08.2019 вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання щодо оплати вартості наданих послуг згідно акту звірки за липень 2019.

При цьому періоди нарахування штрафних та компенсаційних санкцій відносно актів звірки за серпень 2019 та за вересень 2019 позивачем визначено вірно.

Водночас слід зазначити, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені (п. 1.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" № 14 від 17.12.2013).

Таким чином, здійснивши перевірку правильності нарахування пені, 3 % річних, інфляційних втрат за допомогою калькулятора інформаційно-правової системи "ЛІГА:ЗАКОН" судом встановлено, що сума пені становить 36649,39 грн, сума 3% становить 3443,2 грн, сума інфляційних втрат становить 4562,68 грн.

З викладеного слідує, що вимога позивача про стягнення штрафних та компенсаційних нарахувань підлягає частковому задоволенню, в розмірі визначеному судом.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач не скористався своїм правом та не подав до суду відзив на позовну заяву чи докази, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили б про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

За правилами ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 14, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства "Дари садів" (вул.Головна, 89, с.Бронниця, Могилів-Подільський район, Вінницька обл., 24052, код ЄДРПОУ 33354865) на користь Ямпільського міжрайонного управління водного господарства (вул.Черняховського, 5, м.Ямпіль, Вінницька обл., 24500, код ЄДРПОУ 04528258) 450241,84 грн - заборгованості, 36423,88 грн - пені, 3423,31 грн - 3% річних, 4562,68 грн - інфляційних втрат, 7419, 78 грн - відшкодування судового збору.

3. В позові в частині стягнення 876,27 грн - пені, 84,03 грн - 3% річних відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1,2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. ст. 256, 257 ГПК України). Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 29 травня 2020 р.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу ( вул.Черняховського, 5, м.Ямпіль, Вінницька обл., 24500);

3 - відповідачу ( вул .Головна, 89 , с.Бронниця, Могилів-Подільський район, Вінницька обл., 24052)