Рішення

від 03.06.2020 по справі 905/421/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.06.2020 Справа № 905/421/20

Господарський суд Донецької області у складі судді Аксьонової К.І., при секретарі судового засідання Турко А.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Краматорської міської ради, м. Краматорськ, Донецька область

до відповідача: Приватного акціонерного товариства Швея , м. Краматорськ, Донецька область

про стягнення 3% річних у сумі 61063,07грн та інфляційних втрат у сумі 141074,68грн, всього 202137,75грн

Представники учасників справи:

від позивача: представник не з`явився

від відповідача: представник не з`явився

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Краматорська міська рада, м. Краматорськ, Донецька область, звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Приватного акціонерного товариства Швея , м. Краматорськ, Донецька область, про стягнення 3% річних у сумі 61063,07грн та інфляційних втрат у сумі 141074,68грн, всього 202137,75грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань за договором оренди землі №1 від 30.11.2015 в частині своєчасної сплати орендної плати, що й стало підставою для нарахування 3% річних та інфляційних втрат. Нормативно посилається на ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України.

Приймаючи позовну заяву до розгляду та відкриваючи провадження у справі, суд, виходячи з вимог ч.3 ст.12, ч.1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про розгляд даної справи як малозначної в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Висновок щодо визначення даної справи як малозначної зроблений судом з огляду на приписи п.1 ч.5 ст.12 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, для цілей цього Кодексу визначені як малозначні.

Провадження у справі відкрито ухвалою суду від 30.03.2020; судове засідання призначене на 28.04.2020 з подальшим оголошенням перерви у розгляді справи до 20.05.2020 та 02.06.2020.

У судові засідання представники сторін не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином; явка представників у засідання суду обов`язковою не визнавалась.

З огляду на спливання встановленого ст.248 Господарського процесуального кодексу України строку розгляду справи, виходячи з того, що під час розгляду справи судом було створено необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених ст.ст. 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про розгляд справи по суті в даному судовому засіданні.

При цьому клопотання позивача про відкладення розгляду справи від 29.05.2020 №01-29/3361 суд вважає таким, що не підлягає задоволенню, з мотивів спливання встановленого ст.248 Господарського процесуального кодексу України строку розгляду даної справи. Розгляд клопотання здійснено судом в протокольній формі без викладення окремим процесуальним документом з занесенням до протоколу судового засідання від 03.06.2020.

Враховуючи ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк, згідно зі ст.178 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

30.11.2015 між позивачем, Краматорською міською радою (орендодавець) та відповідачем, Публічним акціонерним товариством Швея (орендар) був укладений договір оренди землі №1, відповідно до п.п.1,2 якого орендодавець на підставі рішення Краматорської міської ради від 22.10.2015 №57/УІ-268 Про поновлення договорів оренди землі надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1412900000:00:001:0419, що знаходиться за адресою: м . Краматорськ, вул. 19 Партз`їзду, 43 . Категорія землі за функцією використання: землі промисловості . В оренду передається земельна ділянка площею 1,4374га. Відведена на місцевості земельна ділянка має конфігурацію багатокутника, рельєф місцевості рівнинний.

Згідно з п.5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки управління Держземагенства у м. Краматорську Донецької області становить на час прийняття рішення Краматорською міською радою - 8074019,54грн.

Пунктом 8 договору визначено, що договір укладено на 5 років (з 22.10.2015 - дня прийняття рішення Краматорською міською радою). Згідно з ч. 3 ст.631 Цивільного кодексу України сторони домовились, що умови цього договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладання, а саме з 13.10.2015. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк, при умові належного виконання обов`язків відповідно до умов договору. Орендар повинен не пізніше, ніж за місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити або не продовжити його дію.

Відповідно до п.9 договору орендна плата за землю сплачується орендарем виключно у грошовій формі з дня наступного за днем закінчення дії попереднього договору в розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить річна на час складання договору - 242220,60грн. Орендна плата вноситься до місцевого бюджету м.Краматорська безготівковим перерахуванням через фінансові установи або готівкою через відділення банків.

Згідно з витягами з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (кадастровий номер 1412900000:00:001:0419), яка знаходиться за адресою: м.Краматорськ, вул. 19 Партз`їзду, 43 , від 31.01.2017 та 27.09.2019, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становила 20441163,70грн та 12264698,22грн відповідно.

Пунктом 10 договору сторони визначили, що обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством. На наступні роки обчислення орендної плати за землю здійснюється орендарем самостійно, відповідно до діючого законодавства, щорічно станом на 1 січня поточного року з урахуванням коефіцієнту індексації грошової оцінки землі, доведеного Держкомземом України.

Згідно з п.11 договору орендна плата вноситься щомісячно, не пізніше 30 числа місяця, наступного за звітним, у розмірі 1/12 частини річної орендної плати на розрахунковий рахунок.

Відповідно до п.28 договору орендодавець, зокрема, має право вимагати від ПАТ Швея своєчасного внесення орендної плати з урахуванням коефіцієнту індексації.

Пунктом 31 договору, зокрема, визначено обов`язок орендаря своєчасно вносити орендну плату з урахуванням щорічного коефіцієнту індексації грошової оцінки землі.

Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації (п.41 договору).

Згідно з актом приймання-передачі в оренду земельної ділянки до договору оренди від 30.11.2015 позивач передав, а відповідач прийняв у користування земельну ділянку площею 1,4374га, кадастровий номер 1412900000:00:001:0419, для функціонування промислової бази вул.19 Партз`їзду, 43 у м. Краматорську. Земельна ділянка передана на термін, зазначений у п.8 договору оренди землі.

Право оренди земельної ділянки за договором зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15.12.2015 за №12606606, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.12.19р. №193143560.

За відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань судом було встановлено, що орендар, Публічне акціонерне товариство Швея 30.03.2017 змінено найменування на Приватне акціонерне товариство Швея .

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з листом №01-26/5470 від 01.10.2019 щодо сплати орендної плати за земельну ділянку комунальної власності (кадастровий номер 1412900000:00:001:0419), яка знаходиться за адресою: м. Краматорськ , вул. 19 Партз`їзду , 43.

Позивач зазначає, що в господарському суді Донецької області перебуває справа №905/2413/19 за позовом Краматорської міської ради до Приватного акціонерного товариства Швея про стягнення заборгованості з орендної плати за землю на підставі договору оренди землі №1 від 30.11.2015.

Порушення відповідачем прийнятих на себе зобов`язань в частині своєчасної сплати орендної плати у встановлений договором строк стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення 3% річних у сумі 61063,07грн та інфляційних втрат у сумі 141074,68грн.

Розглядаючи спір по суті, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, платити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 Цивільного кодексу України.

Пунктом 1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Як визначено ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як встановлено ст.792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно з ст.2 Закону України Про оренду землі , відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За змістом ст.1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст.13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з п.3 ч.1 ст.15 Закону України Про оренду землі істотною умовою договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення, перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з положеннями ч.5 ст.5, ч.1 ст.13 Закону України Про оцінку земель для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка земель.

Згідно з п.289.1 ст.289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Отже основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Відповідно до ч.1 ст.206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

Статтею 21 Закону України Про оренду землі визначено, що орендною платою за землю є платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до п.п.288.1, 288.5 ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку.

За приписами п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Таким чином, положеннями Податкового кодексу України та Закону України Про оренду землі визначається не фіксований розмір орендної плати за земельну ділянку, а порядок визначення орендної плати за землю. Розмір та порядок обчислення орендної плати мають бути встановлені у договорі оренди, оскільки умови про розмір орендної плати та порядок її обчислення є істотними умовами договору оренди.

Відповідно до ч.2 ст.20 та ч.3 ст.23 Закону України Про оцінку земель дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Положеннями ст.24 Закону України Про оренду землі закріплено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України.

Як встановлено судом, позивач належним чином виконав свої зобов`язання за договором оренди землі №1 від 30.11.2015 в частині надання відповідачеві в оренду земельної ділянки.

Пунктом 31 договору визначений обов`язок орендаря своєчасно вносити орендну плату.

Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов`язку із здійснення орендних платежів у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, у строк встановлений п.11 договору - щомісячно, не пізніше 30 числа місяця, наступного за звітним, у розмірі 1/12 частини річної орендної плати. Доказів сплати орендних платежів, або доказів повернення майна з оренди відповідачем суду не надано.

Таким чином факт наявності боргу у відповідача перед позивачем належним чином доведений, відповідачем не спростований, строк сплати орендних платежів, у відповідності до умов договору є таким, що настав.

Невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором в частині повної та своєчасної сплати орендної плати є порушенням зобов`язання (неналежним виконанням) в розумінні ст.610 Цивільного кодексу України. З огляду на невиконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань з повної та своєчасної сплати орендної плати за землю у строк встановлений договором №1 від 30.11.2015, суд дійшов висновку, що відповідач згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України є боржником, який прострочив виконання зобов`язання.

Як встановлено судом, нарахування заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат за періоди з 31.03.2017 по 30.11.2019, з 03.05.2017 по 30.11.2019, з 31.05.2017 по 30.11.2019, з 01.07.2017 по 30.11.2019, з 31.07.2017 по 30.11.2019, з 31.08.2017 по 30.11.2019, з 02.10.2017 по 30.11.2019, з 31.10.2017 по 30.11.2019, з 01.12.2017 по 30.11.2019, з 02.01.2018 по 30.11.2019, з 31.01.2018 по 30.11.2019, з 03.03.2018 по 30.11.2019, з 31.03.2018 по 30.11.2019, з 03.05.2018 по 30.11.2019, з 31.05.2018 по 30.11.2019, з 02.07.2018 по 30.11.2019, з 31.07.2018 по 30.11.2019, з 31.08.2018 по 30.11.2019, з 01.10.2018 по 30.11.2019, з 31.10.2018 по 30.11.2019, з 01.12.2018 по 30.11.2019, з 31.12.2019 по 30.11.2019, з 31.01.2019 по 30.11.2019, з 04.03.2019 по 30.11.2019, з 31.03.2019 по 30.11.2019, з 02.05.2019 по 30.11.2019, з 31.05.2019 по 30.11.2019, з 01.07.2019 по 30.11.2019, з 31.07.2019 по 30.11.2019, з 31.08.2019 по 30.11.2019, з 01.10.2019 по 30.11.2019, з 31.10.2019 по 30.11.2019, з 01.11.2019 по 30.11.2019, з 01.12.2019 по 30.12.2019 зумовлено порушенням відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди землі №1 від 30.11.2015 в частині своєчасної сплати орендної плати за землю.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з встановлених п.11 договору строків сплати орендних платежів - щомісячно, не пізніше 30 числа місяця, наступного за звітним, останнім днем здійснення орендних платежів за зобов`язаннями зі сплати орендної плати за лютий 2017 є 30.03.2017, за березень 2017 (з урахуванням вимог ст.254 Цивільного кодексу України) - 03.05.2017, за квітень 2017 - 30.05.2017, за травень 2017 - 30.06.2017, за червень 2017 (з урахуванням вимог ст.254 Цивільного кодексу України) - 31.07.2017, за липень 2017 - 30.08.2017, за серпень 2017(з урахуванням вимог ст.254 Цивільного кодексу України) - 02.10.2017, за вересень 2017 - 30.10.2017, за жовтень 2017 - 30.11.2017, за листопад 2017 (з урахуванням вимог ст.254 Цивільного кодексу України) - 02.01.2018, за грудень 2017 - 30.01.2018, за січень 2018 - 02.03.2018, за лютий 2018 - 30.03.2018, за березень 2018 (з урахуванням вимог ст.254 Цивільного кодексу України) - 02.05.2018, за квітень 2018 - 30.05.2018, за червень 2018 (з урахуванням вимог ст.254 Цивільного кодексу України) - 02.07.2018, за липень 2018 - 30.08.2018, за серпень 2018 (з урахуванням вимог ст.254 Цивільного кодексу України) - 01.10.2018, за вересень 2018 - 30.10.2018, за жовтень 2018 - 30.11.2018, за листопад 2018 (з урахуванням вимог ст.254 Цивільного кодексу України) - 02.01.2019, за грудень 2018 - 30.01.2019, за січень 2019 - 03.03.2019, за лютий 2019 (з урахуванням вимог ст.254 Цивільного кодексу України) - 01.04.2019, за березень 2019 (з урахуванням вимог ст.254 Цивільного кодексу України) - 02.05.2019, за квітень 2019 - 30.05.2019, за травень 2019 (з урахуванням вимог ст.254 Цивільного кодексу України) - 01.07.2019, за червень 2019 - 30.07.2019, за липень 2019 - 30.08.2019, за серпень 2019 - 30.09.2019, за вересень 2019 - 30.10.2019, за жовтень 2019 (з урахуванням вимог ст.254 Цивільного кодексу України) - 02.12.2019, за листопад 2019 (з урахуванням вимог ст.254 Цивільного кодексу України) - 02.01.2020, отже, першими днями порушення строку оплати, з яких можливе нарахування 3% річних є 31.03.2017, 04.05.2017, 31.05.2017, 01.07.2017, 01.08.2017, 31.08.2017, 03.10.2017, 31.10.2017, 01.12.2017, 03.01.2018, 31.01.2018, 03.03.2018, 31.03.2018, 03.05.2018, 31.05.2018, 03.07.2018, 31.07.2018, 31.08.2018, 02.10.2018, 31.10.2018, 01.12.2018, 03.01.2019, 31.01.2019, 04.03.2019, 02.04.2019, 03.05.2019, 31.05.2019, 02.07.2019, 31.07.2019, 31.08.2019, 01.10.2019, 31.10.2019, 03.12.2019, 03.01.2020 відповідно.

За результатом проведеної перевірки наданого позивачем розрахунку 3% річних, судом встановлено його невідповідність фактичним обставинам справи в частині невірного визначення початку періоду нарахування 3% річних за зобов`язаннями за березень, червень, серпень, листопад 2017; травень, серпень, листопад 2018; лютий, березень, травень, жовтень, листопад 2019, за якими днем виникнення прострочення є 04.05.2017, 01.08.2017, 03.10.2017, 03.01.2018, 03.07.2018, 03.01.2019, 02.04.2019, 03.05.2019, 02.07.2019, 03.12.2019, 03.01.2020 відповідно. Крім того, невірне визначення початку періоду нарахування 3% річних за зобов`язаннями жовтня та листопада 2019 призвело до безпідставного нарахування 3% річних за періоди з 31.10.2019 по 30.11.2019 на суму 75,60грн та з 01.12.2019 по 30.12.2019 на суму 75,60грн, оскільки за заявлені позивачем періоди зобов`язання з внесення орендних платежів за жовтень та листопад 2019 у відповідача не настало.

Здійснивши перерахунок 3% річних за періоди з 31.03.2017 по 30.11.2019 (на суму 51102,92грн), з 04.05.2017 по 30.11.2019 (на суму 51102,92грн), з 31.05.2017 по 30.11.2019 (на суму 51102,92грн), з 01.07.2017 по 30.11.2019 (на суму 51102,92грн), з 01.08.2017 по 30.11.2019 (на суму 51102,92грн), з 31.08.2017 по 30.11.2019 (на суму 51102,92грн), з 03.10.2017 по 30.11.2019 (на суму 51102,92грн), з 31.10.2017 по 30.11.2019 (на суму 51102,92грн), з 01.12.2017 по 30.11.2019 (на суму 51102,92грн), з 03.01.2018 по 30.11.2019 (на суму 51102,92грн), з 31.01.2018 по 30.11.2019 (на суму 51102,92грн), з 03.03.2018 по 30.11.2019 (на суму 30661,75грн), з 31.03.2018 по 30.11.2019 (на суму 30661,75грн), з 03.05.2018 по 30.11.2019 (на суму 30661,75грн), з 31.05.2018 по 30.11.2019 (на суму 30661,75грн), з 03.07.2018 по 30.11.2019 (на суму 30661,75грн), з 31.07.2018 по 30.11.2019 (на суму 30661,75грн), з 31.08.2018 по 30.11.2019 (на суму 30661,75грн), з 02.10.2018 по 30.11.2019 (на суму 30661,75грн), з 31.10.2018 по 30.11.2019 (на суму 30661,75грн), з 01.12.2018 по 30.11.2019 (на суму 30661,75грн), з 03.01.2019 по 30.11.2019 (на суму 30661,75грн), з 31.01.2019 по 30.11.2019 (на суму 30661,75грн), з 04.03.2019 по 30.11.2019 (на суму 30661,75грн), з 02.04.2019 по 30.11.2019 (на суму 30661,75грн), з 03.05.2019 по 30.11.2019 (на суму 30661,75грн), з 31.05.2019 по 30.11.2019 (на суму 30661,75грн), з 02.07.2019 по 30.11.2019 (на суму 30661,75грн), з 31.07.2019 по 30.11.2019 (на суму 30661,75грн), з 31.08.2019 по 30.11.2019 (на суму 30661,75грн), з 01.10.2019 по 30.11.2019 (на суму 30661,75грн), з 31.10.2019 по 30.11.2019 (на суму 30661,75грн), суд встановив, що належним розміром 3% річних за вказані періоди є 55649,81грн.

Отже, заявлені позовні вимоги про стягнення 3% річних у сумі 61063,07грн підлягають задоволенню частково у розмірі 55649,81грн; решта позовних вимог щодо стягнення 3% річних задоволенню не підлягає.

За результатом проведеної перевірки наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що вказаний розрахунок методологічно та арифметично є неправильним.

Суд зазначає, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 24.01.2018 у справі №910/24266/16, вимога сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто, мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується. Також, у вказаній постанові Верховним Судом з посиланням на Рекомендації Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ від 03.04.1997р. № 62-97р зазначено, що сума, внесена в період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Індекс інфляції є показником, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Таким чином, базою для нарахування інфляційної складової боргу є сума основного боргу, не обтяжена додатковими нарахуваннями, що існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, за який розраховуються інфляційні, є час прострочення з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

Водночас, суд наголошує на врахуванні індексів виключно за цілі місяці існування прострочення певної суми, оскільки зі змісту п.6 Методики, затвердженої Наказом Державного комітету статистики №265 від 27.07.2007 вбачається, що мінімальний період застосування індексу є саме повний місяць, за який він розрахований, оскільки відсутні будь-які підстави стверджувати про знецінення коштів на відповідній коефіцієнт індексу за частину такого місяця. Означений висновок узгоджується із правовою позицією з цього приводу, сформульованою Верховним Судом у постанові №910/9938/17 від 10.10.2018.

Судом встановлено, що нарахування інфляційних втрат за зобов`язаннями жовтня та листопада 2019 за періоди з 31.10.2019 по 30.11.2019 та з 01.12.2019 по 30.12.2019 відповідно є безпідставним, оскільки за заявлені позивачем періоди строк виконання зобов`язання з внесення орендних платежів за жовтень та листопад 2019 у відповідача не настало.

Здійснивши розрахунок інфляційних втрат, суд встановив, що інфляційні втрати нараховані за періоди прострочення з 01.05.2017 по 30.11.2019 (на суму 51102,92грн), з 01.06.2017 по 30.11.2019 (на суму 51102,92грн), з 01.07.2017 по 30.11.2019 (на суму 51102,92грн), з 01.09.2017 по 30.11.2019 (на суму 51102,92грн), з 01.11.2017 по 30.11.2019 (на суму 51102,92грн), з 01.12.2017 по 30.11.2019 (на суму 51102,92грн), з 01.04.2018 по 30.11.2019 (на суму 30661,75грн), з 01.08.2018 по 30.11.2019 (на суму 30661,75грн), з 01.09.2018 по 30.11.2019 (на суму 30661,75грн), з 01.02.2019 по 30.11.2019 (на суму 30661,75грн), з 01.03.2019 по 30.11.2019 (на суму 30661,75грн), з 01.04.2019 по 30.11.2019 (на суму 30661,75грн), з 01.08.2019 по 30.11.2019 (на суму 30661,75грн), з 01.09.2019 по 30.11.2019 (на суму 30661,75грн), з 01.10.2019 по 30.11.2019 (на суму 30661,75грн), складають більшу суму, ніж визначено позивачем. З урахуванням ч.2 ст.237 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення інфляційних втрат за вказані періоди у сумі 73359,14грн.

Здійснивши розрахунок інфляційних втрат за цілі місяці існування заборгованості за зобов`язаннями за лютий, червень, серпень, листопад, грудень 2017, січень, березень, квітень, травень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2018, березень, квітень, травень, вересень 2019, суд встановив, що інфляційні втрати складають 66783,58грн.

Таким чином, позов підлягає задоволенню в частині стягнення інфляційних втрат у сумі 140142,72грн, в решті вимог щодо стягнення інфляційних втрат позов є таким, що задоволенню не підлягає.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог за приписами п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Краматорської міської ради, м. Краматорськ, Донецька область, до Приватного акціонерного товариства Швея , м. Краматорськ, Донецька область, про стягнення 3% річних у сумі 61063,07грн та інфляційних втрат у сумі 141074,68грн, всього 202137,75грн, задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Швея (84301, Донецька область, м.Краматорськ, вул. Ярослава Мудрого, 43, код ЄДРПОУ 05502516) на користь Краматорської міської ради (84313, Донецька область, м. Краматорськ, пл. Миру, 2, код ЄДРПОУ 24812116) 3% річних у сумі 55649,81грн, інфляційні втрати у сумі 140142,72грн та витрати зі сплати судового збору у сумі 2936,89грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 03.06.2020 складено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 04.06.2020.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк, визначений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України продовжується на строк дії такого карантину.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п. 8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя К.І. Аксьонова