Ухвала

від 04.06.2020 по справі 915/753/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

04 червня 2020 року Справа № 915/753/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е. М., розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову (вх. № 6621/20 від 02.06.2020 року)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАК ОРИГІНАЛ , вул. Веселинівська, 1-а, м. Миколаїв, 54036 (код ЄДРПОУ 37031647)

адреса представника: Сіхарулідзе Д. Г ., АДРЕСА_1

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Нікспецтранс , вул. Шнеєрсона, 2-а, кв. 25, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 39583984)

про стягнення коштів в сумі 415 592, 92 грн.

без повідомлення (виклику) учасників

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Миколаївської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю ТРАК ОРИГІНАЛ із заявою про забезпечення позову, в якій заявник просить суд винести ухвалу, якою вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони відчуження рухомого майна (без обмеження використання), в межах розміру ціни позову, а саме зазначені транспортні засоби, що належать відповідачу ТзОВ Нікспецтранс .

Підставою необхідності забезпечення позову позивачем зазначено, що ТзОВ ТРАК ОРИГІНАЛ має намір звернутись із позовною заявою до ТзОВ Нікспецтранс про стягнення заборгованості за договором поставки № 20 від 12.09.2016 року в розмірі 327 844 грн. - основного боргу; 20 766, 62 грн. - 3 % річних; 34 198, 30 грн. - інфляційних збитків; 32 784 грн. - штрафні санкції. Всього 415 592, 92 грн.

ТзОВ ТРАК ОРИГІНАЛ зазначає, що ТзОВ Нікспецтранс є власником транспортних засобів, перелік яких зазначено в мотивувальній частині заяви про забезпечення позову. ТзОВ Нікспецтранс є відповідачем у декількох справах, зокрема № 915/176/20, № 915/257/20, які перебувають у провадженні господарського суду Миколаївської області, про стягнення боргів. Відповідач безпідставно не виконує свої зобов`язання та ухиляється від їх виконання протягом декількох років.

Заявник зазначає, що існує очевидна небезпека щодо реального та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача.

Забезпечення позову не матиме негативних наслідків для відповідача. Підстав для зустрічного забезпечення не вбачається.

Заява про забезпечення позову обґрунтована нормами ст. 14, 136, 137, 140 ГПК України, практикою Європейського суду та Верховного Суду.

Судом встановлено, що заяву про забезпечення позову подано з дотриманням вимог ст. 139 ГПК України та оплачено судовим збором.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Джерела права, які застосував суд.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктами 2 ч. 1 ст. 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується, зокрема: забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до п. 3 вказаної постанови умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму ВС України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У випадку звернення до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 року № 910/1040/18).

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідачів, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Висновки суду.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов наступного висновку. ТзОВ "ТРАК ОРИГІНАЛ" має намір звернутись до господарського суду із позовною заявою про стягнення з ТзОВ "Нікспецтранс" заборгованості в загальній сумі 415 592, 92 грн. на підставі договору поставки № 20 від 12.09.2016 року, тобто заявник має намір звернутись до господарського суду із позовною заявою майнового характеру. Судове рішення, прийняте за результатами розгляду позовних вимог майнового характеру, вимагатиме примусового виконання.

Звертаючись до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову майнового характеру судом має досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Заявником на підтвердження наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти дії до заяви долучено копію договору поставки № 20 від 12.09.2016 року та акт звірки взаємних розрахунків станом на 24.04.2018 року. Натомість, суд зазначає, що укладений між сторонами договір поставки та акт звірки взаємних розрахунків свідчать про наявність між сторонами спору господарських правовідносин, а також розрахунків в межах договору, проте, не є доказами, на підставі яких суд може дійти обґрунтованого висновку про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

Щодо посилання заявника на наявність в провадженні господарського суду Миколаївської області декількох справ про стягнення коштів, в яких ТзОВ Нікспецтранс є відповідачем, то суд зазначає, що наявність в провадженні господарського суду нерозглянутих господарських справ відносно боржника не свідчить про утруднення чи неможливість виконання майбутнього судового рішення у даній справі.

Будь-яких інших доказів на підтвердження заяви про забезпечення позову суду не подано.

Отже, позивачем в порушення ст. 74 ГПК України на підтвердження наявності підстав для вжиття вказаних заходів забезпечення позову не подано суду жодних доказів, які б підтверджували, що майно боржника може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, а також вчинення відповідачем дій щодо відчуження майна. Позивачем не доведено те, що невжиття визначеного ним заходу забезпечення позову щодо заборони відчуження рухомого майна може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Судове рішення не може ґрунтуватись на припущеннях.

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування, підтвердженого доказами, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Додатково суд зазначає про неможливість вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу відчужувати рухоме майно (транспортні засоби згідно переліку в мотивувальній частині заяви) з огляду на відсутність доказів на підтвердження права власності відповідача (а не інших осіб) на вказане майно. Крім того, в прохальній частині заяви про вжиття заходів забезпечення позову не визначено які саме транспортні засоби необхідно заборонити відчужувати.

Проте, підставою для відмови в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову в спірному випадку є неподання заявником жодних доказів на підтвердження обставин, що майбутнє судове рішення у даній справі (у випадку задоволення позовних вимог), яке підлягатиме примусовому виконанню, може бути утруднене чи унеможливлене.

Враховуючи вищевикладене, заява про вжиття заходів забезпечення позову не підтверджена жодними належними та допустимими доказами. В задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову слід відмовити.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. 137, 140, 232-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАК ОРИГІНАЛ про забезпечення позову до пред`явлення позову (вх. № 6621/20 від 02.06.2020 року).

2. Направити на адресу заявника Акт відділу документального забезпечення господарського суду Миколаївської області від 02.06.2020 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтями 255, 256 ГПК України з урахуванням пункту 4 Розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 04.06.2020 року

Суддя Е.М. Олейняш